Тема 2.2. Розвиток політичної думки в Україні

1. Ідею православної віри як об’єднуючого начала Київської держави відстоював:

а) Нестор Літописець

б) Володимир Великий

в) Ярослав Мудрий

г) Митрополит Іларіон

д) Даниїла Заточник.

2. Ідеологічну санкцію удільно-династичному князюванню і феодальній роздробленості держави надав:

а) Нестор Літописець

б) Володимир Великий

в) Ярослав Мудрий

г) Митрополит Іларіон

д) Даниїла Заточник

3. Ідеологічну санкцію удільно-династичному князюванню і феодальній роздробленості держави було видано у творі:

а) «Правда Ярослава»

б) «Слово о полку Ігоровому»

в) «Повість минулих літ»

г) «Повчання дітям»

д) «Слово про закон і благодать»

4. У «Слові про закон і благодать» митрополита Іларіона відстоюються ідея:

а) домінування православної церкви над князівською владою

б) необхідності об’єднання удільних князів проти зовнішньої загрози

в) що єдиновладна форма правління є основною запорукою єдності і сили держави, її територіальної цілісності

г) що єдність держави забезпечується не єдиновладдям великого князя Київського, а духовною єдністю, що йде від церкви як соціального інституту та організації.

д) чеснот, якими повинен володіти князь, щоб виконати свій обов’язок перед Богом і своїми підданими

5. Раннє обґрунтування засад правової держави було зроблено у творах:

а) С. Оріховського-Роксолана

б) Ю. Дрогобича

в) П. Скарги

г) П. Могили

д) Х. Філалета

6. У проблемі стосунків «король - закон», визначав що «закон є вищим за короля»:

а) Митрополит Іларіон

б) Даниїла Заточник.

в) С. Оріховського-Роксолана

г) Петро Могила

д) Пилип Орлик

7. «Угода з Конституції прав і свобод Війська Запорізького» була написана:

а) С. Оріховським-Роксоланом

б) Ю.Дрогобичем

в) П. Орликом

г) П. Могилою

д) Х. Філалетом

8. Ствердження про «закон, вищий за короля» висунув у ХІV ст. український мислитель:

а) С. Оріховський-Роксолан

б) Ю.Дрогобич

в) П.Скарга

г) П. Могила

д) Х. Філалет

9. Проблема конституційно-державного устрою української держави вперше була запропонована:

а) С. Оріховським-Роксоланом

б) Ю. Дрогобичем

в) П. Орликом

г) П. Могилою

д) Х. Філалетом

10. Обстоюючи ідею рівності громадян держави, що належали до різних конфесій Христофор Філалет використовує як аргумент тезу:

а) про примат церковної влади над світською

б) про рівність обов’язків всіх громадян перед державою

в) про рівність всіх перед правителем

г) про необхідність відмовитись від держави і замінити її альтернативним механізмом організації суспільного життя – «соборноправністю»

д) про необхідність створення українцями своєї владної еліти у Речі Посполитої.

11. Основну ідею гуманізму - принцип спільного блага як блага народу, а також ідею природного права, відповідно до якої кожен народ, зокрема український, має право на власну державність актуалізував:

а) І. Вішенський

б) Ю. Дрогобич

в) П. Русин

г) С. Оріховський-Роксолан

д) С. Кленович

12. Утопічний суспільний ідеал, заснований на принципах буття ранньохристиянської общини, репрезентував:

а) І. Вішенський

б) Ю. Дрогобич

в) П. Русин

г) С. Оріховський-Роксолан

д) С. Кленович

13. Українська козацька держава набувала форми аристократичної республіки, в якій старшина повинна була відігравати домінуючу політичну роль у:.

а) «Березневих статтях»

б) «Гадяцькому трактаті»

в) «Літописі Граб’янки»

г) «Книзі буття українського народу»

д) «Слові про закон і благодать»

14. Можливість і доцільність існування українських земель в складі Речі Посполитої в статусі окремої політико-територіальної одиниці допускалася:

а) І. Вішенським

б) П. Могилою

в) Б. Хмельницьким

г) С. Яворським

д) Ф. Прокоповичем

15. Програмний документ Кирило-Мефодіївського товариства:

а) «Слово про закон і благодать»

б) «Книга буття українського народу»

в) «Повість минулих літ»

г) «Левіафан»

д) «Маніфест Комуністичної партії»

16. Теорія «національного самовизначення» належить:

а) М. Грушевському

б) Д. Донцову

в) В. Липинському

г) В. Винниченко

д) І. Франко.

17. Європейську орієнтацію націонал-комуністів відстоював:

а) І.Франко

б) І. Багряний

в) Д. Донцов

г) Б. Кістяківський

д) М. Хвильовий

18. Націонал-комуністичний напрям української політичної думки кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. репрезентували:

а) О. Кобилянська, І. Франко

б) І. Багряний, С. Томашевський

в) М. Міхновський, Д. Донцов

г) М. Драгоманов, Б. Кістяківський

д) М. Хвильовий, О. Шумський

19. Прихильниками радикально-націоналістичної ідеології в Україні наприкінці ХІХ-початку ХХ ст. були:

а) О.Кобилянська, І.Франко

б) В.Липинський, С.Томашевський

в) Д. Донцов, Ю. Липа

г) М. Драгоманов, Б. Кістяківський

д) М. Хвильовий, О. Шумський

20. Націоналістичний напрям у політичній думці в Україні в кінці ХІХ - на початку ХХ ст. представляли:

а) О. Кобилянська, І. Франко

б) І. Багряний, С. Томашевський

в) М. Міхновський, Д. Донцов

г) М. Грушевський, С. Шелухін

д) П. Куліш, В. Липинський

21. Консервативно-державницький напрям української політичної думки кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. репрезентували:

а) О.Кобилянська, І.Франко

б) В.Липинський, С.Томашевський

в) М.Міхновський, Д.Донцов

г) М.Драгоманов, Б.Кістяківський

д) М.Хвильовий, О.Шумський

22. Народницько-демократичний напрям української політичної думки кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. репрезентували:

а) О. Кобилянська, І. Франко

б) І. Багряний, С. Томашевський

в) М. Міхновський, Д. Донцов

г) М. Драгоманов, Б. Кістяківський

д) М. Грушевський, С. Шелухін

23. Ліберально-демократичний напрям української політичної думки кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. був представлений:

а) О. Кобилянська, І. Франко

б) І. Багряний, С. Томашевський

в) М. Міхновський, Д. Донцов

г) М. Драгоманов, Б.Кістяківський

д) П. Куліш, В. Липинський.

24. Соціал-демократичний напрям української політичної думки кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. репрезентували:

а) О. Кобилянська, І. Франко

б) І. Франко, В. Винниченко

в) М. Міхновський, Д. Донцов

г) М. Драгоманов, Б. Кістяківський

д) М. Хвильовий, О. Шумський

Тема 3. Політична система суспільства.

1. Сукупність політичних інститутів, що пов’язані між собою і створюють стійку цілісність це:

а) державна влада

б) соціальна сфера

в) політична система

г) демократія

д) політичний режим

2. Які з перерахованих елементів складають політичну систему суспільства:

а) засоби масової інформації

б) громадянське суспільство

в) політичні партії

г) політична культура

д) церква

3. Які з перерахованих функцій політичної системи відносяться до функції «входу»:

а) вироблення нових правил і норм

б) реалізація існуючих правил і норм

в) контроль за дотриманням встановлених норм

г) агрегація інтересів

д) артикуляція інтересів

4. Яке з перерахованих положень розкриває зміст функції «артикуляція інтересів»:

а) перетворення вимог на підтримку політичної системи

б) трансляція інтересів соціальних груп до політичної системи

в) виявлення і аналіз існуючих інтересів різних соціальних груп

г) реалізація політичної системою інтересів соціальних груп

д) узагальнення й інтеграція інтересів різних соціальних груп

5. Термін «система» було введено у науковий обіг в межах першої в історії наукової думки системної концепції - «Загальна теорія системи», таким вченим як:

а) К. Марксом

б) Л. фон Берталанфі

в) Т. Парсонсом

г) Г. Алмондом

д) П. Гуревичем

6. Поняття «система» для розгляду суспільства і суспільних відносин уперше було застосовано американським соціологом:

а) Д. Істоном

б) К. Дойчем

в) Г. Алмондом

г) У. Мітчеллом

д) Т. Парсонсом

7. Поняття «політична система», що відбиває стан політичного життя суспільства, політичних явищ і процесів у певній цілісності та усталеності, було введено в політологію:

а) у 20-х рр.. ХХ ст.

б) у 40-х рр.. ХХ ст.

в) у 60-х рр.. ХХ ст.

г) у 80-х рр.. ХХ ст.

д) у 90-х рр.. ХХ ст.

8. Функціональний метод дослідження політичної системи запропонував:

а) К. Маркс

б) М. Вебер

в) Д. Істон

г) Г. Алмонд

д) Г. Спенсер

9. Кого з зазначених вчених можна віднести до авторів класичної теорії «політичної системи»:

а) М. Вебера

б) К. Дойча

в) Г. Алмонда

г) Д. Істона

д) Т. Парсонса

10. Хто запропонував розглядати політичну систему як кібернетичну модель, яка вміщує у собі «навколишнє середовище», «вхід» та «вихід»:

а) М. Дюверже

б) Д. Істон

в) Р. Арон

г) М. Вебер

д) Г. Моска

11. Модель функціонування політичних систем запропонували:

а) Платон, Аристотель, Цицерон

б) К. Маркс, Ф. Енгельс, В. Ленін

в) М. Вебер, Р. Арон, У. Мітчелл

г) Д. Істон, К. Дойч, Г. Алмонда

д) Г. Спіро, Г. Алмонд, Т. Парсонс

12. За думкою Д. Істона взаємодія політичної системи з навколишнім середовищем здійснюється за допомогою:

а) держави

б) політичної влади

в) політичної культури

г) політичної свідомості

д) засобів масової інформації

13. Підхід до аналізу політичної системи як до певної сукупності взаємодій державних и недержавних структур, заснованої на виконанні ролей, був запропонований:

а) Д. Істоном

б) К. Дойчем

в) Г. Алмондом

г) У. Мітчеллом

д) Т. Парсонсом

14. За Г. Алмондом ядро політичної системи становить:

а) держава

б) політична влада

в) політична культура

г) політичної свідомость

д) політична ідеологія

15. Оберіть позиції які відносяться, за Г. Алмондом, до так званих «інституціональних» елементів політичної системи:

а) держава

б) партії

в) громадські організації

г) політична культура

д) групи інтересів

16. Оберіть позицію яка відноситься, за Г. Алмондом, до так званих «орієнтаційних» елементів політичної системи:

а) держава

б) партії

в) громадські організації

г) політична культура

д) групи інтересів

17. Виберіть 3 базові категорії теоретичної моделі політичної системи:

а) політична свідомість

б) зворотній зв'язок

в) політична культура

г) навколишнє середовище

д) реакція системи

18. Фраза «придбання політичних знань, залучення до політичних цінностей» характеризує таку функцію політичної системи, як:

а) функція політичного реагування

б) функція політичного рекрутування

в) функція політичної соціалізації

г) мобілізаційна функція

д) регулятивна(управлінська) функція

19. Фраза «реакція на імпульси, що находять ззовні або з середини системи» характеризує таку функцію політичної системи, як:

а) функція політичного реагування

б) функція політичного рекрутування

в) функція політичної соціалізації

г) мобілізаційна функція

д) регулятивна(управлінська) функція

20. Фраза «управління, координація поведінки індивідів та груп» характеризує таку функцію політичної системи, як:

а) функція політичного реагування

б) функція політичного рекрутування

в) функція політичної соціалізації

г) екстракційна функція

д) регулятивна (управлінська) функція

21. Фраза «підготовка та відбір політичних лідерів, еліт» характеризує таку функцію політичної системи, як:

а) мобілізаційна функція

б) функція політичного рекрутування

в) функція політичної соціалізації

г) дистрибутивна функція

д) регулятивна(управлінська) функція

22. Фраза «розподіл політичною системою благ, послуг та статусів» характеризує таку функцію політичної системи, як:

а) функція політичного реагування

б) функція політичного рекрутування

в) функція політичної соціалізації

г) дистрибутивна функція

д) регулятивна(управлінська) функція

23. Фраза «мобілізація ресурсів для виконання завдань системи» характеризує таку функцію політичної системи, як:

а) функція політичного реагування

б) функція політичного рекрутування

в) функція політичної соціалізації

г) екстракційна функція

д) регулятивна(управлінська) функція

24. Встановить відповідність між назвами фаз функціонування політичної системи та їх змістом:

1) «конверсія»	а)вплив на політичну систему навколишнього середовища у формі вимог і підтримки
2) «вихід»	б)реакція системи на вимоги навколишнього середовища, їх перетворення на певні рішення
3) «вхід»	в)здійснення ухвалених рішень у формі конкретних дій системи
4) «зворотній зв'язок»	г)вплив дій системи на навколишнє середовище з метою формування на «вході» певних вимог і забезпечення підтримки

25. Встановіть відповідність між критеріями типологізації та типами політичної системи:

1) «за типом панування»	а) традиційні, харизматичні, раціонально-легальні
2) «за типом суспільно-економічної формації»	б) відкриті і закриті
3) «за характером політичних цінностей»	в) ліберальні, традиційні, радикально-авторитарні(комуністичні), популістські, авторитарно-консервативні
4) «за характером зв’язків з навколишнім середовищем»	г) рабовласницькі, феодальні, капіталістичні і соціалістичні

26. Встановіть відповідність між авторами та тими критеріями типологізації політичних систем, що вони запропонували:

1) «за типом панування»	а) К. Поппер
2) «за типом суспільно-економічної формації»	б) М.Вебер
3) «за характером політичних цінностей»	в) К. Маркс
4) «за характером зв’язків з навколишнім середовищем»	г) Ж. Блондель

27. Встановіть відповідність між авторами та типологіями політичних систем, що вони запропонували:

1) традиційні, харизматичні, раціонально-легальні	а) К. Поппер
2) рабовласницькі, феодальні, капіталістичні і соціалістичні	б) М.Вебер
3.) відкриті і закриті	в) К. Маркс
4) ліберальні, традиційні, радикально-авторитарні(комуністичні), популістські, авторитарно-консервативні	г) Ж. Блондель

Дата добавления: 2014-11-06