Фізичні властивості метаморфічних порід

Структури і текстури метаморфічних гірських порід

Мінеральний склад метаморфічних гірських порід

Всі мінерали, які належать до складу метаморфічних гірських порід, поділяються на такі групи:

а) первинні мінерали, типові для магматичних порід, головна роль серед яких належить кварцу, польовим шпатам, слюдам, піроксенам та амфіболам;

б) мінерали, типові для осадочних порід, серед яких переважна роль належить кварцу, кальциту, доломіту, гіпсу та деяким іншим мінералам;

в) специфічні метаморфічні мінерали, які формуються в процесі метаморфізації первинних порід і пов’язані з привнесенням різноманітних компонентів, зміною температури і тиску. Це такі мінерали як дистен, андалузит, силіманіт, гранати та ін.

При визначенні метаморфічних порід, ступеня їх метаморфізації та інших особливостей, структурам і текстурам належить першочергове значення.

Структури. Серед структур метаморфічних порід виділяють такі групи: а) кристалобластичні; б) катакластичні; в) реліктові.

Кристалобластичні структури – характеризуються тим, що окремі зерна мінералів в породі мають свою первинну кристалічну форму.

Катакластичні структури характеризуються тим, що частина породоутворюючих мінералів роздроблена і не зберегла своєї первинної форми.

Реліктові структури. В цій групі структур настільки відбулися зміни, що в кінцевому результаті залишилися лише окремі первинні зерна – релікти. Основна ж маса первинних зерен змінена і має дрібнозернистий вигляд.

В кожній з виділених основних груп структур виділяють ряд окремих типів і різновидностей.

Текстури. Серед текстур, типових для метаморфічних порід, виділяють дві основні групи: а) реліктові і б) власне метаморфічні.

Реліктові текстури характеризуються тим, що вони зберегли свій первинний вигляд тієї текстури, яка була властива первинній неметаморфізованій породі.

Власне метаморфічні текстури – це текстури, виникнення яких пов’язане з формуванням самої метаморфічної породи. Серед них виділяють масивні, плямисті, смугасті, плойчасті, сланцюваті, очкові та інші групи, ускладнені як мікро-, так і макроскладчастістю.

У масивній текстурі розмір зерен мінералів рівний і практично однаковий і відповідно структура рівномірнозерниста (мармур); в плямистій – окремі зерна, групуючись, утворюють плями в породі (мігматити); в смугастій – окремі зерна концентруються в паралельних зернах (гнейси); в сланцюватій – окремі зерна групуються в неоднорідні субпаралельні зони смужки (сланці).

Метаморфічні породи належать до числа гірських порід, які за своїм зовнішнім виглядом і фізичними властивостями різко відрізняються як від магматичних, так і від осадочних. Це пов’язано з тим, що первинні магматичні чи осадочні породи, переходячи в метаморфічні, в зоні метаморфізму практично повністю змінюють свій зовнішній вигляд. Особливо це стосується текстур і структур, характеру розподілу окремих мінералів в породі, а також частково інших фізичних властивостей, коротка характеристика яких подана нижче.

Так, для текстур і структур метаморфічних порід характерна сланцюватість і гнейсуватість, подрібнення складових мінеральних частин аж до утворення катаклазитів і мілонітів, часте пронизування ін’єкційним тонкосмугастим гранітоїдним матеріалом та ряд інших структурних і текстурних ознак.

Другою ознакою метаморфічних порід є анізотропія, яка проявляється в одностороньоспрямованому розташуванні окремих складових частин породи. Це особливо стосується розподілу в метаморфічній породі мінералів з групи слюд (мусковіту, біотиту, флогопіту та ін.).

Важливе значення для діагностики метаморфічних порід має визначення вмісту в них води.

На зміну забарвлення метаморфічних порід часто впливають і хімічні реакції, що відбуваються при метаморфізмі. Так, перехід закисного заліза в окисне надає метаморфічній породі бурого забарвлення; перехід же окисного заліза в закисне надає породі блакитних відтінків і т.д. отже, при діагностиці метаморфічних порід всі ці фактори необхідно враховувати.

Дата добавления: 2014-01-11