Поняття сукупності злочинів

Кваліфікація сукупності злочинів

Правила кваліфікації множинності злочинів

Кваліфікація одиничних злочинів, які утворюють в себе множинність

Загальні положення кваліфікації множинності злочинів

ІІ. КВАЛІФІКАЦІЯ МНОЖИННОСТІ ЗЛОЧИНІВ

Кожний одиничний злочин може виступати і як елемент множинності, і як окремий злочин, тобто може бути вчинений поза множинністю. Кримінально-правова кваліфікація множинності злочинів включає кваліфікацію одиничних злочинів, які її утворюють. При цьому кожний одиничний злочин оцінюють з урахуванням стадії його вчинення, наявності чи відсутності співучасті, а його кваліфікацію у певних випадках проводять з посиланням на статті Загальної частини.

Наявність ознак незакінченого одиничного злочину – одного з елементів множинності – зовсім не означає, що визначена стадія готування, замаху поширюється на всю множинність злочинів. Так само, якщо один зі злочинів вчинено у співучасті, це не стосується всіх інших злочинів, які утворюють множинність. Не існує, наприклад, незакінченого замаху на повторність певних злочинів чи підбурювання до сукупності тих чи інших злочинів.

З викладеного випливає, що при остаточній кваліфікації множинності злочинів посилання на статті Загальної частини, які стосуються окремих елементів множинності, має бути збережено. Однозначно, що й вказівки на статті Особливої частини, які передбачають злочин, що виявився незакінченим, чи злочин, вчинений у співучасті, слід відображати у формулі кваліфікації множинності злочинів.

Кваліфікація множинності злочинів полягає у послідовному вчиненні таких дій:

1. Кваліфікація кожного з одиничних злочинів, які входять у множинність, чи встановлення того, яку кваліфікацію було дано цьому злочинові раніше, та чи зберігає вона юридичну силу.

2. Визначення того, має місце вчинення ускладненого одиничного злочину чи множинності злочинів.

3. Встановлення виду множинності злочинів.

4. Остаточна кваліфікація вчиненого з урахуванням виду множинності – за однією чи кількома статтями КК.

Видові ознаки сукупності злочинів досить повно і точно відображено в її понятті, викладеному в ч.1 ст.33 КК. Конкретизуючи ці ознаки, можна сказати, що сукупність злочинів має місце, коли:

1) вчинене повністю не охоплює жодна окрема стаття Особливої частини КК. Тобто скоєне потрібно кваліфікувати за кількома статтями Особливої частини. Водночас, сукупності немає, якщо кваліфікація скоєного відбувається з посиланням на одну статтю Особливої частини та статтю (статті) Загальної частини КК, оскільки в такому випадку має місце один злочин;

2) кожний зі злочинів, які утворюють сукупність, підлягає кваліфікації за окремою статтею чи частиною статті Особливої частини КК;

3) ці злочини передбачено різними статтями чи частинами статті;

4) за жодний зі злочинів, які утворюють сукупність, особу не було засуджено.

З поняття сукупності злочинів випливає, що за її наявності кожний зі злочинів кваліфікують окремо, а відповідальність настає за двома чи більше статтями Особливої частини КК.

Дата добавления: 2014-01-14