Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Формування та управління фінансово-експлуатаційними потребами (ФЕП) в оборотних коштах




 

Оборотні кошти належать до мобільних активів підприємства, які є грошовим коштами чи можуть бути перетворені на них протягом року або одного виробничого циклу.

Чистий оборотний капітал визначається різницею між поточними активами (оборотні кошти) та поточними зобов’язаннями (кредиторською заборгованістю) та відбиває міру, у якій поточні активи забезпечуються довгостроковими джерелами коштів. Аналогом цього показника є величина власних оборотних коштів.

Чистий поточні поточні

оборотний = активи ­­­­­­- зобов’язання

капітал

Чистий

оборотний = Власні оборотні кошти підприємства ­­­­­­

капітал

 

При розгляді балансу «зверху» отримуємо:

Чистий Власні Довгострокові Необоротні

оборотний = кошти + зобов’язання - активи

капітал

 

Частину оборотних активів, яка не забезпечена грошовими коштами, необхідно фінансувати у борг – кредиторською заборгованістю. Не вистачає кредиторської заборгованості – доводить брати короткостроковий кредит.

Таким чином, ми підходимо до поняття фінансово – експлуатаційних потреб (ФЕП).

ФЕП – це:

e. різниця між поточними активами (без грошових коштів) та кредиторською заборгованістю або:

f. різниця між коштами, іммобілізованими у запасах сировини, готової продукції, у дебіторській заборгованості та сумою кредиторської заборгованості або:

g. не забезпечена ані власними коштами, ані довгостроковими кредитами, ані кредиторською заборгованістю частина чистих оборотних активів або:

h. нестача власних оборотних коштів;

i. потреба у бюджеті підприємства або:

j. потреба у короткостроковому кредиті.

ФЕП мають постійний характер. Для нормального функціонування підприємству необхідно закупати сировину та матеріали, трансформувати їх у готову продукцію, а потім – продавати її клієнтам, щоб отримати виручку та можливість поновити свій експлуатаційний цикл. Залежно від галузі та сфери діяльності підприємства його експлуатаційний цикл може бути більш або менш довгим.

Циркуляційна природа поточних активів має ключове значення в управлінні оборотними коштами. Поточні активи відрізняються за ступенем своєї ліквідності, за обсягом та структурою. Обсяг та структура оборотних коштів значною мірою визначаються галузевою приналежністю. Так, підприємства сфери обігу мають високу питому вагу товарних запасів, у фінансових корпорацій зазвичай спостерігається значна сума грошових коштів та їх еквівалентів. Безпосереднього зв’язку між оборотними коштами та кредиторською заборгованістю немає, однак вважається, що у нормально функціонуючого підприємства поточні активи мають перевищувати поточні зобов’язання

Для фінансового стану підприємства сприятливим є отримання відстрочок платежу від постачальників (комерційний кредит), від працівників підприємства (заборгованість з заробітної плати), від держави (заборгованість з уплати податків). Відстрочки платежу надають джерело фінансування, що утворюється самим експлуатаційним циклом.

Для підприємства несприятливе:

k. заморожування певної частки коштів у запасах. Це зумовлює першочергову потребу у фінансуванні;

l. надання відстрочок платежу клієнтам. Такі відстрочки відповідають тим не менш комерційним звичаям. Підприємство утримується від термінового повернення витрат – звідси знову найважливіша потреба у фінансуванні.

Вищезазначені причини регулюють величину ФЕП, яка визначається таким чином:

Запаси сировини

ФЕП = та готової + Дебіторська - Кредиторська

продукції заборгованість заборгованість

 

Економічна сутність ФЕП пов’язана з періодом оборотності оборотних коштів.

 

Період оборотності Період Період Середній строк

оборотних коштів = оборотності + оборотності - сплати кредиторської

запасів дебіторської заборгованості

заборгованості

 

Основним завданням раціонального управління оборотними активами є скорочення періоду оборотності запасів та дебіторської заборгованості та збільшення строків сплати кредиторської заборгованості, що дозволяє знижувати поточні фінансові потреби підприємства у оборотних коштах

ФЕП можна розраховувати у абсолютному вираженні та у відсотках до обігу (виручки від реалізації), а також у часі відносно обігу:

 

Наприклад, якщо результат складає 50%, це значить, що нестача оборотних коштів підприємства еквівалентна половині його річного обігу, тобто 180 днів на рік підприємство працює тільки на покриття своїх ФЕП.

Як вже зазначалося, величина ФЕП неоднакова для різних галузей та навіть підприємств. На ФЕП впливають:

1) довжина експлуатаційного та збутового циклу: чим швидше сировина перетворюється на готову продукцію, а готова продукція – на гроші, тим менше іммобілізація грошових коштів у запасах сировини та готової продукції;

2) темпи росту виробництва: оскільки ФЕП зумовлені безпосередньо величиною обігу, оскільки їх величина змінюється паралельно до динаміки обігу. Окрім того, в умовах інфляції підприємства надають перевагу створенню солідних запасів сировини, щоб потім не переплачувати за неї.;

3) сезонність виробництва та реалізації готової продукції, а також постачання сировини та матеріалів. Розбіжність строків надходжень та платежів може призвести до відсутності коштів для здійснення розрахунків у виконанні своїх зобов’язань – так званої технічної неплатоспроможності (розриву ліквідності);

4) стан кон’юнктури на висококонкурентному ринку необхідно підтримувати запаси готової продукції на розумному рівні, щоб не залишитися без товару. Загальновідомим є той факт, що нарощування обігу призводить до нарощування дебіторської заборгованості, оскільки конкуренція змушує продавця приваблювати покупців все більш вигідними умовами комерційного кредиту;

5) величина та норма додаткової вартості (Додаткова вартість/ Виручка від реалізації*100). Чим менше норма додаткової вартості, тим більшою мірою комерційний кредит здатен компенсувати клієнтську заборгованість. Чим більше норма додаткової вартості, тим більше ФЕП. Більш того, у підприємств з підвищеною нормою додаткової вартості ФЕП збільшуються швидше, ніж виручка від реалізації. Однак немає сенсу без особливої необхідності штучно зменшувати норму додаткової вартості: це може звести нанівець зусилля з підвищення рівня рентабельності. Для того, щоб встигнути «зробити оборот» за строками виплат та надходжень, підприємство може скористатися банківським кредитом (зокрема, у формі овердрафту), обліком векселів, або новою, прогресивною формою фінансування поточних потреб – факторингу.

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2014-11-06; Просмотров: 310; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.006 сек.