КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Поняття природних умов і ресурсів, природного середовища
Природа країни Терещук В.І. Лекцію підготував до друку Будз М.Д. Дисципліна: «Країнознавство» Тема: «Природа країни» і надрукував студент МІ-41
Рівне - 1999
Природне середовище завжди розглядається в двох аспектах: як джерело природних ресурсів і як умови життя та діяльності людей. Критерієм віднесення природного фактора до розряду природних ресурсів виступає його безпосередня участь у виробництві. Слово «ресурс» у перекладі з французької означає засоби, запаси. Щоб вияснити місце цього поняття в країнознавстві, потрібно відштовхнутися від певної системи понять, зв’язаних з сферою взаємодії суспільства і природи. На схемі В.С. Преображенського показано співвідношення понять «природа», «географічна оболонка», «географічне середовище суспільства», «природні ресурси», «оточуюче людину середовище». Ряд з вказаних термінів охоплює поняття, віддзекалюючих ті чи інші відношення різних видів людської діяльності до природи. Терміни використовуються для позначення понять з різним змістом і виконують неоднакову функцію. На схемі виділені дві нерівнозначні підсистеми: суспільство і природа. Іх нерівнозначність в тому, що підсистема «суспільство може осмислювати стан усієї системи Земля і управляти усією системою. Суспільство несе відповідальність за всю систему. На схемі поняття «географічне середовище» трактується традиційно в рамках вивчення дії природи на суспільство; «природні умови і ресурси» як соціально-економічна категорія» «оточуюче людину середовище» - поняття, яке увійшло в науку в останні десятиріччя як зв’язане з проблемою охорони здоров’я людини від сучасного негативного впливу виробництва і урбанізації. Поняття «природні умови і ресурси», як і більшість інших традиційних категорій, на даний час перетерплюють істотні уточнення і доповнення. Між «умовами» і «ресурсами» можна провести границю, хоч в деяких випадках це зробити трудно (в сфері рекреації, наприклад). Умови безпосередньо не залучаються до виробничої діяльності, але чинять вплив на розміщення виробництва, розселення населення і т. д. Природні умови - це тіла і сили природи, що на даному рівні розвитку продуктивних сил мають істотне значення для й діяльності людського суспільства, але не беруть безпосередньої участі в матеріальній діяльності. Природні ресурси - це компоненти природи, які на даному рівні розвитку виробничих сил і вивчення використовуються або можуть бути використані в якості засобів виробництва (предметів і засобів труду) і предметів споживання, тобто їх можна використовувати для задоволення потреб людського суспільства. Конкретніше: природні ресурси можуть використовуватися в якості засобів труда (земля, водні шляхи, вода для зрошення); в якості джерел енергії (горючі викопні, енергія водних потоків, вітру); в якості сировини і матеріалів (мінеральна сировина, лісові запаси, ресурси технологічної води); в якості предметів споживання (дикоростучі плоди, промислова фауна, питна вода). З розвитком суспільства зростають масштаби традиційного використання природних факторів як ресурсів, внаслідок чого фактор, який раніше належав до природних умов, перетворюється в ресурс (добування азоту з повітря, використання кисню як окислювача у ракетному топливі). Збільшується кількість функцій, що їх виконує один і той же природний фактор (атмосфера). Приведене вище визначення ресурсів побудовано на утилітарному відношенні людини до природи, тоді як є і безкорисні (непрактичні) форми таких взаємовідношень (за В.П.Тугаріним, 1978: адаптивна, естетична, інтимна). В науці проходить трансформація поглядів на природні ресурси. «Ресурс» - поняття більш широке, ніж «сировина - матеріал» або «засіб існування людей», так як ресурс є джерелом численних несировинних корисностей (Ильина, 1982). Такий комплексний підхід особливо важливий для країнознавства. Так багатьом економічно розвинутим країнам не стає повітря в своїх кордонах; США, наприклад, «позичає» з сусідніх територій до 40% споживаючого повітря. Тому Г.А.Агранат при характеристиці ресурсів Півночі відзначає його важливу (глобальну) роль в збереження біохімічної рівноваги Північної півкулі. Ці території є очисними для забруднених потоків повітря, що поступають з індустріальних і урбанізованих територій країн і регіонів і одночасно вони є постачальниками чистого повітря. Двоякість (відношення і до природи, і до суспільства) і відносно складу природних ресурсів служать основою для різних підходів до їх класифікації. Найбільш фундаментальний характер мають класифікації на природі генезиса і способу використання природних ресурсів. За генезисом виділяють мінеральні (викопні), водні, земельні, біологічні і кліматичні ресурси. Є класифікації природних ресурсів основані на способі їх використання, які опираються на політекономічний поділ ресурсів на джерела засобів виробництва і предмети споживання з наступною деталізацією. За основним видом використання природи Т.Г.Руновий виділив п’ять груп галузей і видів господарської діяльності: 1) галузі ресурсовикористання - сільське господарство, водне господарство і гідроенергетика, які використовують природу як засіб виробництва; 2) галузі добувної промисловості, водоспоживання і промисли, які використовують природу як джерело готових предметів труда і споживання; 3) галузі обробної промисловості, інфраструктура, комунально-битове господарство, які використовують природу як місце розташування свого виробництва і складування відходів; 4)рекреація, ряд галузей охорони здоров’я і видів спорту, життєдіяльність населення (особливо сільського), які використовують природу умови проживання(за вираженням Д.Л.Арманда - ресурси середовища); 5) галузі дослідно-заказного господарства, наука, які використовують природу як полігон для досліджень, для збереження її майбутнім поколінням людей. Відповідно до свого призначення для використання людиною природні ресурси в структурному плані поділяються на такі види: енергетичні; сировинні й допоміжні промислові; їстівні (харчові, кормові, питні); оздоровчі; культурно-естетичні. Два останні часто називають рекреаційними. Крім того, останнім часом як окремий специфічний вид ресурсів розглядають і територію (територіальні) ресурси. Остільки природні ресурси - компоненти природи, вони можуть класифікуватися за належністю до того чи іншого класу або явищ природи. За цією ознакою виділяються такі види природних ресурсів: мінеральні, земельні, водні, лісові, фауністичні, рекреаційні, кліматичні. Через загострення проблеми раціонального використання природних ресурсів та охорони природи в останні роки набула широкого визнання класифікація за ознакою вичерпності природних ресурсів, яку іноді звуть екологічною класифікацією. За цією класифікацією всі природні ресурси поділяються на такі групи: невичерпні, до яких належать внутрішнє тепло Землі, сонячна радіація, енергія прибою, приплив і відлив, падаючої води, вітру; вичерпні відновлювані: грунтовий покрив, водні ресурси, лікувальні грязі, лікарські рослини, рослинне паливо, тощо. вичерпні невідновлювані: мінеральна сировина, будівельні матеріали. В основі економічної класифікації природних ресурсів лежить їх поділ на засоби виробництва й предмети споживання. Крім цього, розрізняють природні ресурси виробничого і невиробничого, промислового й сільськогосподарського, галузевого й міжгалузевого, одноцільного та багатоцільного призначення.
Дата добавления: 2014-01-14; Просмотров: 538; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |