Розряди прикметників за значенням та мовними ознаками

Поняття про прикметник як самостійну частину мови: семантика, граматичні категорії, синтаксична роль.

Логіка викладу

Тема 5. Функціонування прикметника у фактурі медіаматеріалу.

Лекція № 5

1. Поняття про прикметник як самостійну частину мови: семантика, граматичні категорії, синтаксична роль.

2. Розряди прикметників за значенням та мовними ознаками.

3. Повні (стягнені та нестягнені) й короткі форми прикметників.

4. Ступені порівняння як засоби вираження міри якості в мові мас-медіа.

5. Особливості відмінювання прикметників.

Рекомендована література

1. Сучасна українська літературна мова: Підручник / А. П. Грищенко, Л. І. Мацько, М. Я. Плющ та ін.; За ред. А. П. Грищенка. – 3-тє вид., допов. – К.: Вища шк., 2002. – 493 с.

2. Шкуратяна Н. Г., Шевчук С. В. Сучасна українська літературна мова: Модульний курс: Навч. посіб. – К.: Вища шк., 2007. – 823 с.

3. Ющук І. П. Українська мова. – К.: Либідь, 2003. – 640 с.

Прикметник – це не просто частина мови, це рецензія світу...

Немає такого іменника, якого б не міг зіпсувати прикметник...

Серед самостійних частин мови особливе місце посідає прикметник, оскільки він, поєднуючись з іменниками, уточнює поняття, увиразнює їхній зміст, конкретизує семантику висловлювання. У зв’язку з такою особливою роллю, посилюється відповідальність журналіста за добір семантично доцільного, етично допустимого прикметника.

Прикметник – це самостійна частина мови, що називає ознаку предмета і відповідає на запитання який? чий? Прикметник змінюється за родами, числами та відмінками (пор. з іменником, що має самостійні категорії), тобто завжди узгоджується з іменником.

Значеннєві групи:

ü колір: брунатний, смарагдовий, антрацитовий;

ü розмір: великий, замалий;

ü смак: солоний, кислий;

ü якість: досвідчений, кмітливий;

ü вдача людини: хитрий, спритний;

ü відношення до матеріалу: золотий, металевий;

ü відношення до часу й місця: сучасний, наддніпрянський;

ü належність особі чи тварині: мамин, батьків, соколиний, курячий.

Синтаксичний характер граматичних категорій роду, числа та відмінка прикметника зумовлює і його синтаксичні функції. Прикметник найчастіше є словом залежним, рідше пояснюваним: пор. давня казка – вічно мила. У реченні прикметник найчастіше виконує роль означення, а також іменної частини складеного іменного присудка.

За характером ознаки, морфологічними і словотворчими особливостями прикметники поділяють на: 1) якісні; 2) відносні; 3) присвійні.

Якісні прикметники – виражають безпосередню ознаку предмета, а також ті ознаки, що можуть виявлятися більшою чи меншою мірою: широкий степ, струнка береза, босий хлопець, кмітливий юнак – кмітливіший – найкмітливіший. Таким чином, якісні прикметники виражають:

ü колір (рожевий);

ü кольорова подібність до інших предметів (шоколадна, волошковий);

ü смакові та дотикові відчуття (смачний, гладенький);

ü форму предмета (круглий, горбистий);

ü розмір чи обсяг (опасистий, огрядний);

ü зовнішні й внутрішні властивості (блідий, щирий, щасливий);

ü ознаку матеріальної забезпеченості (багатий, убогий);

ü фізичний чи психічний стан (глухий, запаморочливий);

ü загальну оцінку предмета (гарна погода).

У цілому якісні прикметники можна поділити на дві групи:

- описові прикметники – називають ознаки, які об’єктивно властиві предметам і сприймаються органами чуття: синій, холодний, солодкий, високий, порожній;

- оцінні прикметники – називають ознаки, приписувані предметам за наслідком сприймання їх: гарний, добрий, дорогий, важливий, корисний, розумний, щедрий.

Відносні прикметники – виражають ознаку предмета опосередковано через відношення до предмета, явища, дії, числа: бурштинове намисто, осінній день, перелітні птахи. За відношенням, зокрема, до:

ü матеріалу (глиняний, вишневий);

ü предмета, явища (екзаменаційний);

ü людини, істоти взагалі (людське, пташине молоко);

ü місця розташування (сільські, прибережні);

ü часу (торішній, вечірнє);

ü числа (подвійний, багатотисячний);

ü дії (дії, заробітна);

ü призначення предмета (вантажна машина);

ü спеціалізацією предмета (хірургічний, машинобудівний).

Дата добавления: 2014-01-14