Компонування обладнання котельних установок

· Компонування обладнання котельні повинне забезпечити: оптимальну механізацію та

· автоматизацію технологічних процесів, безпечне і зручне обслуговування; установку

· обладнання по чергах;

· найменшу простяжність комунікацій;

· оптимальні умови для механізації ремонтних робіт;

Котли встановлюють на першому поверсі. При наявності золового поверху фронт котлів розташовується на другому поверсі. Фронт усіх котлів повинний знаходитися на однім рівні.

Відстань від стіни до фронту котла або виступаючих частин шарових топок не менше

3 м, для котлоагрегатів з механізованими топками або працюючих не газі, мазуті не менше 2 м.

Перед фронтом котлоагрегатів дозволяється установка дутьоевих вентиляторів, насосів

і теплових щитів з забезпеченням вільних проходів у 1,5 м.

· При розташуванні котлоагрегатів друг проти друга відстань між їхніми фронтами або

· виступаючими частинами повинна бути: для ручних шарових топок не менш 5 м; для

· механізованих не менш 4 м.

Відстань між котлами продуктивністю до 4 т/год з бічних сторін 1-1,5, а продуктивністю

понад 4 т/год - 2 м. Між крайнім котлоагрегатом і торцевой стіною можлива відстань 1,3 м.

Висота котельного залу повинна бути на 2 м вище самої верхньої площадки.

Живильні баки встановлюють на рівні, що перевищує на 6-8 м рівень установки відповідних

насосів для усунення кавітації в насосах. Конденсаційні баки при самопливному

поверненні конденсату встановлюють у приямках котельні, нижче рівня підлоги на 3,5 - 4 м.

Адміністративні і побутові помешкання розташовують на другому-третьому поверсі.

4 Рекомендації до прокетурвання міні котелень

4.1 Загальні вказівки

Котельні за розміщенням на генплані підрозділяються на:

— ті, що окремо стоять;

— прибудовані до будівель іншого призначення;

— убудовані в будинки іншого призначення незалежно від поверху розміщення;

— дахові.

При проектуванні дахових котелень установок, що працюють на природному газі, теплопродуктивністю до 3,75 МВт і з температурою теплоносія до 115 °С, що розміщаються на плоских покрівлях і в горищних приміщеннях виробничих, житлових і громадських будівель і споруд висотою до 30 м, а також котелень прибудованих до жилих будинків і убудованих до громадських будівель і споруд при використанні водогрійних теплогенераторів без барабанів, з одиничною теплопродуктивністю до 1,25 МВт варто використовувати рекомендації [27]. Можливість розміщення дахової котельні на висоті вище ніж 30 м повинна узгоджуватися з територіальним органом державного пожежного нагляду.

Такі котельні не допускається розміщати суміжно, під і над приміщеннями з масовим перебуванням людей (з одночасним перебуванням у них більш ніж 50 чоловік).

Для виробничих будинків, промислових підприємств допускається проектування прибудованих, убудованих і дахових котелень.

Для котелень, убудованих у виробничі будинки промислових підприємств, теплова потужність кожного теплогенератора не повинна перевищувати 2,9 Мвт.

Розміщення дахових і убудованих котелень над і під виробничими приміщеннями і складами категорій А і Б за вибуховопожежної і пожежної небезпеки не допускається.

Вбудовувати котельні в жилі багатоквартирні будинки не допускається. Для жилих будинків допускається улаштування прибудованих і дахових котелень.

Не допускається проектування дахових, убудованих і прибудованих котелень до будинків дитячих дошкільних і шкільних установ, до лікувальних корпусів лікарень і поліклінік з цілодобовим перебуванням хворих, до спальних корпусів санаторіїв і установ відпочинку.

4.2 Об'ємно-планувальні і конструктивні рішення

Убудовані котельні повинні відокремлюватися від суміжних приміщень протипожежними стінами 2-го типу чи протипожежними перегородками 1-го типу і протипожежними перекриттями 3-го типу. Прибудовані котельні повинні відокремлюватися від основного будинку протипожежною стіною 2-го типу.

Мінімальна висота приміщення котельні від позначки чистої підлоги до низу виступаючих конструкцій перекриття (у світлі) повинна бути не менш ніж 2,5 м.

Убудовані в будинки автономні котельні варто розміщати біля зовнішньої стіни будинку на відстані не більш за 12 м від виходу з цих будинків.

Для дахових котелень варто передбачати:

— вихід з котельні безпосередньо на покрівлю;

— вихід на покрівлю з основного будинку по маршових сходах;

Якщо теплогенератори не вимагають бічного обслуговування, обов'язкова наявність проходів між крайніми теплогенераторами і стінами котельні. Ширина цих проходів, а також ширина проходів між теплогенераторами і задньою стіною котельні повинна складати не менш ніж 1 м.

Проходи в котельні повинні мати вільну висоту проходів не менш ніж 2 м.

Теплогенератори з атмосферними пальниками можуть встановлюватися в жилих (кухня, ванна кімната і т.п. –які відповідають вимогам нормативних документів) і спеціальних приміщеннях (топкова, котельня і т.п.).

В одному приміщенні жилого будинку не допускається передбачати установку більше від двох малометражних опалювальних теплогенераторів чи двох інших типів газового устаткування.

Приміщення кухні при установці в ній теплогенератора повинне бути висотою не менш ніж 2,2 м, мати вікно з кватиркою (фрамугою) чи конструкцією жалюзійного типу, витяжний вентиляційний канал і природне освітлення. При цьому необхідно, щоб об’єм приміщення. У якому встановлюється тепло генератор, був не менш ніж 1м³ на 1 кВт теплопродуктивності.

При установці в кухнях чи приміщеннях тільки водонагрівальних чи опалювальних апаратів з відводом продуктів згоряння в димохід кратність повітрообміну повинна бути не менш від трьох.

Теплогенератор бажано встановлювати на узвишші над підлогою в 50-100 мм, для зменшення засмоктування при горінні пилу з підлоги. Підлога приміщення по можливості повинна бути викладена плиткою.

4.3 Збір і відведення продуктів згоряння.

Димові труби

В котельнях з теплогенераторами на основі газових проточних водонагрівачів, як правило, передбачаються відособлені газоходи для кожного теплогенеруючого модуля.

Можливість установки однієї димової ьруби для декількох теплогенераторів визначається відповідним розрахунком.

Швидкість димових газів на виході з димової труби при природній тязі приймається не менш 6-10 м/с виходячи з умов попередження задування при роботі котельні на знижених навантаженнях.

Висота гирла димових труб для убудованих, прибудованих і дахових котелень повинна бути:

— вище границі вітрового підпору, але не менш 0,5 м вище коника даху при розташуванні його (вважаючи по горизонталі) не далі 1,5 м від коника даху;

— у рівень з коником даху, якщо вона розташована до 3 метрів від коника даху;

— не нижче прямої проведеної від коника вниз під кутом 10° до обрію;

— не менш 2 м над покрівлею більш високої частини будинку чи найвищого будинку в радіусі 10 м труби на відстані більш 3 м від коника даху.

Труби повинні мати, зовнішню теплову ізоляцію для запобігання утворення конденсату і люки для огляду і чищення, що закриваються дверцятами.

На виході з теплогенераторів необхідно передбачати установку вибухових клапанів. Площа перетину вибухового клапана повинна бути не менш 0,1 м².

Температура продуктів згоряння на виході з димоходу повинна бути, як правило, на 15 °С вище температури крапки роси.

5 Водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція котельні

· Для котелень у залежності від схеми водопостачання району варто проектувати: об'єднаний

· водопровід для подачі води на господарсько-питні, виробничі і пожежні потреби;

· розділяний водопровід.

Для котелень 1-ої категорії варто передбачати не менш 2-х вводів водопроводу.

При приєднанні до тупикових мереж водопроводу варто передбачати резервуар запасу

води на час ліквідації аварії.

Відвід води з території і з будівель котельні повинний бути здійснений і ув'язаний

із мережею промислової, зливової і господарської каналізації. Стоки повинні бути

нейтралізованні, очищені від забруднень твердими частками, нафтопродуктами й іншими

токсичними речовинами, охолоджені до температури нижче 40^оС і, якщо вони вдруге не

можуть бути використані, випущені в каналізацію.

Будинки котелень повинні мати опалення і природну вентиляцію, що забезпечують

видаляння забрудненого повітря і підтримки необхідної температури: зимою не нижче

12^оС, а влітку не вище чим 5^оС у порівнянні з температурою зовнішнього повітря.

Вентиляція повинна забезпечити не менше триразового повітрообміну. Механічна

вентиляція в котельному залі не припускається з-за запобігання створення розрідження.

При проектуванні системи опалення в автономних котельнях, що працюють без постійного обслуговуючого персоналу, розрахункова температура повітря в приміщенні приймається +5°С.

Систему опалення приміщення котельні рекомендується передбачати незалежною від системи опалення основного будинку, наприклад, за допомогою газових конвекторів.

В автономних котельнях повинна передбачатися приточно-вытягувальна вентиляція, розрахована на повітрообмін, обумовлений за тепловиділянням від трубопроводів і устаткування.

При неможливості забезпечення необхідного повітряобміну за рахунок природної вентиляції проектувати вентиляцію треба з механічним спонуканням.

Притокове повітря рекомендується подавати безпосередньо над підлогою в зону висотою до 0,3 м. Притокові отвори не рекомендується розміщати безпосередньо проти газопальникових пристроїв.

Максимальна швидкість повітряного потоку в приміщенні котельні приймається не більш 0,3 м.

Для приміщень убудованих котелень, що працюють на газоподібному паливі, варто передбачати не менш триразового повітрообміну в 1 годину, в окремо розташованих котельнях кратність повітрообміну необхідно передбачати не менш однократного в 1 годину. Для будь-яких типів котелень необхідно передбачати подачу повітря на горіння палива, з розрахунку 12 м³ на 1м³ газу і 15м³ на 1кг рідкого палива.

Приток повітря здійснюється через притокові жалюзійні решітки, загальна площа яких визначається за формулою

F_жр = (V_пр/3600·w), м²

де V_пр – об’єм притокового повітря, м³

w – швидкість повітря, приймається 1…2 м/с.

V_пр = а·V_гор + V_пом

де а – доля повітря на горіння, що забирається з приміщення. Приймається 1, якщо забирається

повністю і 2/3 для інших випадків.

V_гор = αV⁰В^р_кот

де В^р_кот – розрахункова витрата палива котельною, м³/с.

Кількість жалюзійних решіток

n= F_жр/f

Для видаляння повітря використовують дефлектор, діаметр шахти якого визначається за

формулою

D = 2

де V_вид - об’єм повітря, що видаляється

V_вид= V_пр - а·V_гор

w – швидкість повітря приймається 2 м/с.

По розрахунковому діаметру D приймається стандартний типорозмір дефлектору.

Тема 2.10 Тепловий контроль і автоматизація процесів у ТГУ

Кількість годин - 2

Кількість лекцій - 1 (12- я)

Лекція 2.12

1 Загальні задачі контролю і керування роботою ТГУ

2 Контрольно-вимірювальні прилади (КВП)

3 Автоматизація. Задачі

Дата добавления: 2014-01-11