Розвиток спілкування в онтогенезі

Психологічна основа спілкування.

Тема № 9. 1.

„Структура та види спілкування. Сторони спілкування.”

Підготував:

Заступник начальника кафедри ППтаП

підполковник служби ц.з.

Слободяник В.І.

ПЛАН:

Вступ

Основна частина

1. Психологічна основа спілкування.

2. Розвиток спілкування в онтогенезі.

3. Структура спілкування.

4. Сторони спілкування.

5. Вербальна та невербальна комунікація.

6. Позиція особистості у спілкуванні.

7. Типи поведінки особистості в конфліктних ситуаціях.

Висновки

Завдання на самопідготовку.

Рекомендована література

Спілкування — це багатоплановий складний процес встанов­лення контактів між людьми, в результаті якого здійснюється вплив однієї людини на іншу, обмін інформацією та вироблення загальної стратегії взаємодії, сприйняття, розуміння іншої люди­ни. В спілкуванні реалізується потреба в іншій людині.

Спілкування має велике значення в формуванні психіки людини, її розвитку та становлення розумної, культурної поведінки. Через спілкування з психологічно розвинутими людьми, завдяки широким можливостям до научіння, людина формує та здобуває всі свої вищі пізнавальні здібності та якості через активне спілкування з розвину­тими особистостями, вона сама стає особистістю.

Коли б від народження людина була ізольована від оточення, від спілкування, вона б не сформувалась як культурна, цивілізована осо­бистість, тобто така людина залишилась би на рівні розвитку твари­ни, напіврослини. Відомі факти вимушеної ізоляції від людського су­спільства; коли дитина опинялась і довго жила серед звірів, або коли доросла людина потрапляла на безлюдний острів. Навіть після три­валої роботи психологів з такими людьми не вдавалось привести їх­ню психіку до людської норми. Ці та інші факти свідчать про те, що тільки завдяки спілкуванню людина може розвиватись.

Особливо велике значення для психічного розвитку дитини має її спілкування з дорослими на перших етапах онтогенезу. В цей відповідальний період всі свої людські, психічні якості дити­на набуває виключно через спілкування, оскільки до початку на­вчання і до підліткового періоду вона позбавлена здатності до самоосвіти та самовиховання.

Багатопланове за змістом, цілями, заходами спілкування також виконує специфічну функцію у психічному розвитку людини. На­приклад, матеріальне спілкування дозволяє людині отримувати не­обхідні для нормального життя предмети матеріальної та духовної культури. Когнітивне спілкування безпосередньо виступає як фак­тор інтелектуального розвитку. Мотиваційне спілкування є джере­лом додаткової енергії для людини, своєрідною «підзарядкою», тоб­то отримання та збільшення свого психоенергетичного потенціалу. Біологічне спілкування спрямоване на самозбереження організму та розвиток його життєво важливих функцій.

Дата добавления: 2014-01-14