Середній вихід живців з одного маточного дерева

Групи деревних рослин та назва їх порід	Число живців з однієї маточної рослини, шт
Шпилькові:
- Ялина, ялиця, ялівець (різні види і форми)
- Туя (різні види і форми)
- Кипарисовик
Листяні І групи (живці дорощуються на місці укорінення ще рік):
- Бузок (різні форми та сорти), мигдаль трьохлопатевий, гортензія (садові форми)
- Обліпиха (різні форми)
- Ліщина (різні форми)
Листяні ІІ групи (живці висаджуються після укорінення в шкілку восени або весною):
- Калина бульденеж, дейція, вейгела
- Чубушник (види і форми), дерен білий (форми), жимолость (різні види і сорти)
- Таволги (різні види), тополя пірамідальна, срібляста (іх форми), виноград (різні види та сорти)
- Верба (види і форми), смородина (різні види)
- Актинідія (різні види)
- Рози (садові сорти)

Через 10-15 років проводять поетапне оновлення маточних рослин або закладають маточні плантації на нових ділянках.

У якості маточників для заготівлі живців як зелених, так і здерев’янілих можуть використовуватись і інші насадження розсадника: живоплоти, колекції дерев і чагарників, захисні смуги, експозиційні ділянки тощо.

Для створення відводкових маточних плантацій придатні тільки площі з легкими, достатньо родючими і добре дренованими ґрунтами. Одночасно з основним обробітком ґрунту вносять перепрілий гній або компосту з розрахунку 50-60 т/га.

Кращим садивним матеріалом для відводкових маточників є сильні, добре розвинені рослини з великою кількістю скелетних гілок. Висаджують маточні рослини з квадратним або шаховим розміщенням садивних місць з відстанню в ряду і між рядами 1,5 – 2 м (ліани по схемі 3х3 м). Рано весною висаджені кущі зрізають на пень для отримання максимальної кількості пагонів. У разі розмноження вертикальними відводками, всі пагони, які утворилися на „пеньках” підгортають по мірі їх росту і до кінця вегетаційного періоду отримують самостійні рослини. Відділяють їх від материнських рослин восени або весною наступного року. При розмноженні рослин горизонтальними відводками, однорічні пагони материнських рослин (через рік після їх садіння на ”пень”) відводять в канавки дужкою або змійкою, присипають землею і укорінюють упродовж року.

На аналогічно закладених плантаціях можна одержувати нові самостійні рослини з кореневих (осика, тополі, черемхи, робінія псевдоакація, скумпія та ряд інших) і кореневищних або так званих столонних (бузок) паростків.

Перевагою відводкових плантацій є можливість отримати в короткий термін кондиційний садивний матеріал з добре розвиненою кореневою системою, який придатний для садіння в шкілку з метою подальшого дорощування або висаджування на постійне місце (реалізації).

Через 2-3 роки експлуатації відводковим плантаціям упродовж одного – двох років дають “відпочити” аби не допустити зниження їх продуктивності. Тому при закладанні відводкових плантацій доцільно одразу створювати дві рівновеликі ділянки, що дозволяє в майбутньому отримувати відводки щорічно. У разі правильної експлуатації більшість маточних культур відводкових плантацій можуть не знижувати продуктивність і продукувати відводки протягом 10-20 років, а бузок 30-40 і більше років. При цьому вихід садивного матеріалу з 1 га у сприятливі роки може сягати 50-200 тис. шт. залежно від виду рослин і прийнятої схеми розміщення садивних місць на плантації.

Догляд за відводковими плантаціями передбачає систематичне підживлення рослин органо-мінеральними добривами і постійне утримання ґрунту в чистому і розпушеному стані.

Дата добавления: 2014-01-14