На ефективність розслідування

ОБСТАВИНИ, ЩО НЕГАТИВНО ВПЛИВАЮТЬ

Вивчення судової та слідчої практики, дані опитувань працівників правоохоронних відомств дозволяє констатувати, що численні недоліки у розслідуванні кримінальних справ про економічні злочини, пов’язані передусім із слідчими помилками в організації розслідування, особливо на початко­вому етапі. Основними умовами, які створюють загальний фон, обстановку де зростають можливості вчинення таких помилок, є негативні фактори, що впливають на діяльність органів дізнання та досудового слідства в сучасний період. Найвпливовішими з них є такі:

1. Суперечливість чинного законодавства та відсутність узагальненої слід­чої і судової практики.

2. Особлива складність розслідування злочинів економічної спрямо­ваності, яку визна­чають такі фактори:

q складність юридичної оцінки;

q застосування злочинцями складних для слідчого пізнання схем злочинної діяльності;

q дефіцит інформації про подію злочину та особу злочинця на початковому етапі розслідування;

q потреба одночасного проведення великого обсягу слідчих дій, ОРД, експертних досліджень;

q потреба широкого застосування спеціальних економічних знань.

3. Однобічність і неповнота у збиранні доказової інформації. У 80% вивчених нами кримінальних справ, які були повернуті на додаткове розслі­дування, підставою для прийняття такого рішення стала істотна неповнота проведеного слідства, що не може бути усунена в судовому засіданні (в інших випадках – мало місце порушення вимог кримінально-процесуального закону).

У 95% випадків по справах не було проведено всіх потрібних слідчих дій та оперативно-розшу­кових заходів. У 75% справ не проводились необхідні експертизи та інші спеціальні дослідження. Нарешті, у 30% – не вжито потрібних заходів щодо встановлення усіх співучасників злочину та притягнення винних до відповідальності. Переважна більшість таких помилок завершується винесенням слідчим незаконних або необґрунтованих процесуаль­них рішень.

4. Низький рівень професійної та спеціальної підготовки осіб, які розслідують кримінальні справи про злочини економічної спрямованості. Специфічний характер доказової інформації та складні механізми злочинної діяльності вимагають від слідчих та оперативних працівників застосування додаткових фахових знань та вмінь.

5. Несприятливі умови службової діяльності, що властиві усій сучасній правоохоронній системі. Серед таких умов варто назвати: значне “омолодження” слідчого корпусу та “плинність” слідчих кадрів; недостатній рівень матеріально-технічного, інформаційного та методичного забезпечення практичних праців­ників; недосконалі критерії оцінки роботи слідчих та оперативних підрозділів; недоліки у підборі та розстановці кадрів тощо.

6. Варто визнати, що негативні наслідки розслідування значною мірою пов'язані з процесами, що не залежать від слідчого, насамперед - із протидією розслідуванню.

Проведене нами опитування працівників правоохоронних відомств показа­ло, що 80% слідчих та 95,2% оперативних працівників систематично зустрічають протидію розслідуванню. Крім того, 78,3% слідчих абсолютно впевнені, що протидія істотно впливає на результати слідства та судового розгляду криміналь­них справ.

Прийоми протидії розслідуванню злочинів у сфері банківського кредитування:

q прийоми, спрямовані на маскування (приховання) або фальсифікацію інформації (її носіїв) як джерел доказів на етапі підготовки та вчинення злочину;

q ненадання фізичними та юридичними особами потрібної доказової інформації або знищення її джерел після вчинення злочину;

q використання корупційних зв’язків для створення внутрішніх або зовнішніх штучних перешкод кримінально-процесуального, службового та іншого харак­теру;

q безпосередній вплив (тиск) на учасників слідчо-оперативної групи та інших осіб (свідків, ревізорів, експертів) шляхом погроз, підкупу, шантажу тощо.

На думку опитаних слідчих та оперативних працівників, “найвідчутніше” на слідство впливають:

q запідозрені особи (підозрювані, обвинувачені) та їх спільники (85% та 65%);

q керівники організацій (передусім банків-кредиторів та підприємств-позичальників), не зацікавлені у проведенні розслідування (73,3% та 76,1%);

q посадові особи інших державних та недержавних структур – прокуратури, суду, адвокатури та ін. (66,6% та 80,9%);

q керівники органу розслідування або безпосереднє керівництво (6,6% та 20,6%);

q колишні співробітники правоохоронних органів (8,3% та 11,1%) та ін.

Використання корупційних зв’язків для створення внутрішніх перешкод у розслідуванні відмічається як:

q “відволікання уваги” на роботу з безперспективними, “замовними” матеріалами для вирішення особистих питань, та необґрунтовані порушення кримінальних справ за цими ж матеріалами (так вважають 52% опитаних нами слідчих та 38% оперативних працівників);

q навмисна тяганина в роботі з матеріалом (справою), невжиття своєчасних заходів щодо збору доказової інформації та її реалізації (65,3% та 57,1%);

q безпідставне затягування строків слідства та розгляду справи в суді, і як наслідок – безпідставне повернення справи на додаткове розслідування (66,6% та 69,8%);

q “продаж” інформації зацікавленим особам про хід та наслідки роботи по конкретному матеріалу (справі), про подальші перспективи розслідування тощо (45,3% та 49,2%);

q надання явно непрофесійних, або таких, що суперечать фактичним обставинам матеріалу (справи), вказівок та розпоряджень (45,3% та 41,2%);

q здійснення, за наявністю відповідного посадового становища, різноманітних службових та процесуальних перешкод у ході розслідування (несвоєчасне створення СОГ та необґрунтовані зміни її складу; усунення від роботи досвідченого та принципового співробітника; відмова від надання згоди на порушення кримінальної справи та ін.) або пряме втручання в процес розслідування - (28% та 39,6%).

Дата добавления: 2014-01-11