Поняття, значення і система принципів кримінального процесу

Принципи кримінального процесу

ТЕМА З

§ 1. Поняття, значення і система принципів кримінального процесу

§ 2. Класифікація принципів кримінального процесу

§ 3. Характеристика окремих принципів кримінального процесу

Кримінальний процес України як діяльність органів дізнання, слідства, прокуратури і суду з порушення кримінальних справ, їх розслідування, судового розгляду регламентується нормами кримінально-процесуального права. Тому принципи кримінального процесу України як основоположні начала цієї діяльності також повинні бути закріплені в кримінально-процесуальних нормах найбільш загального характеру, бо інакше вони не регулюватимуть правову діяльність і відповідні правові відносини. Отже, першою і найважливішою ознакою поняття принципу кримінального процесу є їх нормативно-правовий характер, закріплення цих основоположних начал у законодавстві.

Принцип (від лат. ргіпсіро — основа, початок) у за-гальнонауковому розумінні — це основне, вихідне положення теорії, вчення, головне правило діяльності¹.

Вагомий внесок у розробку поняття принципів кримінального процесу зробив М. С. Строгович, який зазначав, що такими слід вважати найважливіші й визна-

¹ Словарь иностранных слов. — М., 1986. — С. 409.

ні правові положення, на яких базується кримінальний процес¹A JI. Ривлін при визначенні принципів зробив акцент переломленні загальнотеоретичного поняття в сфері имінального процесу, вказуючи, що начала «...регламен-•увдть найбільш загальні й найбільш важливі сторони організації та діяльності органів правосуддя»².

Приблизно таку саму думку висловив і В. Я. Чеканов³.

Досліджуючи проблему кримінально-процесуальних принципів, Я. О. Мотовиловкер дійшов висновку, що ними є «...закріплені основні начала діяльності органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю, нрава й обов'язки учасників всього кримінального судочинства, які виражають його політичну спрямованість, його найбільш важливі риси»⁴.

У працях інших авторів також містяться визначення процесуальних принципів, які по суті не відрізняються від наведених вище.

Наприклад, Ч. С. Касумов визначає критерії кримінально-процесуальних принципів таким чином: принцип — це основоположне начало, яке визначає сутність, зміст всього процесу, характерні його ознаки; принцип повинен випливати з завдань судового провадження і сприяти їх реалізації; відображати демократизм кримінального провадження; принцип повинен бути закріплений у кримінально-процесуальному законі; принцип може реалізовуватися в одній або кількох процесуальних стадіях, але обов'язково — в стадії судового розгляду; принцип кримінального процесу повинен бути тісно взаємопов'язаний з іншими принципами, при цьому не втрачаючи свого змісту⁵.

Слід визнати, що основною характерною ознакою принципів є те, що вони повинні мати нормативний характер. Вірно зазначив І. В. Тирічев: «...нормативність — най-

¹ Строгович М. С. Курс советского криминального процесса и принцип состязательности. — М., 1939. — С. 96.

² Ривлин А. Л. Понятие и система принципов советского правосудия. — м., 1962. — С. 33.

Чекавов В. Я. Криминальный процесс. Вопросы общей части. — Саратов, 1986. — С. 68.

* Мотовиловкер Я. О. О принципах объективности истины, презумпции невиновности и состязательности процесса. — Ярославль, 1978. — С. 22.

Касумов Ч. С. Презумпция невиновности в советском праве. — Баку, 1984. — С. 43.

важливіша властивість принципів, невід ємна від природи кримінального процесу як особливого роду процесуальної діяльності...»¹.

Розглядаючи критерії принципів, які запропонував Ч. С. Касумов, можна зазначити, що вимоги закріплення принципу в законі, визначення меж реалізації принципів належать до їх характеристики як норм права, а вказівка на те, що принципи відображають демократизм кримінального процесу при провадженні досудового і судового слідства, є ознакою, що залежить від зовнішнього прояву в ході правозастосовчої діяльності.

Підсумовуючи вище зазначене, необхідно підкреслити, що принципи кримінального процесу повинні бути закріплені у чинному законодавстві у вигляді норм-при-писів, що підтверджується їх повною відповідністю всім вимогам, що висуваються до правових норм. У деяких випадках, коли цього не сталося, виникають прогалини в чинному законодавстві, і підведення теоретичної бази під ці факти навряд чи можна вважати доцільним. Єдиний шлях для усунення цих протиріч полягає, на наш погляд, у приведенні законодавства в повну відповідність з теоретичними положеннями про кримінально-процесуальні принципи.

Отже, виходячи з визначення принципів кримінального процесу, до системи їх критеріїв доцільно віднести такі положення.

Принципи кримінального процесу:

— є основою формування всієї системи кримінально-процесуального права;

— закріплені в чинному законодавстві у вигляді правових принципів;

— найбільш повно виражають зміст кримінально-процесуального законодавства;

— поширюють свою дію на всі стадії кримінального процесу;

— тісно взаємопов'язані з державною політикою в сфері кримінального судочинства, з урахуванням положень міжнародних актів з прав людини;

— здійснюють охоронну та регулятивну дію щодо всіх кримінально-процесуальних норм.

¹ ТиричевИ. В. Принципы уголовного процесса. — М., 1983. — С. 6.

відповідно до цього, принципи кримінального процесу • „ячначити як основи створення та спрямованості всієї теми відповідної галузі права, що найбільш повно відоб-^жають зміст кримінально-процесуального законодавства, сно пов'язані з державною політикою в сфері криміналь-ого судочинства, є загальними для всіх стадій кримінального процесу та здійснюють охоронну і регулятивну дію шодо всіх кримінально-процесуальних норм.

Це визначення принципів має не лише теоретичне, а й практичне значення. Наприклад, у ході судового провадження у кримінальній справі уповноважені особи та громадяни постійно застосовують положення принципів, не завжди розуміючи їх сутність, що може призвести до недооцінки важливості принципів, та збільшення порушень при веденні кримінальних справ¹. При вивченні справ, рішення по яких було скасовано, встановлено, що основною причиною їх анулювання було саме недодержання вимог кримінально-процесуальних принципів. У будь-якому випадку порушення положень, закріплених в принципах, повинно вести до скасування будь-якого рішення, прийнятого органом дізнання, слідчим, прокурором і суддею (судом).

Принципи визначають основні напрями, перспективи розвитку процесуального права, є основою його удоскона лення. До числа принципів кримінального процесу У краї ни слід віднести основні начала організації (побудови) органів, які здійснюють кримінально-процесуальну діяльність, що обумовлено тією обставиною, що вони мають не тільки значення для судоустрою, а й кримінально-процесуальне значення. Наприклад, порушення принципу виборності або призначення суддів буде не тільки порушенням основ організації суду, а й потягне за собою незаконне і необгрунтоване винесення вироку, і це порушення призведе до безумовного скасування вироку.

Принципи кримінального процесу, як зазначав М. С. Стро-гович, це кримінально-процесуальні норми загального та визначального характеру, вони конкретизуються та деталізуються в нормах права, що стосуються тільки кримінального процесу².

Бюлетень законодавства і юридичної практики України. — К., 1993. — ^№ 4. — с. 229—330.

Строгович М. С. Право обвиняемого на защиту и презумпция невиновности. — М., 1984. — С. 18.

Тільки реалізація всіх принципів у їх сукупності, в системі, у взаємозв'язку і взаємодії сприятиме виконанню завдань кримінального судочинства. Можливість застосування кожного принципу має бути так урегульована в законі, щоб жодний принцип не заперечував інший (наприк-. лад, принцип установлення істини — принцип недоторканності особи і житла, невтручання в особисте життя громадян, таємниці листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень; принцип змагальності — принцип незалежності суддів і підкорення їх тільки законові). Необхідно забезпечити розумний компроміс між окремими принципами, і цим шляхом завжди йшов і йтиме законодавець. Все це обумовлює необхідність передбачити в законі розумні винятки майже з кожного принципу кримінального процесу (крім принципів законності та презумпції невинуватості). Але це мають бути саме винятки, які не перекреслюють сам принцип, інакше вони перетворяться на загальне правило, на протилежний конкуруючий принцип. Наприклад, з метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи закон дозволяє такі винятки з принципів недоторканності особи і житла, таємниці листування, гласності й усності, як арешт обвинуваченого, обшук у квартирі, слухання справи в закритому судовому засіданні, оголошення під час судового слідства показань свідків, якщо їх явка до суду є неможливою, але ці винятки закон також забезпечує певними процесуальними гарантіями від довільного їх використання слідчими і судами¹.

Дата добавления: 2014-11-06