Технология конструкционных материалов

Материаловедение

РМ Лекція 15 7.10.10

Преемники Петра I

XVI.

XV.

XIV.

XIII.

XII.

XI.

X.

IX.

VIII.

VII.

VI.

V.

IV.

III.

II.

I.

Основные исторические события

ФЕОДАЛЬНАЯ РАЗДРОБЛЕННОСТЬ РУСИ

Лекция: Политическая раздробленность Древней Руси

Предпосылки объединения русских земель

		Стремление бояр приобретать вотчины за пределами своих княжеств

(XII-XIII ВВ.)

Хронологические рамки вопроса – 1132-1240 гг.

	Дата исторического события	Название, содержание и значение исторического события
Периодизация
1.	Начало XII – середина XVIII вв.	Период развитого феодализма в истории России
2.	Начало XII – конец XV вв.	Период феодальной государственной раздробленности в истории России
3.	Начало XII – конец 30-х гг. XIII вв.	Первый этап феодальной государственной раздробленности – этап существования независимых русских княжеств
4.	Конец 30-х гг. XIII – конец XV вв.	Второй этап феодальной государственной раздробленности – этап существования русских княжеств в вассальной зависимости от Золотой Орды
5.	Начало XII – конец XIII вв.	Укрепление и развитие вотчины – наследственной формы феодального землевладения, которая играла основную роль в социально-экономическом развитии Руси. Усиление роли боярства – сословия класса феодалов, состоявшего из владельцев вотчин
Новгородская земля
6.	1136-1245 гг.	Период существования независимой Новгородской земли
7.	1136 г.	Восстание в Новгороде против князя Всеволода Мстиславича,отделение Новгородской земли от Киевской Руси
8.	1207 и 1229 гг.	Восстания городской бедноты в Новгороде
9.	1245 г.	Официальное признание Новгородской землей вассальной зависимости от монголо-татар
Галицко–Волынское княжество
10.	1199-1259 гг.	Период существования независимого Галицко-Волынского княжества
11.	1153-1187 гг.	Княжение Ярослава Осмомыслав Га-лицком княжестве
12.	1170-1205 гг.	Княжение Романа Мстиславича(до 1199 г. – в Волынском княжестве, с 1199 г. – в Галицко-Волынском княжестве)
13.	1199 г.	Объединение Галицкого и Волынского княжеств волынским князем Романом Мстиславичем
14.	1205-1221 гг.	Междоусобные войны в Галицко-Волынском княжествеи ослабление княжеской власти в период несовершеннолетия Даниила Романовича
15.	1221-1264 гг.	Княжение Даниила Романовича Галицкогов Галицко-Волынском княжестве
16.	1240 г.	Присоединение к Галицко-Волынскому княжеству Киевского княжествакнязем Даниилом Романовичем
17.	1240 г.	Захват Галицко-Волынского княжества татаро-монголами
18.	1259 г.	Официальное признание Галицко-Волынским княжеством вассальной зависимости от монголо-татар
Владимиро–Суздальское княжество
19.	1136–1238 гг.	Период существования независимого Владимиро–Суздальского княжества
20.	1125-1157 гг.	Княжение Юрия Долгорукого(младшего сына Владимира Мономаха) в Ростово-Суздальском княжестве
21.	1136 г.	Отделение Ростово-Суздальского княжества от Киевской Руси
22.	1147 г.	Основание Москвы Юрием Долгоруким в Ростово­-Суздальском княжестве
23.	1157-1174 гг.	Княжение Андрея Боголюбского(сына Юрия Долгорукого)во Владимиро-Суздальском княжестве
24.	1157 г.	Перенесение Андреем Боголюбским столицы княжества из Ростова во Владимир. Переименование Ростово-Суздальского княжества во Владимиро-Суздальское
25.	1169 г.	Завоевание Киева Андреем Боголюбским, получение им титула великого князя, перенесение резиденции великого князя из Киева во Владимир
26.	1174 г.	Убийство Андрея Боголюбскогов результате боярского заговора
27.	1174-1176 гг.	Период междоусобных войн во Владимиро-Суздальском княжестве
28.	1176-1212 гг.	Княжение Всеволода Большое Гнездо(брата Андрея Боголюбского) во Владимиро-Суздальском княжестве
29.	1212-1218 гг.	Княжение Константина Всеволодовича, обострение междоусобной борьбы во Владимиро-Суздальском княжестве
30.	1216 г.	Липицкая битва(на реке Липице) – вооруженный конфликт между сыновьями Всеволода Большое Гнездо
31.	1218-1238 гг.	Княжение Юрия Всеволодовичаво Владимиро-Суздальском княжестве
32.	1238 г.	Завоевание Владимиро-Суздальского княжества монголо-татарами
33.	1243 г.	Официальное признание Владимиро-Суздальским княжеством вассальной зависимости от монголо-татар

Всем недвижимых вещей, то есть, родовых, выслуженых и купленых вотчин и поместей, также и дворов и лавок не продавать и не закладывать, но обращатися оным в род таким образом.

Кто имеет сыновей и ему же, аще хощет, единому из оных дать недвижимое, чрез духовную, тому в наследие и будет.

Другие же дети обоего полу да награждены будут движимыми имении, которые должен отец их или мать разделити им при себе, как сыновьям, так и дочерям, колико их будет, по своей воли, кроме оного одного, который в недвижимых наследником будет.

А ежели у оного сыновей не будет, а имеет дочерей, то должен их определити таким же образом.

А буде при себе не определит, тогда определится указом недвижимое по первенству болшому сыну в наследие, а движимое другим равною частию разделено будет.

То ж разумеется и о дочерях.

А кто бездетен, и оный волен отдать недвижимое одному фамилии своей, кому похочет, а движимое кому что похощет дать сродником своим, или и посторонним, и то в его произволении будет.

А ежели при себе не учинит, тогда обои те имения да разделены будут указом в род: недвижимое одному, по линии ближнему, а прочее другим, кому надлежит, равным образом.

Кому по духовной или по первенству достанутся недвижимые, у того и движимаго имения части других в сохранении да

cтраница 297
будут до тех мест, пока ево братья и сестры приспеют возраста своего, мужеской — до осмнатцати, а женской — до семнатцати лет.

И в те уреченные лета должен тот наследник их, братей и сестр, кормить и снабдевать и учить всех грамоте, а мужеской пол и цыфирному счету, также и наукам, к которым приклонность будет кто иметь.

А потом, когда выдут те лета, то им каждой персоне дать его жребей по духовной сполна, не зачитая издержек, учиненных (на них) в вышереченные лета.

И для того надлежит отцам или матерям заранее духовные писать и движимыя имения долями описывать.

Буде же отец или мать умрет без духовной, то тотчас детям их объявить после смерти родителей своих, где они ведомы, и требовать, дабы пожитки описать, и доли им определить при свидетелех.

А покамест наследники недвижимых вещей до дватцати лет возраста своего не придут, а другия, оставшияся в движимых имениях обоего пола до вышеписанных лет не приспеют, никаким их писмам или записям не верить, которые прежде тех лет явятца у кого.

И дабы кадеты обоих полов каким образом не были притеснены в молодых летех, того для неволно в брак вступать ранее, мужеского пола до дватцати, а женского — до семнатцати лет.

Ежели которая девица, возраста своего по осмнатцати летех, у брата своего жить не похочет, то оная, взяв долю имения своего, отойти от него вольна при свидетелех же.

А буде у него жить похочет до своего замужества, или и вовсе (есть ли замуж не пойдет), и то да будет в ее воли.

А для возобновления фамилеи, в которой фамилии мужеска полу останетца один, прочии же от нисходящей и восходящей линии того рода все вымрут, кроме женска полу, которых едина или несколко осталося в девицах или замужные, то помянутой последней оной фамилии повинен все недвижимые вещи, которые ему по наследию пришли, отдать в наследие единой из оных, кому похочет, замужней, вдове или девице; однакож с таким изяснением, что муж замужней повинен принять прозвище того, от кого получить недвижимое (оставя свое), он и его наследники, а девице или вдове не посягать за такого, который не приимет прозвания.

И для того прежде в брак не вступать, а женатым не укреплять недвижимых, пока оной писменного обязателства не подаст, где те дела ведомы, что он оное прозвание примает вечно
себе и наследником своей линии. Ежели же никто из них прозвания оного не приимут, тогда недвижимое все повинно будет взять на государя, кроме движимого, которое в разделении оставляется предявленным образом.

А у кого будут дети от разных жен, а за матерми их были приданые поместья и вотчины, а отец их учинит наследником одного, и та воля отеческая на его токмо отеческие недвижимыя имения, а в матерних быть наследником детям их.

Тем же образом чинить и женскому полу, которая будет иметь детей от разных мужей.

И тако сей указ (пункт) должен в действителной быть силе до тех мест, донеле же оные дети, которые родились до сего указа, в недвижимых приданых матерей своих наследниками будут, ибо впредь с недвижимым приданым уже никого не будет.

Которая жена после мужа останется бездетна, то и недвижимое мужа ее имение да будет по смерть ея или по пострижение.

А как умрет или пострижетца, тогда недвижимое мужа ея отдать одному фамилии ево не ис кадетов, но из наследников ближнему, а приданыя ея деревни, которые у нее есть, да возвратятца в род ея таким же образом. А прочие мужа ея и ея имения, естьли она без завету умрет, да возвратятца одни мужа ея в род ево; а другие, что ея, сродником ея ближним, кому надлежит, всем равною частью, кроме тех, кому недвижимое приидет.

А буде оная вдова замуж выдет, то недвижимое перваго мужа ея имение возвращено будет в род ево, одному старшему по линии, как выше обявлено, а от протчего все при ней да будет. И сей пункт имеет силу против осмаго пункта.

А буде за кем обявятца какие деревни и земли, укрепленые для каких ни будь причин, а владеют теми деревнями и землями те люди, чьи те деревни и земли были, а за кем укреплены и те люди теми деревнями и землями не владеют, а иные и владеют за причиною малолетства и вдовства и сиротства, и таковым деревни и земли возвращать по прежнему обыкновению.

И в том дается сроку на год, а офицером и салдатом, обретающымся в армеи и которые пребывают в чужих краях, на два года, чтоб могли оные деревни и земли или за ними укрепить или обявить.

А буде в такое время кто не исправится, и тем деревням и землям быть за тем, кто ими ныне владеет, невозвратно.

У которых деревни и земли заложены до сего указу и просрочены, или и не просрочены, и те деревни и земли выкупать по прежнему указу.

А буде кто не выкупит, записывать за заимодавцы по тем крепостям, с платежем прежних пошлин.

А с сего указу кто принужден будет из недвижимых продать вотчину или поместье, или иное что, и за то имать пошлины с рубля по гривне для того, чтоб никто ничего из недвижимого вымыслом для укрепления не продавали.

А буде перепродаст кто что из оного меншим детям (обоего пола, которые не наследники недвижимым) без платежа денег, как прежде сего делали, или иным каким вымыслом, а о том кто на него донесет, и то недвижимое, которое в перепродаже явится, отдать тому доносителю.

Выкуп вотчин и поместей и протчего недвижимого должен быть тем, которые оным наследники будут по линеи ближнии, а не кадетом их.

И при выкупе за новоприбылое строение взятье по скаскам отставить, а платить по свидетелству и по осмотру, наложа настоящую правдивую цену, во что стало.

Сей указ не на прошедшие времена, но с сего 1714 году действо свое имеет.

И хотя в прошедшия два месяца какие розделы где и зделаны, то оныя переделить по сему указу.

А тем, которыя до сего году, быть так, как учинены, толко даетца воля отцам и матерем, ежели хотя за несколко лет детей своих и разделили, а ныне похотят по сему указу переделить, и то да будет в их воле.

Когда кто из кадетов дворянских фамилей захотят итить в чин купеческой, или какое знатное художество, также за сорок лет (с подлинным свидетелством к указом, подписанным от тех, где оне ведомы) своего возраста и в духовныя, то есть в белыя священники, то тем, которыя в сие вышеписанное вступят, не ставить ни в какое безчестье им и их фамилиям ни словесно, ни писменно.

А буде явятца какие дела впредь, что сим указом решить их невозможно, и о тех делех доносить на писме в Сенате, где на то положены будут особыя пункты и выданы будут в народ печатью, как и сей указ.

А не дождався новаго указу, отнюдь не вершить, (под потерянием всех своих пожитков и ссылкою), хотя и право покажетца, дабы тем не дать злым вымышленикам свои мины устроить.

Петр.

Печатано в Санкт Питербурхе 1714 году марта в 24 день, государствования нашего 32 году.

это время называют Эпохой дворцовых переворотов (1725-1762 гг.). После смерти Петра Великого престол заняла его жена Екатерина I (1725-1727), однако фактическим правителем страны был А.Д. Меншиков. После Екатерины I в 1727 году престол занял двенадцатилетний Петр II (1727-1730) при регентстве Верховного тайного совета, все дела в котором вершили четверо князей Долгоруких, двое князей Голицыных и А.И. Остерман. Короткое царствование Петра II, который скончался в день собственной свадьбы, не внесло существенных изменений в государственную и общественную жизнь российского общества. После долгих консультаций престол был предложен Анне Иоанновне (1730-1740), дочери Ивана V, герцогине Курляндской. После ее смерти в 1740 году согласно ее завещанию российский престол унаследовал правнук Ивана V Иван VI Антонович (его родители: племянница Анны Иоанновны Анна Леопольдовна и Антон Ульрих Браунгшвейгский); регентом до его совершеннолетия был назначен Э.И. Бирон, а потом Анна Леопольдовна. 25 ноября 1741 года так не правивший малолетний царь был свергнут дочерью Петра I Елизаветой Петровной с помощью гвардии.

Табель о рангах всех чинов, воинских, статских и придворных, которые в котором классе чины; и которые в одном классе, те имеют по старшинству времени вступления в чин между собою, однако ж воинские выше протчих, хотя б и старее кто в том классе пожалован был 24 января 1722 г.  

Классы

Воинские

Статския

Придворныя

Сухопутныя

Гвардия

Артиллерийския

Морския

1:

Генерал фелт маршал

Генерал адмирал

Канцлер

2:

Генералы от кавалерии и инфантерии, штат галтер

Генерал фелцеих мейстер

Адмиралы протчих флагов

Действителныя тайныя советники

Обер маршал

3:

Генералы лейтенанты, кавалеры [ордена] с[вятого] Андрея [Первозванного], генерал крикс комисар

Генерал лейтенант

Вице адмиралы, генерал крикс комисар

Генерал прокурор

Обер стал мейстер

4:

Генералы маэоры

Полковник

Генерал маэор, генерал маэор от фортификации

Шаутбенахты, обер цейх мейстер

Президент от колегиев и штатс канторы, тайные советники, обер прокурор

Обер гофмейстер, обер камергер

5:

Брегадиры обер штер крикс комисар, генерал правиант мейстер

Подполковники

Подполковники от артилерии

Капитаны командоры, капитан над портом Кроншлотским, обер сарваер от строения карабельнаго интендант цейх мейстер обер штер крикс комисар

Геролд мейстер, генерал рекетен мейстер, обер церемонии мейстер или вышней надзиратель лесов, вице президенты от колегиев, генерал полицы мейстер, директор от строениев, генерал пост директор, архиатер

Гофмейстер, обер гоф стал мейстер, тайный кабинет секретарь, обер гоф мейстер при ея величестве императрице, обер шенк

6:

Полковники, казначеи, обер правиант мейстер, обер комисар, генералы адьютанты, прокурор, генералы квартир мейстеры лейтенанты

Маэоры

Подполковники от артилерии, полковники инженеры, обер комисар

Капитаны перваго ранга капитаны над другими портами, сарваэр корабельной, прокурор, интендант партикулярной верфи в Питербурхе, казначеи, обер правиант мейстер, обер камисар

Прокуроры в колегиях статских, президенты в надворных судах, канцелярии тайные советники Иностранной колегии, обер секретарь Сената, штатс камисар, обер рент мейстер в резиденции, советники в колегиях

Штал мейстер, действителные камергеры, гоф маршал, обер ягер мейстер, первый лейб медикус

7:

Подполковники, генералы аудиторы, генералы правиант мейстеры лейтенанты, генералы ваген мейстеры, генералы гевалдигеры, генералы адъютанты при генерале фелт маршале, контролор

Капитаны

Маэоры, подполковники инженеры, обер контролор

Капитаны втораго ранга, контролор

Вицепрезиденты в надворных судах; Воинской, Адмиралтейской, Иностранной колегиев обер секретари; экзекутор при Сенате, обер фискал государственной, прокуроры при надворных судах, церемонии мейстер

Гоф мейстер при ея величестве императрице, лейб медикус при ея величестве императрице

8:

Маэоры, генералы адъютанты при генералех полных, генералы аудиторы лейтенанты, обер квартирмейстр, обер фискал, цал мейстер

Капитаны лейтенанты

Маэор инженер, капитаны, штал мейстер, обер цейхвартер, контролор

Капитаны третьего ранга, корабельныя мастеры, цал мейстер, обер фискал

Ундер стат галтер в резиденции, экономии галтер, регирунс раты в губерниях, обер директор над пошлинами и акцизами в резиденции, обер лантрихтеры в резиденции, президент в магистрате в резиденции, обер комисары в колегиях, асессоры в колегиях, обер правиант мейстер в резиденции, обер секретари в протчих колегиях, секретари в Сенате, обер берг мейстер, обер валдейн, обер минц мейстер, надворной советник, надзиратель лесов, воеводы

Титулярные камергеры, гоф сталмейстер, надворной интендант

9:

Капитаны, флигель адъютанты при генерале фелт маршале и при генералех полных, адъютанты при генералех лейтенантах, обер правиант мейстер, генерал штап квартермистр, обер аудиторы, полевые почтмейстеры, генералы профосы

Лейтенанты

Капитаны лейтенанты, капитаны инженеры, обер аудитор, квартирмейстер, камисары у пороховых и селитреных заводов

Капитаны лейтенанты, галерные мастеры

Титулярной советник; воинских двух, Иностранной колегеи секретари; обер рент мейстер в губерниях, полицы мейстер в резиденции, бургомистры от магистрата в резиденции быть непременным, лантрихтеры в провинциях, профессоры при академиах, докторы всяких факултетов, которые в службе обретаются, архиварии при обоих государственных архивах, переводчик и протоколист сенатские, казначеи при манетном деле, асесоры в надворных судах в резиденции, директоры над пошлинами в портах

Надворной ягер мейстер, надворной церемонии мейстер, обер кухен мейстер, камер юнкеры

10:

Капитаны лейтенанты

Ундер лейтенанты

Лейтенанты, капитаны лейтенанты инженерския, аудитор цейхвартеры, обер ваген мейстер, капитан над мастеровыми людми

Лейтенанты

Секретари протчих колегей, бургомистры от магистрата в губерниях; переводчики Воинской, Адмиралтейской, Иностранной [коллегий]; протоколисты тех же колегей, обер экономии комисары в губерниях, обер комисары в губерниях, асесоры в надворных судах в губерниях, обер цегентнер, берг мейстер, обер берг пробиер

11:

Секретари карабелные

12:

Лейтенанты

Фендрики

Ундер лейтенанты, лейтенанты инженерския, фурлецкие порутчики, ваген мейстеры

Ундер лейтенанты, шхипоры перваго ранга

Секретари в надворных судах и канцеляриях и /в/ губерниях, камериры при колегиях, ратманы в резиденции, минц мейстер, форшт мейстер, гитен фор валтер, марк шейдер

Гоф юнкеры, надворной лекарь

13:

Ундер лейтенанты, флигель адъютанты при генералех маэорех

Штык юнкеры, ундер лейтенанты инженерския

Секретари в провинциях, механикус, пост мейстеры в Санкт-Питербурхе и в Риге

переводчики протоколисты	колежские
актуариус регистратор	сенатские

14:

Фендрики, флигель адъютанты при генералех лейтенантех и у брегадиров, штап фуриеры

Инженерския фендрики

Камисары карабелные, шхипоры втораго ранга, канстапели

Камисары при колегиях, фискалы при надворных судах и губерниях, камериры в провинциях, земския камисары, асесоры в провинциалских судах, архивариус, актуариус, регистратор и букгалтеры при колегиях; земския рент мейстеры, почт мейстеры в Москве и протчих знатных городех, где губернаторы; колегии юнкеры

Надворной уставщик, гофмейстер пажев, гоф секретарь, надворной библиотекарь, антиквариус, надворной камерир, надворной аудитор, надворной квартир мейстер, надворной аптекарь, шлос фохт, надворной цейх мейстер, кабинет куриеры, мунт шенк, кухен мейстер, келлер мейстер, экзерцыцеи мейстер, надворной балбир

СТР. Ко учрежденной вышеобъявленной табели рангов прилагаются 62сии пункты, каким образом со оными рангами каждому поступатьнадлежит. 1. Принцы, которые от нашей крови произходят, и те, которыеc нашими принцеccами сочетанны: имеют при всяких случаяхпредседательство и ранг над всеми князьями и высокими служителиРоссийского государства. 2. Морские же с сухопутными в команде определяютсяследующим образом: кто с кем одного ранга, хотя и старее в чину,на море командовать морскому над сухопутным, а на землисухопутному над морским. 3. Кто выше своего ранга будет себе почести требовать, илисам место возмет выше данного ему ранга, тому за каждой случайплатить штрафу 2 месяца жалованья. А ежели кто без жалованьяслужит, то платить ему такой штраф, как жалованья тех чинов,которые с ним равного рангу, и действително жалованье получают.Из штрафных денег имеет объявитель того третьюю долю получать, адосталныя имеют в гошпиталь употреблены быть. Но сие осмотрениекаждого рангу не в таких оказиях требуется, когда некоторые якодобрыя друзья и соседи съедутся, или в публичных асамблеях, нотокмо в церквах при службе божией, при дворовых церемониях, якопри аудиенции послов, торжественных столах, в чиновных съездах,при браках, при крещениях, и сим подобных публичных торжествах ипогребениях. Равной же штраф и тому следует, кто кому нижесвоего рангу место уступит, чего надлежит фискалом прилежносмотреть, дабы тем охоту подать к службе, и оным честь, а ненахалом и тунеядцом получать. Вышеписанной штраф как мужескому,так и женскому полу необходимо за преступления надлежит. 4. Под равным штрафом, не имеет никто рангу себе требовать,пока он на свой чин надлежащаго патента показать не имеет. 5. Такожде не имеет никто ранг взять по характеру, которойон в чужих службах получил, пока мы ему онаго характера неподтвердили, которое подтверждение мы каждому по состоянию егозаслуг охотно жаловать будем. 6. Без патента апшит никому не дает ранга, разве оной апшитза нашею рукою дан будет. 7. Все замужные жены поступают в рангах, по чинам мужей их.И когда они тому противно поступят, то имеют они штраф заплатитьтакой же, как бы должен платить муж ее был за свое преступление. 8. Сыновьям российскаго государства князей, графов, баронов,знатнейшаго дворянства, такожде служителей знатнейшаго ранга,хотя мы позволяем для знатной их породы или их отцов знатныхчинов в публичной асамблеи, где двор находится, свободной доступпред другими нижняго чину, и охотно желаем видеть, чтоб они отдругих во всяких случаях по достоинству отличались; однако ж мыдля того никому какова рангу не позволяем, пока они нам иотечеству никаких услуг не покажут, и за оныя характера неполучат. 9. На сопротив того, имеют все девицы, которых отцы в 1-мранге, пока они замуж не выданы, ранг получить над всеми женами, 63которые в 5-м ранге обретаются, а имянно, ниже генерала-маэора,а выше брегадира. И девицы, которых отцы во 2-м ранге, надженами, которые в 6-м ранге, то есть ниже брегадира, а вышеполковника. А девицы, которых отцы в 3-м ранге, над женами 7-горанга, то есть ниже полковника, а выше подполковника. И протчие,против того, как следуют ранги. 10. Дамы и девицы при дворе имеют, пока они действително вчинах своих обретаются, следующие ранги получить: Обер гофмейстерина у ея величества государыни императрицыимеет ранг над всеми дамами. Действителные стац дамы у ея величества государыниимператрицы следуют за женами действителных тайных советников. Действителные камер девицы имеют ранг с женами президентовот колегеи. Гоф дамы - с женами брегадиров. Гоф девицы - с женами полковников. Гоф мейстерина и наших цесаревен - с действителными стацдамами, которые при ее величестве императрице. Камер девицы при государынях цесаревнах следуют за гофдамами при ее величестве государыне императрице. Гоф девицы государынь цесаревен следуют за гоф девицами приее величестве государыне императрице. 11. Все служители российские или чужестранные, которые осмипервых рангов находятся, или действително были, имеют оныхзаконные дети и потомки в вечныя времена лутчему старшемудворянству во всяких достоинствах и авантажах равно почтены быть,хотя б они и низкой породы были, и прежде от коронованных главникогда в дворянское достоинство произведены или гербом снабденыне были. 12. Когда кто из наших высоких и нижних служителей, двачина и более действително имеет, или выше ранг получил, нежелипо чину, которой он действително управляет, то имеет он привсяких случаях ранг вышняго его чину. Но когда он в нижнем чинусвое дело отправляет, то не может он тогда на том месте своеговышняго рангу или титла иметь, но по оному чину, которой ондействително отправляет. 13. Понеже статские чины прежде не были распоряжены, и длятого почитай никто или зело мало чтоб кто надлежащим порядком снизу свой чин верхней заслужил из дворян, а нужда ныненеобходимая требует и в вышние чины: того ради брать, кто годенбудет, хотя б оной и никакого чина не имел. Но понеже сие врангах будет оскорбително воинским людем, которые во многие лета,и какою жестокою службою оное получили, а увидят без заслугисебе равного или выше: того ради кто в которой чин и возведенбудет, то ему ранг заслуживать летами, как следует. Чего длянадлежит из Сенату, кто в какой чин в статской не по порядку снизу пожалован будет нынешней ради нужды с котораго времени,давать имена их обор фискалу, дабы могли фискалы смотреть, чтобисполняли в рангах по сему указу. И дабы впредь на ваканцыи нестороны хватать, но порядком, как в воинских чинах производятца. 64Того ради надлежит ныне иметь в статских колегиях по 6 или по7 человек колегеи юнкеров, или менше. А ежели более надобно, то сдокладу. 14. Надлежит дворянских детей в колегиах производить снизу:а имянно, перво в колегии юнкары, ежели ученые, иосвидетелствованы от колегии, и в Сенате представлены, и патентыполучили. А которые не учились, а нужды ради и за оскудениемученых приняты, тех перво в титулярные колегии юнкары писать, ибыть им те годы без рангов, которым нет рангов до действителнагоколегеи юнкарства. годы месяцы против капрала 1 против сержанта 1 против фендрика 1 6 против порутчика 2 против капитана 2 против маэора 2 против подполковника 2 против полковника 3 6 Карпоралские и сержантские лета зачитать тем, которыеучились и выучились подлинно, что коллежским правлениям надлежит.А имянно, что касается до праваго суда, также торгам внешним ивнутренним к прибыли Империа и экономии, в чем надлежит ихсвидетелствовать. Которые обучатца вышеписанным наукам, тех из колегеипосылать в чужие краи по несколку, для практики той науки. А которые знатные услуги покажут, те могут за свои трудыпроизводитца ранги выше, как то чинитца и в воинской службе, ктопокажет свою какую выслугу. Но сие чинить в Сенате толко, и то сподписанием нашим. 15. Воинским чинам, которые дослужатся до обер офицерстване из дворян, то когда кто получит вышеписанной чин, оной сутьдворянин, и его дети, которые родятца в обор офицерстве, а ежелине будет в то время детей, а есть прежде, и отец будет бит челом,тогда дворянство давать и тем, толко одному сыну, о которомотец будет просить. Протчие же чины, как гражданские, так ипридворные, которые в рангах не из дворян, оных дети не сутьдворяна. 16. И понеже никому кроме нас, и других коронованных главпринадлежит, кого в дворянское достоинство гербом и печатьюпожаловать, и насупротив того многократно оказалось, чтонекоторые себя дворянами сами называют, а подлинно не сутьдворяня, иные же своеволно герб приняли, котораго предки их неимели ниже от предков наших, или от иностранных коронованныхглав им дан, и при том смелость приемлют иногда такой гербизобрать, которой владеющие государи и иные знатнейшые фамилиидействително имеют. Того ради мы тем, до которых сие касается,чрез сие милостиво напоминаем, чтоб каждый от такогонепристойнаго поступка, и от того возпоследующаго безчестья иштрафования впредь остерегался. Каждому объявляется, что для 65сего дела определили мы геролдмейстера. И тако надлежит всем длятого дела к нему приходить, и доношении подавать, и решениятребовать, как следует: кто имеет дворянство, и на оное гербы,дабы доказывали, что они или предки их от какого наддания имели,или чрез предков наших или нашею милостию во оную честьприведены. Буде же кто того подлинно вскоре доказать не может:то таковым давать сроку на полтора года. А потом требовать, дабыподлинно доказал. И ежели не докажет, (а объявит за чем подлинно)о том доносить Сенату; а в Сенате о том разсмотря, доносить нам. Буде же кто будут просить за явныя службы о наддании, то ослужбах того справливатца. И буде из таковых явятца подлиннозаслуженые, и о том доносить Сенату ж, а Сенату представлять намже. А которые дослужились до обор офицерства, руской илииноземец, как из дворянства, так и не из дворянства, тем даватьгербы смотря по заслугам. А которые хотя в воинской службе и небыли, и ничего не заслужили, а могут доказать не менши ста лет:и таким гербы давать же. В нашей же службе обретающыеся чюжестранные люди, имеют илисвоими дипломами, или публичными свидетелствами от правителстваих отечества, свое дворянство и герб доказать. 17. Также нижеписанные чины, а имянно: президенты ивицепрезиденты в надворных судах, обер ландрихтеры в резиденции,президент в магистрате в резиденции, обер комисары в колегиах,воеводы, обер рентмейстеры и ландрихтеры в губерниях и впровинциях, казначеи при манетном деле, директоры над пошлинамив портах, обер экономии камисары в губерниях, обер камисары вгуберниях, ассесоры в надворных судах в губерниях, камериры приколегиях, ратманы в резиденции, почт мейстеры, камисары приколегиях, камериры в провинциях, земские камисары, ассесоры впровинциалных судах, земские рентмейстеры, не надлежит за вечныйчин почитать, но за уряд, как вышеписанным, так и им подобным:ибо оные не суть чины: того ради ранг иметь должны, пока онидействително у своего дела обретаются. А когда переменятся илиоставятся, тогда того ранга не имеют. 18. Те, которые за тяжкие преступления отставлены, публичнона площади наказаны, или хотя толко обнажены, или пытаны были,оные лишены от имевшаго титла и рангу, разве они от нас за какиявыслуги паки за собственною нашею рукою и печатью в совершеннуюих честь возставлены, и о том публично объявлено будет. Толкование о пытанных В пытке бывает, что многие злодеи, по злобе, другихприводят: того ради, которой напрасно пытан, в безчестныепричесться не может, но надлежит ему дать нашу грамоту сообстоятелством его невинности. 19. Понеже такожде знатность и достоинство чина какой особы 66часто тем умаляется, когда убор и прочей поступок тем несходствует, якоже на супротив того многия разоряются, когда онив уборе выше чина своего и имения поступают: того радинапоминаем мы милостиво, чтоб каждый такой наряд, экипаж, илибрею имел, как чин и характер его требует. По cему имеют вcе поcтупать, и объявленного штрафования ивящшаго наказания остерегатся. Дан за подписанием нашей собственной руки, игосударственною нашею печатью в резиденции нашей. Петр Выверено по изданию: Российское законодательство X-XX вв.:в 9 т. Т.4. Законодательство периода становления абсолютизма.Отв. ред. А.Г.Маньков. М., Юридическая литература, 1986. Основная таблица находится на страницах 56-61: ранги I-VI -с.56-57, ранги VII-IX - с.58-59, ранги X-XIV - с.60-61; при этомвоинские ранги - на четных страницах, статские и придворные - нанечетных. В течение XVIII - начала XX вв. Табель о рангах претерпевалапостоянные изменения, поэтому мы даем также ее вид на 1800 г. и(для военных чинов) после 1885 г.

Система технічної підготовки ремонтного виробництва

План

1. Особливості технічної підготовки ремонтного виробництва.

2. Технологічна підготовка ремонтного виробництва.

3. Конструкторська підготовка ремонтного виробництва.

4. Економічна підготовка ремонтного виробництва.

Література

1. Програма «Ремонт сільськогосподарської техніки» /Науково методичний центр аграрн освіти. – К.: «Вища школа», 1999. – 18 с.

2. Ремонт машин / О.І. Сідашенко, О.А. Науменко, А.Я. Поліський та ін.; За ред. О.І. Сідашенка, А.Я. Поліського. – К.: Урожай, 1994. – 400 с.

3. Ремонт сільськогосподарської техніки: Довід./В.К. Аветисян, В.А. Бантковський, О.А. Деєв та ін.; За ред. О.І. Сідашенка. – К.: Урожай, 1992. – 304 с.

4. Методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту з дисципліни «Ремонт сільськогосподарської техніки» із спеціальносьі 5.091902 «Механізація сільського господарства» для аграрних вищих навчальних закладів 1-2 рівнів акредитації. – Умань: НМЦ, 2002. – 80 с.

1. Особливості технічної підготовки ремонтного виробництва

Скажемо, що робота майстерні в господарстві рентабельна по розрахункам бізнес-плану, визначено програму ремонту тракторів, автомобілів, с.г. машин і обладнання, построєно майстерню і встановлено необхідне типове устаткування, укомплектовані штатні робітники, однак начати ремонт техніки в майстерні неможливо - необхідна:

- технологична підготовка виробництва, яка включає розробку технологичних карт на ремонт кожного виду машин в кожному відділенню і робочому місці, даже на відновлення окремої деталі;

- конструктивна підготовка за розробкою різних приладів (нестандартне обладнання) полегшення виконання розбирально-збиральних робіт, збільшення продуктивности робітників майстерні та якісного виконання операцій, наприклад, кондуктор для сверлільня отворів в гальмових накладках тощо;

- економічна підготовка по розрахунку норм виробництва, собівартості ремонту і відновлення деталей по різним технологіям, визначення економічної доцільності способу відновлення чи ремонту, може вигодніше купити нову запчастину чим її ремонтувати чи відновляти.

2. Технологічна підготовка ремонтного виробництва

2.1. Технологія відновленн деталі (назва, номер за каталогом)

Технологічний процес відновлення оформляється згідно з вимогами стандартів ЄСКД, ЄСТД. У ГОСНІТІ розроблено керівні технологічні матеріали РТМ 70.0001-026-81 «Застосування стандартів ЄСТД на ремонт сільськогосподарської техніки». Згідно зі стандартами ЄСТД і вимогами РТМ технологічний процес включає такі документи:

- титульний аркуш ТЛ ГОСТ 3.1117-81;

- відомість технологіічних документів ВТД ГОСТ 3.1106-74;

- маршрутна карта МК ГОСТ 3.1118-82, карта ескізів КЕ ГОСТ 3.1105-74;

- операційна карта технічного контролю ОК ГОСТ 3.1502-74 та ряд інших документів;

Найбільш важливим документом є карта ескізів і маршрутна карта. Усі документи технологічного процесу виконуцються на аркушах формату А4.

Форми технологічних документів розроблено з урахуванням їх обробки за допомогою комп’ютерної техніки і тому окремі графи наносяться потовщеними лініями (2...3S). у цих графах передбачено записувати коди і позначення згідно з класифікаторами. При курсовому проектуванні постановка кодів не обов’язкова.

2.1.1. Вибір способів відновлення

До вибору способів відновлення можна приступити тоді, коли відома технічна характеристика деталі, умови її роботи в машині, можливі дефекти.

До характеристики відносяться: матеріал деталі, її термообробка, твердість, маса (вага). Матеріал і масу деталі можна визначити за каталогом деталі і навіть за прейскурантами цін на деталі.

Термообробку і твердість можна встановити за альбомами «Технічні вимоги на вхідний контроль деталі», які розроблені для кожної машини, а також за підручниками. Можливі дефекти визначаються за альбомами «Технічні вимоги на ремонт машин». Такі альбоми розроблені для кожної машини на капітальний та поточний ремонти. Відповідь на питання, «вибір способів відновлення», потрібно починати із записування можливих дефектів деталі. З цих дефектів необхідно вибрати один або кілька і за ними можна розробляти технологічний процес відновлення.

Кількість дефектів приймають так, щоб у технологічному процесі відновлення було не менше чотирьох операцій. При записуванні вибраних дефектів обов’язково вказується розмір спрацьованих місць.

Після встановлення дефектів слід виконати карту ескізів. На цій карті деталь викреслюється в довільному масштабі так, щоб залишилось місце для записів прийнятих дефектів (справа) і технічних умов (внизу).

За вибраними дефектами виясняють, які поверхні деталі підлягають відновленню. Ці поверхні зображаються на ескізі потовщеними лініями (2..3S). Тільки на них проставляються розміри, допуски, шорсткість. Усі поверхні, які будуть оброблятися, нумеруються. Номер поверхні записується арабськими цифрами в кружечку діаметром 6...8 мм, а самі кружечки проставляються на продовженні розмірних ліній і на одному рівні. Нумерація поверхонь виконується в напрямі руху годинникової стрілки. Кружечок розміщується на продовженні розмірної лінії поверхні, розмір якої змінюється в процесі відновлення. На базових поверхнях умовно позначаються опори і способи кріплення згідно з ГОСТ 3.1107-81. Такі технічні умови, як биття, нециліндричність, непаралельність і деякі інші зображення умовно на ескізі деталі виконують згідно з ГОСТ 2.308-68. Технічні умови, які неможливо зобразити умовно (твердість, закруглення кромок толщо) записуються текстом нижче ескіза.

За прийнятими дефектами і на підставі карти ескізів розробляється технологічний процес відновлення, використовуючи маршрутну технологію ремонту, тобто складають план технологічних операцій, розробляючи маршрутну карту щодо усунення групи дефектів деталі.

Маршрутна карта (МК) описує весь процес у технологічній послідовності. Операції розміщують у раціональній послідовності, встановлюючи такеїх чергування, при якому виконання послідуючих операцій не впливало на якість поверхонь, отриману в попередніх операціях, тобто першими передбачаються операції, пов’язані з тепловою обробкою (ковальські, зварювальні, наплавочні) й операції чорнової обробки, при яких знімається великий шар металу. Якщо при відновленні деталі застосовується термічна обробка, то операції пропонуються в такій послідовності: чорнова механічна, термічна,чистова механічна (шліфувальна, полірувальна).

Прийнята послідовність повинна передбачати найкоротший шлях проходження деталі по окремих цехах і дільницях, не допускаючи їх зустрічного руху, коли деталь декілька разів повертається на туж саму дільницю.

Операційна карта (ОК) – це технологічний документ, що вміщує опис операцій із вказанням переходів. Режимів обробки, необхідного при цьому обладнання, пристроїв, інструментів. Виконується операційна карта за ГОСТ 3.1118-82.

Операції нумеруються тризначними цифрами, кратними пя’ти (005, 010, 015 і т.д.). Переходи рекоминдується нумерувати звичайними арабськими цифрами.

2.1.2 Вибір і розрахунок технологічних параметрів та нормування операцій відновлення

Технологічні параметри або режими обробки необхідні для налагодження обладнання під час виконання роботи, а також для розрахунків норми часу. До технологічних параметрів (режимів обробки) відносяться: прпуск на обробку, число проходів, глибина (висота) обробки, швидкість обробки, подача, частота обертання, сила струму тощо.

Основния обєктом технічного нормування є операція. Технічна норма часу на операцію визначається за формулою:

(15.1)

де Т_о – основний час, хв;

Т_доп – допоміжний час, хв;

Т_дод – додатковий час, хв;

Т_ПЗ – підготовчо-заключний час, хв;

n_шт – партія деталей (кількість деталей, що одночасно поступаєж на обробку), шт

Основний час визначається розрахунками. Допоміжний час і підготовчо-заключний вибирається з таблиць. Додатковий час визначається у відсотковому відношенні від суми Т_о і Т_доп. Розрахунки слід вести за операціями в такій послідовності, в якій вони записані в таблиці карти.

Часто під час нормування ремонтних операцій використовується штучно-калькуляційний час. Цей час складається з суми основного, допоміжного і додаткового часу.

(15.2)

Студент виконує розрахунок однієї з операцій розробленого технологічного процесу за завданням викладача (курсова чи проктично-лабораторна робота).

Під час розрахунку будь-якої операції слід враховувати число переходів. Якщо операція має більше одного переходу, то для кожного переходу необхідно визнвчити режим обробки, а також основний Т_о і допоміжний Т_доп час. У кінці розрахунку останнього переходу визначається сумарне значення Т_о і Т_доп після цього визначається Т_оп, Т_шк, Т_пз, Т_н. У процесі виконання операції допоміжний час на установку та зняття необхідно приймати не за числом переходів, а за числом переустановок деталі.

2.1.3 Методика розрахунку електрозварювального вібродугового наплавлення

Визначається припуск на наплавлення:

(15.3)

де D – діаметр поверхні після наплавлення, мм;

d – діаметр поверхні до наплавлення, мм.

Визначається режим наплавлення:

Товщина наплавлення t =.......мм.

Сила струму I =........А.

Крок наплавлення (подача) S =........мм/об.

Швидкість наплавлення V =........м/хв.

(15.4)

де n – частота обертання деталі, об/хв.

Визначається число проходів:

(15.5)

Визначається основний час у хвилинах за формулою:

(15.6)

де L – довжина поверхні наплавлення.

Визначається допоміжний час у хвилинах за формулою:

(15.7)

де Т ^І_доп – час на встановлення і зняття деталі, хв;

Т^ІІ_доп – час, повязаний із наплавленням, хв.

Визначається оперативний час у хвилинах:

Т_оп = Т_о+Т_доп. (15.8)

Визначається додатковий час у хвилинах:

(15.9)

де К – відсоткове відношення додаткового часу до оперативного (к=15%) [2].

Визначається штучно-калькуляційний час у хвилинах:

. (15.10)

Підготовочно-заключний час Т_пз у хв [2, с. 141] Т_пз = ………

Визначається технічна норма часу на операцію у хвилинах:

. (15.11)

Розряд роботи……………………………….

2.2 Проектування технологічного процессу складання (розбирання)

2.2.1 Вихідні дані для проектування

Вихідними даними для проектування технологічного процесу складання (розбирання) складальної одиниці є:

- складальне креслення або креслення загального виду виробу, на якому вказані монтажні (установочні) і приєднувальні розміри з граничними відхеленнями та характером посадок у з’єднанні;

- таблиця монтажних спряжень;

- техничні вимоги до складання (розбирання);

- альбом технологічних карт на розбирання і складання машин, вузлів, агрегатів;

- каталог деталей;

- каталог слюсарного, вимірного і допоміжного інструменту;

- паспорта стандартного і нестандартного обладнання:

- нормативні матеріали для розрахунку норм часу на розбиральні (складальні) операції;

- інші матеріали типової технології ремонту.

2.2.2 Порядок розробки технологічного процесу

Розробка технологічного процесу складання (розбирання) складальної одиниці включає в себе слідуючі етапи: опис її технічної характеристики, складання технологічної схеми складання (розбирання); вибір засобів технологічного оснащення; нормування операцій технологічного процесу складання (розбирання); оформлення конструкторської і технологічної документації.

Опис технічної характеристики складальної одиниці

Вказують найменування складальної одиниці, її номер за каталогом, кінематичні або експлуатаційні параметри (частота обертання, потужність тощо). У короткій формі характеризують будову і роботу складальної одиниці, спряження деталей.

Використовуючи робоче креслення і каталог деталей, уточнюють назву і число деталей, що входять у складальну одиницю об’єкта. Група характеризується закінченістю процесу розбирання (складання) об’єкта на одному робочому місці і виключається (включається) із загального розбирання (у загальне складання) об’єкта. Наприклад, при розбиранні двигуна показником групи можуть служити масляний і водяний насоси, центрифуга, головка блока в зборі тощо.

Підгрупа – це частина групи. При розбиранні масляного насоса підгрупою є ведена шестерня в зборі.

Розрізняють підгрупи першого, другого порядків тощо. Підгрупа першого порядку виключається (включається) безпосередньо із розбирання (у складання) групи, підгрупа другого порядку – із розбирання (у складання) підгрупи першого порядку тощо. Можливе друге ділення, при якому вибір розділяють на складові частини за функціональною ознакою.

Складальна одиниця технологічної схеми розбирання (складщання)

Складальну одиницю складають (розбирають) певній технологічній послідовності. При описанні такої послідовності для наочного зображення процесу розробляється технологічна схема розбирання (складання). Схема – це один із основних документів, що фіксують технологічний процес. Крім того, вона необхідна для наукової організації розбиральних (складальних) робіт. Аналізуючи схему, оцінюють технологічність конструкції виробу, виявляючи можливі конструктивні недоліки виробу.

Технологічна схема – вихідний документ для складання операційної карти на розбирання (складання) вузла чи машини. Технологічна схема являє собою умовне зображення послідовності виключення (включення) окремих деталей гркп і підгруп; з розбирання (у складання)із- вказанням контрольних і додаткових операцій, що виконуються при складанні (розбиранні).

Розрізняють розвернуту і укрупнену технологічні схеми. Схема називається розвернотою, якщо всі елементи оюєкта розділені, зображені умовно у вигляді окремих деталей, показані всі контрольні операції і зроблені додаткаві пояснення. Розверннуті технологічні схеми складають для нескладних об’єктів або груп. Схема називається укрупненую, якщо всі або частина груп об’єкта не розділені на підгрупи або окремі деталі. Укрупнені технологічні схеми доцільно будувати для нескладних машин і агрегатів (трактор, комбайн, двигун тощо) із вказанням контрольних операцій, які виконуються при загальному складанні об’єкта.

Елементи об’єкта позначають на технологічній схемі прямокутником, поділеним на три або чотири частини.

Деталь зображують у вигляді прямокутника, поділеного на чотири частини. У верхній частині прямокутника ліворуч вказується найменування деталі, праворуч – номер позіції даної деталі на ескізі (кресленні); в нижній частині ліворуч позначають деталі за каталогом, праворуч – кількість цих деталей, які входять в об’єкт.

Групу або підгрупу зображають прямокутником, поділеним на три частини. У верхній частині дають назву складальної (групу або підгрупу). У нижній частині ліворуч – назву операції (Рб – розбиральна, Ск - складальна), у нижній частині праворуч – кількість складальних підгруп у групі або гркп у виробі.

Контрольні операції на технологічній схемі умовно позначаються у вигляді кола з літерою К та індексом і, який відповідає порядковому номеру операції.

На виносних лініях схем складання допускається розміщувати додаткові відомості, наприклад, «Перед встановленням нагріти в оливі до температури 85...90⁰С».

Розвернуту технологічну схему розбирання (складання) починають складати з умовного зображення машини (прямикутник) або групи базисної деталі в напрямі розбирання (складання) зліва направо (справа наліво). Умовні позначення деталей необхідно розміщувати ліворуч, розбиральні (складальні) групи – праворуч за напрямом розбирання (складання) для полегшення читання схеми. При цьому чітко виділяються розбиральні (складальні) групи, розібрати (скласти) які можна незалежно від загального розбирання (складання) об’єкта.

На схемах складання вказують лише контрольні операції, передбачені технічними умовами й інструкціями.

Вибір засобів технологічного оснащення

Обладнання,пристосування, інструменти необхідно підбирати у відповідно до характеру виконуваних операцій, передбачаючи механізацію і автоматизацію виробничих процесів, щоб зменшити частку ручної праці, підвищити якість робіт, знизити трудомісткість і собівартість продукції, що випускається.

Нормування розбиральних (складальних) робіт

Норму часу на розбирально-складальні роботи встановлюють двома методами: фотографією робочого процесу розбирання (складання) і методом розрахунку норм часу за заздалегідь розробленим нормативним таблицям на окремі елементарні прийоми, з яких складається процес.

При фотографуванні робочого процесу визначають оперативний час (розбирання, складання, слюсарно-підготовчі роботи, мащення деталей під час розбирання і складання, ркгулювання). Оскільки додатковий і підготовчо-заключний час визначати важко, їх приймають по 10 % від оперативного часу Т_оп. Тоді технічна норма часу становить:

. (15.12)

При використанні таблиць нормативів на окремі елементарні прийоми норма часу (хв) на виконання одного прийому становить:

, (15.13)

де Т_Т1 – табличний час виконання прийому, хв;

К_У1 – коефіцієнт, що враховує відхилення від нормальлних умов роботи [2]$

К_П1 – коефіцієнт, що враховує затрати часу на технічні перерви (обмірковування робітником завдання, підгоночної роботи тощо).

Оскільки операція розбирання (складання) складається із сукупності прийомів, то технічна норма часу на виконання операції становить:

, (15.14)

де Т_Т1, Т_Т2, Т_Ті – табличний час окремих прийомів, що складають операцію, хв;

К_У1, К_У2, К_УІ – поправочний коефіцієнт.

Можливі такі умови розбиральних або складальних робіт, коли поправочні коефіцієнти для всіх прийомів однакові. Тоді:

. (15.15)

Розряд і оцінки розбирально-складальних робіт встановлюються аналогічно,як і для операцій на відновлення деталі.

2.3 Особливості проектування інших технологічних процесів

У курсовому проекті студенти можуть розробляти технологічні процеси: очищення і миття машин, вузлів і деталей, дефектування деталей, зміна агрегатів, обкатування і випробування машин (агрегатів), фарбування машин тощо.

При проектуванні технологічного процесу очищення і миття машин та їх складових частин спочатку необхідно дати класифікацію способів очищення і миття, вибрати один з них. Решту питань описують за схемою, що прийнята для даного технологічного процесу. На карті ескізів розміщують схеми процесів очищення, мийної установки, очисних споруд тощою.

Призначаючи режим миття, встановлюють слідуючі параметри (або окремі з них): частота обертання барабана, амплітуда і частота обертання вібруючих контейнерів, мийні засоби, концентрація і температура розчинів, тиск у напорному водопроводі тощо.

При розробці технологічного процесу дефектування спочатку необхідно дати перелік дефектів і технічні вимоги до контролю та сортування. На карті ескізів бажано зображати схеми способів вимірювання деталей, характер зносу їх поверхонь тощо.

Технологічна документація включає в себе карту ескізів (ГОСТ 3.1105-84, форми 7 і 7а), карту дефектуввння (ГОСТ 3.1115-79) і в деяких випадках, коли процес виконують на декількох робочих місцях, маршрутну карту (карту технологічного процесу). Наприклад, при дефектуванні блока, короблення привалкової площини перевіряють на одному робочому місці, а гідравлічне випробування виконують на іншому.

Особливість пректування технологічного процесу заміни агрегата (агрегатний метод ремонту) полягає в тому, що при складанні плану операцій у загальний перелік включають операції їз зняття з машини несправного агрегата й операції по встановленню нового або відремонтованогог агрегата.

3. Конструкторська підготовка ремонтного виробництва

Це проектування або пропозиція пристосування (пристрою), що забезпечує необхідні умови для виконання технологічних операцій (переходів), що виконуються на дільниці.

Рекомендуються пристосування слідуючих груп: розбирально-складальні, що використовуються при розбиранні і складанні нерухомих з’єднань (знімачі, викрутки і ключі спеціального призначення, молотки, виколотки тощо); верстатні, що забезпечують орієнтування, встановлення і закріплення ріжучого інструмента і деталі (оправки, патрони, кондуктори, призми, борштанги); контрольні, що призначені для перевірки якості ремонту або технічного стану виробу (шаблони, індикатори, мікрометричні пристрої тощо).

Конструкторські розробки можуть бути також направлені на реконструкцію наявних пристосувань, проектування або вдосконалення стенда, організаційної оснастки для поліпшення показників їх роботи і підвищення продуктивності праці.

При проектуванні бажано прагнути, щоб привід пристосування був не ручним, а пневматичним або гідравлічним. Конструкцію пристрою необхідно ув’язати з однією із операцій розробленого технологічного процесу.

У розрахунково-пояснювальній записці (курсове чи дипломне проектування) вказують призначіення пристосування, пояснюють будову та принцип роботи із посиланням на схеми і креслення. Принципову схему або робоче креслення необхідно додатково виконати в графічній частині проекту (формат А2 або А1).

Після конструктивної розробки необхідно ще виговити пристосування, що потребує немало часу і кошт, так що підготовка виробництва є важливим єтапом в организації ремонту чи технічного обслуговування машин і обладнання АПК.

4. Економічна підготовка ремонтного виробництва

При организації ремонтного виробництва чи виконанні курсового, дипломного проекта економічну частку виконувати за такими показниками:

- визначення собівартості ремотних робіт (собівартість відновлення деталі або ремонту вузла, виробу);

- економічна доцільність відновлення деталі (виробу) при розробленому технологічному процесі;

- визначення собівартості, економічної доцільності та річної ефективності розробленого технологічного процесу;

- визначення техніко-економічних покахників роботи дільниці, майстерні, СТО.

Методичний матеріал по розрахунку собівртості ремонтних робіт, економічної доцільності і річноїеефективності розробленого технологічного процесу, а також визначення техніко економічних показників роботи дільниці приведені в методичні рекомендації [5].

Тепловые свойства

	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________
	____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ ____________________________ __________

Дата добавления: 2014-01-11