Види ефективності господарських рішень

Кожне господарське рішення повинно розглядатися з позицій:

· економічної ефективності (розраховується співвідношенням вартості додаткової продукції, отриманої за рахунок впровадження господарського рішення і витрачених ресурсів на його розробку та реалізацію);

· технологічної ефективності (характеризує швидкість зміни виробничої функції підприємства за рахунок використання творчого потенціалу персоналу підприємства;

· організаційної ефективності (пов’язаної з оптимізацією системи управління підприємством у конкурентному середовищі, і як результат, відбувається процес адаптації підприємства, створюються нові організаційні структури, які дозволяють зменшити витрати ресурсів і досягти мети за менший проміжок часу);

· соціально-психологічної ефективності (виражає рівень задоволення споживачів на товари та послуги);

· правової ефективності (оцінює рівень досягнення правових цілей підприємством і персоналом);

· екологічної ефективності (характеризує рівень екологічності технологій, що застосовуються для виробництва продукції);

· фінансової ефективності (характеризує наслідки реалізації господарського рішення для підприємства – на основі обігу та розподілу коштів)

Прийняття ефективного рішення залежить також від наявності певних умов та усунення перешкод.

Основними умовами прийняття ефективного господарського рішення є:

· вірне визначення суті проблеми та усунення неякісних рішень;

· точність інформаційних даних;

· врахування приватних упереджень;

· застосування різного роду профілактичних заходів;

· здатність прийняти будь-які наслідки рішення;

· динамічність та дисциплінованість персоналу;

· наявність іншого варіанту дій;

· імовірність змін (вони розглядаються як можливий варіант розвитку подій, а не як загрозу);

· послідовне та наполегливе виконання рішень (сильне лідерство).

Основними перешкодами прийняття ефективного господарського рішення є:

· недооцінка важливості, складності, можливих наслідків проблем, невміння вчасно розпізнати проблему;

· затягування прийняття рішення;

· надмірна кількість поточних проблем;

· внутрішня політика;

· опір змінам, недостатня наполегливість (погане керівництво чи брак ресурсів);

· слабка система звітності;

· брак довіри;

· некомпетентність керівництва або персоналу;

· надлишок людей, включених у процес прийняття рішень(управління комітетом);

· низька пріоритетність рішень, суб’єктивізм.

Визначення ефективності прийнятих ГР пов’язано з такими труднощами як:

· суб’єктивізм цілей, що ставляться перед ОПР виконавцями організації, та можливостями приховати їх від підлеглих і оточення;

· об’єктивність сукупності чинників, що впливають на ОПР у процесі розробки, прийняття та реалізації рішення;

· відсутність сталих методик, що нормативно визначають (рекомендують) зміст і порядок дій ОПР, і механізму недопущення їх невиконання, а також відповідальності за вчинене з боку ОПР.

Рішення приймається в інтересах певних осіб, а наскільки дієвим воно виявиться, залежить від виконавців, їх підготовленості та, звичайно ж, від обставин. Господарське рішення буде ефектив­ним, якщо його реалізовано відповідно до запропонованих вимог. Однак у процесі реалізації довгострокових цілей важко оцінити ступінь ефективності прийнятих рішень щодо досягнення кінцевих результатів.

Дата добавления: 2014-01-13