Оцінка небезпеки розвитку хронічного отруєння.

Оцінка небезпеки розвитку гострого несмертельного отруєння.

Для характеристики можливості розвитку інтоксикації крім DL (CL), визначаються мінімальні концентрації, на порозі токсичної дії.

Для оцінки небезпеки розвитку гострого несмертельного отруєння визначається зона гострої дії:

Зона гострої дії Z_ac є інтегральним показником компенсаторних властивостей організму, його здатності до знешкодження, виведенню отрути й компенсації ушкоджених функцій.

При оцінці порівняльної токсичності (небезпеки) отрут ніколи не можна виходити тільки з результатів гострого експерименту, тому що при хронічному впливі отрут багато інтоксикацій мають інший патогенез, ніж патогенез гострої інтоксикації. Часто промислові отрути, що володіють низькою токсичністю в гострому досвіді, при хронічному впливі в малих концентраціях виявляються токсичними. Класичними прикладами таких отрут є свинець, марганець, ртуть і інші важкі метали; серед органічних отрут варто назвати бензол, тринітротолуол і багато інших.

Показником небезпеки розвитку хронічного отруєння служить величина зони хронічної дії Z_ch обумовлена відношенням Lim_aс до Lim_ch:

Інший показник - величина зони біологічної дії, що визначається відношенням однократних половинно-смертельних концентрацій (доз) до граничного в хронічному експерименті:

Чим ширше зона хронічної дії, тим більше небезпека хронічної інтоксикації й навпаки, тому що в першому випадку ефект розвивається непомітно. Зона хронічної дії, з одного боку, відображує кумулятивні властивості речовини, з іншого боку - є показником компенсаторних властивостей організму на низькому, граничному рівні. Lim_ch визначають в експерименті на тваринах у тривалому досвіді.

Для визначення Lim_ch в експерименті досліджують дію речовин у декількох концентраціях (дозах).

Величина Lim_ch є визначальною при встановленні санітарних нормативів.

Дата добавления: 2014-01-13