Поняття та ознаки господарсько-правової відповідальності 10 страница

• наявність власного майна, що формується за рахунок внесків учасників та інших джерел, передбачених на підставі закону статутом біржі;

• обов'язковість двох локальних документів, на підставі яких функціонує біржа, - статуту біржі та правил біржової торгівлі (правил фондової біржі щодо порядку організації та проведення біржових торгів);

• особливий порядок укладення угод на біржі, що визначаються правилами торгівлі на біржі, а також розгляду спорів, пов'язаних із біржовими угодами.

Узагальнення зазначених ознак дозволяє дати визначення біржі як некомерційної господарської організації корпоративного типу, що забезпечує організацію та проведення торгів на біржі й укладення за результатами торгів біржових угод, а також може надавати за плату пов'язані з основною діяльністю послуги (крім ко­мерційного посередництва).

Залежно від виду майнових цінностей (цінні папери чи товари), щодо яких здійснюється організація та проведення торгів, розрізняють фондові біржі і то­варні біржі.

Фондова біржа оперує цінними паперами, обіг яких не обмежений, а товарна біржа - традиційними видами майна у формі речей (рухоме й нерухоме майно, що може вільно продаватися на конкурентних засадах). Своєю чергою товарні біржі можна класифікувати за різними критеріями.

Так, залежно від характеру асортименту товарів товарні біржі поділяються на вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є один вид товарів); спе­ціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент різноманітних товарів).

Залежно від характеру біржових угод виділяють: біржі реального товару, на яких предметом купівлі-продажу є реальний товар (як вироблений, так і наміче­ний для виготовлення); ф'ючерсні, на яких здійснюється торгівля не реальними товарами, а контрактами на них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки пра­ва на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді; комплексні, на яких укладаються угоди щодо реального товару, а також ф'ючерсні та опціонні угоди.

Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в торгах) товарні біржі поділяються на відкриті (публічні), на яких крім членів біржі в біржових операці­ях можуть брати участь і відвідувачі торгів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени цієї товарної біржі.

2. Правове становище товарної біржі

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об'єднання заінтересо­ваних юридичних і фізичних осіб, яким це не заборонено чинним законодавством.

Так, засновниками і членами товарної біржі не можуть бути органи державної влади та управління, а також державні установи (організації), що перебувають на державному бюджеті.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновника­ми угоди, яка визначає порядок та принципи її створення, склад засновників, їх обов'язки, розмір і строки сплати пайових, вступних і періодичних внесків.

Кожний із засновників сплачує пайовий внесок, розмір якого визначається в укладеній між ними угоді.

Статут товарної біржі на етапі її створення приймається засновниками з до­триманням вимог Закону «Про товарну біржу» (ст. 6) щодо його змісту, зокрема необхідності визначення:

- найменування та місцезнаходження біржі;

- складу засновників;

- предмета і цілей діяльності біржі;

- видів фондів, що утворюються біржею, та їх розміри;

- органів управління біржею, порядку їх утворення, компетенції;

- організаційної структури біржі;

- порядку прийняття у члени біржі та припинення членства;

- прав та обов'язків членів біржі та біржі перед третіми особами, а Також чле­нів біржі перед біржею та біржі перед її членами;

- порядку й умов застосування санкцій;

- майнової відповідальності членів біржі;

- порядку припинення біржі.

У статуті можуть передбачатися й інші положення, що стосуються створення та діяльності товарної біржі.

Державна реєстрація товарної біржі здійснюється в загальному порядку, вста­новленому для юридичних осіб. З моменту державної реєстрації товарна біржа набуває статусу юридичної особи і, відповідно, право здійснювати свою діяль­ність згідно зі спеціальною правосуб'єктністю.

Крім вищезгаданих функцій, товарна біржа також розробляє товарні стан­дарти, встановлює сорти товарів, реєструє марки фірм, допущених до біржової торгівлі; виконує арбітражні функції, тобто розглядає спори між членами біржі, а також між членами біржі та їх контрагентами. Рішення арбітражної комісії біржі є обов'язковими і мають силу виконавчого документа.

Відповідно до визначених функцій товарні біржі наділяються сукупністю прав і несуть встановлені законом обов'язки.

Товарна біржа має право:

- встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила бір­жової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов'язковими для всіх учас­ників торгів;

- створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

- розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і типові контракти;

- зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод про­тягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом (радою біржі) розмір;

- встановлювати вступні та періодичні внески для членів біржі, плату за по­слуги, що надаються біржею;

- встановлювати інші грошові збори;

- встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту біржі та біржо­вих правил;

- засновувати арбітражні комісії для вирішення спорів у торговельних угодах;

- укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників на них, у тому числі на біржах, розташованих за кордоном України;

- вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової діяльності;

- видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні та рекламні ви­дання;

- здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.

Основні обов'язки товарної біржі полягають у забезпеченні створення необ­хідних умов для біржової торгівлі, регулювання біржових операцій, регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на товари, що обертаються на біржі. Біржа також зобов'язана надавати організаційні та інші послуги членам і відвідувачам біржі, здійснювати збирання, обробку і поширення інформації, пов'язаної з кон'юнктурою ринку.

Управління товарної біржею здійснюється за допомогою системи органів: за­гальні збори членів біржі як вищий її орган, що обирає інші органи - біржовий комітет (рада біржі), що діє у перерві між зборами, контрольну (ревізійну) комі­сію. Крім того, для управління біржею формується (в тому числі з числа найма­них працівників) виконавча дирекція та спеціальні підрозділи (розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія, інші допоміжні служби, що ді­ють на підставі положень, затверджених загальними зборами чи уповноваженим ними органом).

Майно товарної біржі, що належить їй на праві власності, формується за рахунок:

• пайових, вступних і періодичних внесків;

• надходжень від біржових операцій та надання послуг підрозділами біржі;

• штрафів за порушення статуту товарної біржі та правил біржової торгівлі;

• інших грошових надходжень, що не суперечать чинному законодавству. Використання майна товарної біржі здійснюється відповідно до порядку, ви­значеного загальними зборами її членів.

Члени товарної біржі мають особливий правовий статус, який може набуватися різними шляхами: через участь у заснуванні товарної біржі та сплати пайового внеску; шляхом вступу згідно з встановленим статутом порядком до складу чле­нів біржі та сплати вступного внеску, що має дорівнювати вартості «біржового місця» (ця величина визначається виходячи з попиту і пропозиції на «біржове місце»). Членство товарної біржі забезпечує управнення власника щодо «біржо­вого місця», які можуть реалізовуватися безпосередньо членом біржі чи продава­тися ним за встановленими біржею правилами.

Член товарної біржі має право сам або через свого представника:

• здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду;

• брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, обирати та бути обраним до її керівних органів;

• здійснювати всі управнення, що випливають із сплати пайового чи вступ­ного внеску;

• користуватись усіма послугами біржі. Рівночасно член товарної біржі зобов'язаний:

• додержувати статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради біржі);

• провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати біржовий комітет (раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на вико­нання його зобов'язань перед третіми особами та біржею;

• сплачувати членські внески;

• вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною правилами біржової торгівлі;

• подавати необхідну інформацію контролюючим органам біржі;

• не розголошувати комерційну таємницю та конфіденційну інформацію то­варної біржі.

Членство в товарній біржі може бути припинено на підставах і в порядку, ви­значених статутом біржі.

Однією з особливостей товарної біржі є порядок укладання на ній угод і ви­моги до їх змісту та форми.

Біржовою визнається угода, що відповідає сукупності умов:

а) якщо за своїм змістом вона є угодою на реалізацію майна (купівлю-продаж
поставку, обмін товарів), допущеного до обігу на товарній біржі. Вимоги до біржового товару регулюються правилами біржової торгівлі окремих бірж;

б) якщо її учасниками є члени біржі та вона укладається членами біржі або за їх дорученням біржовими брокерами;

в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Біржова угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі і за умови такої реєстрації не підлягає нотаріальному посвідченню (щодо угод з нерухоміс­тю). Виконуються біржові угоди поза біржею (товару як такого на біржі немає).

Особливості укладання біржових угод врегульовано ст. 15 «Біржові операції» та ст. 17 «Правила біржової торгівлі» Закону «Про товарну біржу». Детально бір­жові угоди регулюються Правилами біржової торгівлі, затвердженими біржови­ми комітетами, а зміст цих угод визначається Типовими контрактами, що їх також затверджують біржові комітети.

Біржові угоди за різними критеріями поділяються на види. Найбільш загаль­ним критерієм поділу є час виконання угоди. Згідно з цим критерієм розрізняють біржові угоди:

з негайним виконанням («угоди на реальний товар» або «касові угоди»). Така назва угод зумовлена тим, що придбання або відчуження товару передбачає у цьо­му разі саме «негайне» виконання угоди. За такою угодою товар має знаходитися на одному з указаних біржею складів і передаватися покупцеві негайно. Конкрет­ний термін визначається Правилами біржової торгівлі;

термінові (угоди на строк). Згідно з такими угодами організація-продавець пе­редає у певний, визначений сторонами строк у власність (господарське відання чи оперативне управління) організації-покупцю товар, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар на умовах (щодо строку платежу, ціни), встановлених договором. По суті, це договори поставки біржового товару, строки виконання яких визначаються наперед, на майбутнє. Оскільки йдеться про поставки в майбутньо­му, така біржова угода називається угодою на строк, або форвардною угодою.

Форвардний контракт - це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) товари (цінні папери або кошти) у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укла­дення такого форвардного контракту (п. 1.5.1 ст. 1 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»).

При цьому будь-яка сторона форвардного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Претензії щодо невиконання або неналежного виконання форвардного контр­акту можуть пред'являтися виключно емітентові такого форвардного контракту.

Продавець форвардного контракту не може передати (продати) зобов'язання за цим контрактом іншим особам без згоди покупця форвардного контракту.

Покупець форвардного контракту має право без погодження з іншою сторо­ною контракту в будь-який момент до закінчення строку дії (ліквідації) форвард­ного контракту продати такий контракт будь-якій іншій особі, включаючи про­давця такого форвардного контракту.

Строк зазначається у договорі (біржовому контракті). Найбільша тривалість цього строку також регулюється біржею в Правилах біржової торгівлі. До угод на строк належать також біржові угоди з товаром, який перебуває в дорозі, а також з товаром з наступним надходженням. Характерною особливістю угоди на строк є те, що договори такого роду можна багаторазово перепродувати на біржі аж до моменту остаточної поставки товару.

Одним з видів біржових угод на строк є ф'ючерсні угоди, предметом яких є стандартні біржові контракти на стандартизований товар з визначеним наперед строком виконання, але за ціною, встановленою на день укладення контракту.

Ф'ючерсний контракт визначається Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п. 1.5.2 ст. 1) як стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) товари (цінні папери або кошти) у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту.

При цьому будь-яка сторона ф'ючерсного контракту має право відмовитися від його виконання виключно за наявності згоди іншої сторони контракту або у випадках, визначених цивільним законодавством.

Покупець ф'ючерсного контракту має право продати такий контракт протя­гом строку його дії іншим особам без погодження умов такого продажу з продав­цем контракту.

Особливості ф'ючерсної угоди полягають у тому, що:

• предметом ф'ючерсної угоди є купівля-продаж біржового контракту на пев­ний товар, а не реального товару;

• предмет контракту і сам контракт мають бути стандартними (в тому числі щодо кількості та якості товару, способу встановлення ціни тощо), оскільки це необхідно для підтримки біржового обігу ф'ючерсів;

• біржовий контракт (предмет ф'ючерса) укладається за умови, що він має вказане біржею стандартне місце поставки, але може вільно продаватись і купуватись на біржі протягом усього строку своєї дії (до визначеного бір­жею «ліквідаційного строку»);

• особливістю прав продавця ф'ючерса є можливість зворотного його викупу за біржовим курсом (ціною ф'ючерсного ринку) у будь-який момент до за­кінчення ліквідаційного строку. Зі свого боку, покупець має право вільного продажу ф'ючерса за таким же курсом і до того ж строку.

Таким чином, ф'ючерс, маючи стандартне місце поставки, є предметом бір­жової купівлі-продажу протягом терміну його дії. Обіг ф'ючерсів забезпечують біржові спекулянти ф'ючерсами. Як учасники біржових торгів вони привласню­ють різницю між ціною кожного ф'ючерса (ціною ф'ючерсного ринку) і реальною ціною на товар на момент виконання ф'ючерса.

Комерційна ідея ф'ючерса полягає у своєрідному страхуванні (можливості попередження втрат) як продавця, так і покупця від несприятливого коливання цін на даний товар.

Продавець реального товару має змогу залежно від курсу цін реального і ф'ючерсного ринків викупити контракт і продати товар за ціною, більш вигідною, ніж ціна контракту.

Покупець, якщо він не заінтересований у ціні контракту на день його вико­нання, може продати його на біржі.

Купівля-продаж ф'ючерсів з метою згаданого неформального страхування від несприятливого коливання цін на біржовий товар протягом строку їх дії назива­ється хеджуванням.

Наступним видом біржових угод є опціон, тобто стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери (товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту.

Перший продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличне зобов'язання щодо продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовах укладе­ного опціонного контракту.

Будь-який покупець опціону має право відмовитися у будь-який момент від придбання таких цінних паперів (товарів, коштів).

Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов'язань опціонного контракту можуть пред'являтися виключно емітенту опціону.

Опціон може бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.

Укладення біржових угод відбувається згідно з Правилами біржової тор­гівлі, вимоги до змісту, порядку прийняття та особливості застосування яких за певних обставин регулює ст. 17 Закону «Про товарну біржу».

Правила біржової торгівлі, як внутрішній документ товарної біржі, регулюють порядок здійснення біржових операцій; порядок ведення біржової торгівлі; про­цедуру біржового арбітражу з цих питань, визначаючи при цьому:

• строк і місце проведення біржових операцій;

• склад учасників біржових торгів і сукупність вимог, що ставляться до них;

• порядок здійснення та реєстрації біржових операцій;

• порядок надання та розмір плати за користування послугами біржі;

• відповідальність учасників і працівників біржі за невиконання або нена­лежне виконання правил біржової торгівлі;

• інші положення, встановлені органами управління біржі.

Правила біржової торгівлі затверджуються загальними зборами членів біржі або уповноваженим ними органом.

З метою забезпечення цивілізованих правил торгівлі й, відповідно, поперед­ження зловживань її учасниками Закон «Про товарну біржу» (ч. 4 ст. 17) встанов­лює заборони щодо:

• купівлі та продажу товарів та контрактів з метою впливу на динаміку цін як однією особою безпосередньо, так і через підставних осіб;

• будь-яких погоджених дій учасників біржової торгівлі з метою зміни чи фіксації поточних біржових цін;

• поширення неправдивих відомостей, що можуть призвести до штучної змі­ни кон'юнктури.

Не підлягає розголошенню також зміст біржової угоди (за винятком назви товару, кількості, ціни, місця і строку виконання). Цю інформацію може бути на­дано тільки на письмову вимогу судам, органам прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ та аудиторським організаціям у випадках, передбачених зако­нодавством України.

Процедура проведення біржових торгів. Правила біржової торгівлі (далі - Правила) регулюють процедуру проведення біржових торгів, яка складається з таких етапів:

1.Проведення перед початком торгів реєстрації брокерів, які прибули на тор­ги, після чого вони допускаються до торговельної зали біржі.

2.Подання брокеру та реєстрація у встановлений Правилами строк особою, яка бажає купити або продати біржовий товар, заявки встановленої форми з по­вною інформацією щодо предмета.

3.Отримання брокерами інформаційних листів, в яких зазначаються перелік виставлених на торги товарів на поточний біржовий день, їх кількість, ціна.

4.Початок торгів за встановленим сигналом, після чого виставлені на торги товари оголошуються на інформаційному табло (на деяких біржах голосом).

5. Досягнення домовленості (у момент цього оголошення) брокером-продавцем і брокером-покупцем (голосом і спеціальними професійними жеста­ми) щодо укладення майбутньої угоди.

6. Оформлення і реєстрація біржових угод реєстраційним бюро (палатою) біржі у встановлений Правилами час.

7. Закінчення біржових торгів (і, відповідно, припинення укладення угод) згідно із встановленим сигналом.

Відповідальність за порушення правил біржової торгівлі. За порушення Правил біржової торгівлі встановлюються (в самих же Правилах) санкції, які застосову­ються біржею. Як правило, це штрафи у визначених розмірах, хоча може застосо­вуватися і така санкція, як позбавлення брокера права протягом певного часу брати участь у торгах. Рішення про застосування санкцій за порушення Правил біржової торгівлі приймається від імені біржового комітету його відповідальним представ­ником (наприклад, генеральним директором біржі) у формі розпорядження.

3. Особливості правового становища фондової біржі

Фондова біржа являє собою організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами, що можуть вільно продаватися і купуватися. Саме фондова біржа зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та виконує інші функції, пов'язані з обігом цінних паперів.

Правову основу діяльності фондової біржі становить комплекс нормативно-правових актів різної юридичної сили:

Господарський кодекс України (статті 356-361), що визначає основні засади посередництва, пов'язаного з випуском та обігом цінних паперів (ст. 356), ліцен­зування (ст. 357) та умови здійснення цієї діяльності (ст. 358), вимоги до укладен­ня угод щодо цінних паперів (ст. 359), основи правового статусу фондової біржі як торговця цінними паперами (ст. 360-361);

Закон України від 23.02.2006 р. «Про цінні папери та фондовий ринок» (статті 20-27): визначає поняття та основні засади створення та функціонування фондо­вої біржі як організації, метою діяльності якої є організація торгівлі на фондовому ринку (укладання угод купівлі-продажу цінних паперів та їх похідних);

Положення про регулювання діяльності фондових бірж та торговельно-інформаційних систем, затверджене наказом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 15 січня 1997 р. № 9;

Рішення ДКЦПФР № 212 від 11.06.2002 «Про затвердження Положен­ня про подання адміністративних даних фондовими біржами та торговельно-інформаційними системами»;

Рішення ДКЦПФР від 05.08.2003 № 344 «Про затвердження Правил прове­дення перевірок діяльності інститутів спільного інвестування, фондових бірж та інших професійних учасників ринку цінних паперів з питань дотримання вимог чинного законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) до­ходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню;

Ліцензійні умови провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації торгівлі на фондовому ринку, затв. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.2006 № 347;

Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформлення ліцензії, видачі дубліката та ко­пії ліцензії, затв. Рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 № 345;

Порядок зупинення дії та анулювання ліцензії на окремі види професійної ді­яльності на фондовому ринку, затв. Рішенням ДКЦПФР від 23.06.2006 №21;

Рішення ДКЦПФР від 17.10.2006№ 1001 «Про затвердження Положення про розрахунково-клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів»;

Положення про функціонування фондових бірж, затв. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 № 1542.

Фондова біржа має більш складний статус, ніж товарна біржа, оскільки вона є професійним учасником фондового ринку й одночасно - здійснює діяльність з організації торгівлі на цьому ринку. Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону «Про цінні папери та фондовий ринок», діяльність з організації торгівлі на фондовому рин­ку - це діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгів­лі) зі створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та ін­ших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансо­вих інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі.

Фондові біржі повинні відповідати вимогам згаданого Закону «Про цінні па­пери та фондовий ринок» (і лише в цьому випадку можуть використовувати сло­ва «фондова біржа» та похідні від них) щодо:

• здійснення організації торгівлі на фондовому ринку як виключної діяльності, яку їм дозволяється поєднувати лише з діяльністю з проведення клірингу та розрахунків за договорами щодо похідних (деривативів), які укладають­ся на відповідній біржі (ст. 26);

• підтримання власного капіталу в розмірі, не меншому ніж 3 млн. грн., а для фондових бірж, що здійснюють кліринг та розрахунки, - не меншому ніж 6 млн. грн.;

• організаційно-правової форми: фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі акціонерного товариства чи товариства з об­меженою відповідальністю, або дочірнього підприємства об'єднання тор­говців цінними паперами;

• некомерційний характер діяльності (прибуток фондової біржі спрямову­ється на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасни­ками);

• спеціальних вимог щодо засновників: фондова біржа утворюється не менше ніж 20 засновниками - торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж 20 торговців цінними паперами; частка одного торговця цінними паперами (як засновника/учасника фон­дової біржі) не може бути більшою ніж 5% статутного капіталу фондової біржі;

• державна реєстрація фондової біржі, з моменту якої остання набуває ста­тусу юридичної особи, здійснюється в загальному порядку (відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»;

• обов'язковість ліцензування діяльності фондової біржі як організатора тор­гівлі на фондовому ринку: право здійснювати таку діяльність виникає у фон­дової біржі з моменту отримання ліцензії Державної комісії з цінних папе­рів та фондового ринку (Порядок та умови видачі ліцензії на провадження окремих видів професійної діяльності на фондовому ринку, переоформ­лення ліцензії, видачі дубліката та копії ліцензії затверджений Рішенням ДКЦПФР від 26.05.2006 № 345);

• обов'язок фондової біржі дотримуватися Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з організації тор­гівлі на фондовому ринку, затв. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.2006 № 347 (у тому числі вимоги до розміру статутного і власного капіталу, порядку його визначення, ліквідності, квалі­фікаційні вимоги до фахівців професійного учасника фондового ринку, не­обхідні умови договорів, які укладаються під час провадження професійної діяльності на фондовому ринку, інші вимоги та показники, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку);

• спеціальні вимоги щодо членів біржі: 1) членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов'язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової бір­жі; 2) у разі анулювання отриманої торговцем цінними паперами ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку його членство у фондовій біржі тимчасово зупиняється до поновлення ним лі­цензії або надання на біржу листа щодо виключення його з членів біржі; 3) членство у фондовій біржі припиняється у разі анулювання ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, виданої торговцю цінними паперами; 4) інші підстави припинення або тимчасового зупинення членства у фондовій біржі визначаються правилами фондової біржі; 5) кожний член фондової біржі має рівні права щодо організації ді­яльності фондової біржі як організатора торгівлі;

• вимоги до статуту фондової біржі (ст. 22): щодо його затвердження (ста­тут фондової біржі затверджується вищим органом фондової біржі); щодо змісту: у статуті фондової біржі зазначаються найменування і місцезнахо­дження фондової біржі, порядок управління і формування її органів та їх компетенція, мета діяльності, підстави та порядок припинення діяльності фондової біржі, розподілу майна фондової біржі у разі її ліквідації;

• інформаційні вимоги до фондової біржі (ст. 23): фондова біржа зобов'язана оприлюднювати та надавати Державній комісії з цінних паперів та фон­дового ринку у встановленому порядку та формі інформацію про: перелік торговців цінними паперами, допущених до укладення договорів купівлі-продажу цінних паперів на фондовій біржі; перелік цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу; обсяг торгівлі цінними паперами (кількість цінних паперів, загальну вартість укладених договорів, курс цінних паперів щодо кожного емітента окремо) за період, встановлений Державною комі­сією з цінних паперів та фондового ринку;

• дотримання вимог, встановлених законом та Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (спеціально уповноважений орган на фондо­вому ринку) вимог щодо здійснення фондовою біржею діяльності з орга­нізації торгівлі на цьому ринку (в тому числі передбачених Положенням про функціонування фондових бірж, затв. Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19.12.2006 № 1542);

• організація торгівлі на фондовій біржі (ст. 24): 1) фондова біржа створює організаційні умови для укладання договорів з цінними паперами шляхом котирування цінних паперів на основі даних попиту і пропозицій, отрима­них від учасників торгів на фондовій біржі; 2) у торгах на фондовій біржі мають право брати участь члени фондової біржі та інші особи відповідно до законодавства; 3) торгівля на фондовій біржі здійснюється за правилами фондової біржі, які затверджуються біржовою радою та реєструються Дер­жавною комісією з цінних паперів та фондового ринку;

Дата добавления: 2014-11-06