КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Класифікація станів
І. Відповідно характеристики вищої нервової діяльності людини (за нервовими процесами збудження і гальмування): 1) оптимальні (рівновага збудження і гальмування); 2) збуджені (домінує процес збудження – людина може втрачати контроль над собою. Крайня форма такого стану – афект.); 3) депресивні (домінує процес гальмування: спостерігається слабка реакція, байдужість, млявість. Причини: стомленість, безвихідна ситуація, безперспективність, служба без відпочинку і т. ін.). ІІ. За психологічними признаками: 1) інтелектуальні: незадоволеність або задоволеність, постійна допитливість; 2) емоційні: бадьорість, пригніченість, захопленість; 3) вольові: активність, діяльність; 4) комбіновані: постійна готовність до дій (воїна – до бойових дій). ІІІ. За роллю в структурі особистості: 1) ситуативні стани (відображають особливості ситуації, як правило недовгочасні); 2) особистісні (типові для даної людини); 3) групові (типові для якогось колективу і кожного його члену). ІV. За тривалістю протікання: 1) тривалі (туга молодих солдатів за домом); 2) короткочасні (стан очікування воїнів звільнення у запас – демобілізація солдатів строкової служби). V. За ступенем усвідомлення: 1) усвідомлені; 2) менш усвідомлені; 3) неусвідомлені стани. VI. За глибиною переживань: 1) глибокі (любов); 2) поверхові (закоханість). VII. За характером впливу на особистість або на колектив: 1) позитивні; 2) негативні. VIII. За формою протікання: 1) настрій – загальний емоційний стан воїна, не дуже глибокий, але тривалий. Він впливає на ставлення воїна до товаришів, командирів, до служби, на прагнення надавати допомогу, на прояв співчуття, на підтримку розмови з іншими й т.п. Такий стан слід всіляко у воїнів формувати та підтримувати. 2) пристрасть (жага) – тривале і сильне почуття, яке переживається дуже глибоко і має чітко виражену спрямованість. Такий стан може мати як позитивну так і негативну спрямованість. 3) афект – короткочасне і дуже сильне почуття, яке протікає бурхливо, з порушенням самоконтролю, втратою самовладання. Нерідко викликає у людини фізіологічні зміни. Причини афектів: великі труднощі або перешкоди, конфліктні ситуації, сильний дратівник. Станами воїнів необхідно керувати. Як? - створювати в підрозділі здоровий морально-психологічний клімат; - не припускати між воїнами нездорових взаємовідносин (особливо порушення статутних правил взаємин); - своєчасно забезпечувати особовий склад необхідною інформацією (що стосується життя країни, збройних сил, частини, підрозділу); - вміти підтримувати мажорні настрої воїнів і всього військового колективу; - командиру завжди бути прикладом позитивних станів для підлеглих; - вміло використовувати для цього засоби культурно-виховної роботи; - задовольняти воїнів в їх потребах, запитах, усіма нормами постачання і встановленими пільгами. б) Психічні утворення військовослужбовців. Психічні утворення – це явище психіки особистості, які виражають реалії об‘єктивного світу і проявляються у вигляді певних зв‘язків у свідомості людини. Це те, що утворюється у людини в процесі її життя, навчання, праці, служби, чого раніше не було. В житті людини нічого безслідно не відбувається. Усе фіксується психікою у вигляді психічних утворень. До психічних утворень можна віднести: знання, уміння, навички, звички, якості (це, для воїнів складає їх професійну майстерність), переконання, мотиви, риси характеру і т.п. Про знання, уміння і навички воїна більш детально будемо вести розмову у військовій педагогіці. З іншими утвореннями ми частково вже стикалися, особливо коли розглядали властивості особистості воїна. Вкажемо лише на залежність утворень від: 1. Умов життя, служби і побуту воїнів. 2. Від тих, хто і як працює з воїнами. Тобто від командирів і начальників: що вони формують у підлеглих і як вони це роблять, тобто передають свої утворення особовому складу. 3. Від можливостей самих військовослужбовців (їх фізіологічних, фізичних та інших особливостей, в тому числі психологічних). 4. Від стимулювання служби воїнів щодо набуття ними необхідних утворень. 5. Від внутрішніх настанов військовослужбовців, які не в останню чергу формують їх командири і начальники.
ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
· 1. Психічні пізнавальні, емоційно-почуттєві та вольові процеси, стани та утворення воїнів є відбиттям їх складного, нерідко суперечливого внутрішнього світу, який в значній мірі впливає на їх службу, поведінку і вчинки. 2. Офіцер-психолог має добре уявляти цей світ, вміло їм керувати, використовувати в інтересах служби і боєготовності підрозділу. ·
Дата добавления: 2014-01-13; Просмотров: 775; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |