І. Поняття та основні ознаки вербального спілкування. Функції, види, засоби спілкування

ВСТУП

Цільмак О.М.

ТЕМА № 4: КОМУНІКАЦІЯ

ЛЕКЦІЯ

Час: 2 години.

Підготував:

начальник кафедри юридичної психології та педагогіки кандидат психологічних наук

полковник міліції

Розглянуто на засіданні

кафедри юридичної психології

та педагогіки

"___" ______________ 2010 р.

Протокол № _____

Одеса 2010 р.

П л а н:

Вступ

1. Поняття та основні ознаки вербального спілкування. Функції, види, засоби спілкування

2. Невербальні засоби комунікації як паралінгвістика

3. Особливості сприймання і розуміння людини людиною

Мета лекції: надати курсантам знання, щодо основ комунікації, різновидам вербального та невербального спілкування.

Ключові поняття: комунікація, вербальне та невербальне спілкування, паралігвістика, бар’єри спілкування.

Література

1. Бодалев А. А Восприятие и понимание человека человеком. — М, 1982.

2. Брикман Р, Кершнер Р. Гений общения: пособие по психологиче­ской самозащите. — С.-Пб., 1997.

3. Дерябо С., Ясвин В. Гроссмейстер общения. — М., 1997.

4. Зарайский Д. А Управлять чужим поведением. — Дубна, 1997.

5. Кабрин В. И. Транскоммуникация и личностное развитие. — Томск, 1992.

6. Рюкле X. Ваше тайное оружие в общении. Мимика, жест, движе­ние. — М.,1996.

7. Хохелъ С. Целостное восприятие личности и методы определения ее типа. — К., 1992.

8. Экман П. Психология лжи. — К., 1999.

Спілкування як особливого роду діяльність – це творча гра
інтелектуальних та емоційних сил співбесідників, це, надалі, взаємне
навчання партнерів, досягнення ними нових знань під час обговорення предмета розмови, це, нарешті, досягнення встановлених кожною стороною мети переговорів (обмін думками, враженнями).

Люди можуть обмінюватись різними типами інформації на різних рівнях. Відомо, що спілкування не вичерпується усними або письмовими
повідомленнями. В цьому процесі важливу роль грають емоції, манери
партнерів, жести. Психологами встановлено, що в процесі взаємодії людей від 60 до 80% комунікацій здійснюється за рахунок невербальних засобів вираження і лише 20-40% інформації передається за допомогою вербальних. Ці дані заставляють нас замислитись над значенням невербального спілкування для взаєморозуміння людей, звернути особливу увагу на значення жестів і міміки людини, а також породжують бажання оволодіти мистецтвом тлумачення цієї особливої мови, якою ми усі розмовляємо, навіть не усвідомлюючи цього.

Особливістю невербальної мови є те, що її виявлення обумовлене
імпульсами нашої підсвідомості, і відсутність можливості підробити ці
імпульси дозволяє нам довіряти цій мові більше, ніж звичайному вербальному каналу спілкування.

Успіх будь-якого контакту в значній мірі залежить від уміння
встановлювати довірливий контакт зі співбесідником, а такий контакт
залежить не стільки від того, що ви говорите, скільки від того, як ви
тримаєтесь. Саме тому особливу увагу слід звертати на манеру, позу і міміку
співбесідника, а також на те, як він жестикулює.

Розуміння мови міміки та жестів дозволяє більш точно визначити
позицію співбесідника. Читаючи жести, ви здійснюєте зворотну дію, котра
грає визначну роль в цілісному процесі ділової взаємодії, а сукупність
жестів є важливою складовою такого зв’язку. Ви можете зрозуміти, як
сприйнято те, що ви говорите, - зі схваленням чи вороже, розкутий
співбесідник чи ні, зайнятий самоконтролем чи нудьгує…

Знання мови жестів і рухів дозволяє не лише краще розуміти
співбесідника, а й (що найважливіше) передбачити, яке враження справило на нього почуте ще до того, як він висловиться з цього приводу. Іншими
словами, така безслівна мова може попередити вас про те, чи слід змінити
свою поведінку чи зробити щось інше, щоб досягти потрібного результату.

Якщо ми звернемось до питання про походження спілку­вання, то його соціальна природа і соціальні функції, зв'язок з іншими видами діяльності та з еволюцією людини виступа­ють особливо ясно. Розвиток спілкування був невід'ємний від розвитку первісної людини та йшов поряд з її трудовою ді­яльністю. Ускладнення «стосунків з природою», розвиток форм праці, її спеціалізація вели до розвитку суспільних від­носин, до ускладнення форм взаємодії у процесі праці, а це вимагало все більшого вдосконалення спілкування, що забез­печує таку взаємодію. Разом з тим, чим складнішою та доско­налішою ставали колективна праця і взаємодія людей у тру­довій діяльності, тим більші вимоги ставилися до кожного учасника діяльності, і, відповідно, ускладнювалось його пси­хічне життя, розвивалася його свідомість.

Дата добавления: 2014-01-11