Тема 13. Ринок праці і заробітна плата

1. Заробітна плата як ціна використання праці.

2. Вибір індивіда між працею та відпочинком. Крива індивідуальної пропозиції праці.

3. Вплив держави та профспілок на рівень заробітної плати та зайнятості.

4. Економічна рента на ринку праці.

1. Заробітна плата як ціна використання праці

Заробітна плата являє собою ціну, матеріальним винагородженням за використання праці як фактора виробництва, вартісною категорією. Її мінімальний розмір повинен забезпечувати необхідний обсяг життєвих засобів для відтворення трудових ресурсів. Його розмір визначається розрахунковим шляхом по прожитковому мінімуму, що визначається по нормативам задоволення мінімальних потреб робітника в товарах та послугах.

Форми заробітної плати:

1) погодинна, коли розмір винагородження за працю залежить від відпрацьованого часу (за годину, день, тиждень, місяць);

2) відрядна, коли заробітна плата залежить від кількості виробленої продукції.

На практиці існує множина систем заробітної плати: відрядно-преміальна, погодинно-преміальна, погодинна з нормативним завданням, акордна тощо. Більшість систем, що використовуються на підприємствах в різних країнах, відносяться до області ноу-хау і не публікуються у відкритій пресі.

Розрізняють також номінальну (грошову) та реальну заробітну плату.

Номінальна заробітна плата – це сума грошових коштів, яку отримують робітники у відповідності з кількістю та суспільно визнаними результатами праці або у відповідності з грошовою оцінкою вартості робочої сили. Вона включає в себе податки з заробітків, але не враховує динаміки споживчих цін.

Реальна заробітна плата – це заробітна плата, яка виражена у засобах існування та послугах, якими користується робітник. Її розмір показує, яку кількість предметів споживання та послуг може придбати робітник на свою номінальну заробітну платню.

Чинники, що впливають на динаміку реальної заробітної плати:

1) динаміка цін;

2) податки;

3) номінальна заробітна плата;

4) субсидії;

5) пенсії.

Чим вище попит на працю, тим вище середній рівень заробітної плати за неї. А попит на працю у значній мірі залежить від продуктивності праці.

Чинники, що впливають на продуктивність праці:

1) кваліфікація робітників, його здібності, вміння, знання, здоров’я, відношення до праці, стаж роботи;

2) кількість основного капіталу, з яким використовується праця. Чим більш новітній та продуктивніший основний капітал, тим продуктивніша та дорожча праця;

3) якість природних ресурсів (наприклад, якість землі для сільського господарства);

4) якість праці (здоров¢я, освіта, підготовка робітника);

5) рівень технологічного прогресу та його використання у виробництві - чим вище цей рівень, тим вище продуктивність;

6) ефективність системи управління виробництвом;

7) діловий, соціальний та політичний клімат.

2. Вибір індивіда між працею та відпочинком.

Дата добавления: 2014-01-14