І відміна

Особливості творення кличного відмінка іменників усіх відмін.

Відмінювання іменників IV відміни.

	Однина	Множина
Н.	лоша	маля	ім’я	лошата	малята	імена
Р.	лошати	маляти	ім’я, імені	лошат□	малят□	імен□
Д.	лошаті	маляті	імені	лошатам	малятам	іменам
З.	лоша	маля	ім’я	лошата,лошат□	малята,малят□	імена
О.	лошам	малям	ім’ям, іменем	лошатами	малятами	іменами
М.	...лошаті	...маляті	...імені	...лошатах	...малятах	...іменах
К.	лоша	маля		лошата	малята

Отже, іменники із суфіксом -ен - мають паралельні форми в родовому відмінку на -я, -ені та в орудному відмінку на -ям, -ен: іменем і ім’ям, племенем і плем’ям.

Тверда група	М’яка група	Мішана група
закінчення -о Валентина – Валентино, колега – колего, Микола – Миколо, невдаха – невдахо	закінчується на -я ] земля Ілля	у кличному флексія -е земле Ілле	закінчення -е листоноша – листоноше, душа – душе
Закінч. на -ія ] Марія надія	у кличному -іє Маріє надіє
	-ю	1) короткі форми імен: Юлю, Маню, Васю	У розмовному стилі в коротких формах імен – -о(некодифікована норма) Даша – Дашо, Паша – Пашо
2) пестливі іменники: доню, бабусю, матусю

ІІ ВІДМІНА (чоловічий рід)

Тверда група	-у	1) В іменниках із суфіксами -к-, -ок-, -ик-, -ік-	батьку, барвінку, працівнику, техніку
2) У словах іншомовного походження на г, к, х	Олегу, Людвігу, Фрідріху (Олеже – в істор. текстах)
3) У винятках дід, син, тато	діду, сину, тату
-е	У решті здебільшого безсуфіксних іменників	Володимире, козаче, Петре, ювіляре, касире, ювеліре, Явтуше
В іменниках із суфіксами -ист-, -іст-, -ор-, -тор-, -атор-, -ер-, -ир-.	Радисте, альпіністе, редакторе, режисере, модераторе.

М’яка група	-ю	У решті іменників м’якої групи	Анатолію, велетню, лікарю, Грицю, учителю. Ігорю (хоч в „Українському правописі, 2008” допущено помилку й подано форму Ігоре*).
-е	В іменниках, що мають суфікс -ець	швець – шевче, жнець – женче, молодець – молодче, кравець – кравче, хлопець – хлопче.
Але: бійцю, знавцю, армійцю та в усіх інших іменниках, у яких чергування ц (-ець) // ч не відбувається: продавцю, мерцю, гвардійцю тощо.

Мішана група	-у	У решті іменників мішаної групи	слухачу, товаришу, читачу
-е	1) У власних назвах на ж (дж), ч, ш.	Париже, Джордже, Януковиче, Довбуше
2) У загальних назвах на -яр (наголошене, іменник позначає вид діяльності) та на ж.	газетяре, школяре, стороже

Іменники ІІІ відміни в кличному відмінку мають закінчення -е: Любове.

Іменники IV відміни в кличному відмінку мають закінчення називного відмінка: маля, курча, дитя.

У звертаннях, що складаються з двох загальних назв, форму кличного відмінка має як перше слово, так і друге, хоч друге слово може мати й форму називного відмінка: добродію бригадире (бригадир), пане лейтенанте (лейтенант).

У звертаннях, що складаються із загальної назви та імені, форму кличного відмінка набуває як загальна назва, так і власне ім’я: брате Петре, друже Грицю, колего Степане, пані Катерино, товаришу Віталію.

У звертаннях, що складаються із загальної назви та прізвища, форму кличного відмінка має тільки загальна назва: друже Максименко, колего Іваничук, добродійко Скирда, товаришу Гончар.

У звертаннях, що складаються з двох власних назв – імені та по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Володимире Хомичу, Галино Іллівно, Маріє Василівно, Петре Кузьмичу, Ярославе Андрійовичу.

Дата добавления: 2014-01-14