Сума чистого доходу, витрат виробництва, прибутку

Рис. 6.1. Графік формування «точки беззбитковості»

Постійні витрати – це витрати, величина яких не змінюється залежно від зміни обсягу випуску продукції і які підприємство повинно сплачувати навіть тоді, коли воно нічого не виготовляє. До них належать грошові витрати на експлуатацію будівель, споруд і обладнання, орендна плата, виплата відсотків за кредитом, заробітна плата апарату управління, витрати на охорону. Існують витрати які є постійними до певного обсягу виробництва, а потім стрибкоподібно зростають до певного рівня та мають назву напівпостійні витрати. Проте так чи інакше усі витрати є постійними тільки певний проміжок часу, а в довгостроковому періоді всі витрати є змінними. Тому під час реалізації довгострокових проектів цей факт необхідно враховувати.

Змінні витрати – це витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу виробництва. Динаміка їх нерівномірна: починаючи з нуля, вони спочатку зростають дуже швидко разом зі зростанням виробництва. З подальшим розширенням обсягів виробництва виникає фактор економії, і змінні витрати зростають повільніше, ніж збільшується обсяг продукції.

Різницю між ціною одиниці продукції та середніми змінними витратами називають маржинальним доходом на одиницю продукції. Для розрахунку точки беззбитковості в грошових одиницях постійні витрати відносять до коефіцієнту маржинального доходу. Коефіцієнт маржинального доходу – це відношення маржинального доходу від реалізації одиниці продукції до її ціни.

Під час розрахунку точки беззбитковості для виробництва одночасно різних виробів слід ураховувати те, що вони мають різні змінні витрати. Тому треба розрахувати спочатку частку кожного виробу в загальному обсязі виробництва, а потім визначити загальний зважений дохід.

Дата добавления: 2014-01-11