Елементи та склад фінансової звітності

Форми фінансової звітності перелічено у п.2 ст.11 Закону про бухгалтерський облік. Усього їх п’ять:

- баланс;

- звіт про фінансові результати;

- звіт про рух грошових коштів;

- звіт про власний капітал;

- примітки до звітів.

Форми фінансової звітності та порядок їх складання згідно з статтею 11 Закону про бухгалтерський облік встановлено:

- Державним казначейством України (для бюджетних установ);

- Національним банком України (для банків);

- Міністерством фінансів України (для всіх інших підприємств і організацій).

В українському варіанті фінансових звітів (на відміну від міжнародної практики, де статті звітів визначають самі підприємства, керуючись при цьому принципами складання фінансової звітності) найменування статей (показників), а також коди рядків стандартизовано (встановлено відповідними стандартами) і в усіх формах відображено в графах 1 і 2. Решту граф призначено для заповнення показниками підприємства, яке звітує. Причому в різних формах звітності для заповнення призначено різну кількість граф. У балансі (форма № 1) їх дві:

- в одній (графа 3) відображають показники на початок звітного періоду;

- у другій (графа 4) – на кінець того самого звітного періоду, тобто на дату складання балансу.

Усі статті фінансової звітності повинні бути заповнені, а у разі відсутності показників проставляються прочерки. Статті, які призводять до зменшення власного капіталу, статті активу балансу, що зменшують вартість активів, відображаються в круглих дужках.

Фінансова звітність повинна містити лише достовірну ін­формацію. Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо від­повідає таким критеріям:

1) є ймовірність надходження або вибуття майбутніх еконо­мічних вигод, пов'язаних із цією статтею;

2) оцінка статті може бути достовірно визначена.

П(С)БО 1 визначає якісні характеристики фінансової звітності — дохідливість, доречність, достовірність, зіставність показників, рис. 7.3.

Рис. 7.3 Класифікація вимог до звітності

Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її ко­ристувачами за умови, що вони мають достатні знання та заці­кавлені у сприйнятті цієї інформації.

Фінансова звітність має містити лише доречну інформацію, яка впливає на прийняття рішень користувачами, дає змогу вчасно оцінити минулі, теперішні та майбутні події, підтвердити та скоригувати їх оцінки, зроблені у минулому.

Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рі­шення користувачів звітності.

Фінансова звітність має надавати можливість користувачам порівнювати дані підприємства за різні періоди, а також дані різних підприємств. Передумовою зіставності є наведення відповідної інформації попереднього періоду та розкриття інфор­мації про облікову політику та її зміни.

Фінансову звітність підписують керівник та бухгалтер підприємства.

Питання для самоконтролю:

1. Поняття звітності, класифікація звітності підприємства щодо місця подання і часового фактору.

2. Види звітності.

3. Вимоги до звітності.

3. Підготовча робота перед складанням звітності.

4. Інвентаризація активів і зобов’язань.

5. Закриття рахунків.

Дата добавления: 2014-01-11