Вимоги до оформлення матеріалів курсової роботи

1. Оформлення пояснювальної записки. Пояснювальна записка до курсової роботи виконується на стандартних аркушах формату А4 книжкової орієнтації з одного боку. Аркуші повинні мати рамки з відступом від верхнього, нижнього, правого краю на 5 мм і лівого - 20 мм. На кожному аркуші розміщується штамп, у якому вказують шифр курсової роботи (складається з номера шифру групи та номера залікової книжки) і номер сторінки.

У разі виконання пояснювальної записки у текстовому редакторі необхідно дотримуватися наступних вимог: шрифт - Times New Roman; розмір - 14 pt; міжрядковий інтервал - 1,5; вирівнювання тексту за шириною; абзацний відступ на 1 см. Заголовки розділів повинні набиратися шрифтом верхнього регістра та виділятися жирним.

2. Розроблення креслень. При розробленні креслень необхідно керуватися вимогами стандартів щодо розміщення креслень, масштабів, позначень, товщини ліній, нанесення розмірів, розташування написів і шрифтів, насиченості аркушів.

Креслення виконують на 1 аркуші основного формату А1 та на 1 аркуші основного формату А2; рамку креслення наносять зверху, праворуч і знизу на відстані 5 мм, ліворуч - 20 мм (для можливого підшивання).

Аркуш компонують та читають із лівого верхнього кута до правого нижнього кута. Схема конструкції розмішується в лівому верхньому куті аркуша, а штамп - у правому нижньому куті аркуша. Основна проекція креслення конструкції повинна відповідати робочому положенню конструкції: горизонтальні елементи - в горизонтальному положенні, вертикальні - у вертикальному.

Над заголовком основної проекції елемента розміщують вигляд зверху, під основною проекцією - вигляд знизу, праворуч - вигляд справа і так далі, бажано у прямій проекції, тоді допоміжні проекції не треба надписувати. Якщо пряма проекція неможлива, то такі вигляди чи розрізи позначають розімкненою лінією й стрілками, що показують напрям вигляду (розрізу). Поряд зі стрілками ставлять цифри порядкового номера вигляду (розрізу). Над виглядом (розрізом) робиться надпис: 1-1 підкреслений суцільною товстою лінією. Зображуючи розрізи та перерізи елементів, останні не заштриховують.

Основну проекцію конструкції розміщують на кресленні так, щоб лівий бік конструкції був обернений у лівий бік аркуша. Лівий бік конструкції визначається за монтажною схемою при погляді знизу вгору або справа наліво.

Для довгих суцільних елементів (колони, ферми) можливі різні масштаби для довжини й перерізу при правильному взаємному розміщенні деталей і взаємній відповідності проекцій. Причому масштаби не можуть бути використані для визначення розмірів деталей (крім зазначених нижче випадків). Зображення окремих складних деталей на кресленні може бути виконано в більшому масштабі, ніж масштаб основного перерізу елемента.

Розміщення окремих креслень повинне бути не ближче ніж 10 мм одне від одного і від рамок, ті самі вимоги стосуються розміщення заголовків. Масштаби вибирають відповідно до стандартів такими, щоб креслення можна було легко та зручно прочитати й насиченість аркушів була достатня (для схем металевих конструкцій допустиме відхилення від вимог стандарту).

Рекомендовані масштаби зображень на кресленнях: схеми розміщення елементів і геометричні схеми - 1:100; 1:200; 1:300 (нестандартний); 1:400; 1:500; поперечні розрізи - 1:50; 1:75; 1:100; елементи решітчастих конструкцій за сіткою - 1:20; 1:25; 1:30 (нестандартний); 1:50; вузли металоконструкцій - 1:10; 1:15; 1:20. При розміщенні на одному форматі креслень різного масштабу останній треба вказувати під назвою відповідного креслення (за типом М 1:20). Допустима зміна масштабу, наприклад для збільшення товщини дуже тонких деталей.

При кресленні кроквяної ферми спочатку викреслюються осі (уклін 1,5% поясів обов'язково враховується) з масштабом 1:20; 1:25; 1:30, після чого викреслюються елементи ферми за масштабом 1:10; 1:15; 1:20. По можливості, креслення ферми не мають заходити за лівий край специфікації та штампу.

Лінії креслень повинні відповідати нормативним вимогам. Товщина суцільної основної лінії S має бути 0,8...1 мм, однаковою для всіх зображень на даному кресленні одного масштабу. Найменша товщина ліній - 0,3 мм; найменша відстань між лініями - 0,8 мм. Суцільні основні і тонкі лінії для рамок креслення, таблиць, основних написів та специфікацій вибирають товщиною від 1 мм до 0,3 мм. Полиці ліній-виносок треба креслити, а написи підкреслювати тонкими суцільними лініями. Для зображення довгих ліній обривів слід застосовувати суцільні тонкі лінії з кількома зламами товщиною 0,3 мм. Обриви показують перпендикулярно до осі елемента.

Довжину штрихів у штрихових лініях вибирають від 2 до 8 мм (звичайно 4 мм), а відстань між штрихами - приблизно в 2-4 рази меншою за її довжину.

Довжина штрихів у штрихпунктирних тонких лініях повинна бути від 5 до 30 мм. Відстань між штрихами має бути в межах 3...5 мм (посередині крапка). Штрихпунктирні лінії слід починати й закінчувати (а також перетинати між собою) штрихами, а не крапками. Довжина штрихів і проміжків між ними повинна бути однаковою уздовж лінії. Лінії креслення не мають перетинатися цифрами й надписами. Приклад оформлення креслень наведено у додатку Л.

4.Контрольні запитання для підготовки до захисту курсового проекту

1. Які вихідні дані використовуються при визначенні вертикальних і горизонтальних розмірів поперечної рами каркасу?

2. Які уніфіковані розміри використовують при компоновці рами?

3. Призначення системи в’язей каркасу, які навантаження сприймають: вертикальні в’язі між колонами, між фермами покриття, горизонтальні в’язі (поздовжні, поперечні) по верхнім та нижнім поясам стропильних ферм.

4. Чи відрізняються конструктивна та розрахункова схеми рами, якщо так, то чим? Що таке «розрахункова схема»?

5. Як визначаються навантаження на раму від маси покриття та снігу, кранів та вітру? Пояснити суть коефіцієнтів надійності по навантаженням?

6. Накреслити розрахункову схему рами з позначенням всіх діючих навантажень.

7. Пояснити суть методу статичного розрахунку рами. Які спрощені посилання прийняті при розрахунку?

8. Пояснити суть поєднання навантажень для визначення найбільш вигідних комбінацій зусиль. Обґрунтувати достовірність такого поєднання.

9. Пояснити суть розрахунку рами на ЕОМ за програмою (SKAD, ЛИРА..). Охарактеризувати переваги автоматизованого розрахунку, порівняти результати розрахунків, виконаних в ручну та на комп'ютері.

10. Яким методом визначають зусилля в стержнях?

11. Пояснити методику підбору перерізу стержнів ферми (таблиця підбору перерізів).

12. Пояснити методику розрахунку конструювання вузлів ферми, які дані отримують в результаті конструювання вузлів?

13. Пояснити ефект жорсткого з’єднання ригеля з колонами, як воно реалізується?

14. Для чого враховується просторова робота каркасу, в статичному розрахунку рами?

15. Типи колон та їх перерізів. Галузі застосування суцільних ступінчатих та крізних колон.

16. Як визначається розрахункові довжини ділянок колони в площині згину та з площини? Показати вісь колони в деформованому стані після втрати стійкості.

17. Пояснити принцип підбору перерізу та перевірки стійкості верхньої та нижньої частин колони в полощині рами та з неї.

18. Перевірка місцевої стійкості поясних листів та стінки суцільних колон. До чого може призвести місцева втрата стійкості стінки?

19. Призначення елементів решітки наскрізних колон. Які зусилля виникають в них? Коефіцієнт умов роботи для розкосів і стійок.

20. Діафрагми в нижній частині наскрізної колони, їх призначення та конструювання.

21. Пояснити принцип розрахунку з’єднань верхньої частини колони з нижньою, конструктивні рішення, призначення траверси, ребер та плити оголовка на уступі. Які комбінації зусиль виконують при цьому?

22. Пояснити принцип роботи та розрахунку бази колон, типи баз.

23. Призначення анкерних болтів, вибір комбінації зусиль (M, N) для розрахунку анкерних болтів.

24. Організація проектування металевих конструкцій, особливості та зміст креслень, розроблених на стадії КМ та КМД. Ким вони розробляються?

25. Які типові конструкції огородження (плити покриття, стінові панелі, віконні перельоти) використані в проекті.

26. Техніка графічного оформлення креслень проекту, побудова.

27. Призначення специфікації сталі для ферми, як вона складається? Приклади складання специфікації для декількох позицій.

28. Показати деталь, вузол, елемент конструкції в двох проекціях, зробити ескізний рисунок детали, вузла, розрізу.

29. Накреслити переріз будь-якого елементу або деталі.

30. Вказати розрахункові характеристики використаних в проекті матеріалів.

31. Докладно поясніть цілі і задачі навчально-дослідної роботи, виконаної в рамках курсового проекту. Охарактеризуйте отримані результати.

32. Які міри прийняті для економії металу, скорочення термінів будівництва, зменшення вартості і трудомісткості будівельно-монтажних робіт?

33. Які сучасні матеріали використовуються в проекті?

Дата добавления: 2014-11-06