За сферою призначення

Вступ

Сучасний етап розвитку світової цивілізації визначається як перехід від індустріального суспільства до інформаційного, появу якого пов`язують з інформаційною революцією, розвитком інформаційних технологій, що радикально змінюють суспільне життя. Цей перехід відбувається нерівномірно, що обумовлюється як національною специфікою, так і станом розвитку світового співтовариства. Поняття “ інформаційне суспільство” сьогодні використовують для визначення суспільства, у якому економіка, політика та культура залежать від створення, збереження і доступності інформації у національному і світовому масштабах.

Інформаційні системи існують з моменту появи суспільства, оскільки на кожній стадії його розвитку існує потреба в управлінні. Місією інформаційної системи є виробництво потрібної для організації інформації, що необхідна для ефективного управління всіма її ресурсами, створення інформаційного та технічного середовища для управління її діяльністю.

Управління сучасними підприємствами вимагає від спеціаліста розуміння інформаційних потоків усередині підприємства, принципів роботи його основних служб (маркетингу, планування діловодства тощо). Інформація необхідна керівникам і виконавцям різного рівня незалежно від форми власності і профілю підприємства. Велика частина управлінської інформації фіксується у вигляді документів.

Ведення документації (діловодство), припускає знання правил створення документів, їх оформлення, узгодження, просування на підприємстві і зберігання. У зв'язку з практикою введення електронного документообігу, співробітники сучасного офісу повинні володіти методами і засобами обробки електронних документів.

Застосування інформаційних технологій підвищує ефективність аналітичної роботи експертів щодо фінансово-економічної діяльності підприємств. Зростання ефективності досягається за рахунок скорочення термінів проведення аналізу; більш повного охоплення впливу факторів на результати фінансово-економічної діяльності; заміни наближених або спрощених розрахунків точними обчисленнями; постановки й вирішення нових багатомірних завдань фінансово-економічного аналізу, практично не здійсненних традиційними методами.

Кожен з модулів навчального посібника: «Основи підготовки користувача ПК», «Програми опрацювання текстів», «Розв’язання задач у табличному процесорі MS Excel», «Технології управління базами даних», «Сучасні комп’ютерні мережі», «Технології програмування» містять теоретичну інформацію, методичні вказівки до лабораторних практикумів, контрольні питання для самостійного опрацьовування теоретичного матеріалу, варіанти тестів.

У першому модулі розглядаються основні поняття дисципліни, основні елементи архітектури ПК та теоретичні основи програмного забезпечення.

Другий модуль містить теоретичні та практичні завдання у середовищі текстового процесора MS Word і формує навички для побудови простих та складних документів, що необхідні для подальшого навчання у вищому навчальному закладі і майбутній спеціальності.

У третьому модулі наданий теоретичний та практичний матеріал для роботи у середовищі електронних таблиць MS Excel. Цей модуль розглядає рішення і аналіз економічних задач різної складності.

Четвертий модуль дає уявлення про системи управління базами даних. У ньому розглядаються теоретичні та практичні матеріали з побудови таблиць, форм, запитів, звітів у середовищі СУБД Access.

Матеріал про сучасні комп’ютерні мережі, їх побудови і принципи роботи міститься у п’ятому модулі.

Технології програмування розглянуті у шостому модулі. Він надає студентам змогу познайомитися з основами об’єктно-орієнтованого программування. В ньому наданий приклад розв’язання задачі у середовищі Microsoft Visual Basic із застосуванням елементів управління.

Навчальний посібник призначений для студентів усіх форм навчання за базовим курсом «Інформаційні системи і технології», а також може бути використаний при вивченні дисциплін «Інформатика та КТ», «Інформатика» та «Економічна інформатика».

Модуль 1: «Основи підготовки користувача ПК»

1. Основні поняття дисципліни.

Інформація (у широкому змісті) є основою механізмів, що обумовлюють еволюцію природи, однією з форм якої є соціально-економічний розвиток. Саме інформація визначає темпи, напрямок і характер процесів, що відбуваються в суспільстві та економіці.

Інформація є одним з найцінніших ресурсів суспільства поряд із такими традиційними матеріальними видами ресурсів, як нафта, газ, корисні копалини й ін., а виходить, процес її переробки за аналогією з процесами переробки матеріальних ресурсів можна сприймати як технологію. Тоді справедливо наступне визначення.

Інформація — сукупність даних, зафіксованих на матеріальному носії, збережених і поширених в часі та просторі.

Інформація актуалізується за допомогою різної форми повідомлень – певного виду сигналів, символів.

Інформація по відношенню до джерела або приймача буває трьох типів: вхідна, вихідна і внутрішня.

Інформація по відношенню до кінцевого результату початкова, проміжна і результуюча.

Інформація по її мінливості постійна, змінна і змішана.

Інформація по стадії її використовування первинна і вторинна.

Інформація по її повноті надмірна, достатня і недостатня.

Інформація по доступу до неї відкрита і закрита.

Основні властивості інформації: повнота; актуальність; релевантність; пертинентність; адекватність; зрозумілість; достовірність; масовість; стійкість; цінність і ін.

Інформація – зміст повідомлення, повідомлення – форма інформації.

Інформація збережена на ПК вимірюються в байтах, кілобайтах, мегабайтах, гігабайтах, терабайтах, петабайтах і эксабайтах.

Приведемо основні співвідношення між одиницями вимірювання повідомлень:

1 біт (binary digit – двійкове число) = 0 або 1

1 байт = 8 біт

1 кілобайтів (1К) = 1024 байт

1 мегабайт (1М) = 1024 Кбт

1 гігабайт (1Г) = 1024 Мбт

1 терабайт (1Т) = 1024 Гбт

1 петабайт (1П) = 1024 Тбт

1 эксабайт (1Э) = 1024 Пбт.

Інформаційна система (ІС) - це сукупність різноманітних взаємопов’язаних або взаємозалежних усебічних відомостей про стан об’єкта управління та процеси, що відбуваються на ньому і які виражені в показниках та інших інформаційних сукупностях, зібраних та оброблених за допомогою технічних засобів за визначеною методикою та заданих алгоритмах.

Інформаційна система може існувати і без застосування комп’ютерної техніки — це питання економічної необхідності.

В будь-якій інформаційній системі управління вирішуються задачі трьох типів:

Ø задачі оцінки ситуації (деколи їх називають задачами розпізнавання образів);

Ø задачі перетворення опису ситуації (розрахункові задачі, задачі моделювання);

Ø задачі прийняття рішень (в тому числі і оптимізаційні).

Найдавнішими і найпоширенішими ІС слід вважати бібліотеки. Здавна в бібліотеках збирають книжки (або їх аналоги), зберігають їх, дотримуючись певних правил, створюють каталоги різного призначення для полегшення доступу до книжкового фонду. Видаються спеціальні журнали та довідники, що інформують про нові надходження, ведеться облік видачі.

Найстаріші (у моральному і у фізичному розумінні) ІС повністю базувалися на ручній праці. Пізніше їм на зміну прийшли різні механічні пристрої для обробки даних (наприклад, для сортування, копіювання, асоціативного пошуку, тощо). Наступним кроком стало впровадження автоматизованих інформаційних систем (АІС), тобто систем, де для забезпечення інформаційних потреб користувачів використовується ПК зі своїми носіями інформації. В наш час — епоху інформаційної революції — розробляється і впроваджується велика кількість самих різноманітних ІС з дуже широким спектром використання.

Кожна інформаційна система має такі компоненти:

Ø структура системи — множина елементів системи і взаємозв'язків між ними. Приклад: організаційна і виробнича структура підприємства;

Ø функції кожного елемента системи. Приклад: управлінські функції — прийняття рішень у певних структурних підрозділах підприємства;

Ø вхід і вихід кожного елемента і системи в цілому. Приклад: матеріальні або інформаційні потоки, які надходять у систему або вводяться нею;

Ø мета й обмеження системи та її окремих елементів. Приклад: досягнення максимального прибутку; фінансові обмеження.

Інформаційні системи включають в себе: технічні засоби обробки даних, програмне забезпечення і відповідний персонал. Чотири складові частини утворюють внутрішню інформаційну основу:

Ø засоби фіксації і збору інформації;

Ø засоби передачі відповідних даних та повідомлень;

Ø засоби збереження інформації;

Ø засоби аналізу, обробки і представлення інформації.

ІС класифікуються:

1. За ступенем автоматизації.

В залежності від ступеня (рівня) автоматизації виділяють ручні, автоматизовані й автоматичні інформаційні системи.

Ручні ІС

характеризуються тим, що всі операції з переробки інформації виконуються людиною.

Автоматизовані ІС

частина функції (підсистем) керування або опрацювання даних здійснюється автоматично, а частина — людиною.

Автоматичні ІС

усі функції управління й опрацювання даних здійснюються технічними засобами без участі людини (наприклад, автоматичне керування технологічними процесами).

Оскільки ІС утворюються для задоволення інформаційних потреб в межах конкретної предметної галузі, то кожна предметна галузь (в сфері призначення) відповідає свій тип ІС. Перераховувати всі ці типи немає змісту, оскільки кількість предметних галузей велика, але можна вказати наприклад такі типи ІС:

- Економічна ІС — інформаційна система призначена для виконання функцій управління на підприємстві;

- Медична ІС — інформаційна система призначена для використання в лікувальному або лікувально-профілактичному закладі;

- Географічна ІС — інформаційна система, забезпечуючи збір, збереження, обробку, доступ, відображення і розповсюдження даних;

- Адміністративні;

- Виробничі;

- Навчальні;

- Екологічні;

- Криміналістичні;

- Військові та інші.

3. За місцем діяльності ІС

Класифікація інформаційних систем за місцем діяльності:

o наукові ІС — призначені для автоматизації діяльності науковців, аналізу статистичної інформації, керування експериментом.

o ІС автоматизованого керування — призначені для автоматизації праці інженерів-проектувальників і розроблювачів нової техніки (технології). Такі ІС допомагають здійснювати:

Ø розробку нових виробів і технологій їхнього виробництва;

Ø різноманітні інженерні розрахунки (визначення технічних параметрів виробів, видаткових норм — трудових, матеріальних і т. д.);

Ø створення графічної документації (креслень, схем, планувань);

Ø моделювання проектованих об'єктів;

Ø створення керуючих програм для верстатів із числовим програмним управлінням.

- ІС організаційного управління — призначені для автоматизації функції адміністративного (управлінського) персоналу. До цього класу відносяться ІС управління як промисловими (підприємства), так і непромисловими об'єктами (банки, біржа, страхові компанії, готелі і т. д.) і окремими офісами (офісні системи).

- ІС управління технологічними процесами — призначені для автоматизації різноманітних технологічних процесів (гнучкі виробничі процеси, металургія, енергетика тощо).

Інформаційна система, як система управління, тісно пов’язується, як з системами збереження та видачі інформації, так і з іншої — з системами, що забезпечують обмін інформацією в процесі управління. Вона охоплює сукупність засобів та методів, що дозволяють користувачу збирати, зберігати, передавати і обробляти відібрану інформацію.

4. За функціональним призначенням

В залежності від функціонального призначення можна виділити такі системи:

- управляючі (АСУТП, АСУВ);

- проектуючі (САПР);

- наукового пошуку (АСНД, експертні системи);

- діагностичні, моделюючі;

- систем підготовки прийняття рішення (СППР).

- інформаційні системи і технології в обліку та аудиту.

Автоматизована інформаційна система — це взаємозв’язана сукупність даних, обладнання, програмних засобів, персоналу, стандартних процедур, які призначені для збору, обробки, розподілу, зберігання, представлення інформації згідно з вимогами, які випливають з цілей організації. Сьогодні, у вік інформації, практично кожна інформаційна система використовує комп’ютерні технології, і тому надалі під інформаційними системами надалі будемо розуміти саме автоматизовані.

Основними факторами, які впливають на впровадження інформаційних систем, є потреби організацій та користувачів, а також наявність відповідних засобів для їх формування. Найсуттєвіше на розвиток інформаційних систем вплинули досягнення в галузі комп’ютерної техніки та телекомунікаційних мереж

Під економічною інформаційною системою розуміється система зберігання, пошуку та видачі економічної інформації за запитами користувачів.

Економічна інформаційна система є складною системою. Розмаїтість економічних систем породжують велику їх кількість: адже, відбиваючи систему управління, інформаційна система, таким чином, відбиває у собі особливості структури управління, схеми декомпозиції управлінських цілей, предметних технологій.

Технологія при перекладі з грецького (techne) означає мистецтво, майстерність, уміння, а це не що інше, як процеси. Під процесом варто розуміти визначену сукупність дій, спрямованих на досягнення поставленої мети. Процес повинен визначатися обраною людиною стратегією і реалізуватися за допомогою сукупності різних засобів і методів.

Інформаційні технології, ІТ, інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) — Сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і використання інформації в інтересах її користувачів.

Технології, що забезпечують та підтримують інформаційні процеси. (Процеси пошуку, збору, передачі, збереження, накопичення, тиражування інформації та процедури доступу до неї).

Ціль інформаційної технології - виробництво інформації для її аналізу людиною й прийняття на його основі рішення щодо виконання якоїсь дії.

Інформаційні технології є найбільш важливою складовою процесу використання інформаційних ресурсів суспільства. До сьогодні вони пройшли кілька еволюційних етапів, зміна яких визначалася головним чином розвитком науково-технічного прогресу, появою нових технічних засобів переробки інформації.

Види сучасних інформаційних технологій

· Інформаційна технологія опрацювання даних

· Інформаційна технологія керування

· Інформаційна технологія підтримки прийняття рішень

· Інформаційна технологія експертних систем

Інструментарій інформаційної технології — один або декілька взаємопов’язаних програмних продуктів для певного комп'ютера, технологія роботи, за допомогою яких користувач досягає поставленої мети.

У якості інструментарію можна використовувати такі поширені види програмних продуктів для персонального комп'ютера як текстовий процесор (редактор), настільні видавничі системи, електронні таблиці, системи управління базами даних, електронні записні книжки, електронні календарі, інформаційні системи функціонального призначення (фінансові, бухгалтерські, для маркетингу та ін.), експертні системи і т.д.

Інформаційні ресурси — документи і масиви документів в інформаційних системах (бібліотеках, архівах, фондах, базах даних, депозитаріях, музейних сховищах і т.і.).

Інформаційне середовище – це середовище (система і її оточення) з взаємодіючих інформаційних систем, включаючи інформацію, що актуалізується в цих системах.

Встановлення відносин і зв'язків, опис їх формальними засобами, мовами, розробка відповідних описам моделей, методів, алгоритмів, створення і актуалізація технологій, що підтримують ці моделі і методи, і складає основну задачу інформатики як науки, освітньої області, сфери людської діяльності.

Зараз інформаційні технології впроваджуються на багатьох підприємствах, організаціях та різних органах влади. Розроблені концепції впровадження ІТ в наукові заклади, фабрики, тощо. Наприклад Концепція впровадження інформаційних технологій у законодавчих органах влади передбачає як автоматизацію самого процесу, так і аналізу роботи, налагодження спілкуванням між різними органами влади та населенням.

Україна за рівнем розвитку інформаційних технологій у світі посіла 75 місце. Такі дані оприлюднила міжнародна громадська організація Всесвітній економічний форум у своїй шостій щорічній доповіді. У попередньому рейтингу Україна займала 76 позицію за розвитком IT-технологій. Єдина конкурентна перевага, якою володіє наша країна в цьому аспекті, це традиційно сильні IT-кадри, тобто в Україні дуже високий рівень підготовки програмістів. Україна є одним зі світових центрів офшорного програмування[1].

У складеному рейтингу лідирує Данія — завдяки зразковій нормативно-правовій базі і чіткій політиці держави з поширення інформаційних технологій.

Друге місце зайняла Швеція, яка за 2006 рік піднялася на шість позицій, ставши однією з країн із найбільш зростаючим ІТ — сектором економіки. Також у першу трійку потрапив Сінгапур. У першу десятку увійшли Фінляндія, Швейцарія, Нідерланди, США, Ісландія, Великобританія і Норвегія.

США — лідер рейтингу минулого року — опустилися на 7 місце. Росія зайняла лише 70 місце, піднявшись, у порівнянні з торішнім рейтингом, на дві позиції. Найнижчий рівень розвитку інформаційних технологій спостерігається в африканських країнах.

Всього розглядалося більше 122 країн, які оцінювалися за впливом інформаційних і комунікаційних технологій на їх розвиток і конкурентноздатність.

Дата добавления: 2014-11-06