Приклад. Відстань між опорами містка дорівнює 250 мм; ціна поділки рівня - 0,02 мм на довжині 1000 мм

Відстань між опорами містка дорівнює 250 мм; ціна поділки рівня - 0,02 мм на довжині 1000 мм.

Дійсна ціна поділки буде дорівнювати Т =(0,02/1000)·250= 0,005мм= = 5 мкм.

Непрямолінійність призматичних напрямних за допомогою описаного пристосування доцільно перевіряти способом вимірювання їх вивернутості відносно атестованих плоских напрямних. Проте, якщо довжина напрямних більша ніж довжина контрольної лінійки, то точна атестація непрямолінійності в горизонтальній площині з використанням вказаного способу неможлива. Дану перевірку раціонально проводити за допомогою оптичних засобів, розглянутих вище, що дозволяють визначати непрямолінійність напрямних як у вертикальній, так і в горизонтальній площинах.

На рис. 2.7 наведені приклади схем налагодження універсального містка при перевірці напрямних станин різного профілю та розмірів. На рис. 2.7, а показана схема контролю напрямних трикутного профілю, якими досить часто оснащують станини токарно-револьверних верстатів. Чотири опори 1 містка (з них на рисунку видно тільки дві) установлюються на ліву призматичну напрямну, тоді як опора 3 спирається на одну зі сторін правої напрямної. Переміщуючи пристосування уздовж напрямних, за індикатором 4 визначають непаралельність лівої напрямної відносно базової площини, тоді як за поперечним рівнем 2 установлюють вивернутість напрямних, тобто відхилення від їх паралельності в горизонтальній площині. Іншу сторону правої напрямної можна перевірити за рівнем, якщо установити на ній опору 3, або без перенесення опори, за індикатором (на рисунку положення індикатора та інших, зв’язаних з ним елементів при перевірці згідно із описаною схемою, показане штриховими лініями).

Для перевірки непрямолінійності поверхонь, рівень установлюється на містку уздовж напрямних. Місток переміщується по напрямних із зупинками на проміжних ділянках та визначеннями показань рівня. На рис.2.7, б зображена схема установлення пристосування на станині токарного верстата для перевірки індикатором 4 непаралельності середніх напрямних до базової поверхні, а також для контролю вивернутості за допомогою рівня 2. Зовнішні напрямні перевіряють за рівнем та індикатором після переналагодження пристосування і установлення його на даних напрямних або ж тільки за індикатором, при використанні як бази вивірених середніх напрямних.

Станини шліфувальних та деяких інших верстатів часто виконуються з напрямними, показаними на рис. 2.7, в. Щоб перевірити їх непрямолінійність та вивернутість чотири опори 1 установлюють на поверхнях напрямних V-подібного профілю, а одну опору 3 - на протилежній плоскій напрямній. Перевірку проводять за рівнем 2.

Якщо розміри напрямних не дозволяють помістити між їх твірними всі чотири опори пристосування, використовують тільки дві опори 1 (рис.2.7, г).

На рис. 2.7, д показана схема установлення містка, опори 1 якого розсунуті відповідно до розмірів поперечного перерізу призматичних напрямних станини.

Плоскі напрямні станини перевіряють за схемою, що зображена на рис. 2.7, е. Особливість установлення містка в даному випадку полягає в тому, що дві опори 1 впираються в бокову поверхню напрямних, тоді як решта опор базуються на горизонтальних поверхнях. В ре-зультаті забезпечуються точні по-казання рівня 2.

Дата добавления: 2014-01-14