Нефелометрія і турбідиметрія

Використання фотометрії

Фотометричні методи - найпоширеніші інструментальні методи аналізу, оскільки розроблені для багатьох неорганічних катіонів та аніонів і численних органічних сполук. Дають змогу визначати концентрацію речовини до 10^-6 моль/л.

З метою збільшення чутливості та селективності аналізу, а також визначення малих кількостей речовин в присутності домішок, використовують екстракційно – фотометричний метод, який, крім сказаного вище, дає змогу визначити і малорозчинні у воді продукти фотометричної реакції, що добре розчиняються в органічному розчиннику, йони Сu²⁺ переводять в аміачний комплекс (чутливість - 0,08 мг/мл); визначення у вигляді комплексу з діетилдитіокарбамінатом натрію і подальшою екстракцією його ССІ₄ дозволяє підвищити чутливість до 0,02мкг/мл.

Екстракція іноді забезпечує стійкість комплексів, зокрема, [Co(SCN)₆]^4- у воді руйнується, тоді як в ізобутиловому спирті стійкий (комплекс має волошкове забарвлення).

Фотометричний метод широко вживаний метод кількісного аналізу завдяки доступності, низькій вартості, широкому спектру фотометричних реагентів, які забезпечують достатню вибірковість.

Це методи, які ґрунтуються на вимірювання інтенсивності розсіяного світла, яка пропорційна концентрації розсіюючих часток у суспензії чи емульсії.

І₀ І_{р турбідиметрія}

І_{р нефелометрія}

Рис. 2.4. Принципова схема нефелометричних і турбідиметричних досліджень.

Для вимірювання концентрації суспензії, її вміст не повинен бути більшим 80-100мг/л; суспензія повинна бути стійкою впродовж часу вимірювання інтенсивності розсіяного світла (в окремих випадках для забезпечення її стійкості додають крохмаль або желатин).

В турбідиметрії для вимірювання інтенсивності світла, що пройшло через шар суспензії під кутом 180⁰, використовують фотоелектроколориметри, спектрофотометри, турбідиметри. Залежність каламутності розчину Д (аналогічна оптичній густині розчину) від концентрації суспензії і довжини кювети описується законом Бугера-Ламберта-Бера

Д = klC. (2.7)

Інтенсивність світлового потоку І_р, розсіяного під кутом 90⁰ часточками суспензії, фіксують за допомогою нефелометра чи флуорометра. Вона пропорційна концентрації зависі: І_р= kC. (2.8)

Нефелометричним і турбідиметричним методами визначають:

- каламутність природних і стічних вод;

- вміст токсикантів за активністю дріжджів (за сприятливих умов дріжджі, розмножуючись, викликають збільшення каламутності води; в присутності токсичних речовин інтенсивність розмноження зменшується, зменшується і каламутність розчину);

- концентрацію катіонів та аніонів, які попередньо переводять у малорозчинні сполуки:

СІ^- АgCI ;

SO₄^2- ВаSO₄ ;

Ca²⁺ Ca₃(PO₄)₂ .

Дата добавления: 2014-01-11