Рослин проти шкідників

За яких рекомендується проводити хімічну обробку посівів сільськогосподарських

Додаток 4

Додаток 3

Індивідуальне завдання

Додаток 2

Номер завдання ___________

Сільськогосподарська рослина, що захищається від шкідливих організмів (згідно індивідуального завдання) ________________________

Шкідники: 1. _____________

2. _____________

3. _____________

Хвороби: 1. _____________

2. _____________

3. _____________

Бур’яни:

1. _____________

2. _____________

3. _____________

Географічна зона України, де розташоване

сільськогоподарське підприємство ______________.

Площа, на якій вирощується сільськогосподарька рослина _____________ га.

Площа території сільськогосподарського підприємства _____________ га.

Підпис викладача ___________

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. Характеристика шкідливих організмів поширених в агроценозі __________.

(назва культури)

РОЗДІЛ 2. Застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно безпечній

системі захисту __________________ від шкідливих організмів.

(назва культури)

2.1. Критерії застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно безпечних системах захисту рослин від шкідливих організмів

2.2. Обґрунтування вибору фітофармакологічних засобів захисту рослин.

2.3. План застосування фітофармакологічних препаратів в екологічно безпечній системі

захисту ______________________ від шкідливих організмів.

(назва культури)

РОЗДІЛ 3. Потреба сільськогосподарського підприємства у фітофармакологічних

засобах захисту ______________________ від шкідливих організмів.

(назва культури)

РОЗДІЛ 4. Охорона праці та заходи безпеки під час роботи із пестицидами.

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ЕКОНОМІЧНІ ПОРОГИ ШКІДЛИВОСТІ,

Назва шкідника	Культура, фаза розвитку	Економічний поріг шкідливості (ЕПШ)
1	2	3
1. Багатоїдні шкідники
Озима та інші підгризаючі совки	Озимі зернові – Сходи – кущіння	2—3 екз./м^2 на пшениці, 5–8 екз./м^2 на житі
	Цукровий буряк – від сходів до змикання листків в рядках	1–2 гусениці на рослині або 15% пошкоджених рослин
	Картопля – сходи	5–8 гусениць на 1 м^2
	Озима пшениця – від сходів до кущення	2–3 гусениці на 1 м^2
	Кукурудза – сходи	0,5–2 гусениці на 1 м^2, або 2–3% пошкоджених рослин
	Капуста – висадка розсади	0,5–2 гусениці на 1 м^2
	Льон – червень– ІІ дек. Липня	5-10 личинок / 1 м^2
	Плодові культури – ІІ дек. Червня–ІІ дек. Липня, серпень–вересень	5-8 личинок / 1 м^2 в прикореневій зоні рослин
Капустяна та інші листогризучі совки	Цукровий буряк – протягом усього сезону	1–2 гусениці на рослині або 5–10 гусениць на м^2
	Рання капуста – початок утворення качана	5 гусениць на рослину при 5 заселених рослин
Совка С-чорна	Багаторічні трави – усі фази	5 і більше гусениць на м^2
Західний травневий хрущ	Зернові культури – перед посівом	5-8 личинок /1 м^2
	Картопля – до посадки	Більше 1 личинки / 1 м^2
	Буряки – змикання листків у міжряддях	1,5-3 личинки / 1 м^2
	Хміль – травень–вересень	4-6 личинок / 1 м^2
Стебловий кукурудзяний метелик	Кукурудза – 6–8 листків і після викидання волоті	1–2 гусениці на рослину або 18% рослин з кладками яєць
Справжні та несправжні дротяники	Зернові – перед посівом	5–10 личинок / м^2
	Зернобобові культури – до посіву	5-7 лич. / м^2 (Полісся), 3-5 лич. / м^2 (Лісостеп)
	Цукровий буряк – передпосівна обробка насіння	3–10 личинок на м^2
	Картопля – до посадки	5 личинок на 1 м^2
	Льон – перед посівом	5-10 личинок / 1 м^2
	Хміль – травень–вересень	5-8 личинок / 1 м^2
	Овочеві – до посадки	3-5 личинок / 1 м
	Плодові культури – протягом вегетації	10-12 личинок / 1 м^2в прикореневій зоні рослин
Мишоподібні гризуни	Зернові культури: 1) ести кущіння – протягом зими 2) Сходи-кущіння	1)3-5 колоній / 1 га і більше 2) 3-5 колоній / 1 га і більше
	Багаторічні бобові трави – осінь–зимовий період	Більше 5 колоній, або 50 жилих нір/га
Озимі зернові культури
Хлібна жужелиця	Сходи	1–2 личинки/м^2
Кущіння (осінь, весна)	3–4 лич./м^2 або ушкоджено 2% рослин
Налив – воскова стиглість зерна	3–5 жуків/м^2
Цикадки	Сходи–3-й листок (осінь)	40 екз./м^2 або 150 особин на 100 помахів сачком
Колосіння – молочна стиглість	100 екз./5 помахів сачком або 200–300 личинок/м^2.
Злакові мухи	Сходи – кущіння	30–40 мух на 100 помахів сачка або 6–10% ушкоджених стебел
Злакові попелиці	Сходи – кущіння	100–150 екз./м^2 або 2–3 особини на 1 рослину
Вихід у трубку	10 екз./стебло за 50%заселеності рослин
Кінець цвітіння	5–6 особин на стебло, або 500 екз. на 100 помахів сачком
Формування – молочна стиглість	20–30 особин на стебло
Пшеничний трипс	Вихід в трубку - колосіння	50–100 екз. на 100 помахів сачка або 8–10-імаго./колос
Вихід в трубку - колосіння	20–30 екз./колос – личинки
Клоп-шкідлива черепашка	Кущіння – вихід трубку	2–4 клопи/м^2, за посухи – 1 екз. /м^2
Формування — молочна стиглість зерна	>2 лич./м у посівах сильних і цінних сортів пшениці; 4–6 лич./м^2 на решті посівів
Гесенська муха	Сходи – кущення (осінь)	30-50 імаго / 100 помахів сачком або 5–10% пошкоджених стебел на початку кущіння
Вівсяна шведська муха	Сходи – кущення	40–20 мух на 100 помахів сачком або 10–15 життєздатних пупаріїв на 1 м^2
Злакова листовійка	Вихід у трубку	50 гус./м^2 за теплої сухої весни і 100–150 – за помірно вологої і теплої
Пильщик хлібний звичайний	Вихід в трубку – колосіння	40–50 імаго на 100 помахів сачком; 4 імаго/м^2або 32 личинки/м^2
Хлібні жуки (кузька, хрестоносець, красун)	Цвітіння – початок молочної стиглості	1) 3-4 екз./м^2– імаго
П’явиці	Кущення – вихід в трубку	15-20 імаго/м^2
Колосіння – цвітіння	0,5–1,0 личинок/стебло або за ушкодження 8–10% листової поверхні
Смугаста хлібна блішка	Сходи – кущіння	30 імаго / 100 помахів сачком, або 10% ушкоджених рослин
Звичайна зернова совка	Налив зерна	20 гусениць на 100 колосів
Дротяники та несправжні дротяники	Перед сівбою	5–8 екз./ м^2
Озима та інші підгризаючі совки	Озимі зернові – Сходи – кущіння	2–3 екз./м^2 на пшениці, 5–8 екз./м^2 на житі
Нестадні саранові	Сходи – колосіння (весна)	5–10 екз./м^2
Мишоподібні гризуни	Кущіння (осінь, весна)	3–5 жилих колоній на 1 га або 50–100 жилих нір на 1 га
Ховрахи	Кущіння (весна)	5 жилих нір на 1 га
Ярі зернові колосові культури
Хлібна смугаста блішка	Сходи – кущіння	6–8 жуків/м^2 або 300 екз. на 100 помахів сачком
Велика стеблова блішка	Кущіння – вихід в трубку	30 жуків на 100 помахів сачка, 6–8 лич./м^2 або10% ушкоджених стебел
Злакові попелиці	Сходи – кущіння	100–150 особин/м^2
Вихід в трубку, колосіння, налив зерна	10–15 екз./стебло
Злакові мухи	Сходи – 3-й листок	40–50 екз. на 100 помахів сачка
Шкідлива черепашка	Кущіння – вихід у трубку	1–2 екз./м^2 на пшениці; 0,5 екз./м^2 за посухи 3–4 екз./м^2 на ячмені
П’явиці	Кущіння – вихід у трубку	10–15 екз./м^2– імаго
Кущіння – вихід у трубку	150–200 екз./м^2– личинки
Хлібні жуки	Колосіння – молочно-воскова стиглість	3–4 екз./м^2– імаго
Мишоподібні гризуни	Сходи – кущіння	50 жилих нір на 1 га
Кукурудза на зерно і силос
Грунтові шкідники (дротяники, несправжні дротяники, личинки хрущів)	Перед сівбою	3–5 екз./м^2
Озима та інші підгризаючі совки	Сходи – 3–4 справжніх листки	2–3 гусениці/м^2 або 4–6% ушкоджених рослин
Лучний метелик	Сходи – 5–6 листків	5–10 гусениць/м^2
Викидання волоті	15–20 гусениць/м^2
Стебловий кукурудзяний метелик	3 листки – стеблування	20 імаго/феромонну пастку (або коритце)
Викидання волоті – воскова стиглість	18% рослин з яйцекладками або 6–8% рослин з гусеницями, 1–2 гусениці на рослину
Після збирання врожаю	15% заселено рослин
Шведська муха	2–3 листки	30імаго/100 помахів сачком або 1–2 личинки на рослину за заселення 15–20% рослин
Смугаста хлібна блішка	Викидання волоті – воскова стиглість	10–15 екз./рослину
Попелиця	Викидання волоті – воскова стиглість	20% заселено рослин
Чорний довгоносик	Сходи	2–3 жуки/м^2
Чорниші	Сходи	2–3 жуки/м^2
Південний сірий довгоносик	Сходи	2–3 жуки/м^2
2–3 листки	3–4 жуки/м^2
Західний кукурудзяний жук	3 листки – стеблування	2–8 личинок на рослину
Викидання волоті – воскова стиглість	0,5 імаго/рослину за заселення 1% рослин
Горох, соя
Бульбочкові довгоносики	Сходи – 2–3 справжніх листки	10–15 жуків/м^2
Горохова попелиця	Початок бутонізації – масове цвітіння	30–50 екз./10 помахів сачком або 20% заселених рослин
Гороховий трипс	Цвітіння	1 імаго на 2 квітки або 2 личинки на 1 квітку
Гороховий зерноїд	Бутонізація – початок цвітіння	2–3 імаго/10 помахів сачком або 60 яєць/м^2
Після збирання врожаю	> 10 екз./кг зерна
Горохова плодожерка	Цвітіння	40 метеликів на 1 ловче коритце за ніч;
Формування бобів	25–30 яєць/м^2або 10% заселених бобів
Капустяна совка	Через 2–3 тижні після масового льоту метеликів	15–20 гусениць/100 рослин
Люцернова совка	Стеблування	8–10 гусениць/м^2
Після цвітіння	3–5 гусениць/м^2
Соєва плодожерка	Після цвітіння	2–3 яєць на рослину або 5% заселених рослин
Клопи	Протягом вегетації	0,5 екз./рослину
Цукровий буряк (кормовий, столовий)
Озима та інші підгризаючі совки	Сходи – змикання рядків	1–2 гус/м^2 або 15% ушкоджених рослин; 20–30 екз./феромонну пастку (коритце з шумуючою мелясою)
Листогризучі совки	Змикання листків у рядках	2-3 личинок/м^2 20–30 екз./феромонну пастку (коритце з шумуючою мелясою)
Дротяники та несправжні дротяники	Перед посівом	1,5–2 екз./м^2
Лучний метелик	2–10 справжніх листків	4–5 гусениць/м^2
Друга половина вегетації (ріст кореня)	15–20 гусениць/м^2
Личинки хрущів	Перед посівом	2,5–3,5 екз./м^2
Звичайний буряковий довгоносик	Сходи – змикання рядків	0,2–0,3 екз./м^2(за точного висіву), 2–4 екз./м^2 (при звичайного висіву) – жуки
Бурякова мінуюча муха	Сім’ядолі – 1 пара справжніх листків	4–8 яєць/рослину
2 пари листків	10–14 яєць/рослину
3 пари листків	10–20 яєць/рослину або 2–5 личинок/рослину
Бурякова щитоноска	2—4 пари справжніх листків	0,7–1,2 екз./м^2; 2–3 екз./м^2 за сприятливих для рослин погодних умов
Бурякові блішки	Сходи	3–7 екз./м^2за точного висіву і сухій прохолодній весні; більше 10 жуків за густоти 25–30 рослин/м^2 і вологій теплій весні
Бурякова крихітка	До появи сходів	300 екз./м^2– жуки
Сім’ядольні листки	6 екз./рослину – жуки
2 справжніх листки	10–12 екз./рослину – жуки
4 справжніх листки	18–20 екз./рослину – жуки
Піщаний мідляк	Сходи	2–3 екз./м^2– жуки
Листогризучі совки	Протягом вегетації	2–3 екз./м^2 (І генерація) 5–6 екз./рослину (II генер.) або 25% ушкодженої листової поверхні
Буряковий клоп	Після змикання рядків	10–15 екз./рослину; на висадках 5–10 екз./рослину
Польовий клоп	Після змикання рядків	10–15 екз./рослину; на висадках 5–10 екз./рослину
Великий люцерновий клоп	Сходи	2–3 екз./м^2
Бурякова коренева попелиця	Липень – серпень	5% заселених рослин
Бурякова листкова попелиця	Протягом вегетації	Заселено рослин: у травні – 5%, червні – 10%, липні – 15%
Бурякова мінуюча міль	6 – 8 листків	0,5 гус./рослину
Формування коренеплоду	0,8–1 гус./рослину
Початок відмирання листків	2 гус./рослину.
Бурякова нематода	Сходи – технічна стиглість	200 личинок/100 г. грунту
Соняшник
Дротяники та несправжні дротяники	Перед посівом	3–5 екз./м^2
Лучний метелик	Впродовж вегетації культури	8–10 гусениць/м^2 – (І покоління), 20 гус./м – (II покоління)
Довгоносики, піщаний мідляк	Сходи – І пара справжніх листків	>2 жуки/м^2
Соняшникова попелиця	Впродовж вегетації	20% заселених рослин
Насіннєва люцерна
Бульбочкові довгоносики	Сходи, відростання	5–8 екз./м^2 або ушкоджено 10–15% листя
Листковий люцерновий довгоносик	Стеблування, бутонізація	5–8 жуків або 20–30личинок на 100 помахів сачка, або 3–8 жуків/м^2
Жовтий люцерновий насінеїд	Стеблування – бутонізація	15–20 жуків на 100 помахів сачка або 5–8 жуків/м^2
Люцерновий клоп	Відростання – бутонізація	30–50 екз. на 100 помахів сачком
Клопи сліпняки	Відростання – бутонізація	10–15 екз. на 100 помахів сачком
Клопи лігуси	Бутонізація –цвітіння	15 екз./м^2 або 50 екз. на 100 помахів сачка
Люцернова товстоніжка	Початок плодоутворення	20–25 екз. на 100 помахів сачка
Листогризучі совки	Стеблування – бутонізація	5–10 гусениць/м^2
Великий люцерновий довгоносик	Відростання	1 екз./м^2 або 100 жуків на100 помахів сачком, або ушкоджено 25% рослин
Озима совка	Відростання	3–8 гус./м^2 або 15% ушкоджених рослин
Люцернова совка	Стеблування і далі	8–10 гусениць/м^2
Совка–гамма	Бутонізація	5 гусениць/м^2
Люцернова квіткова галиця	Бутонізація	10 екз./м^2, або на 10 помахів сачком
Попелиці	Початок плодоутворення	500–600 екз. на 100 помахів сачком
Лучний метелик	Впродовж періоду вегетації	10 гусениць/м^2 (І покоління), 20 гусениць/м^2 (II покоління)
Конюшина
Конюшинові довгоносики	Бутонізація – цвітіння	15–25 жуків/м^2 або10–20 жуків/10 помахів сачком; 1 личинка/суцвіття
Бульбочкові довгоносики	Сходи – відростання	5–10 жуків/м^2, або 10–15% ушкоджених листків
Ріпак
Ріпакові блішки	Сходи (відростання)	1–3 жуки/м^2; 5 личинок/рослину-
Ріпаковий квіткоїд	Сходи (відростання)	6–10 жуків/рослину
Насіннєвий прихованохоботник	Сходи (відростання)	0,5–1 жук/рослину.
Капустяна попелиця	Упродовж вегетації	10% заселених рослин
Ріпаковий пильщик	Сходи і пізніше	2 личинки/м^2, або 2 ушкоджені рослини/м^2
Картопля
Колорадський жук	Сходи	5–10% заселених жуками кущів
Бутонізація – початок цвітіння (за масової появи личинок І та II віків)	10–15 личинок/1 кущ у теплі роки, 15–20 личинок/1 кущ – у вологі роки за 8–10% заселених кущів
Озима совка	Сходи	8 гусениць/рослину, 5–10 гусениць/м^2 або ушкоджено 10–15% кущів
Дротяники, несправжні дротяники	До сходів	5 личинок/м^2
28-крапкове сонечко	Сходи	1 жук/рослину
Цвітіння	3–8 личинок/рослину за заселення 10–15% рослин
Хрущі	До посадки	3–5 личинок/м^2
Велика картопляна попелиця	ІІ декада травня	заселено 5–10% рослин
червень	заселено 10–15% рослин
липень	заселено 15–20% рослин
Картопляна совка	Перед змиканням бадилля	5–10 личинок / 1 м^2
Картопляна міль	Протягом вегетації	За появи
Медведка звичайна	До посадки	Більше 1 особини / 1 м^2
Капуста
Хрестоцвіті блішки	Розсада	3–5 жуків/рослину за заселення 5–10% рослин
Листкова мутовка	10 жуків/рослину за заселення 25% рослин
Капустяні мухи	Листкова розетка	6–10 яєць або 5–6 личинок на рослину за заселення 5–10% рослин
Початок утворення головки	7–8 личинок/рослину
Капустяний і ріпний білани	Листкова розетка	3–5 гусениць/рослину або заселення гусеницями 10% рослин
Капустяна совка	Листкова розетка	1–2 гусениці/рослину за заселення 2–5% рослин
Формування головки	5 гусениць/рослину за заселення 6–8% рослин. Відловлювання 9–13 самців на 1 феромонну пастку за 5 діб
Капустяна міль	Листкова розетка	2–5 гусениць/рослину за заселення 10% рослин
Формування головки	5–10 гусениць/рослину за заселення 10–25% рослин
Капустяна попелиця	Початок формування головки	5–10% заселених рослин
Хрестоцвіті клопи	Початок формування головки	2–3 клопи/рослину
Ріпаковий пильщик	Формування головки	5–7 личинок/рослину за заселення 10–12% рослин
Стебловий капустяний прихованохоботник	Після висадки розсади	1 жук або 3 личинки на рослину за 10% заселених рослин
Озима совка	Після висадки розсади	0,5–1 гусениць/м^2
Медведка звичайна	Протягом вегетації	0,1 особини/1 м^2
Справжні та несправжні дротяники	До посадки	3–5 личинок /1 м^2
Цибуля
Цибулева муха	Формування цибулини	3–4 яєць/рослину за заселення 10% рослин
Цибулевий прихованохоботник	Ріст листків	5–10 личинок/рослину; 2–4жуки/м^2
Морква
Морквяна муха	Початок вегетації	1 яйцекладка/20 рослин
Огірки
Тютюновий трипс	Впродовж вегетації	11 екз./листок
Баштанна попелиця	Перша половина вегетації	7–15% заселених рослин
Друга половина вегетації	25–30% заселених рослин
Павутинний кліщ	В період вегетації	5% заселених рослин
В період вегетації (закритий ґрунт)	1–1,5 бала заселення листя; 15% заселених листків
Теплична білокрилка	В період вегетації (закритий ґрунт)	40 особин/лист
Помідори
Бавовникова совка	1-е покоління	15–20 яєць на 100 рослин
2-е покоління	40–90 яєць на 100 рослин
Дротяники, несправжні дротяники	До висадки розсади	5 личинок/м^2
Павутинний кліщ	В період вегетації	5% заселених рослин
В період вегетації (закритий ґрунт)	1–1,5 бала заселення листя; 15% заселених листків
Теплична білокрилка	В період вегетації (закритий ґрунт)	10 особин/лист
Перець
Попелиці	В період вегетації	2–5% заселених рослин
Яблуня
Яблунева плодожерка	До розпускання бруньок	10–15 гусениць на 1 м ловильного пояса
Ріст та достигання плодів	2–5 яєць на 100 плодів або 1–3% ушкоджених плодів
Перше покоління	Відловлювання 3–5 самців на феромонну пастку за тиждень
Друге покоління	Відловлювання 2–3 самців на феромонну пастку за тиждень
Плодові кліщі	До розпускання бруньок	50–100 яєць на 10 см гілки або 10–15 яєць на 1 плодушку
Після розпускання бруньок до початку росту плодів	3–5 кліщів/листок
Після початку росту плодів до збирання врожаю	5–7 кліщів/листок
Яблунева медяниця	До розпускання бруньок	10–25 яєць на 10 см гілки або 5–10 яєць/плодушку
Рожевий бутон	5–8 личинок/розетку
Казарка	Від розпускання бруньок до цвітіння	7–9 жуків/дерево (струшування)
Букарка	Від розпускання бруньок до цвітіння	30–40 жуків/дерево (струшування)
Сірий бруньковий довгоносик	Розпускання бруньок (зелений конус)	15–20 жуків на 1 м ловильного пояса або 3–5 жуків на 1 м гілок
Яблуневий квіткоїд	До початку сокоруху	15–20 жуків на 1 м ловильного пояса
Розпускання бруньок	30–40 жуків/дерево (струшування); 10–15 ушкоджених бруньок із 100 оглянутих
Зелена яблунева попелиця	До розпускання бруньок	4–8 яєць на 10 см гілки
Протягом вегетації	10–15% заселених листків
Сіра яблунева попелиця	Розпускання бруньок – цвітіння	5–10% заселених квіткових розеток
Після цвітіння	5 колоній/100 листків
Непарний шовкопряд, кільчастий шовкопряд	До розпускання бруньок	0,5–2 яйцекладки на дерево
Після розпускання бруньок	10–15% ушкоджених листків
Моновольтинні види листовійок: розанова, глодова, строкато-золотиста Полівольтинні види листовійок: сітчаста, смородинова	До розпускання бруньок	3–5 кладок яєць/дерево
До початку цвітіння	0,5–3 гусениці/м гілки; 10–15% ушкоджених листків
До початку цвітіння	1% ушкоджених розеток; 4–10 гусениць/100 розеток
Цвітіння	2 гусениці/100 зав’язей; 3% ушкоджених зав’язей
Брунькова листовійка	Зелений конус	5–8% ушкоджених бруньок; 3 гусениць/погонний м гілки
Формування бутонів	15 гус/100 розеток.
Плодова міль-листовійка	Через 2–3 тижні після цвітіння і далі	8 гус/100 листків; 4–6 ушкоджених розеток
Каліфорнійська щитівка	До розпускання бруньок	2–3 бали заселення дерев; 0,5 личинок/погонний м гілки
Ріст плодів	2–3% заселених плодів
Комоподібна щитівка	До розпускання бруньок	3–5 щитків/10 см гілки; 20 личинок /погонний м гілки
Початок вегетації	5 личинок/см скелетних гілок
Яблунева міль	До цвітіння	0,5–1 щиток на 1 м гілки
Після цвітіння	1–2 гнізда гусениць/дерево
Мінуючі молі	Після цвітіння	0,5–1 міна/листок
Середина літа	1–3 міни/листок
Яблуневий пильщик	Кінець цвітіння	2–4% ушкоджених зав’язей
Зимовий п’ядун	До розпускання бруньок	5–9 гусениць на 1 м гілки або 5–40% ушкоджених бруньок
Перед цвітінням	7–10 гусениць на 1 м гілки або 1–3 гусениці на 100 суцвіть
Після цвітіння	10–15 гусениць на 100 гілок (струшування) або 12–15 ушкоджених зав’язей на 100 розеток
Білан жилкуватий, золотогуз	До розпускання бруньок	1 гніздо/2–3 м крони
Після розпускання бруньок	10–15% ушкоджених листків
Дротяники, несправжні дротяники	Протягом вегетації	10–12 личинок / 1 м^2в прикореневій зоні рослин
Груша
Грушевий плодовий пильщик	Після цвітіння	3–5 яєць/100 листків; 3–4% заселено зав’язі
Східна плодожерка	Ріст плодів	1 самець/феромонну пастку за 5 діб
Грушева листоблішка	Відокремлення бутонів	10 колоній на 100 гілок
Попелиці	Відокремлення бутонів	10 колоній/100 листків; 5 колоній/100 квіткових розеток
Грушевий клоп	Після цвітіння	200 личинок/100 листків
Ріст плодів	300 личинок/100 листків
Вишня, черешня
Вишневий трубкокрут	Кінець цвітіння	8 жуків/10 гілок (струшування)-
Вишнева попелиця	Розпускання бруньок	10 колоній/100 бруньок
Слива
Сливова плодожерка	Цвітіння	5 самців/феромонну пастку за 5 діб
Утворення зав’язі	5% зав’язі з яйцями
Розвиток плодів	2–5% ушкоджено плодів
Сливові пильщики	Цвітіння	5% ушкоджених квіток
Після цвітіння	3–4% заселено зав’язі
Акацієва несправжня щитівка	До розпускання бруньок	5–10 личинок/10 см гілки
Відокремлення бутонів	10 колоній/100 листків
Попелиці	Після цвітіння	15 колоній/100 листків
Виноград
Гронова листовійка	Перше покоління	5–10 гусениць/100 грон
Друге і третє покоління	9–12 гусениць/100 грон
Кліщі	До цвітіння	2–3 кліщі/листок
Після цвітіння	4– 6 кліщів/листок
Протягом вегетації	30–50% заселених кліщами листків
Дротяники та несправжні дротяники	Підготовка грунту для посадки	8–10 личинок/м^г.
Смородина
Смородиновий бруньковий кліщ	До розпускання бруньок	Заселення 20% кущів або1 бал ушкодження
Смородинова попелиця	Після цвітіння	Заселення 20% кущів або II бали ушкодження
Смородинова вузькотіла златка	Після цвітіння	5–8 жуків на кущ
Смородинова стеблова галиця	Після цвітіння	20–25 % заселених кущів
Аґрус
Аґрусова вогнівка	Після цвітіння	2–5% заселених суцвіть
Суниці
Суничний кліщ	В період вегетації	15–20% рослин з другим балом заселення
1	2	3
Шкідники льону
Льонова блішка синя	Сходи	10-15 імаго /1 м^2(10-суха погода; 15-прохолодна)
Льоновий трипс	Бутонізація	Понад 40-50 імаго та личинок / рослину
Льонова плодожерка	Бутонізація	1% пошкоджених коробочок / 1 м^2
Шкідники хмелю
Павутинний кліщ	1) До цвітіння 2) Після цвітіння	1) 5-7 особин / листок нижнього ярусу 2) 7-8 особин / листок
Великий люцерновий довгоносик	Відростання пагонів	1-2 імаго / кущ
Хмельова блішка	Відростання пагонів–поява листочків	5-7 імаго / 1 кущ
Хмельова попелиця	Травень–вересень	1) 5-7 крилатих самок / листок; 2) 20-25 безкрилих особин / листок
Хмельовий слизистий пильщик	ІІ дек. червня–липень	1-2 личинки / рослину
Шкідники овочевих культур
Хрестоцвіті блішки	1) Висадка розсади.   2) Листкова путівка.   3) Початок утвореня качана	1) 3-5 імаго / рослину при заселені 10% рослин. 2) 3-5 ім. / росл. при заселе-ні більше 50% рослин 3) 3-5 ім. / росл. при заселе-ні більше 50% рослин
Капустяна муха	Листкова мутівка	6-10 яєць, або 5-6 личинок/рослину
Капустяний та ріпаковий білани	Листкова мутівка	2-3 гусениці / рослину при 10% заселених рослин
Хрестоцвіті клопи	Початок утворення качана	2-3 жука / рослину
Капустяна попелиця	Початок утворення качана	5-10% рослин з колоніями
Павутинний кліщ на помідорах	Бутонізація – утворення плодів	3-5 кліщів / листок
Цибулева муха	Сходи	3-4 яйця / рослину
Морквяна муха	Ріст цибулини	1 яйцекладка / 20 рослин
Шкідники плодових зерняткових і ягідних культур
Яблунева медяниця	1) До розпускання бруньок; 2) Рожевий бутон	1) 10-15 яєць /10 см гілок,; 2) 5-8 личинок/1 розетку
Зелена яблунева попелиця	1) До розпушування бруньок; 2) Протягом вегетації	1) 4-8 яєць/10 см гілок;1:60 до 1:25; 2) 10-15 листків заселених попелицею із 100
Яблунева комоподібна щитівка	До розпускання бруньок	20-30 особин/10 см гілки
Суничний кліщ	Протягом вегетації	15-20 особин/100 рослин
Яблуневий довгоносик-квіткоїд	1) До початку сокоруху; 2) Розпускання бруньок	1) 15-20 імаго/1 м ловильного пояса; 2) 30-40 імаго / дерево
Казарка	Відростання бруньок– цвітіння	7-9 імаго / дерево
Білан жилкуватий	До розпускання бруньок	1 гніздо / 2-3 м^2 крони
Шовкопряди	1) До розпускання бруньок   2) Розпускання бруньок	1) 0,5-1 яйцекладка / дерево; 2) 10-15 пошкоджених листків із 100 оглянутих
Яблунева плодожерка	1) До розпускання бруньок;     2) Ріст та достигання плодів;	1) 10-15 гусен. у коконі/1 м ловильного пояса завширшки 10 см; 2) 2-5 яєць/100 плодів
Малиново-суничний довгоносик-квіткоїд	Бутонізація	35-55 імаго / 100 стебел

Дата добавления: 2014-11-06