Загальнодієслівні категорії виду та перехідності / неперехідності

Поняття про дві дієслівні основи: основу теперішнього часу та основу інфінітива без формотворчого суфікса -ти.

Інфінітив як неозначена форма дієслова.

Система дієслівних форм.

Дієслово становить сукупність кількох граматичних форм (дієслівних форм, чи утворень), зокрема інфінітива, дієприслівника, форм на -но, -то, дієприкметника, особових і родових форм.

СИСТЕМА ДІЄСЛІВНИХ УТВОРЕНЬ
ДІЄВІДМІНЮВАНІ	ВІДМІНЮВАНІ	НЕЗМІНЮВАНІ
ОСОБОВІ	РОДОВІ
Дієслова дійсногоспособу теперішнього й майбутнього часу (відпочиваємо, працюватиму)	Дієслова дійсногоспособуминулогочасу (написав)	Дієприкметник Формальні показники: -ен-, -єн-, -ан-, -ян-, -т-, -л- та рідковживані -уч-, -юч-, -ач-, -яч- (вивчений, скоєний, запитаний, розгорнутий, порослий)	Інфінітив Формальний показник: формотворчий суфікс -ти (-ть) (виховувати, любить)
Дієслова наказового способу (ходімо)	Дієслова умовного способу (згадала б)	Дієприслівник Формальні показники: (-учи, -ючи, -ачи, -ячи, -вши, -ши) (сяючи, пишучи, розглянувши, змігши)
Форми на -но, -то (проаналізовано, розглянуто)

Інфінітив – неозначна форма дієслова, що, відповідаючи на запитання що робити? що зробити?, називає дію або стан безвідносно до особи, числа, часу, способу її здійснення. Інфінітив, крім того, є початковою формою дієслова, йому властиві лише загальнодієслівні категорії виду, перехідності / неперехідності.

Формальним показником інфінітива є формотворчий суфікс -ти.

Інфінітив може вживатися з часткою би (б), якщо виражає не реальну, а бажану, можливу за певних умов дію: написати б, побачити б.

Дієслівні основи
Основа теперішнього часу	Основа інфінітива без формотворчого суфікса -ти.
Утворюється шляхом відкидання закінчення І особи однини теперішнього або майбутнього часу	Утворюється шляхом відкидання формотворчого суфікса -ти.
Працюй- (-у)	Працюва- (-ти)
Прийд- (-у)	Прий- (-ти)

Категоріявиду – граматична категорія, що передає характер тривання дії в часі, виражає відношення дії до її внутрішньої часової межі. Розрізняють форми недоконаного й доконаного виду.

Дієслова нед оконаного виду виражають дію, тривалість якої не обмежена часом. Ці дієслова вживають у формах теперішнього часу (міркуємо), минулого (вчили), давноминулого (знав був), складної (писатиму) та складеної форм (буду малювати) майбутнього часу.

Дієслова д оконаного виду означають обмежену часом дію в певний момент її здійсення. Вони мають форму минулого часу (повернули), давноминулого (проспівала була), простої форми (згадають) майбутнього часу.

Форми обох видів мають вияв у наказовому та умовному способах: відвідуй, писала б – прийдімо, дочекалася б.

Групи дієслів за видовою ознакою

Одновидові	Двовидові	Парновидові
Завжди функціонують як дієслова доконаного виду	Завжди функціонують як дієслова недоконаного виду	Залежно від контексту, поєднують значення доконаного і недоконаного виду. Це переважно дієслова, утворені від іншомовних слів за допомогою суфікса -ува- та небагато власне українськиїх дієслів. Не маючи видової форми, вони мають видове значення.	Утворюють співвідносні форми доконаного / недоконаного виду, тобто форми одного слова, що не мають відмінностей у лексичному значенні й різняться лише тим, що одна форма називає дію, не обмежену часом, інша – дію, обмежену часом. Початковою в цьому співвідношенні вважають форму недоконаного виду, від неї твориться форма доконаного виду.
надивитися, розгніватися	літати, лихоманити	організувати, женити, веліти, вінчати	робити – зробити, брати – взятии, кидати – кинути

Співвідносні видові форми утворюються такими засобами:

1) префіксами: писати – написати;

2) суфіксами: привчити – привчати;

3) чергуванням звуків: скакати – скочити;

4) зміною місця наголосу: засипати – засипати;

5) суплетивно: ловити – спіймати.

Категорія перехідності / неперехідності – це загальнодієслівна категорія, що виражає відношення дії до об’єкта. Розрізняють дієсловаперехідні та неперехідні.

Перехідні дієслова називають дію, яка безпосередньо спрямована на об’єкт: купити хліба, випити молока.

Основним синтаксичним показником перехідності дієслів є наявність прямого додатка, вираженого іменником або займенником у:

P знахідному відмінку без прийменника (зустріти друга);

P родовому при запереченні (не прочитати книги);

P родовому зі значенням частини від цілого (випити чаю).

Дієслова із постфіксом -ся є неперехідними.

Дата добавления: 2014-01-14