Особливості переживання внутрішньособистісного конфлікту

Переживання є формою активності особистості, у якій усвідомлюється протиріччя і йде процес його дозволу на суб'єктивному рівні. Переживання є емоційно пофарбованим станом особистості. Серед характеристик суб'єкта, що змінюються, які відносяться до перемінних станів, часто виділяють активаційні й емоційні характеристики.

Активаційні характеристики відбивають фізіологічну забезпеченість психічного стану. Поряд з активаційними часто звертаються до емоційних складової психічного стану. Довгий час стан у психології вивчалося саме як емоційне, з яким звичайно ототожнюється наявність тих або інших переживань. Традиційність виділення емоційних характеристик стану зв'язана з тим, що саме вони додають психічному станові суб'єктивну визначеність, тим самим роблячи його явищем, доступним безпосередньому вивченню.

В внутріособистісному конфлікті емоційна складова представлена психоемоційною напругою. Його прийнято відносити до класу емоційних явищ. Психоемоційна напруженість є формою представленості в психіці людини особистісного змісту відбуваються в його житті подій і відбиває ступінь задоволення його потреб. Психоемоційна напруга характеризується суб'єктивною якістю (модальністю) і предметним змістом.

По суб'єктивній якості психоемоційна напруга, як і інші емоції, що виникають у ситуації незадоволеності потреб, є негативним емоційним переживанням. До нього відносять такі модальності емоцій, як незадоволеність, роздратування, пригніченість, тривога, дискомфорт і т.п. Несприятливий емоційний стан може впливати на фізіологічні процеси в організмі людини і сприяти розвиткові багатьох хронічних захворювань.

Предметний зміст психоемоційної напруги складають ситуації, умови і події, що відбуваються в життєдіяльності людини і сприймаються їм як перешкода до задоволення потреб. Це, як правило, важкі ситуації діяльності, соціальної взаємодії і внутрішнього життя людини.

Переживання розглядається як:

Особлива внутрішня діяльність, внутрішня робота, за допомогою якої людині вдається перенести ті або інші життєві події, відновити втрачену щиросердечну рівновагу, словом, справитися, із критичною ситуацією.

Виділяють чотири типи переживань: гедоничне, реалістичне, ціннісне і творче. Для внутрішнього конфлікту, характерно ціннісне переживання.

Існують два підтипи ціннісного переживання. Перший з них реалізується, коли суб'єкт ще не досяг вищих етапів ціннісного удосконалювання, і супроводжується зміною його цінносно-мотиваційної системи. Можливі випадки, коли мотиви, що не відповідають цінностям, відкидаються свідомістю принципово або просто знижуються по ієрархічному ранзі, позбавляючи своєї значимості.

Ціннісні переживання другого підтипу можливі на вищих ступінях розвитку ціннісної свідомості. Тут не цінність належить особистості, а, навпроти, особистість виявляється частиною її цінності, належить їй і в ній знаходить сенс свого життя.

Таким чином, переживання внутріособистісного конфлікту відрізняється від інших типів переживань тим, що: звичайно представлено як психоемоційну напругу; у ньому виражається усвідомлення особистістю труднощі даної ситуації; виражає процес вибору, сумніву і боротьби; відбиває перебудову цінністно-мотиваційної системи особистості.

Дата добавления: 2014-01-11