Допустимі варіанти змішування добрив

Основні мінеральні добрива та їх властивості.

Добриво, зовнішній вигляд	Вміст діючої речовини, %	Реакція добрива	Розчинність	Маса 1 м³, т	Умови застосування
Азотні
Аміачна селітра (азотнокислий амоній, нітрат амонію), біла, іноді жовтувата сіль	34-35	Кисла	Сильна	0,8	Кислі підзолисті ґрунти. Як підживлення на глибину 10 см.
Сульфат амонію (сірчанокислий амоній), світло сіра з кристалами блакитного кольору сіль	20-21	Дуже кисла	Добра	0,8	На нейтральних та лучних чорноземах як підживлення.
Натрієва (чилійська) селітра (азотнокислий натрій, нітрат натрію), білий або жовтуватий кристалічний порошок.	15-16	Лугова	Добра	0,8	На будь-яких ґрунтах, в першу чергу на кислих для підживлення.
Карбамід (сечовина), білий кристалічний порошок.		Кисла	Сильна	1,3	Для підживлення.
Кальцієва селітра (азотнокислий кальцій, нітрат кальцію, вапняна селітра), білий кристалічний порошок		Лугова	Добра	0,8	Для кислих підзолистих ґрунтів
Фосфорні
Суперфосфат простий, світло-сірий порошок	16-20	Кисла	Сильна	1,2	Для усіх ґрунтів, особливо нейтральних та лучних. Як основне та для підживлення.
Суперфосфат гранульований, світло-сірі гранули завбільшки 2-4 мм	19,5	Кисла	Сильна	1,1	Для усіх ґрунтів. При внесенні з посівом та для підживлення.
Суперфосфат подвійний, борошнистий порошок або гранули	42-46	Не підкис-лює	Сильна	1,2	Як основне, для підживлення, гранульований як припосівне.
Фосфорне борошно, порошок сірого або темно-сірого землистого кольору	19-25	Нейтральна	Нерозчинне	1,7	Застосовується у подвійних дозах. Придатні для кислих ґрунтів як основне добриво.
Томасшлак, важкий темно-сірий порошок	10-18	Нейтральна	Нерозчинне	1,8	Такі самі
Калійні
Сірчанокислий калій (сульфат калію), сірий дрібнокристалічний порошок	46-48	Кисла	Добра	1,0	Для усіх ґрунтів як основне добриво та для підживлення
Хлористий калій (хлорид калію) дрібні кристали білого кольору	50-60	Кисла	Добра	0,9	Такі самі
Калійні солі, кристалічний порошок білого і сірого кольору.	30 або 40	Кисла	Добра	1,2	Такі самі
Сильвініт, рожева, червонувата, сіра або зеленувата сіль	12-15	Кисла	Добра	1,3	Як основне для осіннього внесення в зоні достатнього зволоження
Калімач, сіруватий порошок	16-19	Кисла	Добра	1,2	Як основне на легких ґрунтах, бідних на магній.
		Кисла	Добра

№ пп

Добриво

Порядковий номер добрива

Сульфат амонію, амофос, діамофос

Аміачна селітра, нітрофоска

Калійна, натрієва та кальцієва селітри

Нітрат

Карбамід (сечовина)

Суперфосфат (усі види)

Фосфорне борошно

Преципітат

Томасшлак

Калійні солі, хлорид калію, сильвініт

Вапно, попіл

Гній, пташиний послід

Умовні позначення: М – змішувати можна, В – змішувати можна перед внесенням, Н – змішувати неможна.

До них належать препарати високоактивних корисних мікроорганізмів (бактерій), які при внесенні в грунт сприяють утворенню сполук азоту і фосфору, доступних рослинам. До них належать бактеріальне добриво АМБ, нітрагін, азото- і фосфоробактерин та ін.

До складу бактеріального добрива АМБ входять мікроорганізми, що сприяють мінералізації гумусу. У розсадниках його застосовують при внесенні торфу у парові поля. Для приготування робочої маси добрива 1 т подрібненого торфу змішують з 1 ц вапна або фосфоритного борошна і додають до суміші 1 кг культури АМБ. Таке добриво дуже ефективне на кислих ґрунтах.

Для покращення азотного живлення рослин в грунт вносять нітрагін та азотобактерин (азотоген).

Нітрагін — бактеріальний препарат бульбочкових бактерій, які розвиваються на коренях бобових (люпин, горох та ін.), а також лоху, вільхи і засвоюють атмосферний азот. Його вносять у грунт перед посівом (0,5 кг/га) або намочують насіння у розчині нітрагіну (0,5 кг нітрагіну на гектарну норму висіву насіння). Для обробітку насіння кожної бобової культури застосовують відповідний нітрагін визначеного штаму бульбочкових бактерій. Нітрагін у кислі ґрунти можна вносити лише після їх вапнування.

Азотоген (азотобактерин) – містить у собі бактерії, які засвоюють азот з повітря і збагачують ним грунт (30—40 кг/га). Вносять його під посіви або шляхом намочування насіння деревних порід у розчині, який готують із розрахунку 1-2 кг добрива на гектарну норму насіння.

Так само, як і азотобактерин, фосфоробактерин містить чисту культуру мікроорганізмів, здатних мінералізувати органічні фосфорні сполуки грунту і переводити фосфор у легкодоступну для рослин форму. Норма та техніка його внесення такі ж самі, як і нітрагіну.

Для нейтралізації ґрунтової кислотності і створення сприятливих умов для розвитку садивного матеріалу в підзолисті та дерново-підзолисті ґрунти вносять вапняні добрива. Длявапнування застосовують вапнистий туф, палене вапно, крейду мелену та мергель.