Забрудників в атмосфері

НОРМУВАННЯ ЯКОСТІ ПОВІТРЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ КОНЦЕНТРАЦІЇ

ЯДЕРНА ЗИМА

Надзвичайно небезпечними є забруднення атмосфери радіонуклідами, яке трапляється під час аварій на атомних електростанціях та інших ядерних об'єктах і випробувань ядерної зброї. Особливо небезпечною, навіть катастрофічною була б ядерна війна, яка призвела б до загибелі не тільки людства, а й усього живого на Землі. Розрахунки, виконані на електронно-обчислювальних машинах американськими і російськими вченими, свідчать, що в разі ядерного конфлікту з використанням ядерних зарядів потужністю 1000 Мт тротилу, незалежно від місця вибуху, виникнуть величезні пожежі, які спричинять потепління на 1 °С. Це супроводжуватиметься буревіями і призведе до значних руйнувань будівель та рослинного покриву. Радіонукліди течіями повітря швидко поширяться по всій земній кулі. Внаслідок пожеж і руйнування нафтових і газових свердловин в атмосферу виділиться багато «парникових» газів (оксидів карбону, метану та ін.), значна кількість пилу і сажі. Це призведе до підвищення температури ще на 4-5 °С, танення льодовиків та підвищення рівня води в Світовому океані, в результаті чого будуть затоплені величезні території суходолу. Надходження в стратосферу значної кількості оксидів нітрогену спричинить істотне (на 40-60 %) руйнування озонового шару. Це значно збільшить ультрафіолетове опромінення Землі. У повітря здійметься понад 5 млрд т дрібнодисперсних часточок пилу і попелу. По земній поверхні прокотяться вогняні смерчі. Пил, попіл і сажа чорною хмарою затягнуть усе небо над землею, прозорість атмосфери зменшиться в 200 разів. Настане ядерна ніч, що призведе до повної загибелі рослинного покриву біосфери.

При цьому відбудеться нагрівання тропосфери й охолодження приземного шару повітря на 15-30 °С упродовж першого місяця конфлікту. Локальні зниження температури сягатимуть -40... -50 °С. Настане ядерна зима, що триватиме кілька місяців. Після осідання пилу і сажі атмосфера прогріється на 20-30 °С вище від норми, що спричинить повені на великих площах і селі в гірських районах, які супроводжуватимуться буревіями та снігопадами, масовою загибеллю рослин, тварин і людей. Поширяться епідемії хвороб. Гіршого пекла і не уявити. Таким чином, локальний ядерний конфлікт може спричинити загибель людства, а можливо, і всього життя на Землі.

Людство, нарешті, зрозуміло, яку загрозу приховує в собі ядерна зброя. І тому заявило: ядерній зброї на Землі – ні!

З метою визначення токсичних речовин, що містяться в атмосферному повітрі у вигляді газів, пари, аерозолів і пилу, проводять дослідження атмосферних забруднень. Взагалі забруднення токсичними речовинами, які можуть міститися в складному поєднанні, нелегко дослідити і проаналізувати. Дослідження атмосферного повітря пов'язані з визначенням мікрограмових кількостей речовин, тому для його аналізу слід застосовувати високочутливі методи. Проте для оцінки забруднення атмосферного повітря самих визначень концентрації забрудників, нехай навіть і точних, недостатньо. Потрібно ще визначити ГДК, щоб мати можливість порівняти, наскільки визначена концентрація домішок перевищує допустиму межу. Як вже зазначалося, для повітря встановлені ГДК_Р.₃ – гранично допустимі концентрації робочої зони – та ГДК шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених місць. Гранично допустимі концентрації дають змогу сформулювати вимоги до очисних споруд та визначити санітарно-захисну зону. Тому ГДК можна розглядати як один із шляхів запобігання надмірним забрудненням атмосфери. Однак ГДК санкціонують на законних засадах забруднення атмосферного повітря до певної межі. Крім того, слід завжди пам'ятати, що ГДК встановлені для однієї речовини, а на практиці в повітря викидається кілька одночасно. їхню спільну дію не вивчено. Крім того, визначення ГДК проводили на тваринах, і ці дані ми переносимо на людей. А тому все це слід враховувати в практичних умовах, зокрема визначати сумаційний ефект комплексу забруднювальних речовин.

З метою стабілізації стану повітряного середовища та поліпшення якості повітря в країні передбачається розробити стандарти якості повітря, пов'язавши їх з міжнародною системою стандартів. Передбачається також створити нову систему екологічного нормування. Будуть уведені технологічні стандарти і нормативи для забруднювальних речовин викидних газів з урахуванням можливостей новітніх технологій.

Значення ГДК деяких забруднювальних речовин в атмосферному повітрі населених пунктів наведено в табл. 6.4.

Таблиця 6.4. Гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів

Речовина	Гранично допустима концентрація, мг/м^3	Клас небезпеч-ності
максимальна разова	середньо- добова
Оксид нітрогену (IV) NO2	0,085	0,085
Аміак NH3	0,2	0,2
Ацетон	0,35	0,35
Бензин нафтовий (малосірчистий)	5,0	1,5
Бензпірен	-	0,1 мкг/100м^3
Бутиловий спирт	0,1	0.1
Оксид ванадію (V)	-	0,002
Дихлоретан	3,0	1,0
Метанол	1,0	0,5
Нітробензол	0,008	0,008
Ртуть металева	-	0,0003
Сажа (кіптява)	0,15	0,05
Свинець та його сполуки
в перерахунку на Рb	-	0,0007
Сірчистий ангідрид SO2	0,5	0,05
Гідрогенсульфід H2S	0,008	0,008
Карбондисульфід	0,03	0,005
Ціанідна кислота HCN	-	0,01
Хлоридна кислота НС1	0,2	0,2
Оксид карбону (II) CO	3,0	1,0
Фенол	0,01	0,01
Хром СrO3	0,0015	0,0015
Етанол	5,0	5,0
Етилен	3,0	3,0

Важливим нормативом, який дає змогу кількісно оцінити викид забруднювальних речовин в атмосферу, є гранично допустимий викид.

Під час проектування промислових підприємств слід дотримуватись певних норм викидів шкідливих речовин, для чого визначають максимальне значення приземної концентрації забруднювальної речовини С _т(мг/м³). У разі викиду шкідливих газів з одиночного точкового джерела з круглим устям за несприятливих метеорологічних умов на відстані Х _m(м) від джерела С _mвизначають за формулою

де А – коефіцієнт, що залежить від температурної стратифікації атмосфери (табл. 6.5); М – маса шкідливої речовини, що викидається в атмосферу, г/с; F – безрозмірний коефіцієнт, що залежить від швидкості осідання шкідливих речовин (для газуватих речовин і дрібнодисперсних аерозолів – пилу, попелу F = 1. Для дрібнодисперних аерозолів з коефіцієнтом очищення викидів не менш як 90 % F = 2, від 75 до 90 % F = 2,5, менш як 75 % і в разі відсутності очищення F= 3) ;H – висота джерела викиду над рівнем землі, м; η – безрозмірний коефіцієнт, що залежить від рельєфу місцевості (у разі рівної місцевості або з перепадом висоти не більш як

Таблиця 6.5. Значення коефіцієнта А

Географічний район	Значення А
Європейська територія СНД і Урал на північ від 52° пн. ш. (за винятком центра європейської території), Україна Для розташованих в Україні джерел заввишки до 200 м у зоні від 50° до 52° пн.ш. Те саме на південь від 52° пн. ш.

50 м на 1 км η = 1); Δ T – різниця температур викидних газів T ₂ і навколишнього атмосферного повітря Т _п(за останню приймають середню максимальну температуру повітря найжаркішого місяця року); m і n – коефіцієнти; V ₁ – витрата викидних газів, м³/с, яку визначають за формулою

V ₁ = π D ² W ₀/4,

де D – діаметр устя джерела викиду, м; W ₀ – середня швидкість викидних газів з устя джерела викиду, м/с.

Значення коефіцієнтів m і п залежать від параметрів f, V _m, V′ _mi f _e:

f = 1000 W ₀ D/H ²Δ T;

V' _m = 1,3 W ₀ D/H;

f _e=800 (V' _m)³.

Коефіцієнт m визначають залежно від f за формулами:

при f < 100;

при f ≥ 100.

Для f _e < f < 100 значення коефіцієнта m обчислюють при f = f _е. Коефіцієнт п при f < 100 визначають залежно від V _m за формулами:

n = 0,532 V _m² – 2,13 V _m + 3,13 при 0,5 ≤ V _m<2;

n = 4,4 V _mпри V _m < 0,5.

Відстань Х _m(м) від джерела викидів, на якій приземна концентрація С (мг/м³) за несприятливих метеорологічних умов досягає максимального значення С _m, визначають за формулою

X _m = α H (5- F)/4,

де безрозмірний коефіцієнт α при f < 100 обчислюють за формулами:

при V _m≤0,5;

при 0,5 < V _m < 2

при V _m > 2.

Якщо f > 100 або Δ T = 0, значення α визначають за формулами:

при V′ _m ≤ 0,5;

при 0,5 < V′ _m <2;

при V′ _m >2.

Для холодних викидів (Δ T ≈ 0) висоту труби визначають за формулою

H = [ AMFD η / 8 V ₁(ГДК – С_Ф)^3/4,

де С_ф – фонова концентрація шкідливої речовини, мг/м³.

Значення гранично допустимого викиду (ГДВ, г/с) для одиночного джерела з круглим устям у разі, коли С_ф < ГДК, визначають за формулою

Якщо f ≥ 100 або Δ T ≈ 0, ГДВ обчислюють за формулою

ГДВ = (ГДК ∙ С_ф) H ^4/3 ∙ 8 V ₁/(AFn η D).

Дата добавления: 2014-11-06