Жіночі статеві органи

Яєчник (ovarium) являє собою парний орган, що розташовується по обидва боки від матки. Маса яєчника становить 5-8 м, довжина коливається від 2,5 до 5 см. У яєчнику відбувається утворення й дозрівання жіночих статевих клітин. У своєму положенні яєчник утримується власної (lig. ovarii proprium) і що підвішує (lig. suspensorium ovarii) зв'язками яєчника. Крім того, орган прикріплюється до широкої зв'язки матці за допомогою брижів яєчника (mesovarium), утвореної в його заднього краю очеревиною. Опуклий вільний край яєчника звернений назад, до тазової поверхні хрестця.

Яєчник утворений мозковою речовиною (medulla ovarii), що складається зі сполучної тканини - строми яєчника (stroma ovarii) і утримуючу кровоносну судини й нерви, і корковою речовиною (cortex ovarii), з безліччю фолікулів, у яких розташовується яйцеклітина. У міру росту первинні фолікули яєчника (folliculus ovaricus primarius) перетворюються в зрілі везикулярні (folliculus ovaricus vesiculosus), які також називаються граафовими пухирцями. Після овуляції на місці везикулярного фолікула утвориться жовте тіло (corpus luteum), що згодом атрофується, перетворюючись у білувате тіло (corpus albicans).

Маткова труба (tuba uterina) також є парним органом, що розташовується по обидва боки від матки. Її довжина становить 10-12 см. Широкий кінець матки відкривається в порожнину очеревини поруч із яєчником, вузький кінець - у порожнину матки. На цій підставі в органі виділяють лійку (infundibulum tubae uterinae), ампулу (ampulla tubae uterinae), перешийок (isthmus tubae uterinae) і маткову, або внутрішньостінну, частина маткової труби (pers uterina). Лійка маткової труби закінчується черевним отвором маткової труби (ostium abdominale tubae uterinae) і містить велику кількість бахромок маткової труби (fimbriae tubae), одна йз яких прикріплюється до яєчника.

Стінка маткової труби утворена слизовою, м'язовою й серозною оболонками. Слизова оболонка (tunica mucosa tubae uterinae) складається із трьох шарів і покрита одношаровим призматичним війчатим епітелієм. Вона утворить множинні поздовжні складки маткової труби (plicae tubariae). М'язова оболонка маткової труби (tunica muscularis tubae uterinae) складається із внутрішніх циркулярних і зовнішнього поздовжнього шарів гладких м'язових волокон.

Матка (uterus) - непарний порожній м'язовий орган, що має грушоподібну форму й розташовується в малому тазі між прямою кишкою й сечовим міхуром. Її довжина в жінки, що не родила, становить 7-8 см, у що родила - 8-9,5 см. У матці відбувається внутрішньоутробний розвиток і виношування плода. Орган перебуває в нахиленому вперед положенні, завдяки чому шейку матки утворить із тілом тупий кут, що відкривається убік сечового міхура (так називане положення антефлексіо-антеверсіо). У своєму положенні матка фіксується за допомогою широких маткових зв'язок (lig. lata uteri), що направляються від її боків до бічних стінок таза, круглих маткових зв'язок (lig. teres uteri), що йдуть від кутів дна матки через пахові канали до підшкірної клітковини лобка, і крижово-матковими й прямокишечно-маточними зв'язками.

Матка складається з верхнього сплощеного відділу, називаного дном матки (fundus uteri), середнього відділу - тіла матки (corpus uteri) і нижнього звуженого відділу - шийки матки (cervix uteri). На фронтальному розрізі порожнина матки (cavum uteri) має трикутну форму. У кутах підстави цього трикутника, що збігає із дном матки, відкриваються маткові труби. Вершина трикутника порожнини матки звернена вниз і переходить у канал шийки матки. Місце переходу звужене й зветься внутрішнього отвору матки. Канал шийки матки (canalis cervicalis uteri) відкривається в піхву отвором матки (ostium uteri). У жінки, що не родила, цей отвір має круглу форму, а в що родила - форму поперечної щілини.

Стінка матки утворена слизової (endometrium), м'язової (myometrium) і серозної (perimetrium) оболонками. Слизова оболонка покрита одношаровим призматичним війчатим епітелієм. На передній і задній стінках каналу шейки матки слизова оболонка утворить поздовжні пальмовидні складки (plicae palmatae). Серозна оболонка покриває всю матку, за винятком країв і невеликої області передньої частини шейки. Навколо шийки під очеревиною (серозною оболонкою) перебуває біляматкова клітковина, утворена сполучною тканиною. Вона називається параметрієм (parametrium). М'язова оболонка матки має потужну мускулатуру, завдяки скороченню якої під час пологів плід виганяє назовні.

У період вагітності матка поступово збільшується, піднімаючись із порожнини малого таза в порожнину живота.

Піхва (vagina) являє собою розтяжну трубку, широкий верхній кінець якої охоплює шейку матки, а нижній проходить через сечостатеву діафрагму таза й переходить у полову щілину. Довжина піхви досягає 8-10 см. За піхвою проходить пряма кишка, попереду перебувають сечівник і сечовий міхур. З усіма прилягаючими органами піхва зрощена щільною й пухкою сполучною тканиною. Нижній кінець органа спрямований уперед і вниз; верхній, розширений, має поглиблення куполоподібної форми й називається зводом піхви (fornix vaginae).

М'язова оболонка піхви утворена внутрішніми циркулярними й зовнішніми поздовжніми гладкими м'язовими волокнами. При цьому зовнішня оболонка щільна й містить велику кількість еластичних волокон.

Слизова оболонка вистелена багатошаровим плоским епітелієм й утворить множинні поперечні складки.

Великі статеві губи (labia majora pudendi) являють собою валикоподібні складки шкіри, з'єднані один з одним передньою спайкою губ (commissura labiorum anterior), що розташовується в області лобка, і задньою спайкою (commissura labiorum posterior), що перебуває перед отвором заднього проходу.

Малі статеві губи (labia minus pudendi) являють собою другу пару шкірних складок і розташовуються в проміжку між більшими статевими губами. Наявне між ними простір називається передоднем піхви (vestibulum vaginae). Зростаючись один з одним, малі статеві губи утворять вуздечку статевих губ (frenulum labiorum pudendi). Попереду в переддень відкривається зовнішній отвір сечівника, а в глибині розташовується отвір піхви (ostium vaginae), що у незайманих закрито незайманою плівою (hymen), що має невеликі отвори різної форми й величини.

Цибулини передодня (bulbus vestibuli) розташовуються з кожної сторони передодня і являють собою пещеристі тіла, у задньому кінці яких залягають більші залози передодня (glandulae vestibulares majores).

Клітор (clitoris) розташовується у верхньому куті щілини і являє собою невелике утворення з величезною кількістю чутливих нервових закінчень. Пещеристі тіла клітора починаються від нижніх галузей лобкових костей двома ніжками (crura clitoridis).

Молочна залоза (glandula mammaria), або груди (mamma), є парним органом, що розташовується на поверхні великого грудного м'яза на рівні III-IV ребер і функціонально тісно пов'язаним з органами полової системи. Форма залоз залежить від кількості жирової тканини, що втримується в них. На поверхні середнього відділу залози добре помітний пігментований білясосковий кружок (areola mammae), у центрі якого розташовується сосок молочної залози (papilla mammaria).

Тіло молочної залози (corpus mammae) статевозрілої жінки утворено окремими часточками (lo-buli glandulae mammariae) у кількості 15-20. Часточки відокремлюються друг від друга прошарками, утвореними пухкою сполучною й жировою тканиною. На вершині соска відкриваються вивідні молочні протоки залоз (ductus lactiferi). Перед устям молочні протоки розширюються, утворюючи молочні синуси (sinus lactiferus). У синусах накопичується вироблене залозами молоко.

Дата добавления: 2014-01-11