Екологічний рух в Україні. Роль громадських організацій в збереженні природи

Основні міжнародні та національні державні й громадські екологічні організації, рухи.

План

1. Екологічний рух в Україні. Роль громадських організацій в збереженні природи

2. Органи охорони природи в Україні

3. Міжнародні природоохоронні організації

Корені організацій з охорони природи сягають в кінець XIX ст., коли в 1889 році в Ісландії виникла перша в світі громадська організація з охорони природи. У 1914 р. в Італії виникла національна ліга охорони пам’ятників природи. Перша світова війна та соціальні потрясіння істотно загальмували природоохоронну роботу в Україні, завдавши довкіллю чималих збитків та руйнації. Українська Гетьманська Держава за часів гетьмана Павла Скоропадського утворила Міністерство Земельних Справ, а при ньому – окремий відділ з охорони пам’яток природи, а також Koмісію iз вчених та діячів у цій cправі. У Києві в 1918 р. існував також пpивaтний «Краєвий Природоохоронний Koмiтeт» (голова – проф. П. А. Тутківський), в Харкові функціонувало Товариство любителів Природи (голова – проф. В. Л Taлієв); в Одеci – Спілка наукових товариств пpupoдooxopoнного спрямування (голова — проф. Г. І. Танфільєв). У Полтаві засновується Комітет Охорони Природи та Старовини.

Становлення та розвиток заповідної справи на науковій основі пов’язано з В.В. Докучаєвим, Г.І. Танфільєвим, В.Л. Талієвим, Г.М. Висоцьким. Перші товариства охорони природи з’явилися в кінці XIX – на початку XX ст. в Харкові, Олександрівську (тепер Запоріжжя), Полтаві, Одесі, на Волині купували цінні території для створення заповідників.

У 1924 р. було створено Всеросійська громадська організація з охорони природи, метою якого було виховання у населення дбайливого ставлення до всього живого. В 1926 р. в Англії виникає Рада з охорони сільської місцевості. Тепер такі громадські організації природоохоронного прямування діють в усіх цивілізованих країнах. Особливе значення мають неурядові організації як міжнародного, так і місцевого значення. Це всесвітньо відомі організації: Всесвітній фонд дикої природи, Міжнародна організація по збереженню водно-болотних угідь, яка складається з трьох структур – Міжнародне бюро з досліджень водоплаваючих птахів, Азіатське бюро водно-болотних угідь та Бюро водно-болотних угідь Америки, всім відома Гринпіс, Міжнародна організація «Зелений хрест», Федерація природних та національних парків Європи.

Однією з найбільших таких організацій є Осборнівська громадська організація та Національна федерація з охорони диких тварин у США. Зараз всі природоохоронні організації, течії, рухи об’єдналися в Міжнародний рух «Зелений світ». Це впливова організація, що має розгалужену мережу наукових установ і технічні засоби контролю стану природи у світі та засоби інформування населення планети з екологічних питань. Останнім часом одержали розвиток екологічні фонди різних рівнів – всесвітні, міжнародні, регіональні, котрі діють на громадських засадах. Їхні основні задачі – фінансова допомога в здійсненні екологічних програм в різних регіонах планети. Прикладом міжнародних фондів можуть бути «Євразія», «Відродження», які спонсують екологічні програми в країнах Європи, Азії, на теренах колишнього СРСР.

Тепер на території України працюють 373 великих громадських неформальних (неурядових) організацій екологічного профілю, одним з головних напрямків роботи яких також є екологічна освіта населення. Цією ж проблемою займаються і 343 формальні державні організації, в тому числі 35 спеціалізованих вищих навчальних закладів.

Особливе значення в цьому мають студентські дружини охорони природи, які ще в 1988 р. стали основою більш широкого масового руху – Українська екологічна ліга, Соціально-екологічний союз. Більшість з цих формальних і неформальних організацій видають і поширюють серед населення літературу, в якій аналізуються екологічні проблеми, як загальнодержавного, так і регіональних, місцевих масштабів.

Це наприклад «Екоправо» у Києві, Львові та Харкові, «Соціально-екологічний союз» в Одесі, Міжнародний екологічний фонд «Азовське море» у Бердянську і багатьох інших містах, селищах. Важливою є не тільки пасивна освіта, а й залучення громадськості до практичних дій, що можливо тільки при усвідомленні населенням важливості тієї чи іншої проблеми екологічного характеру. А це, як свідчать результати, відбулося.

Дата добавления: 2014-01-14