Умовна сітка розподілу навчальних годин за темами та елементами програмного матеріалу

№

Теми та елементи

Класи

Інваріантна складова

1.

Теоретико-методичні знання

На всіх уроках

2.

Рухливі та народні ігри, забави

5*

3.

Гімнастика

8*

8*

8*

8*

10*

4.

Основні поняття та елементи спортивних ігор

5.

Спортивні ігри (футбол, баскетбол, гандбол, волейбол, інші за вибором)

26*

24*

21*

12*

12*

6.

Легка атлетика

7*

7*

12*

7.

Плавання

4*

4*

8.

Кросова та лижна (ковзанярська) підготовка

4*

4*

4*

4*

4*

Туризм

Атлетизм, загальна і спеціальна фізична підготовка

Професійно-прикладна фізична підготовка

Вправи комплексного тесту оцінки стану фізичної підготовленості

Варіативна складова

1.1. Футбол

Примітка: Теми та елементи, які включені до розділу обов’язкового повторення і потребують закріплення, позначені знаком*

Згідно умовної сітки розподілу навчальних годин третина годин, тобто кожний 3-тій урок відводиться на заняття футболом (з 1 по 11 клас).

Пріоритет надається не тільки кількістю передбачених годин, але і викладом навчального змісту для учнів.

Так, для учнів 5-го класу з теми “Футбол” наводиться: зміст теоретичної підготовки, загальної та спеціальної фізичної підготовки, технічної підготовки, тактичної підготовки, домашніх завдань. Даються з футболу контрольні навчальні нормативи і вимоги (по 3 для хлопчиків і дівчаток). В той же час в темах спортивні ігри, гандбол, волейбол для учнів 5 класів наводиться тільки загальний перелік вправ.

Подібна деталізація навчального матеріалу з футболу спостерігається з 1 по 11 клас. Нагадуємо, що це відноситься до ін варіативного розділу програми, який є обов’язковим.

Велика кількість годин (в межах 21-33 год.) відведена на пріоритетне вивчення в 5-9 класах інших спортивних ігор – баскетболу, гандболу, волейболу, інших на вибір. В 10-11 класах спортивні ігри за вибором (12 год.) розглядають як матеріал для обов’язкового повторення або як засіб спеціальної фізичної підготовки.

Для учнів 5-9 класів програма передбачає крім футболу та спортивних ігор (на вибір) гімнастику, легку атлетику, кросову та лижну підготовку, туризм.

Як свідчить сітка розподілу навчальних годин (див. умовні позначення) навчальний пріоритетний матеріал з гімнастики передбачається лише в 5 класі, з легкої атлетики в 5, 8 та 9 класах. В інших класах ці види вправ розглядаються як матеріал для обов’язкового повторення і домашніх завдань.

Для учнів 10-11 класів, крім футболу і спортивних ігор (на вибір) програма передбачає гімнастику; легку атлетику; кросову та лижну підготовку; атлетизм, загальну і спеціальну фізичну підготовку, професійно-прикладну підготовку.

За винятком атлетизму в усіх видах вправ навчальний матеріал викладається окремо для хлопців і дівчат. Для дівчат передбачається оволодіння елементами ритмічної та художньої гімнастики. Хто на разі повинен оволодіти пауерліфтінгом – силовим триборством (присідання зі штангою на плечах; жим штанги лежачи на лаві, станова тяга) та боді-білдінгом в програмі не вказано.

За результатами медичного огляду школярі тимчасово поділяються на основну, підготовчу і спеціальну медичні групи. Всі вони відвідують обов’язкові уроки, але виконують загальнорозвиваючі і коригувальні вправи з різним фізичним навантаження та ті, які їм не протипоказані. Крім цього, для учнів спеціальної медичної групи організуються додаткові заняття за спеціальною програмою. Контрольні навчальні нормативи і вимоги передбачені для тем:

1. Футбол – 5-9 та 10 класи

2. Спортивні ігри на вибір – 6, 7, 9 та 10 класи.

3. Легка атлетика – 5, 8 класи

4. Кросова або лижна підготовка – 6, 10 класи.

5. Атлетизм, загальна і спеціальна фізична підготовка – 11 кл.

Протягом навчального року учні виконують вправи орієнтовного комплексного типу оцінки фізичної підготовленості (6 вправ впродовж року і 6 наприкінці). Він складається з вправ, які визначають рівень розвитку фізичних якостей:

- Швидкості – біг на 30 м.

- Витривалості – біг від 200 до 1500 м (залежно від віку);

- Гнучкості – нахил тулуба вперед з положення сидячи;

- Сили – підтягув. на високій перекладині (дівч. на низькій);

- Спритності – “човник.” біг 4х9 м з перетяганням предмету;

- Швидкісно-силових якостей – стрибок у довжину з місця. Для проведення тестування протягом навчального року (12 уроків) учитель користується змагальним методом.

Головними критеріями виставлення оцінки за виконану рухову дію є комплексне оцінювання знань, техніки виконання (за сприятливих для учня умов) та нормативного показника.

В програмі наводиться зміст домашніх завдань для учнів всіх класів у вигляді комплексів вправ для розвитку певних рухових якостей, участі в спортивних іграх в позаурочний час, виконанні окремих вправ з теми “Легка атлетика” тощо.

В пояснювальній записці наголошується, що основним організаційно-педагогічним принципом програми є диференційоване використання засобів ФК на заняттях зі школярами різної статі та віку з урахуванням стану їхнього здоров’я, ступені фізичного розвитку та рівня фізичної підготовленості.

2. Характерні риси, зміст і побудова уроку.

Педагогічний процес фізичного виховання здійснюється через різноманітні форми занять, на яких учні оволодівають предметом фізичної культури, роблячи його своїм надбанням, формуючи і збагачуючи особисту фізичну культуру.

Структура занять із фізичної культури передбачає їхню загальну педагогічну спрямованість і специфічний зміст, який забезпечує вирішення завдань фізичного виховання.

Аналіз педагогічної суті різних форм організації фізичного виховання школярів показує, що не в кожній із них однаково можуть бути представлені всі складові виховного процесу: навчання фізичних вправ; засвоєння знань із фізичної культури; процес удосконалення фізичних здібностей; спеціалізована підготовка тощо.

Основною формою занять у фізичному вихованні школярів є урок фізичної культури.

Характерними рисами уроку, що відрізняють його від інших форм фізичного виховання, є те, що:

на уроках фізичної культури вчитель створює найкращі умови для розв’язання усіх завдань фізичного виховання та спрямовує самостійну роботу учнів;

уроки визначають основний зміст інших форм фізичного виховання школярів;

на уроках яскраво виражена дидактична спрямованість, зумовлена вирішенням освітніх завдань;

керівна роль належить вчителю, який викладає предмет і здійснює виховання учнів;

діяльність учнів чітко регламентується, а навантаження строго дозується згідно з їхніми індивідуальними можливостями;

на уроках присутній постійний склад учнів, яким притаманна вікова однорідність;

уроки зумовлені розкладом занять.

Ці риси підносять урок фізичної культури до рівня основної форми занять і створюють сприятливі умови для досягнення мети навчання у школі - підготовки всіх учнів до самостійного життя, праці, формування в них потреби та вміння регулярно займатися фізичними вправами, зміцнювати здоров’я і підтримувти належний рівень фізичної підготовки протягом усього життя.

Зміст уроків фізичної культури – це не тільки набір фізичних вправ, як це часто трактується. Школярам треба прищепити гігієнічні навички, навчити їх раціонально будувати режим праці і відпочинку, вільно ходити, правильно дихати, загартовуватись і багато іншого, що стосується здорового способу життя.

Головним для досягнення бажаного результату в змісті уроку є виконання учнями запланованих вправ і пов’язана з цим всебічна навчальна праця учнів, яка включає такі дії:

* інтелектуальні, що проявляються у спостереженні, слуханні, сприйняття та осмисленні одержаної інформації, запам’ятовванні, пошуку власних шляхів вирішення завдань та проектуванні власних дій;

* рухові, які полягають у виконанні спроектованих дій, розучуванні, закріпленні та вдосконаленні фізичних вправ у сприятливих і несприятливих умовах, спрямованому розвитку фізичних якостей;

* контрольно-оцінюючі дії, що передбачають організацію самоконтролю і самооцінки, виявлення й усунення помилок, обговорення питань, які виникають у процесі навчання, з учителем і товаришами, регулювання емоційних проявів.

Зміст уроку планує вчитель, але педагог не може завчасно передбачити всі деталі, ситуації та умови спілкування з дітьми. Тому в практиці розрізняють зміст уроку: спроектований і реальний (той, що склався у процесі його проведення. Зміст реального уроку не збігається повністю з окресленим заздалегідь. Ця обставина повинна бути врахована педагогом до початку уроку, а знання можливих варіантів, рівень методичної підготовки, педагогічна інтуїція дадуть йому змогу завжди приймати правильні рішення в його ході, реагуючи на реальні ситуації, стан учнів і умови проведення уроку.

Структура уроку - у процесі побудови уроку вчитель проектує елементи його змісту. Основою для проектування є біологічні закономірності функціонування організму, що визначають його працездатність, а отже, логіка розгортання навчально-виховного процесу зумовлюється біологічною працездатністю.

Як відомо, існують чотири зони працездатності: 1) зона передстартового стану, 2) зона впрацьовування, 3) зона відносної стабілізації і 4) зона тимчасової втрати працездатності. Це зумовлює і відповідну логіку розгортання навчально-виховного процесу, яка передбачає:

* послідовне залучення учнів до пізнавальної діяльності;

* поступове досягнення необхідного рівня фізичної і психічної працездатності;

* розв’язання передбачених для певного заняття освітніх, оздоровчихь і виховних завдань;

* забезпечення оптимального післяробочого стану організму, котрий сприяв би успішній наступній діяльності учнів.

Згідно з цією логікою, урок умовно поділяють на три частини: підготовчу (припадає на перші зони працездатності), основну (відповідає фазі вирішення передбачених основних завдань), заключну (покликану забезпечити учнів до наступних після уроку дій). Поділ уроку на частини не означає, що він втрачає свою цілісність. Навпаки, кожна частина повинна логічно передувати наступній і випливати з попередньої. Бажано, щоби переходи від однієї частини до іншої були м’якими і непомітними.

Підготовча частина уроку триває 10-12 хвилин. Вирішує завдання: початкова організація учнів, ознайомлення з задачами уроку, психологічний настрій на роботу, поступова функціональна підготовка організма до навантажень, утворити відповідний емоційний стан.

Для проведення підготовчої частини використовуються стройові вправи, гімнастичні шикування і перешикування, різноманітну ходьбу з додатковими рухами рук, короткочасний біг, стрибки, танцювальні вправи, загальнорозвиваючі, підготовчі та підвідні вправи, ігри з елементами стройових вправ.

Зміст підготовчої частини уроку змінюється залежно від місця його проведення, задач уроку, виду уроку, контингенту учнів.

Основна частина уроку триває 25-30 хвилин. ЇЇ задачі - дати учням знання, вміння, навички з фізичної культури за шкільною програмою і сприяти розвитку рухових якостей. При цьому застосовують вправи з усіх розділів програми: спочатку іде вивчення нових вправ а потім повторення і закріплення техніки вивчених раніше вправ. Учням дають 3-4 вправи, з яких 1-2 рухливі ігри, що проводяться на прикінці основної частини. Розвиток рухових якостей таких як сила і витривалість планується проводити в кінці. перевірка знань, вмінь і навичок учнів відбувається також в основній частині уроку.

У заключній частині уроку, яка триває 3-5 хвилин, поступово зменшується фізичне навантаження і організм дітей приводиться у відносно спокійний стан. Підводяться підсумки уроку, даються домашні завдання.

Засобами заключної частини уроку є ходьба з різними положенями рук, повільний біг, танцювальні кроки, вправи на увагу, спокійні ігри, ритмічні глибокі дихальні вправи.

Час, відведений на різні частини уроку може змінюватись. Це буде залежати від виду уроку, типу уроку, віку дітей, місця проведення занять. Вид уроку визначається видами фізичних вправ: урок легкої атлетики, гімнастики, лижної підготовки, спортивних ігор, комбіновані.

Дата добавления: 2014-01-11