Ноосфера

Млрд чол.

Збільшення чисельності населення, х 10^9,
млрд чол.	Роки	Час, років
Від	До
		-10^6-1850	Близько 10^6
		1850-1925
		1925-1958
		1958-1979
		1979-1988
		1988-1999

Привертає увагу той факт, що зростання останнього мільярда відбувалося 23 роки, що на 8 років більше, ніж попереднього. А це свідчить про деяке сповільнення темпу зростання чисельності населення в наш час.

Тому є надія, що, можливо, чисельність населення стабілізується і становитиме приблизно 10-12 млрд чоловік. Проте й така кількість населення буде надзвичайно великою. Спостерігається значне перенаселення планети. За цим показником рекорд належить Єгипту, де на площі 35000 км² (долина Нілу) проживає 35 млн чоловік, що відповідає густоті населення 1000 мешканців на 1 км². У Нідерландах, Японії, Індонезії, Бангладеш густота населення становить понад 300 мешканців на 1 км².

Катастрофічне зростання населення планети може призвести до масового голодування. Вже нині майже кожний четвертий мешканець планети голодує, щороку від голоду помирає близько 20 млн дітей. У багатьох районах не вистачає питної води. Вирубування лісів, ерозія ґрунтів, катастрофічне забруднення біосфери невпинно супроводжуватимуться вимиранням та зникненням багатьох видів тварин і рослин. А інакше бути не може, оскільки, згідно з законом константності біосфери В. Вернадського, кількість живої речовини в біосфері стала і при збільшенні чисельності людей (одного виду) зменшуватиметься чисельність інших видів.

Якщо люди й надалі споживатимуть більше, аніж продукують природні екосистеми, частиною яких вони є, тобто «з’їдати» не лише відсотки, а й основний капітал, вони будуть приречені на вимирання. Отже, потрібно докорінно змінити своє ставлення до Годувальниці-Природи: брати від неї поменше, рівно стільки, щоб не порушити біологічну й екологічну рівновагу, щоб відновні ресурси своєчасно відтворювалися, а невідновні споживалися в мінімальній кількості. Тобто потрібно, щоб споживчо-відтворювальна функція біосфери перебувала в оптимумі і сприяла динамічній рівновазі та забезпечувала стійкий гомеостаз глобальної екосистеми – біосфери.

Упродовж тривалої еволюції біосфери в ній склалася стійка динамічна рівновага, яка визначалася споживально-відтворювальною функцією, тобто спожиті природні ресурси постійно і своєчасно (в межах одного або кількох вегетаційних періодів) відтворювалися. Це забезпечувало сталість живої речовини в біосфері. З появою гомо сапієнс ця динамічна рівновага природи постійно порушувалася. Однак доки чисельність населення зростала повільними темпами, в природі за рахунок самовідтворення та наявності ще не вичерпаних резервів живої речовини відбувалося відновлення динамічної рівноваги.

З кожним етапом значного зростання чисельності населення все відчутнішими ставали порушення рівноваги в біосфері. Це пояснюється зростанням випереджаючими темпами споживання природних ресурсів, на що вперше у 1798 р. вказав Т. Мальтус. Він стверджував, що чисельність населення нашої планети зростає в геометричній прогресії, а природні ресурси, необхідні для задоволення потреб людства, – в арифметичній. Отже, голод завжди супроводжував і супроводжуватиме людське суспільство через нестачу природних ресурсів для задоволення його споживчих потреб.

У конкурентній боротьбі за подолання голоду виникали війни й хвороби, що були гальмівними факторами зростання чисельності населення. Чим більшою була чисельність населення, тим жорстокішими й масштабнішими були війни та епідемії різних хвороб. Про це свідчить багатовікова історія людства. Небувалі темпи зростання науково-технічного прогресу дали в розпорядження людству надмогутню термоядерну зброю, яка здатна знищити не лише біосферу, а й саму планету Земля. Тому фактор війни для вирішення конфліктів людства став непридатним. Людство почало розуміти, що для вирішення своїх проблем слід використовувати величезні досягнення науково-технічного прогресу.

Надпотужна техногенна діяльність людства істотно змінює біосферу Землі, яка, за визначенням В. І. Вернадського, перетворюється на ноосферу (грец. «ноос» – розум), тобто сферу розумного життя. Цей термін запропонував французький філософ Е. Ларуа, а природознавець П. Тейяр де Шарден та В.І. Вернадський наповнили його змістом. Особливо значний внесок у вчення про ноосферу зробив В. І. Вернадський. За сучасними уявленнями, ноосфера – це сфера гармонійної взаємодії природи і суспільства, у межах якої розумна діяльність стає головним, вирішальним фактором розвитку біосферних процесів. Особливу роль в усвідомленні свого значення на Землі відіграв вихід людини у відкритий Космос, коли вона побувала на Місяці, запустила космічні апарати на Марс і до Сонця, оволоділа таємницями термоядерної енергії, побудувала космічні станції, навчилася штучно вирощувати організми і клонувати тварин. Могутність людини здається безмежною. Результати її діяльності у деяких випадках прирівнюються до геологічних сил. Так, випромінювання енергії в радіочастотному діапазоні (на метрових хвилях) наземними передавачами (радіостанції, релейні лінії) більше, ніж те, що Сонце посилає на Землю.

V межах ноосфери нині виділяють антропосферу – сукупність людей як організмів і техносферу – сукупність штучних об’єктів антропогенної діяльності та природних об’єктів, змінених цією діяльністю. Крім того, виокремлюють ще соціосферу, під якою розуміють сферу суспільної виробничої діяльності, охопленої людською працею. Якщо основою існування біосфери є живлення, головна її функція – забезпечення колообігу речовин, відносини між компонентами – трофічні, то для соціосфери цими показниками і відповідно праця, соціальний обмін речовин і суспільні відносини.

Перехід до ноосфери слід вважати ідеальним варіантом майбутнього, в основі якого лежить складний процес гармонізації відносин між біосферою та господарською діяльністю людини. Визначальним чинником має бути не стихія природного розвитку, а високий інтелект людини. Розум і мудрість повинні стати гарантом подальшого розвитку. При цьому потрібно розв’язати конфлікт між циклічним і безвідходним характером біогенних процесів обміну речовин та енергії в біосфері і затратним характером виробництва з його величезними витратами сировини та енергії, тобто забезпечити оптимальні значення споживчо-відтворювальної функції.

Основою ноосферного процесу має стати перехід людства до соціальної автотрофності, тобто самозабезпечення енергетичними ресурсами й сировиною на базі цілісності суспільного виробництва і біотехнології. Природні й синтезовані людиною речовини та матеріали потрібно багаторазово повторно використовувати і тільки незворотні втрати слід поповнювати II рахунок первинних природних ресурсів. На превеликий жаль, нині наш споживацький підхід до природи, консерватизм мислення й існуючі технології виробництва поки що далекі від ноосферних принципів господарювання. Однак іншої альтернативи, беручи до уваги кризовий стан довкілля, як перейти до розумного, раціонального господарювання на своїй планеті, в людства немає. Люди прагнуть і повинні жити в світі без війн та соціальних катаклізмів, у світі матеріального достатку, екологічно безпечних продуктів, незабрудненого навколишнього природного середовища.

Опрацювавши цей розділ, ви повинні вміти:

1) пояснити за сучасними уявленнями будову Всесвіту і планети Земля;

2) виходячи з сучасних уявлень, пояснити походження життя на Землі;

1) дати визначення понять «біосфера», «соціосфера», «техносфера», «ноосфера»;

2) назвати структурні компоненти біосфери та властивості живої речовини і пояснити сутність різних їх функцій;

3) пояснити, чим визначається стійкість (гомеостаз) біосфери;

4) дати визначення середовища взагалі та абіотичного, біотичного, антропогенного і природного зокрема;

5) проаналізувати сутність еволюційних процесів у біосфері, еволюцію рослинного й тваринного світу та людини;

6) схарактеризувати еволюцію антропогенної діяльності та взаємовідносин людини з природою;

7) обгрунтувати сучасні екологічні проблеми та проаналізувати роль «демографічного вибуху», пов’язаного з різким зростанням чисельності населення в останні десятиріччя;

8) «прогнозувати розвиток екологічних проблем на найближче майбутнє та розвиток біосфери.

Запитання і завдання для самостійної роботи:

1).Як пов’язана Земля з іншими планетами сонячної системи та Місяцем?

2) Опишіть будову нашої Галактики.

3).Яка будова планети Земля та як зародилося на ній життя?

4) Дайте визначення поняття «біосфера» та назвіть її склад. Які її особливості?

5).Яка роль кожної із сфер Землі в життєдіяльності живих організмів?

6) Дайте визначення поняття «природне середовище». Яка його роль у житті живих організмів?

7) Які основні функції живої речовини біосфери ви знаєте, у чому полягає їх суть?

8) Як зародилося та розвивалося життя на Землі?

9) Що таке жива речовина та які її особливості?

1) З яких основних компонентів складається біосфера?

2) Що таке гомеостаз біосфери і в чому полягає його суть?

3) Як еволюціонувала біосфера? Назвіть найважливіші етапи.

4) Як відбувалась еволюція людини?

5) Які складались взаємовідносини людини з навколишнім природним середовищем і як вони змінювалися в процесі еволюції антропогенної діяльності?

6) Як змінювалася чисельність населення в історичному розвитку і що таке «демографічний вибух»?

7) Зробіть аналітичний прогноз зростання чисельності населення Землі до 2050 року.

8) У чому полягає суть ноосфери? Які її характерні ознаки? Що треба зробити, щоб побудувати ноосферне суспільство на нашій планеті?

9) За добу людина споживає 500 л кисню. На кожну людину нині припадає одна свійська тварина, яка споживає кисню в 5 разів більше. На скількох людей і свійських тварин вистачить повітря в атмосфері, якщо не брати до уваги інших живих організмів?

Дата добавления: 2014-11-06