Визначення атрибутів та їх належності сутностям

Атрибут має описувати сутність, якій він належить. Це може видаватися очевид­ним, проте з цим пов'язана найбільша кількість помилок під час визначення атри­бутів. Наприклад, атрибутом якої сутності є «номер місця»: квитка, посадкового талона, повітряного човна або місця в літаку? Очевидно, це атрибут сутності МІСЦЕ, але на практиці ми часто зустрічаємося з його багаторазовими повтореннями, на­приклад на посадковому талоні, що на рис. 7.6 зображений як самостійна сут­ність. Повторення пояснюються тим, що атрибут може використовуватися як зовнішній ключ для моделювання зв'язків.

Не слід використовувати імені сутності в найменуванні її атрибутів. Це зайве, оскільки атрибут описує тільки одну сутність. У наведеному прикладі існування дефініції «номер місця» вказує на наявність сутності МІСЦЕ, яку потім можна опи­сувати за допомогою атрибута номер та інших атрибутів (скажімо, атрибута тип).

Імена атрибутів можуть читатися так: <Ім'я атрибута> <Ім'я сутності у родовому відмінку>. Наприклад, номер МІСЦЯ. У класичному прикладі з відділами і службов­цями «номер відділу» не є атрибутом сутності СЛУЖБОВЕЦЬ, він є атрибутом відділу і тому має бути визначений як номер ВІДДІЛУ.

Кожний екземпляр сутності може містити лише одне значення кожного атри­бута — це вимога першої нормальної форми. Якщо це не так, слід визначити нову сутність, додати до неї «спірний» атрибут, і з'єднати її з вихідною сутністю зв'яз­ком типу «багато-до-одного». Звернімося до прикладу з місцями на повітряному човні, де на початковому етапі моделювання можна було б побудувати діаграму, наведену на рис. 7.7, а. Користуючись вказаним вище правилом, отримаємо іншу діаграму (рис. 7.7, б).

Якщо атрибут має самостійний зміст, власні зв'язки та атрибути, він може ста­ти сутністю. Так, у попередньому прикладі ми використовували бортовий номер як атрибут сутності ПОВІТРЯНИЙ ЧОВЕН. Це завжди буде виправдано, якщо тільки ми не розглядатимемо підсистему реєстрації повітряних суден авіакомпаніями. У цьо­му випадку можуть знадобитися атрибути «дата реєстрації», «місце реєстрації», «зареєстрований власник» тощо. Тоді діаграма з попереднього рисунку трансфор­мується (рис. 7.8).

Факультативні й обов'язкові атрибути

Атрибут, значення якого може бути відсутнє, називається факультативним. Перед його ім'ям записується символ «°». Атрибут, значення якого має бути завжди ві­доме, називається обов'язковим і позначається символом «*». Екземпляр сутності може бути визначений тоді й лише тоді, коли відомі значення всіх його обов'яз­кових атрибутів.

Дата добавления: 2014-01-11