Колізії між статтями Загальної та Особливої частин КК

Види колізій у чинному КК

Види колізій у кримінальному праві та їх подолання

Типовими видами колізії є темпоральна (між раніше і нині чинним нормативно-правовим актом), ієрархічна (між нормативними актами різної юридичної сили), територіальна (між актами держави і окремих адміністративно-територіальних одиниць), міжнародно-правова (між актами внутрішньодержавного законодавства і міжнародно-правовими актами).

Таблиця 6. Співвідношення колізії конкуренції статей закону

Колізія	Конкуренція
Існують дві чи більше статті закону та викладені в них правові норми, які стосуються однієї і тієї ж ситуації.
Таке співвідношення між статтями закону, правовими нормами, коли одна з них суперечить іншій.	Статті одна одній не суперечать.
Одна стаття повністю виключає дію іншої.	Статті закону, що конкурують, існують паралельно.
Виявляється (існує) незалежно від того, чи застосовують статтю до конкретної життєвої ситуації.	Виявляється лише під час правозастосування (при кримінально-правовій кваліфікації).
Долається через внесення змін у законодавство або на підставі колізійних правил (пріоритет нормативно-правових актів з вищою юридичною силою; перевага пізніше прийнятого акта, „вищість” міжнародно-правових актів над внутрішньодержавними і т.д.).	Вирішується на підставі правил подолання конкуренції (загальної і спеціальної норм, норм, які мають різний „обсяг” регулювання тощо).

При колізії пріоритет мають норми, які містяться в нормативно-правових актах:

- ухвалених з цього ж питання пізніше;

- вищої юридичної сили;

- загальнодержавних;

- міжнародно-правових.

Аналіз КК України 2001 р. свідчить, що в кодексі є види колізії, які не вписуються в жоден з її видів. Це колізії між нормами:

1) Загальної і Особливої частини КК;

2) між назвами розділів і їх змістом, між назвами статей і їх диспозиціями;

3) між окремими нормами Особливої частини КК.

Статті Загальної та Особливої частин КК не містять норми, які співвідносяться як загальна й спеціальна, оскільки:

- співвідношення загальної і спеціальної норм далеко не тотожне співвідношенню загального і особливого;

- концепцію про співвідношення загальної і спеціальної норм можна застосувати лише щодо правових норм, які в цілому виражено в статтях і Загальної, і Особливої частини КК;

- положення Особливої частини КК щодо положень Загальної частини цього закону перебувають у відносинах субординації, вони не можуть виходити за межі того, що визначено Загальною частиною КК;

- виділення певного законодавчого матеріалу в Загальну частину потрібно нелише для суто технічних потреб, а й має глибокий зміст – задекларувати й закріпити найбільш принципові положення, встановити чіткі рамки, у яких слід вирішувати часткові питання.

З викладеного випливає, що Загальна частина КК має пріоритет над Особливою частиною. Особа, уповноважена на застосування кримінально-правових норм, мусить, виявивши колізію між частинами одного і того ж закону, вирішувати певні питання так, як цього вимагає Загальна частина КК.

Дата добавления: 2014-01-14