Тестовий контроль

Модульний контроль.

Види і форми контролю

Поточний	Проміжний	Підсумковий
• вхідний контроль; • експрес-опитування; • опитування на засвоєння попередньої лекції; • опитування під час лекції на лекції на розуміння її суті; на розуміння її змісту; • контроль лекції або семінарського заняття	• контрольні роботи; • тестові опитування; • колоквіум; • контроль практичних умінь і навичок;	• комплексні контрольні завдання; • курсові роботи та курсові проекти; • заліки; • семестрові іспити

Зворотній зв’язок є найбільш достовірним при вдалому поєднанні всіх форм контролю: поточного, проміжного, підсумкового, а також вхідного та заключного.

Особливостями модульного контролю є:

– зацікавленість студентів в одержанні високої оцінки, особливо тих, у кого високий рейтинг із попередніх модулів;

– посилення мотивації в навчанні, самостійній роботі, самоконтролі й самокорекції знань та вмінь.

Модульний контроль проводиться в письмовій, письмово-усній, усній формах або автоматизованими навчальними комп’ютерними системами.

Тестовий контроль займає особливе місце серед способів перевірки знань, умінь і навичок. Тест у перекладі з англійської (tеst) − іспит, випробування.

Тестування − це визначення рівня підготовленості людини в певній галузі знань, психологічного, фізичного й розумового стану, професійної придатності, обдарованості та інших якостей особи за допомогою системи спеціально підготовлених завдань.

Тестування можна використовувати:

- для самостійного оцінювання студентом своїх знань;

- для вхідного (базового) контролю;

- при допущенні студента до нового модуля (теми);

- для поточного контролю;

- для рубіжного (підсумкового) контролю;

- контролю «виживаності» знань.

Тестове завдання − це завдання, запитання або задача, для яких може бути попередньо визначена (сформульована) єдино можлива правильна відповідь. Така відповідь є еталоном.

Види тестів, які використовуються в педагогічній практиці:

– тести досягнень призначені для з’ясування рівня засвоєння знань та вмінь;

– тести інтелекту – для з’ясування стану мислення, пам’яті, уваги та інших характеристик психологічного розвитку особи.

Педагогічні тести різних рівнів складності й форми дозволяють якісно оцінити структуру і виміряти рівень знань та вмінь.

Технологія створення тестових завдань передбачає такі етапи:

1. Відбір навчального матеріалу дисципліни, який підлягає тестовому контролю з урахуванням належного рівня його засвоєння;

2. Створення завдань у тестовій формі за всією програмою дисципліни, ураховуючи належний рівень засвоєння знань та об’єднання їх у тематичні чи «рубіжні» тести;

3. Експертиза тестів, відбір та коригування нетактовних тестів;

4. Емпірична перевірка, апробація тестів;

5. Статистична обробка завдань, на які всі студенти дали правильну відповідь, не дав відповіді жоден студент та ін.; відбір валідних завдань;

6. Створення банку тестових завдань.

Вимоги до тестових завдань:

* Завдання мають бути сформульовані чітко, коротко й коректно, без двозначності.

* Дистрактори (неправильні відповіді) мають бути сформульовані так, щоб мало відрізнялись один від одного за суттю.

* Серед відповідей не повинно бути таких, що не узгоджені із запитанням.

* Не використовувати у відповідях невизначені терміни «рідко», «звичайно» тощо.

Переваги тестового контролю:

− об’єктивність та надійність наслідків перевірки;

– можливість автоматизації перевірки виконання завдань;

– скорочення часу виконання тестових завдань;

– посилення мотивації та зацікавленості в наслідках навчання;

– висока диференціююча здатність;

– виявлення індивідуального рівня підготовленості студента на певному етапі навчання.

Недоліки тестового контролю:

− відсутність можливості перевірки розвитку мислення;

− невеликий обсяг змісту навчального матеріалу, що перевіряється, порівняно з матеріалом усієї дисципліни.

Дата добавления: 2014-11-06