Управління колективним настроєм

Умови формування здорової громадської думки в підрозділі

1. Вмілий вплив військового керівника на порядок її формування. Робити це рекомендується на 1-2 етапах.

2. Своєчасна інформація про події, факти, ті чи інші явища.

3. Правдивість цієї інформації (об’єктивність).

4. Повнота інформації (всебічність).

5. Власне висловлювання військового керівника про події, факти, явища. Але ця умова буде ефективною лише тоді, коли керівник авторитетний, поважна людина.

6. Своєчасний коментар про подію,факт, явище.

7. Використання авторитетних воїнів підрозділу (сержантів, кращих фахівців, позитивних лідерів та ін.).

8. Розвіювання необ’єктивних чуток, нездорових суджень окремих воїнів. Робити це слід оперативно і переконливо.

Це дуже важливо, бо неправильна, а інколи і нездорова, громадська думка нерідко впливає на груповий (колективний) настрій у воїнів всього підрозділу.

в) Колективні (групові) настрої у підрозділі

Це сумісні переживання воїнів, які охопили на якийсь час весь особовий склад підрозділу або його більшу частину.

Це, можна сказати, емоційна сторона духовного життя військового колективу.

Характеристика колективного настрою:

- воно детерміновано в основному соціальними факторами;

- особлива його заразливість (іродиація);

- залежність від стилю управлінської діяльності командирів, їх дій, власного настрою і т.п.;

- велика спонукальна сила. У доброму настрою військовий колектив може,як кажуть, і “гори звернути”;

- особливий динамізм. Йдеться про швидку зміну колективного настрою за змістом. Якщо громадська думка формується на великий термін і змінюється дуже повільно (тижні, місяці, а інколи і роки), то колективний настрій може мінятися протягом доби і не один раз. Все залежить від обставин.

Роль колективного настрою в службі:

- сприяє або не сприяє якісному її здійсненню;

- може викликати порушення військової дисципліни (негативний настрій, причому в масовому порядку);

- викликає активність або пасивність дій особового складу, особливо в службовій сфері.

(формування позитивного колективного настрою)

1. Підтримання в підрозділі обстановки піднесення, позитивних емоційних настроїв окремих воїнів.

2. Формування між військовослужбовцями нормальних (статутних) взаємовідносин.

3. Регулярне підкреслення і підтримка успіхів і досягнень в житті підрозділу.

4. Ретельна підготовка і якісне проведення в підрозділах і частинах військових ритуалів.

5. Особистий приклад військових керівників у своїх власних настроях. Він має бути завжди позитивним, мажорним, піднесеним.

6. Своєчасне заохочення воїнів і всього військового колективу.

7. Забезпечення успіхів воїнів у службовій, навчально-бойовій та інших сферах їх діяльності.

8. Профілактика негативних колективних настроїв, тобто недопущення:

- скарг (але не заборона їх!);

- незадоволення особового складу (виключення причин до

цього);

- грубощів по відношенню до підлеглих;

- залякування воїнів;

- створення атмосфери страху в підрозділі.

Така діяльність військового керівника в роботі з особовим складом повинна нормою, традиційною.

г) Традиції у військовому колективі

Це властивість колективу тривало зберігати звичаї, норми, правила та інші характерні особливості колективу незалежно від часу і зміни в особовому складі.

А.С. Макаренко писав, що “ традиції - це своєрідний соціальний клей, який скріплює колектив у єдине ціле і надає йому силу, своєрідність і неповторність ”.

Класифікація колективних традицій

1) За змістом:

- трудові;

- побутові;

- бойові;

- спортивні;

- службові;

- навчальні та ін.

2) За сферами виявлення:

- моральні;

- правові;

- художні;

- релігійні та ін.

3) За приналежності до спільноти людей:

- загальнолюдські;

- національні;

- регіональні (територіальні);

- професійні;

- вікові;

- групові;

- сімейні.

Дата добавления: 2014-01-14