Зона ураження при застосуванні сучасних засобів

Зоною ядерного ураження називається територія, у межах якої в результаті дії ядерної зброї відбулися масові ураження людей, сільськогосподарських тварин і рослин, а також руйнування й ушкодження будинків і споруд. Вона характеризується кількістю уражених, розмірами площ ураження, зонами зараження з різними рівнями радіації, зонами пожеж, затоплень і пошкоджень житлових будинків та інших будівель. Розміри зони в основному залежать від потужності, виду вибуху і рельєфу місцевості. Як критерій для визначення меж зон прийнятий надлишковий тиск у фронті ударної хвилі.

Для визначення можливого характеру руйнування і з'ясування обсягу РІНР, обумовлених впливом ударної хвилі, зону ядерного ураження умовно поділяють на чотири зони:

Зона повного руйнування: зовнішня межа - 50 кПа (0,5 кгс / см ²) , на неї припадає 12% всієї площі зони ураження, руйнування становлять 75% (повні) будівель і споруд, сховища зберігаються.

Зона сильних руйнувань з тиском на зовнішній межі 30 кПа (0,3 кгс / см ²), займає близько 10% площі зони. Спостерігаються сильні руйнування промислових споруд і повне руйнування житлових будівель, суцільні завали і пожежі. Рятувальні роботи полягають у розчищенні завалів, гасінні пожеж, порятунку людей з-під завалених сховищ, будинків, споруд.

Зона середніх руйнувань характеризується надлишковим тиском від 20 до 30 кПа, займає приблизно 18% площі зони. Спостерігаються завали, масові загоряння горючих матеріалів, масові санітарні втрати серед незахищеного населення. Рятувальні роботи полягають у гасінні пожеж і порятунку людей з-під завалів, зі зруйнованих і палаючих будинків.

Зона слабких руйнувань характеризується надлишковим тиском від 20 до 10 кПа, на неї припадає до 60% площі усієї зони. Спостерігаються слабкі руйнування, окремі завали, окремі пожежі. В цій зоні проводяться роботи з гасіння пожеж та порятунку людей з палаючих та частково зруйнованих будинків.

Зона хімічного ураження. Це територія, у межах якої в результаті впливу хімічної зброї чи НХР, що розлилися, відбулися масові ураження людей, сільськогосподарських тварин, рослин. Захист від впливу хімічних засобів ураження досягається використанням колективних та індивідуальних засобів захисту.

Зона бактеріологічного ураження. У результаті застосування бактеріологічних засобів утворюється зона бактеріального зараження, усередині якої можуть виникнути одна чи кілька зон ураження. Межі зон ураження встановлюються протиепідемічними установами медичної служби ЦЗ.

Для запобігання поширення інфекційних захворювань у зоні встановлюється карантин, а в прилеглих районах вводиться режим обсервації. Він передбачає повну ізоляцію зони ураження від населення. Населення у зоні розділяється, йому не дозволяється виходити зі своїх квартир, продукти доставляються по квартирах, припиняється робота підприємств, а ті, які працюють, переводяться на казармене становище. На території проводиться санітарна обробка людей, дезінфекція, виявлення хворих і їх госпіталізація. Терміни карантину встановлюються виходячи з тривалості максимального інкубаційного періоду захворювання. Його обчислюють з моменту госпіталізації останнього хворого і закінчення дезінфекції.

Дата добавления: 2014-11-06