Кваліфікація злочинів, вчинених у складі злочинних організацій

Кваліфікація злочину, вчиненого організованою групою

При кваліфікації на перше місце виходить не індивідуальна роль кожного учасника у посяганні, характер виконуваних ним дій, а сама участь у групі, яка вчиняє злочин. Вчинення злочину у складі організованої групи кваліфікують як вчинення злочину такою групою. Організована група виступає як колективний виконавець злочину, а кожного з її учасників також прирівнюють до виконавця, незалежно від того, чи він особисто виконує об’єктивну сторону злочину, чи за завданням учасників організованої групи здійснює інші функції. Тому кожний учасник організованої групи несе відповідальність за всі злочини, вчинені такою групою, за будь-якої його участі, кожному учаснику інкримінують спільний злочинний результат, якого досягла група.

Злочини, вчинені у складі злочинної організації слід кваліфікувати самостійно, за сукупністю з нормами, які передбачають відповідальність за створення злочинних організацій, участь у них чи в скоюваних ними злочинах. На користь викладеного правила можна навести такі аргументи:

1. Відповідні злочини вважають закінченими з моменту вчинення дій, спрямованих на створення організації чи вступу до неї. Тому участь у складі злочинної організації у певному злочині не охоплюють норми, які передбачають відповідальність за їх створення, участь у такій організації.

2. Виходячи з вимог забезпечення невідворотності кримінальної відповідальності, повноти кримінально-правової кваліфікації, не можна обмежуватися інкримінуванням лише створення організації, участі в ній і залишати поза увагою подальші злочинні дії.

3. Індивідуалізація відповідальності передбачає, що різну кримінально-правову оцінку мають отримати посягання тих осіб, які обмежилися лише організацією чи вступом до злочинного співтовариства, і тих, які в її складі вчиняли злочини.

4. Кваліфікація злочинів, вчинених у складі злочинної організації за сукупністю з нормами, які передбачають відповідальність за їх створення чи участь, випливає з вимог ст.30 КК.

5. Злочини, які полягають у створенні чи участі в злочинній організації, з одного боку, та які вчиняють у складі такої організації – з іншого, звичайно посягають на різні родові та безпосередні об’єкти.

6. Співвідношення санкцій, встановлених за організацію злочинних співтовариств та участь у них, із санкціями статей, які передбачають посягання, які звичайно вчиняють у складі злочинних організацій (тілесні ушкодження, збройний опір владі, розбій) показує, що диспозиції статей про відповідальність за організовану злочинну діяльність не охоплюють злочинів, вчинених під час „функціонування” найбільш організованої форми співучасті.

7. Положення про звільнення від кримінальної відповідальності учасника злочинної організації при позитивній посткримінальній поведінці (ч.2 ст.255 КК) передбачає таке звільнення лише щодо участі в організації чи участі в злочинах, вчинюваних такою організацією. З цього випливає, що самі такі злочини ця стаття Особливої частини КК не охоплює.

Дата добавления: 2014-01-14