Загальні методичні вказівки

Курс «Ґрунтознавство і механіка ґрунтів» поділено на 18 тем за трьома розділами. До кожної теми наведено програму, стислі методичні вказівки до вивчення, розв'язування характерних задач.

Слід вважати, що «Ґрунтознавство і механіка ґрунтів», в основному, описова дисципліна, яка спирається на інженерну геологію, фізику і хімію. Інженер повинен засвоїти ґрунтознавство так, щоб мати чітке уявлення про походження ґрунтів, умови їх залягання, водно-тепловий режим їх роботи, розпізнавати ґрунти різних класів, груп, підгруп і типів, вміти визначати показники їх властивостей і стану в умовах природного залягання і в земляному полотні дороги, робити висновки про придатність ґрунту як основи або дорожньо-будівельного матеріалу, визначати спосіб його покращення.

"Механіка ґрунтів", що опирається на „Ґрунтознавство", „Опір матеріалів і теорію пружності", - математизована дисципліна, є розділом механіки деформованого твердого тіла. Інженер- будівельник після вивчення курсу механіки грунтів повинен вміти визначити стійкість і деформаційні характеристики даного ґрунту, обчислювати напруження, що виникають у ґрунтовому масиві під впливом зовнішнього навантаження і власної ваги, оцінити допустиме навантаження на основу споруди і можливе її осідання, перевірити стійкість фундаменту та підпірної стінки.

При роботі із книгою студент повинен вести конспект. У відповідності з навчальним планом студенти-заочники мають можливість прослухати п'ять лекцій і повинні виконати лабораторні роботи на протязі 10 годин. Теми лекцій:

• походження ґрунтів, їх фазовий склад і характеристики;

• тверда фаза ґрунту і її характеристики;

• рідка фаза ґрунту і її характеристики;

• деформаційні і міцнісні характеристики ґрунту;

• визначення напружень в масиві ґрунту і переміщень його поверхні.

У робочій програмі і методичних вказівках до вивчення тем у квадратних дужках вказано номер літературного джерела і номери сторінок, де висвітлюється тема.

Під час роботи з літературою слід зважати на різне позначення одних і тих самих величин у різних джерелах. У даних методичних вказівках наведено і пояснено позначення, які відповідають рекомендаціям Міжнародної спілки механіки ґрунтів фундаментобудування, а також ДСТУ Б В.2.1-2-96 [4].

В результаті вивчення теоретичної частини курсу кожен студент-заочник повинен виконати і вислати в університет одну контрольну роботу, що складається із відповідей на п'ять поставлених запитань і двох розв'язаних задач.

Після пророблення курсу, виконання і зарахування контрольної роботи і виконання лабораторних робіт студент допускається до екзамену.

Дата добавления: 2014-11-06