Вивчення фітонцидних властивостей рослин

Монстера чарівна - Monstera deliciosa Liebm.

Сімейство Ароїдні - Araceae Juss.

Фікус пружний - Ficus elastica Roxb. ex Hornem.

Вічнозелене дерево, гілки численні, коричневі, утворять багато повітряних корінь. Молоді листи на вершині пагонів трубково закручені, у червонуватих прилистках, після розкриття - еліптичні, великі, шкірясті, зверху глянсуваті, темно-зелені, знизу матово-зелені, з вираженою середньою жилкою. Форма крони кущевидна. Квітки дрібні, непоказні. Цвіте у квітні-травні. Листяно-декоративна рослина.

Виростає у вологих тропічних лісах Індії, Непалу, Бірми, півострова Малакка й Малайський архіпелаг на заболочених ґрунтах, у тінистих місцях, зустрічається також на схилах Гімалайських гір, піднімається на висоту 600-900 м. Цей вид пластичний, зустрічається як у вологих тропічних лісах, так і в умовах з меншим зволоженням і більш низькими температурами (мал. 2.5).

Вічнозелена велика ліана з повітряними коріннями. Листи великі, серцеподібні, глибоко розсічені, пір'ясто-лопатеві й у дірках, шкірясті, черешок довгий, у підстави піхвовий. Суцвіття - товстий циліндричний качан. Квітки непоказні. Плід - ягода із заходом ананаса, м'якоть плода їстівна, за смаком нагадує ананас. Виростає в Південній і Центральній Америці у вологих тропічних лісах, піднімаючись на висоту 1100 м (мал. 2.6).

Метою нашої роботи було вивчення фітонцидних властивостей спостережуваних рослин залежно від фази їхнього розвитку (вегетація, активний ріст, період спокою); установлення тривалості виділення фітонцидів; перевірка на фітонцидність двох видів, про які не є даних у літературі: Ficus binnendijkii L. «Alii» і Monstera deliciosa Liebm.

Для даних досліджень застосовували методику М.Б.Разумовича, С.М.Наумова, В.Т.Атарова [3], заснованої на взаємодії летучих фракцій фітонцидів з емульсією фотопапера.

Рослинне навішення (листи) подрібнювали й у кількості 20 грамів рівномірним шаром поміщали на дно скляних судин обсягом 200 см³. Судини покривали щільним чорним папером, у центрі якої вирізався візерунок, а зверху папір прикривали фотопапером емульсійним шаром долілиць. Щоб уникнути втрати летучих фракцій фітонцидів фотопапір щільно притискався невеликим вантажем до судин, які потім містилися на 24 години на світлонепроникну камеру. Після закінчення цього часу результат дії фітонцидів на фотопапір виявлявся у вигляді зображень кола отвору судин і вирізаних на папері візерунків. Повторність досліджень - дворазова. Тривалість виділення фітонцидів визначали по інтенсивності затемнення фотопапера через 24, 48, 72 і т.д. годин після контакту летучих фракцій фітонцидів з емульсією фотопапера.

4.3. 3. Розміщення рослин в інтер'єрі

Установлено, що для ефективного очищення повітря приміщення площею 18 м² необхідно 5-7 рослин висотою від 60 см до 1,0 – 1,5 м [36]. На жаль, ми не могли розмістити необхідне в автосалоні кількість рослин, виходячи з наведених даних. Уведені в даний інтер'єр рослини насамперед, не повинні перешкоджати вільному переміщенню клієнтів і персоналу, заважати експонуванню автомобілів, повинні розташовуватися поблизу природних джерел висвітлення. Тому нашою метою було розміщення рослин у робочій зоні, тобто біля комп'ютерних столів співробітників. За літературним даними [36], оптимальний радіус дії фітонцидів рослин становить близько 1,5-2 м, потім ефект їхньої дії знижується. Виходячи із цього, розміщення рослин у робочій зоні цілком сприяє оптимізації повітря (його санації) у тім місці, де постійно перебувають люди.

Рослини були розміщені таким чином.

У виставочному залі перебувало 9 багатомірів: Monstera deliciosa Liebm., під сходами біля входу, тому що, за літературним даними, цей вид є толерантним, може витримувати тінь і протяги. Тому ще один екземпляр ми розмістили й у західній робочій зоні на деякому видаленні від вікон (додаток 1); 2 фікуси Ficus benjamina L. розмістили в робочій західній зоні, 1 – поруч із колоною з північного боку; на східному боці, біля джерел природного висвітлення розмістили 4 Ficus benjamina L.

У кімнаті відпочинку розмістили 4 фікуси: 3 Ficus binnendijkii L. «Alii» із західного боку біля джерел природного висвітлення й 1 Ficus benjamina L. у колони зі східного боку(додаток 2).

В бухгалтерії в східній частині розмістили 1 фікус Ficus elastica Roxb. ex Hornem (додаток 1). Розмістити більшу кількість рослин у даному приміщенні не представляється можливим через невелику робочу зону.

У корпорації в західній частині у джерела природного висвітлення розмістили 1 фікус Ficus benjamina L.

У кабінеті директора в західній частині у джерела природного висвітлення розмістили 1 фікус Ficus benjamina L.; у залі засідань - 1 фікус Ficus benjamina L. у східній частині, 1 фікус Ficus elastica Roxb. ex Hornem - у південній частині.

Таким чином, усього в експерименті брало участь 18 багатомірів.

Дата добавления: 2014-11-06