Закінчення родового відмінка іменників чоловічого роду ІІ відміни однини як місце морфологічного ризику

5) Називний відмінок множини. Іменники чол. роду із суфіксами -анин (-янин), -ин, -їн у множині втрачають -ин (-їн): болгари, громадяни, кияни, львів’яни, селяни, татари, хазяї (хазяїни), але: грузини, осетини, русини.

Кілька іменників чол. роду мають у наз. відм. мн. паралельні закінчення -и та -а: вуси – вуса, ґрунти – ґрунта (збірне), рукави – рукава, хліби – хліба (збірне), але тільки вівса й тільки тати (від тато).

Закінчення -ів (-їв) мають іменники чол. роду: батьків, берегів, вольтів, героїв, друзів, солдатів, солов’їв, степів, товаришів, школярів.

Нульове закінчення мають деякі іменники чол. роду: ватів (ват), кіловатів (кіловат), татів (тат), чобіт, а також після числівників: сім днів (і день), сто раз (і разів), але днів сім, разів сто;

а також ті іменники, що втрачають у множині суфікс -ин, -їн: болгар, громадян, селян, татар, але: грузинів, осетинів.

Закінчення -ей мають деякі іменники чол. роду: гостей, грошей, коней.

7) Орудний відмінок множини. Закінчення -ми (паралельно з формами на -ами, -ями) мають іменники чол. роду: гістьми (частіше гостями); грішми (й грошима), кіньми (й конями), чобітьми (й чоботями, чоботами).

У родовому відмінку однини іменників чоловічого роду другої відміни вибір закінчення залежить від значення слова.

	-а, -я	-у, -ю
1.	Географічні назви, зокрема населених пунктів: Воронежа, Голосієва, Житомира, Харкова, Парижа. Але у складених назвах населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має в род. відм. закінчення -у: Давидового Броду, Зеленого Гаю, Красного Лиману, Кривого Рогу, Червоного Ставу, Широкого Яру тощо.	Географічні назви, зокреманазви країн, областей і т. ін.: Алжиру, Афганістану, Казахстану, Єгипту, Іраку, Китаю; Донбасу, Ельзасу.
2.	Інші географічні назви (зокрема назви річок) з наголосом на закінченні, а також із суфіксами присвійності -ов, -ев (-єв), -ин, (-їн): Дінця, Дністра, Іртиша, Колгуєва, Орла, Остра, Пирятина, Псла, Пскова, Тетерева.	Назви річок із наголосом не на закінченні,озер, гір, островів, півостровів: Амуру, Бугу, Гангу, Дону, Єнісею, Нілу, Рейну, Сейму; Байкалу, Мічигану; Алтаю, Ельбрусу, Уралу; Кіпру, Криту.
3.	Персоніфіковані предмети та явища: Вітра, Ліса, Мороза.	Явища природи: вітру, граду, грому, дощу, жару, землетрусу, інею, морозу.
4.	Назви тварин і дерев: ведмедя, пса; дуба, кілка, ясеня.	Назви кущових і трав’янистих рослин: барвінку, бузку, буркуну, гороху, звіробою, молочаю, очерету, чагарнику, щавлю, ячменю (але вівса), а також назви сортів плодових дерев: кальвілю, ренету, ренклоду та ін.
5.	Назви машин та їхніх деталей: автомобіля, дизеля, комбайна, мотора, поршня, трактора. В іменниках назвах архітектурних деталей: карниза, еркера, портика.	Назви будівель, споруд, приміщень та їхніх частин: вокзалу, даху, заводу, залу, каналу, коридору, магазину, палацу, поверху, універмагу, шинку, але (переважно з наголосом на закінченні): бліндажа, гаража, куреня, млина, хліва; Обидва закінчення – -а (-я) та -у (-ю) приймають іменники: мосту й моста, паркану й паркана, плоту й плота.
6.	Терміни іншомовного походження, які означають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури та їхні частини: атома, катода, конуса, радіуса, ромба, сегмента, сектора, синуса, шківа, а також українські за походженням суфіксальні слова-терміни: відмінка, додатка, займенника, іменника, трикутника, чисельника, числівника тощо, але: виду, роду, також синтаксису, складу, способу.	Терміни іншомовного походження, що означають фізичні або хімічні процеси, частину площі й т. ін.: аналізу, електролізу, імпульсу, синтезу, ферменту, а також літературознавчі терміни: альманаху, епосу, жанру, журналу, міфу, нарису, образу, памфлету, роману, стилю, сюжету, фейлетону тощо.
7.	Назви конкретних предметів: гвинта, замка, малюнка, ножа, олівця, піджака, плаща, портфеля, стола (й столу).	Збірні поняття: ансамблю, атласу, батальйону, березняку, вишняку, гаю, саду, сушняку, тексту, товару, тріумвірату, хору.
8.	Назви мір довжини, ваги, часу тощо: гектара, грама, метра, місяця, процента, тижня (але віку, року); назви місяців і днів тижня: вівторка, жовтня, листопада (але листопаду – назва процесу), понеділка; назви грошових знаків: гроша, долара, карбованця, фунта стерлінгів, червінця; числові назви: десятка, мільйона, мільярда.	Речовина, маса, матеріал: азоту, асфальту, бальзаму, борщу, водню, воску, гасу, гіпсу, граніту, квасу, кваску, кисню, льоду, меду, медку, піску, пороху, сиру, спирту/ Але: хліба.
9.	Назви осіб, власні імена та прізвища: промовця, Дмитра.	Назви ігор і танців: баскетболу, вальсу, волейболу, краков’яку, танку, танцю, тенісу, футболу, хокею, але: гопака, козака.
10.		Назви установ, закладів, організацій: клубу, комісаріату, комітету, радгоспу, університету, штабу.
11.	Але: горба, хутора тощо, а також зменшені форми на -к: ліска, майданчика, ставка, ярка.	Більшість слів зі значенням місця, простору тощо: абзацу, валу, байраку, краю, лиману, лугу, майдану, рову, ручаю, світу, уривку, яру.
12.		Назви почуттів: болю, гніву, жалю, страху.
13.	Але: ривка, стрибка, стусана.	Назви процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять: авралу, бігу, винятку, галасу, грипу, дисонансу, догмату, екзамену, експорту, екскурсу, звуку (але, як термін, звука), ідеалу, інтересу, канону, кашлю, клопоту, колоквіуму, конфлікту, крику, лету (льоту), ляпасу, мажору, міражу, мінімуму, модусу, моменту, принципу, прогресу, процесу, реалізму, регресу, рейсу, ремонту, ритму, руху, світогляду, сорту, спорту, способу, стиду, стогону, тифу, толку, хисту, ходу, шуму.
14.	Але: електровоза, пароплава.	Більшість складних безсуфіксних слів (крім назв істот): водогону, вододілу, водопроводу, живопису, живоплоту, манускрипту, родоводу, рукопису, суходолу, трубопроводу.
15.		Більшість префіксальних іменників із різними значеннями (крім назв істот): вибою, випадку, вислову, відбою, відгуку, заробітку, затору, запису, опіку, опуху, побуту, поштовху, прибутку, прикладу, проводу (дріт), сувою, усміху, успіху.

Примітка. У низці іменників зміна закінчення впливає на значення слова: алмаза (коштовний камінь) – алмазу (мінерал), акта (документ) – акту (дія), блока (у техніці) – блоку (об’єднання держав або політичне), рахунка (документ) – рахунку (дія), терміна (слово) – терміну (строк), фактору (чинник) – фактора (маклер) і т. ін.