Генетичне значення текстур породи

Генетичне значення структур порід

Структура породи характеризується її внутрішньою будовою, обумовленою розміром та формою уламків або зерен та їх взаємним розміщенням. Розмір уламків залежить перш за все від пересіченості рельєфу і динаміки середовища седиментації, відсортованість – від дальності переносу і стабільності гідродинаміки, обкатаність від дальності і тривалості транспортування. Особливо багатий матеріал можна одержати при вивченні зміни відкладів по площі.

За структурою уламкової частими можна судити про рельєф областей живлення. Чим він більш гористий, тим більше грубозернистий матеріал формується і тим його більше.

Відсортованість відкладів залежить від середовища переносу і відкладання (повітряне або водне) та характеру його руху. Еолові осадки відрізняються найкращою відсортованістю, осадки, що формуються при коливних рухах водного середовища при періодичному взмучуванні і перевідкладанні, характеризуються значно кращою відсортованістю порівняно з осадками, які сформувались при ламінарному поступовому русі води.

При вивченні структур осадочних порід використовують результати гранулометричного аналізу, які в певній мірі відображають динаміку середовища, ступінь відсортованості, розмір зерен та уламків і несуть генетичну інформацію, хоча інколи і потребують більш комплексного вивчення разом з іншими методами з метою більш точних висновків про генезис порід.

При цьому виконують картування гранулометричних параметрів, тобто побудову карт на яких зображають розподіл по площі середнього діаметра зерен, коефіцієнта відсортованості, зміну фракцій за площею. Такі карти значно полегшують проведення генетичного аналізу в комплексі з іншими методами.

Текстурні ознаки порід – їх характер шаруватості, різноманітні знаки на границях пластів, на поверхні і на підошві шарів, мають дуже важливе значення для фаціального аналізу, хоча реконструювати типи фацій за цими ознаками не завжди точно вдається. Текстурні ознаки характеризують зазвичай динаміку середовища переносу і відкладання, а ця динаміка може бути однакова або подібна для різних фацій. Зокрема, поступовий рух води спостерігається в рівнинних ріках, озерах, морях, тимчасових потоках, внаслідок чого формується коса шаруватість. Навіть в однакових і близьких фаціях спостерігається різна шаруватість, як наприклад, алювіальних, де в руслових фаціях – шаруватість коса і горизонтальна, стрижневих – горизонтальна і коса, старичних – горизонтальна. Тому однозначно використовувати текстури для фаціального аналізу не можна, але в комплексі з іншими ознаками (структурами, речовинним складом порід та ін.) можна одержати додатковий матеріал для вивчення динаміки середовища, тобто характеру напрямку і швидкості руху середовища.

Зокрема, тонка горизонтальна шаруватість може зустрічатись як на мілководді, так і в дуже глибоких басейнах. Але в обох випадках вона характерна для спокійного середовища, де відсутні високі хвилі, донні течії. Такі умови існують в невеликих озерах, захищених від вітру затоках, і на значних глибинах в морях і океанах, які являють собою ізольовані котловини (Чорне, Балтійське море).

Такі тонкогоризонтальні текстури є дуже цікавими для геологів-нафтовиків, так як часто характеризують умови накопичення товщ (нафтоматеринських порід), збагачених органічною речовиною здатною акумулювати вуглеводні. Встановлено, що чимало нафтоматеринських товщ мають тонкошарувату будову і сформувались в дуже спокійній обстановці.

Вивчення косої шаруватості також дуже важливе для генетичного аналізу. Вона найчастіше спостерігається в піщаних та алевритових породах, рідше у вапняках та глинах.

Напрями падіння косих шарів співпадають з напрямком падіння руху середовища, де відкладаються осадки. В еолових відкладах косошаруваті серії досягають і товщини 12-30 м, тоді як у водних – не більше 1,0-1,5 м. Еолова шаруватість має різні кути падіння, спостерігаються зрізи одних хвилястих серій іншими, чого не спостерігається у річкових відкладах.

При наявності косої шаруватості необхідно проводити багато замірів падіння косих шарів у різних точках і результати наносити на рози-діаграми, що допомагає з’ясувати напрями течій або вітру.

Вивчення течій в басейні має дуже важливе значення, бо вони, приносячи кисень, забезпечують окисне середовище седиментації, визначають речовинний склад осадків і їх розсортування, розселення водних організмів і переміщення їх після відмирання. В результаті діяльності течій формуються колекторські товщі, які можуть вміщати нафту і газ.

Текстурні знаки на поверхні шару також дуже важливі для фаціального аналізу. Багато таких текстур утворюється внаслідок життєдіяльності організмів. Це сліди повзання організмів, сліди мулоїдів і свердлильників, відбитки ступнів хребетних та ін.

Важливе значення для проведення фаціального аналізу має вивчення знаків бриж, які формуються під дією на осадок водних або повітряних течій, хвиль, які мають між собою певні відміни і вивчаються досить детально.

На поверхні глинистих та алевролітових, а також карбонатних тонкозернистих порід спостерігаються інколи тріщини висихання, які формуються в періоди висихання вологого осадку. Наявність таких тріщин свідчить про мілководність басейну, або його періодичне пересихання, а також про різкі континентальні умови клімату, подібні до пустель і напівпустель, де при випаданні опадів утворюються сучасні такири.

Дата добавления: 2014-01-11