Особливості методики проведення уроків ФК у 5-9 класах

Основне завдання уроків ФК – забезпечити учням сприятливі умови для успішного оволодіння програми ФВ.

Урок ФК – складне педагогічне утворення. Зміст уроку включає в себе:

- навчальний матеріал програми;

- зміст діяльності вчителя;

- зміст діяльності учнів.

Змістовну сторону уроку складає навчальна програма, в якій визначені навчальні теми з теоретичної і практичної підготовки учнів.

Другий елемент змісту уроку – це різноманітна діяльність вчителя, яка включає в себе постановку завдань уроку, організацію умов для успішного навчання, мотивацію, регулювання та контроль навчальної діяльності учнів, цілеспрямоване виховання суспільно-важливих якостей особистості.

Для того, щоб засвоїти зміст програми учні повинні прикладати на уроках інтелектуальні, вольові і фізичні зусилля, які у сукупності складають навчальну працю. При проведенні уроків ФК з учнями середнього шкільного віку слід прагнути, щоб рухова діяльність учнів на уроках чинила стимулюючий вплив на організм, сприяла його росту і розвитку. Не повинно бути надмірних фізичних навантажень, оскільки енергетичні ресурси у цьому віці витрачаються на пластичні процеси, а інтенсивна і тривала робота гальмує ріст і розвиток дитини. Фізичні вправи, які застосовуються на уроках ФК, повинні чинити різнобічний вплив на організм учнів: сприяти розвитку опорно-рухового апарату, формуванню правильної постави, підвищенню дієздатності кардіореспіраторної системи, зміцненню нервової системи у відповідності із потребами організму, що росте.

Біологічні закономірності функціонування організму визначають його працездатність.

Існують 4 зони працездатності:

- зона передстартового стану;

- зона впрацьовування;

- зона відносної стабілізації;

- зона тимчасової втрати працездатності.

В зв’язку з цим, побудова уроку ФК повинна передбачати поступове досягнення необхідного рівня фізичної і психічної працездатності, забезпечення оптимального після робочого стану організму, який сприяв би успішній наступній діяльності учнів. Цьому сприяє побудова уроку з 3 частин: підготовча (припадає на перші дві зони працездатності), основна (відповідає фазі вирішення основних завдань уроку), заключна (покликана забезпечити перехід учнів до наступних після уроку дій). Завдання кожної частини уроку, типовий зміст їх вивчалися на попередніх курсах.

В педагогічній діяльності з учнями 5-9 класів вчитель повинен гнучко використовувати існуючу структуру уроку. В залежності від конкретних умов тривалість окремих частин уроку може бути різною. Уроки ФК в 5-9 класах мають яскраво виражений навчальний характер (5). Тому необхідно звертати особливу увагу на побудову уроків різних типів – по вивченню нового матеріалу, повторенню, перевірці вивченого, уроків змішаного типу.

На уроках вивчення нового матеріалу основна увага приділяється ретельному поясненню і взірцевому показу нових фізичних вправ і спробам учнів виконати їх. Підготовча частина такого уроку максимально коротка. Вчитель попередньо проводить з учнями відповідну розминку, причому вона може декілька раз повторюватися по ходу основної частини уроку. Моторна щільність на таких уроках значно нижча, ніж на уроках іншого типу.

На уроках повторення підготовча частина більш тривала у порівнянні з уроками інших типів, в ній приділяється більша увага на підготовку організму учнів до фізичного навантаження в основній частині. Моторна щільність на таких уроках найбільш висока.

Урок змішаного типу, на якому одночасно відбувається вивчення нового і повторення пройденого навчального матеріалу є найбільш складним як по побудові, так і по проведенню. Вчитель повинен вирішити, які види вправ із загальної програми повинні сполучатися в одному уроці. Якщо вивчення вправи пов’язано з значним фізичним навантаженням (біг із старту – декілька повторень), то наступні фізичні вправи не повинні бути пов’язані із точністю рухів і рівновагою.

Не завжди доцільно для уроків ФК у 5-9 класах дотримуватися рекомендацій відносно вивчення нового матеріалу на початку основної частини уроку. Це доречно тільки для випадку, коли новий матеріал пояснюється в перший раз. Програма з предмету “ФК і здоров’я” для учнів 5-9 класів містить складніший навчальний матеріал, ніж в 1-4 класах. Тому новий навчальний матеріал, при вивченні якого у значній мірі залучаються до роботи серцево-судинна та дихальна системи, доцільно вводити після повторення навчального матеріалу, який пов’язаний із проявом спритності, точності рухів, рівноваги, орієнтуванням в просторі.

На уроках ФК використовуються індивідуальний, фронтальний, та груповий способи організації учнів. Най економнішим є фронтальний спосіб, але головний його недолік – ігнорування індивідуальних відмінностей. Тому він застосовується на етапі закріплення і вдосконалення рухових навичок. З IV-VI класу починають використовувати груповий метод. Учні розподіляються на групи із врахуванням статі, рівня фізичної підготовленості, стану здоров’я. Щоб не принижувати гідність учнів, пропонується забезпечувати можливість міграції учнів із групи в групу (залежно від навчальних успіхів), формувати нові групи для вивчення кожного нового розділу програми (5). Груповий метод сприяє розвитку самодіяльності учнів, їх активізації.

В груповому методі використовують також формування малих груп, команд і пар. Формуючи пари на ігрових уроках, партнерами до слабо підготовлених учнів ставлять кращих.

Навчальна програма передбачає вирішення такого завдання, як виховання в учнів інтересу і звички до занять фізичними вправами. Тому необхідно прагнути, щоб кожний урок був цікавим.

За даними А.Ц. Пуні (1973), інтерес містить в собі 3 компоненти:

ڤ знання, які має людина в галузі, що його цікавить;

ڤ практична діяльність людини в цій галузі;

ڤ емоційне задоволення, яке відчуває людина у зв’язку із цими знаннями діяльності.

Аналіз свідчить, що з 3 необхідних для виховання інтересу компонентів на уроках ФК відносно добре є представленим лише один – практична діяльність. Не приділяється належної уваги знанням, а надії, що емоційне задоволення з’явиться в учнів і без допомоги вчителя.

До основних методичних прийомів формування інтересу до навчального матеріалу відносяться наступні:

☺ новизна, різноманітність засобів, методів, способів організації учнів на уроках;

☺ постановка конкретних задач навчання, які можуть бути виконані вже до кінця уроку або системи уроків;

☺ забезпечення точного і глибокого розуміння кожним учнем змісту і значення кожної навчальної теми в цілому, кожного розділу програми;

☺ застосування ігрового і змагального методу на етапі вдосконалення рухів, що вивчаються;

☺ постійне спонукання учнів до самостійних занять фізичними вправами у позаурочний час шляхом використання системи заохочень;

☺ регулярний контроль досягнень учнів в засвоєнні знань, формуванні рухових навичок, розвитку основних рухових якостей;

☺ широке використання наочних і технічних засобів навчання, нестандартного устаткування та інвентарю;

☺ проведення уроків із музикальним супроводом.

Дата добавления: 2014-01-11