Нейрогуморальна регуляція статевої функції самок і самців

Прояв статевої функції залежить від впливу багатьох зовнішніх та внутрішніх чинників. Зовнішні чинники: їжа, моціон, сонячне світло, самець тощо, сприймаються органами чуття (зору, слуху, нюху, дотику), і відповідні імпульси передаються до кори головного мозку. Внутрішні фактори: гормони статевих залоз, біологічно активні речовини крови і лімфи тощо сприймаються інтерорецепторами, які передають відповідні сигнали до підкіркових центрів головного й спинного мозку. Від кори підкіркових центрів інформація надходить в гіпоталамус.

Гіпоталамус – це сукупність нейронів, які формують своєрідну залозу, що виробляє спеціальні нейросекрети, які наз. релізинг-гормонами. Релізинг-гормони надходять у гіпофіз і стимулюють секрецію того чи іншого гормону.

Гіпофіз є головною залозою внутрішньої секреції, гормони якої стимулюють функцію всіх інших ендокринних залоз, у тому числі й статевих. Він розташований під гіпоталамусом і складається з трьох часток – передньої, задньої і проміжної. Передня й проміжна частки гіпофіза разом складають аденогіпофіз, що виробляє гормони, тоді як задня частка складається з нейроглії, є частиною гіпоталамуса і називається нейрогіпофізом.

Передня частка гіпофіза виробляє 6 гормонів:

1.фолікулостимулюючий гормон – ФСГ;

2.лютеїнізуючий гормон – ЛГ;

3.лютеотропний гормон – ЛТГ;

4.тиреотропний гормон – ТТГ;

5.адренокортикотропний гормон – АКТГ;

6.соматотропний гормон – СТГ.

З них перші 3: ФСГ, ЛГ і ЛТГ – впливають безпосередньо на статеві залози самок і самців, тобто гонади, тому їх і називають гонадотропними гормонами, або гонадотропінами.

Проміжна частка гіпофіза продукує меланоцитостимулюючий гормон – МЦСГ.

Задня частка, або нейрогіпофіз, служить резервуаром для двох нейрогормонів гіпоталамуса: окситоцину і вазопресину.

ФСГ і ЛГ разом стимулюють овогенез і фолікулогенез в яєчниках та сперміогенез – в сім'яниках.

ЛГ окремо стимулює синтез жіночих статевих гормонів – естрогенів – у фолікулах, та чоловічих – андрогенів – в інтерстиції сім'яників. Пік ЛГ, тобто різке підвищення його рівня в крові самки, викликає феномен овуляції. Після овуляції ЛГ стимулює утворення жовтого тіла на місці розірваного фолікула.

ЛТГ стимулює гормональну функцію жовтого тіла, а також – секрецію молока молочною залозою, тому він має також назву лактогенного гормону, або пролактину – ПРЛ.

Гормони задньої частки гіпофізу окситоцин і вазопресин. Окситоцин стимулює скорочення гладеньких м'язових волокон в усіх органах, особливо статевих, впливаючи таким чином на здійснення багатьох фізіологічних процесів. Крім цього він стимулює синтез т.зв. “гормонів задоволення” ендорфінів. Вазопресин регулює кров'яний тиск в організмі, викликаючи звуження чи розширення кровоносних судин.

Статеві гормони синтезуються статевими залозами (гонадами). Вони стимулюють розвиток статевих органів і вторинних статевих ознак у молодих тварин, регулюють здійснення статевої функції, впливають на рівень загального обміну речовин.

Жіночі статеві гормони – це естрогени і прогестерон. Естрогени продукуються фолікулярними клітинами. Нині відомо три типи естрогенів: естрадіол, естрон і естріол, які в процесі метаболізму перетворюються з одного в інший. Кінцевим, найменш активним продуктом, є естріол, а найбільш активним – естрадіол. Назва “естроген” походить від слова еструс – тічка і означає "Викликаю тічку". Естрогени також підсилюють скорочувальну активність матки, стимулюють розростання строми молочної залози, підвищують рівень загального обміну речовин.

Дата добавления: 2014-01-11