Концепція розподільної обробки інформації в інформаційних системах

Принципово можливі чотири підходи до організації технології обробки даних в АСУ:

1. централізоване зберігання і обробка інформації за умови централізованого управління економіко-ви­робничими об’єктами (традиційні АСУ);

2. централізоване зберігання і обробка інформації за умови децентралізованих або незалежних систем управління (наприклад, обчислювальних центрів колективного використання);

3. розподільне зберігання та обробка ін­формації при централізованому управлінні;

4. розподільне збері­ган­ня і обробка інформації при децентралізованому управлінні.

Створені на базі ПЕОМ АРМ функціонально, фізично та ор­ганічно настроюються на конкретного користувача (персо­нальне АРМ) або групу користувачів (групове АРМ).

Задачі організаційного управління, які розв’язуються в складі АРМ, можна умовно поділити на три класи.

До 1-го класу належать повністю формалізовані задачі (господарський та фінансовий облік, підготовка виробництва), для яких можна розробити структуризовані процедури вироблення рі­шень. Задачі можуть розв’язуватись на ЕОМ без участі людини за заздалегідь підготовленими алгоритмами, тобто алгоритм замінює людину.

Для 2-го класу задач характерні слабко структуровані процедури вироблення рішень в умовах неповної інформації. До цього класу належать задачі поточного і оперативно-календарного планування виробництва й управління запасами.

Задачі 3-го класу потребують застосування неструктурованих процедур вироблення рішень, творчого підходу, що грунтується на інформованості, класифікації, таланті та інтуїції людини.

Працівників організаційного управління можна поділити на три групи: керівники (директори, головні адміністратори), спеціалісти (начальники функціональних служб, головні спеціалісти), технічні працівники (секретарки, касири, комірники). Керівники вирішують, як правило, задачі 3-го класу, рідко — 1-го. Спеціалісти розв’язують задачі 2-го класу, технічні працівники — 1-го.

Згідно з характером розв’язуваних задач можна виділити три класи типових АРМ:

1. АРМ керівника (АРМ-К),

2. АРМ спеціаліста (АРМ-С),

3. АРМ технічного та допоміжного персоналу (АРМ-Т).

АРМ-К може мати розподільну та локальну структуру.

При розподільній структурі дисплей встановлюється на столі керівника, а основна функціональна структура (з додатковим диспле­єм) — у секретаря або помічника.

Локальна структура АРМ-К передбачає повну функціональну замкненість, яка забезпечує автономну роботу.

Вимоги до АРМ-К:

- наявність достатньо розвиненої бази даних, постійно доповнюваних оперативною інформацією;

- забезпечення керівника або його помічників оперативністю пошуку необхідної інформації в базі даних і наочністю подання інформації у формі, адаптованій до психологічних характеристик людини (за умови високого рівня її інтеграції на екрані незалежно від джерела даних);

- наявність діалогових програмних засобів, що забезпечують прий­няття рішень з максимальною адаптацією і регулюють орга­нізаційно-адміністративну діяльність;

- забезпечення оперативного зв’язку з іншими джерелами ін­формації (у межах організаційної структури) та з безпосередніми помічниками;

- забезпечення можливості нагромадження в пам’яті АРМ дос­віду роботи і раніше прийнятих рішень.

При створенні АРМ-С необхідно виходити із того, що спеціаліст — це професіонал у зазначеній галузі, тому АРМ має бути таким, аби давати йому змогу проводити аналітичну роботу з документами (на це в середньому у спеціаліста витрачається 54 % робочого часу), використовуючи різноманітну інформацію.

База даних АРМ-С призначена для зберігання текстової, числової та фактографічної інформації. В її основу, як правило, покладені типові бази даних ПЕОМ, які забезпечують близьку до природної мову спілкування.

Набір пакетів для математичних розрахунків і моделювання, експертні системи і бази знань використовуються в АРМ-С для підтримки рішень формалізованих і неформалізованих задач. Вони найвищою мірою забезпечують досягнення мети підвищення ефективності та якості управління, оскільки є одним із нових видів програмних засобів загального призначення.

Автоматизовані робочі місця технічних працівників (АРМ-Т) призначені для працівників, які виконують технічну роботу, що потребує певних професійних навичок. Для такої категорії службовців характерна праця з документами (68 % усього робочого часу) і телефонні переговори (20 % робочого часу). Основні їх функції — ввід інформації, оформлення документів (друк, тиражування, розсилання і т.ін.), ведення картотек і архівів, обробка вхідної та вихідної документації, контроль виконавчої діяльності. Ці роботи з високим ступенем ефективності можна автоматизувати, використовуючи різноманітні АРМ-Т на базі персональних ЕОМ.

В умовах використання АРМ-Т праця стає менш монотонною, а тому працівник менше стомлюється, завдяки чому можна розширити функціональний діапазон виконавців, урізноманітнити процес роботи, зробити його цікавішим і завдяки цьому в 2—3 рази підвищити продуктивність праці.

Характер діяльності технічних працівників мало залежить від специфіки галузі, установи, організації. Тому можливий масовий випуск типових АРМ-Т:

- АРМ оператора текстових документів,

- АРМ архіваріуса,

- АРМ комірника,

- АРМ інспектора,

- АРМ секретаря.

Основні вимоги до програмних і технічних засобів АРМ-Т: забезпечення максимальної ергономічності і «дружності» — зручне розміщення технічних засобів, висока якість візуальної інформа­ції, клавіатура, що дає змогу швидко вводити інформацію, про­стий діалог з підказками в разі хибних дій користувачів, наявність технічних засобів для друкування і тиражування документів, можливість ведення архіву.

Дата добавления: 2014-01-11