Корпоративна інформаційна система органів прокуратури

Вступ

Лекція № 3.2

Інформаційні системи державних органів та установ

Підготували:

професор кафедри

Стрельцов Є.Л.

доцент кафедри

Загіка Г.В.

Лекція обговорена та схвалена

на засіданні кафедри

управління та інформаційно–

технічного забезпечення ОВС

“___“ серпня 2009 р.

Протокол № 1

ОДЕСА 2009

План:

1. Корпоративна інформаційна система органів прокуратури.

2. Система інформаційного забезпечення ОВС України.

3. Особливості функціонування інформаційних систем Міністерства юстиції і в органах судової влади.

Рекомендована література:

1. Закон України “Про інформацію” від 02.10.92 // Відомості Верховної Ради України - 1992. - № 48 - Ст. 65.

2. Закон України “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах” від 05.07.94 // Відомості Верховної Ради України - 1994. - № 31. Ст.286.

3. Основи інформаційного права України: Навч посіб. / В.С. Цимбалюк, В.Д. Гавловський, В.В. Гриценко та ін.; за ред. М.Я. Швеця, Р.А. Калюжного та П.В. Мельника. – К.: Знання. –2004. – 274 с.

4. Кулицький С.П. Основи організації інформаційної діяльності у сфері управління. - К.: МАУП, 2002. - 224 с.

5. Копылов В.А. Информационное право: Учебник. – М.: Юристъ. – 2002. – 512 с.

6. Компьютерные технологии в юридической деятельности: Учебн.пособие. - М.: БЕК. - 1996. - 306с.

7. Інформатизація управління соціальними системами: Організаційно-правові питання теорії і практики: Навч. посіб. /В.Д. Гавловський, Р.А. Калюжний, В.С. Цимбалюк та ін. – К.: МУАП, 2003. – 336 с.

8. Мінченко А.В. Правова інформатика. Інформатика в історичному аспекті: Навч. посібник. – К.: Арістей, 2003. – 296 с.

9. Мінченко А.В., Галас О.Р. Правова інформатика. Інформація та інформаційне забезпечення правоохоронних органів: Навч. посібник. – К.: Арістей, 2003. – 436 с.

10. Сендзюк М.А. Інформаційні системи в державному управлінні: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2004. – 339 с.

Побудова демократичного суспільства в Україні, що ґрунтується на ринковій економіці, поставила перед правознавством низку проблем, вирішення яких значною мірою пов'язане зі створенням інформаційних систем. Розроблення і широке запровадження комп'ютерних технологій в законотворчій та правозахисній діяльності є суттєвою передумовою підвищення ефективності роботи державно-правових установ.

Інформаційні системи юридичних органів мають загальні та специфічні принципи розроблення та запровадження. Загальними є структура інформаційних систем, принципи організації інформаційного, технічного і програмного забезпечення. Специфічні принципи створення інформаційних систем таких державних органів виявляються через функції, які автоматизує конкретна система, перелік задач і функціональних АРМ, склад вхідних і вихідних повідомлень.

Інформаційне забезпечення державних органів, що займаються юридичною діяльністю, – найважливіший аспект їхнього функціонування. Створення інформаційних систем у правозахисній державній установі зводиться до інформаційної підтримки процесів прийняття рішень.

В організації інформаційного забезпечення державних юридичних органів важливе значення має безпека та захист інформаційних систем. Система безпеки інформації базується на положеннях Закону України «Про захист інформації в інформаційно-тлекомунікаційних системах» і Положенні про технічний захист інформації в Україні, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України. Згідно з наведеними нормативними документами захист інформації має бути спрямованим на запобігання втраті інформації, її спотворенню, несанкціонованому доступу та незаконному використанню. Система безпеки та захисту інформації закладається ще при проектуванні інформаційних підсистем і здійснюється відповідальними виконавцями на технологічних етапах збирання, нагромадження, оброблення та передавання інформації. З метою виконання функцій щодо захисту інформації в кожній державній установі юридичного спрямування назначається структурний підрозділ або відповідальні особи за виконання вимог нормативних документів про захист інформації.

Інформаційна система органів прокуратури запроваджувалась і розвивалась згідно з Концепцією створення корпоративної інформаційної системи органів прокуратури України від 20.11.1996р. та її змінами і доповненнями від 31.10.1998 p., розробленими відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Формування і виконання національної програми інформатизації” від 31.08.1998 р.

Головною метою запровадження корпоративної інформаційної системи органів прокуратури України (КІСОПУ) є створення на всій території України високоефективного автоматизованого інформаційного середовища, здатного найбільш повно та оперативно задовольняти інформаційні потреби органів прокуратури всіх рівнів управління при здійсненні ними своїх функцій – нагляду за дотриманням законності, розслідуванням злочинності – і при законодавчій ініціативі.

Основними задачами КІСОПУ є:

· формування, збереження, пошук, аналіз і видавання законодавчих і нормативних актів при здійсненні прокурорського нагляду за дотриманням законів і проведенні профілактичних заходів з запобігання порушенням законів;

· забезпечення керівників органів прокуратури, державних органів влади та управління на рівні районів, міст і областей статистичною інформацією про стан законності, правопорядок, злочинність і про результати діяльності прокуратури;

· запровадження безпаперової технології при груповій роботі – електронного документообігу;

· забезпечення двосторонніх електронно-інформаційних зв'язків між органами прокуратури України всіх рівнів з різними державними службами, організаціями та особами, що знаходяться як на території України, так і за її межами;

· комплексне вирішення за допомогою комп'ютерних технологій внутрішньовідомчих питань, а саме: управління кадрами, контролю виконавської дисципліни, диспетчеризації процесів фінансових розрахунків, внутрішньогосподарського обліку та звітності тощо.

При створенні корпоративної інформаційної системи (КІС) органів прокуратури України суттєве значення має визначення її структури. Виходячи з того, що організаційна структура прокуратури України має трирівневу структуру і її інформаційна система повинна функціонувати за принципами розподіленого оброблення даних, структура КІС органів прокуратури має бути трирівневою:

· перший рівень – Генеральна прокуратура України;

· другий рівень – прокуратури областей і прирівняні до них прокуратури, в тому числі спеціалізовані транспортні і військові прокуратури;

· третій рівень – прокуратури районів, міст і спеціалізовані прокуратури, прирівняні до прокуратур районів.

Згідно з концепцією створення КІС органів прокуратури України передбачається створення на кожному її рівні локальної обчислювальної системи (ЛОС). Для ЛОС Генеральної прокуратури було необхідно:

· установити кабельну систему в будівлях Генеральної прокуратури;

· установити необхідне мережеве обладнання (модеми, комутатори, маршрутизатори, концентратори);

· установити необхідну кількість робочих станцій і серверів;

· прокласти широкополосну лінію зв'язку до вузла Internet;

· обґрунтувати необхідність програмного забезпечення;

· провести підготовку кадрів – як спеціалістів служби комп'ютеризації, так і користувачів.

Відповідно до наведених вимог у двох будівлях Генеральної прокуратури України встановлено близько 200 автоматизованих робочих місць, виконано роботи з упровадження систем електронного зв'язку, передусім для з'єднання з усіма прокуратурами областей і спеціалізованими прокуратурами з використанням системи безпосереднього модемного зв'язку «АСТРА», FREENET, INTERNET OFF LINE, FIDONET на базі комутованих каналів АТС Мінзв'язку України.

Для створення ЛОС у прокуратурах обласного рівня і з'єднання їх з ЛОС Генеральної прокуратури було необхідно:

· установити ЛОС в кожній прокуратурі обласного рівня, яка складається з одного серверу і близько 10 робочих станцій;

· установити в кожній прокуратурі обласного рівня модеми, маршрутизатор для забезпечення зв'язку по виділених лініях з ЛОМ Генеральної прокуратури і по комутованих лініях з прокуратурами районного рівня;

· установити в кожній прокуратурі обласного рівня програмне забезпечення, яке дасть змогу інтегрувати власні бази даних з базами даних Генеральної прокуратури;

Для автоматизації робочих місць у прокуратурах районного рівня встановлено персональні комп'ютери, які об'єднують у локальну мережу з обов'язковим виходом у ЛОМ прокуратури обласного рівня.

При запровадженні КІСОПУ закладено можливість її інтеграції у загальну інформаційну систему правоохоронних органів, а також у загальнодержавну мережу України. Генеральна прокуратура має інформаційні зв'язки з вищими органами державної влади: Верховною Радою України, Президентом України та його адміністрацією, Урядом України. Ці зв'язки характеризуються нестабільною періодичністю, здійснюються у вигляді періодичних звітів Генеральної прокуратури перед вищими державними органами та у формі відповідей на запити. Такі інформаційні повідомлення в прокуратурі відносять до першого типу.

Другий тип зовнішніх інформаційних повідомлень – це ті, що передаються між Генеральною прокуратурою і вищими правоохоронними органами України та інших країн світу й міжнародними правоохоронними організаціями. Перший і другий типи інформаційних повідомлень – це виключно текстова інформація і повідомлення, які здійснюються засобами електронної пошти по виділених чи комутованих каналах зв'язку або засобами мережі Internet.

Третій тип інформаційних зв'язків – вхідні та вихідні повідомлення, які передаються по каналах зв'язку між Генеральною прокуратурою та 27 обласними і прирівняними до них прокуратурами, 10 спеціалізованими регіональними військовими та транспортними прокуратурами, обласними і прирівняними до них державними адміністраціями. Між Генеральною прокуратурою і обласними прокуратурами для передавання інформації використовуються виділені канали зв'язку, а в усіх інших випадках використовуються комутовані канали зв'язку.

Четвертий тип інформаційних зв'язків здійснюється між обласною прокуратурою та обласною державною адміністрацією, районними прокуратурами і районними державними адміністраціями засобами електронної пошти через комутовані телефонні лінії зв'язку.

Слід зазначити, що в реальних умовах часто ці процеси виконувалися паралельно.

На кожному з названих вище рівнів ієрархії інформаційної системи прокуратури створено локальні системи оброблення даних. У цих локальних системах вирішується ідентичний перелік задач системи оброблення даних.

У системі інформаційного забезпечення розслідування карних справ використовуються правова бібліотека «Закон», архівні бази даних правопорушників, оформляється поточна справа та ведеться внутрішній облік таких справ.

Інформаційна система обліку скарг і заяв громадян здійснює контроль за дотриманням термінів у виконавській дисципліні засобами спеціального пакета “Скарга”. Інформаційна система кадрового складу органів прокуратури включає підсистеми обліку кадрів, контролю за своєчасним проведенням атестування співробітників прокуратури та ін., кожна підсистема функціонує на основі спеціального пакета програм.

Інформаційна система оброблення статистичної інформації органів прокуратури охоплює всі три рівні ієрархії прокуратури. Технологія оброблення даних полягає в збиранні інформації від низових ланок прокуратури, узагальненні її після аналізу і передаванні на верхній рівень, і так до Генеральної прокуратури, де узагальнюються та аналізуються отримані зведення. Передавання даних здійснюється за допомогою типових документів у електронній формі. У статистичні зведення також включаються показники про виконання планових завдань, про виконання рішень колегії та оперативних нарад і про документи, виконання яких взято на контроль. Для цього використовуються відповідні пакети прикладних програм: “План”, “Рішення”, “Документи”.

Надзвичайно важливою задачею КІСОП є поліпшення діловодства і документообігу для органів прокуратури України. В органах прокуратури зі всіх рівнів пересилається щорічно понад 290 тис. процесуальних і службових документів (близько 650 документів на одного працівника). Близько 5 тис. справ пересилається щорічно з низових структур на верхній рівень для перевірки. Особливою проблемою є впровадження безпаперової технології для групової роботи – електронного документообігу.

2. Системи інформаційного забезпечення ОВС України

Удосконалення діяльності органів внутрішніх справ (ОВС) сьогодні неможливе без широкого використання комп'ютерних технологій. Основи існуючого інформаційного забезпечення органів внутрішніх України було закладено у 70-х роках та орієнтовано в напрямку інформаційні підтримки оперативно-службової діяльності підрозділів у боротьбі зі злочинністю. Вирішення цих завдань на той час досягалося загальною централізації інформаційних обліків. Принципи побудови відображали притаманний для того періоду рівень розвитку технічних засобів і досягнень технології. Поступово склалася ситуація, коли програмно-технічна база загальновідомчих інформаційних підсистем ОВС перестала відповідати вимогам сучасності. Банки даних (БД) оперативно-розшукового і оперативно-довідкового призначення, які були розроблені та впроваджені наприкінці 80-х - початку 90-х років, застаріли і вже не можуть виконувати у повному обсязі покладені на них функції.

Основною метою системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України є всебічна інформаційна підтримка діяльності ОВС в боротьбі зі злочинністю в Україні на основі комплексу організаційних, нормативно-правових, технічних, програмних та інших заходів.

Основними завданнями системи інформаційного забезпечення ОВС є:

- забезпечення можливості оперативного отримання інформації у повному систематизованому та зручному для користування вигляді працівникам та підрозділами ОВС для розкриття, розслідування, попередження злочинів і розшуку злочинців;

- збір та обробка оперативної, оперативно-розшукової, оперативно-довідкової, аналітичної, статистичної і контрольної інформації для оцінки ситуації та прийняття обґрунтованих оптимальних рішень на всіх рівнях діяльності ОВС;

- забезпечення ефективної інформаційної взаємодії усіх галузевих служб ОВС України, інших правоохоронних органів та державних установ;

- забезпечення надійного захисту інформації.

Система інформаційного забезпечення ОВС являє собою сукупність інформаційних підсистем певних обліків, побудованих з урахуванням дотримання таких вимог: наявності нормативно-правової бази; організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів; організації підготовки та перепідготовки кадрів; наявності відповідних технічних, програмних та телекомунікаційних технологій; матеріально-технічного та фінансового забезпечення.

Структурна побудова інформаційних підсистем ОВС України поєднує принципи територіально-розподіленої та централізованої топології і організована у вигляді трирівневої ієрархічної моделі.

Належність інформаційної підсистеми до певного рівня визначається принципами територіальності, специфіки використання та обсягом інформації, яка обробляється.

Перший рівень - центральний, інтегрує інформаційні підсистеми ОВС загальновідомчого значення та галузевих служб МВС України. На цьому рівні забезпечується інтеграція та обробка інформації для формування банків даних інформаційних підсистем, міжвідомчий та міжрегіональний інформаційний зв'язок, керування системою інформаційного забезпечення ОВС та дотримання стратегії її розвитку, розробка нормативно-правової бази та інформаційних технологій. Виконуються контрольні функції щодо дотримання вимог про повноту, вірогідність, актуальність та захист інформації у системі інформаційного забезпечення відповідно до законів України та відомчих нормативних актів, визначається інформація міждержавного обміну

Другий рівень - регіональний, охоплює інформаційні обліки, які є складовими загальновідомчих інформаційних підсистем і використовуються службами ГУМВС, УМВС, УМВСТ. На цьому рівні здійснюється формування регіональних банків даних, обробка інформації, забезпечується доступ територіальних підрозділів для санкціонованого використання інформації, інформаційний зв'язок між регіонами та першим рівнем. Забезпечується зв'язок з територіальними правоохоронними органами та іншими установами держави. Здійснюються контрольні функції щодо виконання вимог про повноту, вірогідність, актуальність та захист інформації відповідно до законів України та відомчих нормативних актів.

Основу системи збору, контролю та використання інформації складає третій рівень. Саме на цьому рівні забезпечується первинне накопичення інформації, ведення територіальних банків даних, захист інформації, актуалізація інформаційних обліків та передача інформації до банків даних другого та першого рівнів.

Нормативно-правову базу системи інформаційного забезпечення складають: Конституція України, Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекси України, закони України “Про міліцію”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про державну статистику в Україні”, “Про інформацію”, “Про дорожній рух”, “Про державну таємницю”, “Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах”, “Про корупцію”, накази МВС, ГУМВС, УМВС, УМВСТ України та інші документи, що регламентують засади використання інформації у боротьбі зі злочинністю.

Інформаційна мережа ОВС - це комплекс програмних, технічних та організаційних засобів для забезпечення оперативного обміну даними оперативно-розшукового, довідкового та адміністративно-управлінського характеру між підрозділами ОВС.

Основою інформаційної мережі ОВС є комп'ютерна мережа, яка забезпечує поєднання всіх програмно-технічних комплексів інформаційних підсистем на всіх рівнях. Інформаційна мережа створюється в інтересах усіх галузевих служб ОВС і надає можливість оперативної інформаційної взаємодії як в системі ОВС, так і з правоохоронними органами, державними установами, міністерствами та відомствами України, а також з правоохоронними органами інших держав. Інформаційна мережа МВС України призначена для інформаційного забезпечення галузевих служб міністерства, підрозділів органів внутрішніх справ України. Інформаційна мережа будується за територіальним принципом та має трирівневу структуру: центральна інформаційна мережа; регіональні інформаційні мережі; територіальні інформаційні мережі. Регіональні інформаційні мережі забезпечують інформаційну взаємодію між галузевими службами ГУМВС, УМВС, УМВСТ, територіальними і центральними інформаційними мережами ОВС та правоохоронними органам. Територіальні інформаційні мережі є складовими регіональних мереж і забезпечують інформаційну взаємодію. В окремих випадках можуть створюватися галузеві інформаційні мережі, що входять до складу інформаційної мережі ОВС і забезпечують інформаційний обмін відповідно до Концепції та з дотриманням протоколів обміну інформацією, що визначаються ДІТ МВС України.

Інформаційна мережа повинна забезпечувати передачу таких видів інформації: текстової; графічної; аудіо- та відеоінформацї. Інформаційні мережі всіх рівнів — це відомчі мережі закритого типу, що допускають підключення до інформаційних мереж: загального користування.

Електронна пошта ОВС України - це закрита, відомча інформаційна підсистема збору та передачі інформації, яка є складовою частиною системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України. В експлуатацію впроваджено в 1993 році. Електронна пошта забезпечує:

- оперативне отримання документальної та графічної інформації у повному, систематизованому та зручному для користування вигляді працівниками та підрозділами ОВС для розкриття, розслідування, попередження злочинів та в процесі розшуку злочинців;

- збір, обробку та узагальнення оперативної, оперативно-розшукової, оперативно-довідкової, статистичної і контрольної інформації для оцінки ситуації та прийняття обґрунтованих оптимальних рішень на всіх рівнях діяльності ОВС;

- можливість організувати та налагодити ефективний взаємообмін кримінологічною інформацією на міждержавному рівні.

Систему географічного інформаційного забезпечення призначено для автоматизованого накопичення, обліку й аналізу різноманітної інформації про події на території, підвідомчої ОВС, а також планування дій щодо розшуку злочинців, припинення злочинних акцій, масових безпорядків тощо. Геоінформаційні системи – сучасні комп'ютерні технології, що дають змогу поєднати модельне зображення території (електронне відображення карт, схем, космо-, аерозображень земної поверхні) з інформацією табличного типу (різноманітні статистичні дані, списки, економічні показники тощо).

В інформаційній мережі ОВС України функціонують такі інформаційні підсистеми: “ІБД”, “Розшук”, “ОДК”, “Пізнання”, “Наркобізнес”, “Арсенал”, “ОАЗИС”.

Інформаційна підсистема “Інтегрований банк даних” (ІБД) забезпечує збір, обробку та аналіз інформації, яка регламентується відповідними наказами МВС України.

Інтегрований банк даних призначено для оперативного забезпечення працівників і підрозділів ОВС інформацією для розшукової діяльності, розслідування і попередження злочинів в повному і зручному для використання вигляді, надання аналітичної, статистичної та контрольної інформації для розробки і прийняття обґрунтованих оптимальних рішень на всіх рівнях управління ОВС.

Інформаційною підсистемою ІБД забезпечується ведення таких інформаційних обліків: "Особа", "Річ", "Зброя", "Угон", "Злочин", "Антикваріат".

ІБД забезпечує пошук:

- особи за фрагментом установчих даних, описом, дактоформулою;

- злочинів за документом, описом;

- територіальних об'єктів за фрагментом установчих даних;

- антикваріату за фрагментом установчих даних, описом;

- АМТ за фрагментом установчих даних;

- номерної речі за фрагментом установчих даних (безпосередньо речі або її номерної деталі);

- зброї за фрагментом установчих даних (безпосередньо зброї або її номерної деталі).

Інформаційна комп'ютерна підсистема “Розшук” призначена для централізованого збору інформації від ініціаторів розшуку про осіб, що розшукуються і встановлюються, які оголошені в регіональний, державний, міждержавний розшук, її обробки та надання інформації за запитами працівників органів внутрішніх справ, інших зацікавлених міністерств і відомств. Функціонування підсистеми регламентовано Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та відповідними наказами і розпорядженнями МВС України.

Поєднання усіх інформаційних потоків про осіб, що оголошені в державний, міждержавний розшук та його припинення в ДІТ МВС України в результаті дозволяє отримати єдиний банк даних інформації про осіб, що розшукуються.

Інформація, зосереджена в банку даних, використовується при оперативно-розшукових заходах регіонального, державного (міждержавного) рівнів.

Інформаційна підсистема "Пізнання" забезпечує централізований збір інформації на: осіб, які безвісти зникли; невпізнані трупи; невідомих хворих.

Забезпечується обробка та перевірка матеріалів шляхом:

- ведення журнального та карткового обліку, обробки, перевірки матеріалів на осіб, які зникли безвісти, непізнані трупи громадян, невідомих хворих;

- забезпечення виконання Указів Президента України про помилування засуджених та контролю за дотриманням терміну їхнього виконання.

Система "Пізнання" призначена для:

- обліку осіб зниклих безвісти, невпізнаних трупів, невідомих хворих;

- проведення пізнавальних заходів щодо цих категорій осіб в автоматизованому режимі;

- надання та роздрукування рекомендацій на проведення пізнавальних заходів.

Система "Пізнання" характеризується: накопиченням і гарантованим зберіганням великих обсягів інформації; розширеними можливостями доступу до даних; забезпеченням віддаленого доступу користувача до інформаційних масивів; підтримкою значної кількості типів даних, у тому числі широкого спектра промислових стандартів графічних об'єктів; забезпеченням багатокористувацького режиму роботи.

Єдина система централізованого номерного обліку вогнепальної зброї в системі МВС України (ІПС "Арсенал") створена з метою здійснення всебічного контролю за зброєю згідно з дорученням Кабінету Міністрів України

Інформаційно-пошукова підсистема "Арсенал" створена на базі існуючого в ДІТ (УОІ) ГУМВС, УМВС масиву "Мисливець", який регламентується наказом МВС України № 170-93 ІПС "Арсенал" - система, що складається з джерел формування і подання початкової та корегуючої інформації, інформаційної бази, технічних і програмних засобів реалізації, споживачів інформації та інформаційного апарату, який забезпечує функціонування ІПС.

До складу ІПС "Арсенал" входять дані про вогнепальну, пневматичну калібру понад 4,5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 м/сек зброю, холодну зброю, спеціальні засоби самооборони, заряджені речовинами сльозоточивої та подразнюючої дії (газові пістолети та револьвери, що перебувають у користуванні громадян та організацій), дані про зброю органів внутрішніх справ, військових частин, навчальних закладів системи МВС та про зброю, яка зберігається на складах військових баз МВС.

Структурно ІПС "Арсенал" поділяється на ІПС обласного і державного рівня. Обмін інформацією під час формування масиву між ІПС обласного та державного рівня здійснюється каналами електронної пошти.

"Інформаційно-пошукова система за прізвищами та дактилоскопічного обліків криміногенних осіб" містить обліки оперативно-довідкової картотеки та дактилоскопічні обліки Департаменту інформаційних технологій та Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України і забезпечує:

- зберігання, накопичення, ведення, автоматизований облік та видачу у встановленому порядку ОВС, СБУ, Прокуратурі, судам та іншим правоохоронним органам оперативно-довідкової інформації на осіб (в тому числі іноземців та осіб без громадянства), які скоїли злочини на території України, були заарештовані, засуджені, затримані за бродяжництво, зникли від слідства та суду;

- ідентифікацію осіб, які приховують свої біографічні дані від правоохоронних органів;

- пошук злочинців за слідами, виявленими на місці злочину.

Дактилоскопічна за прізвищами та оперативно-довідкові картотеки накопичують такі дані:

- основні установчі дані (прізвище, ім'я, по батькові (в тому числі і російською мовою), дата і місце народження, дактилоформула);

- додаткові установчі дані (місце проживання, професія, місце роботи, посада, національність, громадянство);

- відомості про арешт, судимість;

- відомості про притягнення до кримінальної відповідальності;

- відомості про місце та час відбування покарання, переміщення, дату і підставу звільнення;

- відомості про номери слідчих та архівних справ;

- відомості про перебування у розшуку (коли, ким оголошений, у зв’язку з чим), призупинення (дата), запобіжні заходи:

- відомості про затримання;

- дактилоскопічна інформація.

Інформаційну підсистему " ОАЗИС " призначено для збору, обробки та аналізу даних про фінансову діяльність підприємств в інтересах оперативних і слідчих служб ОВС.

Функціонування ІПС "ОАЗИС" дозволяє:

- створити банк даних підприємств, що займаються протизаконною діяльністю із забезпеченням доступу до цієї інформації представникам слідчих і оперативних органів;

- сформувати список фіктивних підприємств, яким було перераховано гроші за продукцію з урахуванням ціни, що падає чи зростає;

- встановити закономірність переказу грошових засобів на кореспондентські рахунки іноземних банків;

- прослідити на етапі збору матеріалів оперативної перевірки руху грошових коштів на рахунки конкретних підприємств;

- згрупувати підприємства по областях та банках, що їх обслуговують;

- створити на базі автоматизованої інформаційної підсистеми "ОАЗИС" автоматизоване робоче місце оперативно-слідчого працівника (АРМос) шляхом підключення до банків даних ДПА.

3. Особливості функціонування інформаційних систем Міністерства юстиції і в органах судової влади

Інформаційна система органів Міністерства юстиції має такі основні функціональні підсистеми: “Нотаріат”, “Реєстрація актів громадянського стану (РАГС)”, “Реєстрація громадських організацій”, інформаційно-правового забезпечення правореалізаційної діяльності, діловодства в міністерстві та ін.

Підсистема “Нотаріат” забезпечує підготовку нотаріальних документів, веде реєстри нотаріальних дій, електронних архівів нотаріальних документів на центральному та регіональному рівнях і державні реєстри: єдиний державний реєстр нормативно-правових актів, єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, єдиний реєстр нотаріусів України, єдиний реєстр доручень, державний реєстр застав рухомого майна, єдиний реєстр заповітів і спадкових справ, реєстр прав власності на нерухоме майно та ін.

Підсистема “РАГС” функціонує як багаторівнева, охоплює управління юстиції в містах обласного значення, районні відділи, виконавчі органи селищних і сільських рад, а також дипломатичні представництва, які проводять реєстрацію народження, смерті, одруження та встановлення батьків. У межах підсистеми РАГС запроваджено пакети прикладних програм для автоматизованого оброблення даних за такими напрямами:

· запис актів у реєстрах «Народження», «Укладання шлюбу», «Розірвання шлюбу», «Смерть», «Зміна прізвища» тощо, а також складання звітів засобом пакета «Статистика»;

· ведення архівів за напрямами діяльності РАГС засобами пакета «Архів»;

· внутрішня взаємодія органів РАГС для централізованого збирання інформації по каналах зв'язку або за допомогою дискет;

· зовнішня взаємодія, яка забезпечує обмін інформацією з іншими РАГС і архівами по каналу зв'язку з використанням методів криптографічного контролю і захисту інформації від несанкціонованого доступу;

· правова консультація з питань реєстрації актів громадянського стану засобами пакета програм «Закон».

Підсистема реєстрації громадських організацій веде за допомогою комп'ютерних технологій реєстрацію фактів і відмов у цьому.

Підсистема інформаційно-правового забезпечення правореалізаційної діяльності повинна забезпечити кодування інформації і ведення БД законодавчих і нормативних правових актів урядових органів місцевого самоврядування, а також методичних рекомендацій з нотаріальної практики.

Підсистема документообігу є типовою, в ній технологічні процеси виконуються засобами АРМ співробітників канцелярії та інших функціональних підрозділів Мін'юсту.

Інформаційна система органів судової влади є важливим фактором поліпшення судочинства і діловодства в судах. На жаль, на практиці не знайшли широкого застосування комп'ютерні технології в судах. Відсутність у більшості судів першої інстанції можливості застосовувати сучасні комп'ютерні технології приводить до значних порушень термінів розгляду справ і заяв. У практику діяльності судів комп'ютерні технології запроваджуються починаючи з верхнього рівня ієрархії судової влади. Прогресивні комп'ютерні технології впроваджуються у Верховному Суді України, де є локальна комп'ютерна мережа, яка поєднує за допомогою оптико-волоконних каналів два будинки Верховного Суду України і забезпечує групову роботу зі спільним використанням мережевих ресурсів майже 200 користувачами – працівниками Суду. Ці АРМ мають можливість працювати з електронною поштою, мають доступ до глобальної мережі Internet. Для автоматизації судового діловодства у Верховному Суді України використовується система КАРС, яка має підсистеми: автоматизації процесів реєстрації скарг з веденням обліку їх розгляду, «Архів», «Прийом громадян», складання статистичної звітності. Для планово-економічного відділу розроблено пакет прикладних програм «Радомант», який об'єднує АРМ економістів, працівників планово-бюджетного управління, адміністратора системи. Пакет «Кадри Верховного Суду України» автоматизує типові функції з обліку кадрів. Крім того, використовуються інформаційно-довідкові системи «Законодавство», «Закон», «Суди України», «Судові рішення».

Для вирішення проблеми інформатизації в органах судової влади необхідними є створення єдиної інформаційної інфраструктури судів. З цією метою на кожному рівні в кожному суді потрібно автоматизувати такі функціональні задачі:

· забезпечення збирання інформації для судового розгляду від першоджерел в електронній формі;

· підготовка, узгодження і передавання в електронній формі документів судочинства за одними правилами;

· «організація внутрішнього і зовнішнього електронного документообігу;

· інформаційна підтримка прийняття рішень голів судів і керівництва державної судової адміністрації;

· складання судової статистичної звітності;

· автоматизація внутрішньогосподарських функцій управління;

· контроль виконання директивних документів державної судової адміністрації.

Розв'язування наведених задач здійснюватиметься на типових АРМ для органів судової влади. Це АРМ: судді, голови суду, заступника голови суду, адміністратора суду, секретаря суду, канцелярії (за призначенням), консультантів, провідного фахівця, присяжних і народних засідателів, архіву, фінансів та ін.

Висновок:

Під час лекції ми розглянули системи інформаційного забезпечення правоохоронних органів України, яка являє собою сукупність інформаційних підсистем певних обліків, побудованих з урахуванням дотримання таких вимог як наявність нормативно-правової бази; організаційно-кадрове забезпечення інформаційних підрозділів; організація підготовки та перепідготовки кадрів; наявність відповідних технічних, програмних та телекомунікаційних технологій; матеріально-технічне та фінансове забезпечення. Інформаційні системи та підсистеми функціонують на відповідних рівнях – центральному, регіональному та територіальному, і їх функціонування забезпечено веденням певних інформаційних обліків. Крім цих систем до складу систем інформаційного забезпечення входять інформаційна мережа, електрона пошта та геоінформаційні системи.

Таким чином, слід зазначити, що великого значення в діяльності правоохоронної діяльності набувають інформаційні системи та підсистеми, які спрямовані на збирання, обробку, збереження, надання та отримання необхідної оперативно-розшукової, оперативно-довідкової, статистичної, аналітичної та іншої інформації. Саме інформаційна складова організаційного забезпечення боротьби із злочинністю на наш час набуває вагомого значення, що пов’язане, насамперед, з високим рівнем інформатизації та комп’ютеризації як усього суспільства, так і злочинного світу.

Дата добавления: 2014-01-11