КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Пошукова система Яндекс
Яндекс — пошукова машина, здатна на ваш запит знайти в україномовній частині Інтернету найбільш відповідні веб-сторінки, новини, зображення, статті енциклопедій чи товари, відповісти на запитання про погоду чи культурні події. Правильний запит складається з декількох слів, тому що за одним словом зазвичай важко зрозуміти, що користувач хоче знайти. Наприклад, запит дизайн може означати бажання знайти інформацію про дизайн інтер'єру або про веб-дизайн, а може — про ландшафтний дизайн. На такий запит Яндекс знайде сторінки про всі відомі йому види дизайну. Яндекс не вимагає від користувача знання спеціальних команд для пошуку. Досить набрати запитання. Незалежно від того, в якій формі вжито слово в запиті, пошук враховує всі його форми за правилами української мови. Це називається врахування морфології слів. Всі слова, які користувач наводить в запиті, за замовчуванням шукаються з усіма морфологічними формами. Щоб скасувати пошук усіх форм, крім заданої, треба поставити перед словом знак оклику без пробілу. Цей оператор також враховує регістр у тому випадку, якщо слово набране з великої літери. Наприклад запит !віз знайде сторінки, де слово віз зустрічається лише в такій формі з великої чи малої літери; запит !Віз — лише з великої. Якщо одна чи декілька форм слова збігаються з іншими словами, пошук може знаходити зайві сторінки. Вказавши нормальну форму слова за допомогою оператора!!, можна прибрати багато непотрібних сторінок. Наприклад, запит !!віз знайде всі форми слова – воза, возу, возом та інші, і не знайде форм слова везти (одна з яких збігається зі словом віз). Яндекс добре розуміє запити з декількох слів і здатний самостійно їх інтерпретувати. Він знає, в яких випадках треба шукати сторінки, в яких слова запиту розташовані поряд, а коли достатньо словам зустрітися в одному документі, щоб сторінка добре відповідала запиту. Оскільки Яндекс досить «розумний», то він дозволяє користувачеві контролювати всі нюанси своєї поведінки. В Яндекс є Пошукові Підказки – це додаткова можливість пошуку, завдяки якій користувач зможе, набираючи запит, оцінити, уточнити і швидко вибрати відповідний варіант запиту, не набираючи його повністю. Набираючи літери або слова, спостерігайте за списком – він оновлюється. Якщо потрібний запит є у списку, можна клікнути на нього мишею. Ця дія автоматично приведе на сторінку з результатами пошуку на цей запит. Також, щоб вибрати відповідний запит, можна використовувати стрілки вгору (↑) або вниз (↓), а для переходу до пошуку, натиснути «Enter».
Щоб скоротити час пошуку сайту, у деяких випадках Підказки дають можливість безпосередньо перейти на сайт, не звертаючись до результатів пошуку. Якщо користувач забув змінити розкладку клавіатури, то йому не потрібно набирати запит знову – підказки «передбачають», що він хотів набрати, і показують запити вже у правильній розкладці. У Яндекс всі пошукові запити проходять через сервіс виправлення друкарських помилок, який виявляє і виправляє помилки у фразах та окремих словах, а також уміє розпізнавати текст, набраний у неправильній розкладці клавіатури й автоматично його виправляє. Яндекс дозволяє вирішувати складні пошукові завдання, не користуючись мовою запитів. Для візуального створення складних запитів можна використовувати можливості розширеного пошуку на сторінці «Розширений пошук», але знання мови запитів дає можливість вирішувати найскладніші пошукові завдання. Найбільш популярні оператори, їх призначення та приклади використання наведені в таблиці.
15. Організація роботи електронної пошти Електронна пошта (E-mail - Electronic mail) – перший і найбільш поширений з сервісів Internet. Електронна пошта – типовий сервіс відкладеного читання (off-line). Адресат отримує повідомлення на свій комп'ютер і читає його тоді, коли йому буде зручно. Електронною поштою можна надсилати не лише текстові повідомлення, але й документи, графіку, аудіо-, відеофайли, програми тощо. Електронна пошта дуже корисна, якщо немає повноцінного доступу (on-line) до Інтернету. Через електронну пошту можна отримати послуги інших сервісів мережі. Електронна пошта схожа на звичайну пошту, маючи ті ж самі переваги і недоліки. Звичайний лист складається із конверта, на якому зазначена адреса отримувача і стоять штампи поштових відділень шляху слідування, та вмісту — власне листа. Електронний лист складається із заголовків, які містять службову інформацію (про автора листа, отримувача, шляху проходження листа), які служать, умовно кажучи, конвертом, та власне вміст самого листа. По аналогії зі звичайним листом, відповідним методом можна внести в електронний лист інформацію якого-небудь іншого роду, наприклад, фотографію тощо. Як і звичайному листі можна поставити свій підпис. Звичайний лист може не дійти до адресата або дійти з запізненням, — аналогічно і електронний лист. Звичайний лист доволі дешевий, а електронна пошта — найдешевший вид зв'язку. Отже, електронна пошта повторює переваги (простоту, дешевизну, можливість пересилання нетекстової інформації, можливість підписати і зашифрувати лист) та недоліки (негарантований час пересилки, можливість доступу для третіх осіб під час пересилки, неінтерактивність) звичайної пошти. Проте у них є і суттєві відмінності. Вартість пересилки звичайної пошти у значній мірі залежить від того, куди вона повинна бути доставлена, її розміру та типу. У електронної пошти такої залежності або немає, або вона досить невідчутна. Електронний лист можна шифрувати та підписувати більш надійніше та зручніше, ніж лист на папері — для останнього, власне, взагалі не існує загальноприйнятих засобів шифровки. Швидкість доставки електронних листів набагато вища, ніж паперових, та мінімальний час проходження незрівнянно менший. Послуги електронної пошти опиняються на спеціальних поштових серверах або на серверах провайдерів. Сервер зберігає облікові записи користувачів. Обліковий запис – ім'я користувача, яке буде адресою електронної пошти, та пароль. Отримувати доступ до поштових серверів можна двома способами: через www-інтерфейс або з використанням спеціальних програм, званих поштовими агентами (наприклад, Outlook Express, Netscape Messenger, Mozilla Thunderbird, Evolution, Opera Mail (M2), TheBat!). У першому випадку всі операції з електронною поштовою скринькою виробляються за допомогою набору web-сторінок поштового сервера. Поштові агенти забезпечують створення, редагування, збереження та перегляд отриманих листів в автономному режимі. З'єднання з поштовим сервером встановлюється тільки для доставки пошти. Для передачі повідомлень використовуються спеціальні протоколи електронної пошти: SMTP (Simple Mail Transfer Protocol) — порівняно простий, текстовий протокол, в якому з’єднання відбувається завжди за ініціативи відправника. SMTP — синхронний протокол і складається із серії команд, що посилаються клієнтом та відповідей сервера. Відправником зазвичай є поштовий клієнт кінцевого користувача або поштовий сервер. SMTP було розроблено як протокол транспортування і доставки, тому системи, що використовують SMTP, завжди повинні бути у робочому стані. Протокол часто використовується для передачі повідомлень клієнтами електронної пошти, які, проте, не мають можливості діяти як сервер. POP3 (Post Office Protocol Version 3) може застосовуватися як для одержання, так і для відправлення повідомлень (використовується, як правило, тільки для отримання кореспонденції). IMAP (англ. Internet Message Access Protocol — «Протокол доступу до електронної пошти Інтернету») — протокол прикладного рівня для доступу до електронної пошти. Аналогічно POP3, служить для роботи з вхідними листами, однак забезпечує додаткові функції, зокрема, можливість пошуку за ключовим словом без збереження пошти в локальній пам'яті. IMAP надає користувачеві великі можливості для роботи з поштовими скриньками, що знаходяться на центральному сервері. Поштова програма, що використовує цей протокол, отримує доступ до сховища кореспонденції на сервер так, начебто ця кореспонденція розташована на комп'ютері одержувача. Електронними листами можна маніпулювати з комп'ютера користувача (клієнта) без постійного пересилання з сервера і назад файлів з повним змістом листів. Для відправки листів використовується протокол SMTP. IMAP був розроблений для заміни більш простого протоколу POP3 і має наступні переваги в порівнянні з останнім: · Листи зберігаються на сервері, а не на машині клієнта. Можливий доступ до одної і тої ж поштової скриньки з різних клієнтів. Підтримується також одночасний доступ декількох клієнтів. У протоколі є механізми, за допомогою яких клієнт може бути проінформований про зміни, зроблені іншими клієнтами. · Підтримка декількох поштових скриньок (або тек). Клієнт може створювати, видаляти і перейменовувати поштові скриньки на сервері, а також переміщати листи з одної поштової скриньки в інші. · Можливе створення спільних папок, до яких можуть мати доступ декілька користувачів. · Інформація про стан листів зберігається на сервері і доступна всім клієнтам. Листи можуть бути позначені як прочитані, важливі тощо · Підтримка пошуку на сервері. Немає необхідності завантажувати з сервера безліч повідомлень для того, щоб знайти одне потрібне. · Підтримка он-лайн-роботи. Клієнт може підтримувати з сервером постійне з'єднання, при цьому сервер у реальному часі інформує клієнта про зміни в поштових скриньках, у тому числі про нові листи. · Передбачено механізм розширення можливостей протоколу. Поточна версія протоколу має позначення IMAP4rev1 (IMAP, версія 4, ревізія 1). Протокол підтримує передачу пароля користувача в зашифрованому вигляді. Крім того, IMAP-трафік можна зашифрувати за допомогою SSL. Адреса електронної пошти. Адресу електронної пошти можна отримати від інтернет-провайдера або служби веб-пошти, підписавшись на послуги. Адреса електронної пошти складається: 1. з імені користувача (будь-який обраний вами псевдонім, не обов’язково справжнє ім’я); 2. символу «@»; 3. імені інтернет-провайдера або служби веб-пошти. Наприклад, mymail@mailserver.com 16. Контрольні питання за модулем «Сучасні комп’ютерні мережі» 1. Що таке локальна мережа, які функції виконують комп’ютери в мережі? 2. Які класифікації комп’ютерної мережі Ви знаєте? 3. Що таке топологія шина, її переваги та недоліки? 4. Що таке топологія зірка, її переваги та недоліки? 5. Що таке топологія кільце, її переваги та недоліки? 6. Що таке м.та? 7. Що таке браузер? Надати приклади. 8. Що таке провайдер? 9. Дати визначення веб-сайту. Які бувають сайти? 10. Що таке веб-сторінка? 11. Що таке домен та доменне м.’я? 12. Що таке домен першого рівня? Перелічити основні домени першого рівня. 13. Які способи підключення комп’ютера до Інтернет Ви знаєте? Переваги та недоліки кожного зі способів. 14. Навести приклади прийомів пошуку веб-сторінок. 15. Які пошукові системи популярні в Україні? 16. Які пошукові системи популярні в Росії? 17. Які пошукові системи популярні на Заході? 18. Що являє собою основу пошукової системи? 19. Де можна ознайомитись з правилами виконання запитів в пошуковій системі? 20. Що представляють з себе пошукові підказки Яндекс? 21. Який запит дозволяє шукати слова у межах одного речення? 22. Як знайти слова, що розташовані підряд у точній формі? 23. Яким чином можна вилучити слово з пошуку? 24. Як сформувати групу у складних запитах? 25. Як здійснити пошук з обмеженням за мовою? 26. Як здійснити пошук з обмеженням за інтервалом дат? 27. Що таке електронна пошта? 28. Які протоколи електронної пошти Ви знаєте? 29. Які переваги ІМАР над РОР3? 30. З чого складається адреса електронної пошти?
17. Тести за модулем «Сучасні комп’ютерні мережі»
Модуль 6. Технології програмування 18.1 Основи алгоритмізації Алгори́тм [1] — точний набір інструкцій, що описують порядок дій виконавця для досягнення результату вирішення завдання за кінцевий час. Для алгоритму характерні наступні властивості: Ø Дискретність - алгоритм повинен бути представлений як послідовне виконання простих кроків (rроком називається кожна дія алгоритму). Ø Визначеність - кожне дія алгоритму повинна бути чітким і однозначним. Ø Результативність - алгоритм повинен приводити до рішення завдання за певне число кроків. Ø Масовість - алгоритм складається в загальному виді, тобто він повинен бути застосуємо до ряду завдань, що різняться вихідними даними.
Способи запису алгоритму: Ø Формальний - запис алгоритму словесно, природньою мовою. Ø Графічний - зображення алгоритму у вигляді блок-схеми.
Елементарні кроки алгоритму можна об'єднати в наступні алгоритмічні конструкції: лінійні(послідовні), що розгалужуються, циклічні та рекурсивні.
Блок-схема - опис структури алгоритму за допомогою геометричних фігур з лініями-зв'язками, що показують порядок виконання окремих інструкцій. Цей спосіб має ряд переваг. Завдяки наочності, він забезпечує «читаність» алгоритму і явно відображає порядок виконання окремих команд. У блок-схемі кожної формальної конструкції відповідає певна геометрична фігура або зв'язана лініями сукупність фігур.
У блок-схемі дії алгоритму (блоки) зображуються наступними геометричними фігурами (таб.18.1).
Таблиця 18.1 Основні елементи схем алгоритму
18.2 Створення програм у середовищі Visual Basic 6.0 18.2.1 Основні поняття мови Visual Basic 6.0 Microsoft Visual Basic — засіб розробки програмного забезпечення, що розробляється корпорацією Microsoft, він включає мову програмування й середовище розробки. Мова Visual Basic успадкувала стиль а також синтаксис свого предка — мови Бейсик. У той же час Visual Basic поєднує в собі процедури й елементи об'єктно-орієнтованих і компонентно-орієнтованих мов програмування. Середовище розробки VB включає інструменти для візуального конструювання користувацького інтерфейсу. Visual Basic вважається гарним засобом швидкої розробки прототипів програми, для розробки додатків баз даних і взагалі для компонентного способу створення програм, що працюють під управлінням операційних систем сімейства Microsoft Windows.
Для створення нової програми необхідно виконати наступні дії: 1. Пуск - Програми - Microsoft Visual Basic 2. У вікні діалогу New Project вибрати значок Standard EXE - Ok.
У результаті виконання команди з'являються вікна проекту, у тому числі вікно першої форми з заголовком Form1.
Процес розробки програм у середовищі Visual Basic містить у собі 2 етапи: ü етап візуального програмування; ü етап створення коду.
На етапі візуального програмування необхідно скористатися Панеллю інструментів, яку можна вивести натиснувши на кнопку , або Вид-инструменты. Елементи управління для створення візуальної форми та їх властивості наведені в таблиці 18.2.
Таблиця 18.2. Елементи управління для створення візуальної форми
Для того, щоб програма виконувала запропоновані їй дії, наприклад, обчислювала, виводила результат, реагувала на дії користувача, наприклад, на натискання кнопок, вибір рядків зі списку, необхідний програмний код.
Програмний код -це набір слів і символів мови програмування.
Розглянемо вікно програмного коду
1. Список елементів управління 2. Список подій елементів управління 3. Процедура (код)
Процедура - це відособлений фрагмент програмного коду, за допомогою якого вирішується звичайно невелике завдання.
Процедури бувають: Ø Процедури обробки подій. Виконуються при виникненні якої-небудь події в якому-небудь елементі управління (або формі). Ø Довільні процедури. Вона не пов'язані з подіями й можуть бути викликані з будь-якої іншої процедури й виконані в будь-який час.
Процедура складається з наступних елементів: 1. Заголовок процедури - відзначає початок процедури, її тип, призначення (подія).
Приклад заголовка процедури, яка виконується при клацанні мишею по кнопці з іменем CmdEnd.
Ø Слово Private означає - закрита, тобто процедура належить тільки даній формі або модулю й не може бути використана іншими контейнерами (формами, модулями). Якщо це слово вилучити, то процедура буде відкрита для інших контейнерів.
Ø Sub - процедура.
Увага!!! Крім процедур бувають функції - function. Функції не пов'язані з подіями й додатково можуть повертати результат своєї роботи (обчислень).
Ø Елемент управління (або ім'я форми): тут вказується точне ім'я елемента, що зберігається у властивості Name.
Ø Подія - найменування події. От деякі події: Click - клацання мишею; Dblclick - подвійне клацання мишею; Keypress - натискання клавіші; Load - завантаження форми (при запуску програми або відкритті нової форми); Unload - вивантаження форми (при закритті форми, завершенні програми); Activate - активізація форми (при клацанні за формою, коли її заголовок висвічується); Deactivate - деактивізація форми (при клацанні за іншою формою).
Ø Аргументи - це вихідні дані, передані процедурі для обробки.
У довільних процедур заголовок наступний: Ім'я процедури повинне бути унікальним, повинне починатися з букви, не повинне містити пробілів і інших знаків, крім знака підкреслення. По імені відбувається виклик процедури, коли необхідно її виконати.
2. Закінчення процедури - закінчує програмний код процедури. End Sub
Увага!!! У функцій: End Function
3. Тіло процедури - це рядки між заголовком і закінченням. Їхня кількість необмежена. Рядки містять розпорядження, які повинні виконатися при виклику процедури (виникненні події).
Для створення процедури необхідно виконати наступні дії:
1 спосіб - двічі клацніть по потрібному елементу управління або формі. Відкриється вікно коду, а в ньому з'явиться заголовок і закінчення процедури. Якщо необхідно інша подія, то його вибирають за допомогою списку у верхньому правому куті вікна коду. 2 спосіб - відкрийте вікно коду, виконаєте Інструменти → Додати процедуру → укажіть ім'я й параметри процедури → Ok. 3 спосіб - відкрийте вікно коду й уведіть потрібні рядки із клавіатури.
18.2.2. Програмування циклічних та розгалужених обчислювальних процесів
Дата добавления: 2014-11-06; Просмотров: 1254; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |