Методичні вказівки 1 страница

Рекомендуемая литература

Контрольные вопросы

10.5.1Определение молниезащиты.

10.5.2Как определяется ожидаемое количество поражений молнией различных объектов?

10.5.3Классификация объектов по молниезащите.

10.5.4Определение зоны защиты.

10.5.5Зона защиты одиночного стержневого молниеотвода.

10.5.6Зона защиты двойного стержневого молниеотвода.

10.5.7Зона защиты многократного стержневого молниеотвода.

10.5.8Зона защиты тросового молниеотвода.

10.5.9Типы молниеотводов.

10.5.10 Радиус зоны защиты и ширины зоны защиты.

[3] C. 321-331.

[22] C. 1-27.

3.Средства защиты в машиностроении: Расчет и проектирование: Справочник / С.В. Белов, А.Ф. Козьяков, О.Ф. Партолин и др.; под. ред. С.В. Белова – М.: Машиностроение, 1989 – 368 с.

22.Безопасность жизнедеятельности в условиях производства: Учеб. пособие / В.М. Гарин, Т.А. Бойко, Е.Б. Воробьев, Ж.Б. Ворожбитова, Л.Н. Климченко, Ю.В. Павленко, Г.Н. Соколова, Н.Н. Харченко, А.Г. Хвостиков, Э.Р. Хомяк; под общей ред. В.М. Гарина. – Ростов н/Д: Рост. гос. ун-т путей сообщения, 2003. – 346 с.

Приложение 1

Предельно допустимые уровни звукового давления, уровни звука и эквивалентные уровни звука для наиболее типичных видов трудовой деятельности и рабочих мест (извлечение из СН 2.2.4/2.1.8.562-96)

№ пп	Вид трудовой деятельности, рабочее место	Уровни звукового давления, дБ, в октавных полосах со среднегеометрическими частотами, Гц	Уровни звука и эквивалентного уровни звука (в дБА)
31,5
	Рабочие места в помещениях дирекции, проектно-конструктор ских бюро, расчетчиков, программистов вычислительных машин
	Административно-управленческая деятельность, рабочие места в помещениях цехового управленческого аппарата, в рабочих комнатах конторских помещений, в лабораториях
	Рабочие места в помещениях диспетчерской службы, кабинетах и помещениях наблюдения и дистанционного управления с речевой связью по телефону, в помещениях мастеров, в залах обработки информации на вычислительных машинах
	Рабочие места за пультами в кабинах наблюдения и дистанционного управления без речевой связи по телефону, в помещениях для размещения шумных агрегатов вычислительных машин

Продолжение прилож. 1

	Выполнение всех видов работ (за исключением перечисленных в п.п. 1 – 4 и аналогичных им) на постоянных рабочих местах в производственных помещениях и на территории предприятий
Подвижной состав железнодорожного транспорта
	Рабочие места в кабинах машинистов тепловозов, электровозов, поездов метрополитена, дезель-поездов и автомотрис
	Рабочие места в кабинах машинистов скоростных и пригородных поездов
	Помещения для персонала вагонов поездов дальнего следования, служебные помещения рефрижераторных секций

Приложение 2

Допустимые уровни звукового давления, уровни звука, эквивалентные и максимальные уровни звука проникающего шума в помещениях жилых и общественных зданий и шума на территории жилой застройки (извлечение из СН 2.2.4/2.1.8.562-96)

№ пп

Назначение помещений или территорий

Время суток

Уровни звукового давления, дБ, в октавных полосах со среднегеометрическими частотами, Гц

Уровни звука LA и эквивален тные уровни звука LAэкв, дБА

Максимальные уровни звука LAмакс, дБА

31,5

Классные помещения, учебные кабинеты, учительские комнаты, аудитории школ и других учебных заведений, конференцзалы, читальные залы библиотек

Жилые комнаты квартир, жилые помещения домов отдыха, пансионатов

с 7 до 23 ч.

с 23 до 7 ч.

Территории, непосредственно прилегающие к жилым домам

с 7 до 23 ч.

с 23 до 7 ч.

Примечание.

1. Допустимые уровни шума от внешних источников в помещениях устанавливаются при условии обеспечения нормативной вентиляцией помещений (для жилых помещений, палат, классов - при открытых форточках, фрамугах, узких створках окон).

2. Эквивалентные и максимальные уровни звуков дБА для шума, создаваемого на территории средствами автомобильного, железнодорожного транспорта, в 2 м от ограждающих конструкции первого эшелона шумозащитных типов жилых зданий, зданий гостиниц, общежитии, обращенные в сторону магистральных улиц общегородского и районного значения, железных дорог, допускается принимать на 10 дБА выше (поправка D = + 10 дБА), указанных в позиции.

3. Уровни звукового давления в октавных полосах частот в дБ, уровни звука и эквивалентные уровни звука­ в дБА для шума, создаваемого в помещениях и на территориях, прилегающих к зданиям, системами конди­ционирования воздуха, воздушного отопления и вентиляции и др. инженерно-технологическим оборудованием, следует принимать на 5 дБА ниже (поправка D = - 5 дБА)

4. Для тонального и импульсного шума следует принимать поправку - 5 дБА

Список рекомендуемой литературы:

1.Бобин Е.В. Борьба с шумом и вибрацией на железнодорожном транспорте. Изд. 3-е, перераб. и доп. М.: изд-во «Транспорт», 1973, - 304с.

2.Охрана труда в грузовом хозяйстве железных дорог: (с примерами решения задач) / В.И. Бекасов, Н.Е. Лысенко, В.А. Муратов и др. – М.: Транспорт. 1984, - 182 с., ил. 59, табл. 58.

3.Средства защиты в машиностроении: Расчет и проектирование: Справочник / С.В. Белов, А.Ф. Козьяков, О.Ф. Партолин и др.; под. ред. С.В. Белова – М.: Машиностроение, 1989 – 368 с.

4.СН 2.2.4/2.1.8.562-96. Шум на рабочих местах, в помещениях жилых, общественных зданий и на территории жилой застройки: Санитарные нормы – М.: Информационно-издательский центр Минздрава России, 1997. – 20 с.

5.Дьяков В.И. Типовые расчеты по электрооборудованию: Практ. Пособие – 7-е изд. перераб. и доп. – М.: Высш. Шк., 1991, - 160 с.

6.Долин П.А. Основы техники безопасности в электроустановках: Учеб. пособие для вузов. – 3-е изд. перераб. и доп. – М.: «Знак», 2001. – 440 с., ил..

7.Правила устройства электроустановок: Раздел 1. Общие правила – 7-е издание. – М.: «Издательство ДЕАН», 2002, - 80 с. ГОСТ 12.1.038-82(2001). ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов – М.: Издательство стандартов, 2002.

8.Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей. – СПб.: Издательство ДЕАН, 2003 – 304 с.

9.Сибаров Ю.Г., Сколотнев Н.Н., Филипченко М.П., Чаплинский И.Л., Шумский В.М. Средства защиты электробезопасности: Учебное пособие: - М.: РАПС, 1999 – 46 с.

10.Долин П.А. Справочник по технике безопасности. – М.: Энергоатомиздат, 1984 – 824 с.

11.Виноградов Б.В. Безопасность труда и производственная санитария в машиностроении. – М.: Машгиз. 1963 – 246 с.

12.СНиП 23-05-95. Строительные нормы и правила Российской Федерации. Естественное и искусственное освещение. – М.: Стройиздат, 1995 – 32 с.

13.ОСТ 32.120-98. Стандарт отрасли. Нормы искусственного освещения объектов железнодорожного транспорта. - М.: Транспорт, 1984 - 70 с.

14.Кнорринг Г.М. и др. Справочная книга для проектирования электрического освещения / Г.М. Кнорринг, И.М. Фадин, В.Н. Сидоров – 2-е изд., перераб. и доп. – СПб.: Энергоатомиздат. Санкт-Петербургское отд-ние, 1992. – 448 с.: ил.

15.Справочная книга для проектирования электрического освещения. Под ред. Г.М. Кнорринга – Л.: «Энергия», 1976. – 384 с., ил.

16.Дегтярев В.О., Корягин О.Г., Фирсанов Н.Н. Осветительные установки железнодорожных территорий. - М.: Транспорт, 1987 - 223 с.

17.Фирсанов Н.Н., Сигаев А.Ф., Гончуков В.С. Освещение железнодорожных станций. – М.: Трансжелдориздат, 1963. – 188 с.

18.Комментарий к Правилам устройства и безопасной эксплуатации грузоподъемных кранов. – М.: МЦФЭР, 2004. – 720 с.

19.Руководство по изучению Правил устройства и безопасной эксплуатации грузоподъемных кранов (в вопросах и ответах). Справочное пособие. / Ушаков П.Н. – М.: «Металлургия», 1979. – 312 с.

20.Инженерные решения по охране труда в строительстве / Г.Г. Орлов, В.И. Булыгин, Д.В. Виноградов и др.; Под ред. Г.Г. Орлова – М.: Стройиздат, 1985. – 278 с, ил. – (Справочник строителя).

21.Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений. РД 34.21.122-87. // Инструктивные указания по проектированию электротехнических промышленных установок / Тяжпромэлектропроект, 1988. №6. М.: Энергоатомиздат, 1989. – 34 с.

22.Безопасность жизнедеятельности в условиях производства: Учеб. пособие / В.М. Гарин, Т.А. Бойко, Е.Б. Воробьев, Ж.Б. Ворожбитова, Л.Н. Климченко, Ю.В. Павленко, Г.Н. Соколова, Н.Н. Харченко, А.Г. Хвостиков, Э.Р. Хомяк; под общей ред. В.М. Гарина. – Ростов н/Д: Рост. гос. ун-т путей сообщения, 2003. – 346 с.

до виконання практичної роботи

«Кількісна оцінка ризиків для здоров’я людини»

з курсу «Безпека життєдіяльності»

(для студентів всіх спеціальностей всіх форм навчання)

Рекомендовано

на засіданні кафедри Екології і БЖД

Протокол № 8 від 16.04.2010

Затверджено

на засіданні метод ради ДонДТУ

Протокол № 6 від 14.05.2010

Алчевськ

ДонДТУ

УДК 658. 382.3 (0765)

Методичні вказівки до виконання практичної роботи «Кількісна оцінка ризиків для здоров’я людини» з курсу «Безпека життєдіяльності» (для студентів всіх спеціальностей всіх форм навчання) /Укл.: В.А. Давиденко, С.Ю. Арсенюк, Р.З. Бєглов – Алчевськ: ДонДТУ, 2010. – 39 с.

Наведено теоретичні положення та практичні вказівки до виконання роботи по визначенню оцінки ризику здоров'ю людини в залежності від різних внутрішніх та зовнішніх факторів, що впливають на стан людини.

Укладачі В.А. Давиденко, проф.

С.Ю. Арсенюк, доц.

Р.З. Бєглов, асист.

Відповідальний за випуск В.Є. Лисиця, доц.

Відповідальний редактор В.А. Давиденко, проф.

ЗМІСТ

1Кількісна оцінка ризиків

для здоров'я людини.

ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ………………………….………...............4

1.1 Поняття про ризик.

Джерела й фактори ризику ……..………………………...…4

1.2 Кількісна міра ризику………………………………………..6

1.3 Ризик для здоров'я та стан

навколишнього середовища ……………………………….13

2 Розрахункові завдання

по визначенню рівня ризику…………………………………..18

2.1 Завдання №1………………………………………………...18

2.1.1 Приклад 1 ……………………………………………..18

2.2 Завдання №2………………………………………………...22

2.2.1 Приклад 2 ……………………………………………..23

2.3 Завдання №3………………………………………………...25

2.3.1 Приклад 3 …………………………………………......25

2.4 Контрольні питання ………………………..........................36

ВИКОРИСТОВУВАНА ЛІТЕРАТУРА…………………….…………..37

1 Кількісна оцінка ризиків для здоров'я людини. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Поняття про ризик. Джерела й фактори ризику

У широкому змісті слова, ризик — це можливість постраждати від якої-небудь небезпеки. Коли мова йде про здоров'я, то під ризиком розуміється можливість виникнення шкідливих ефектів для здоров'я даної людини або групи людей при наявності якої-небудь небезпеки.

Винятково важливе місце в забезпеченні й збереженні здоров'я займає в цей час виявлення джерел і факторів ризику, а також умов, що сприяють їхньому виникненню. Класифікація основних джерел ризику смерті людини наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Класифікація джерел ризику смерті людини

Джерела ризику смерті	Основні причини смерті
Внутрішнє середовище організму	Генетичні й соматичні захворювання, старіння
Природне середовище перебування	Нещасні випадки при землетрусах, ураганах, повенях і т.п.
Штучне середовище перебування	Нещасні випадки в побуті, на транспорті, захворюваність від забруднень зовнішнього середовища й т.п.
Професійна діяльність	Професійні захворювання, нещасні випадки при різних видах професійної діяльності.

Продовження таблиці 1.1

Джерела ризику смерті	Основні причини смерті
Непрофесійна діяльність	Захворюваність і нещасні випадки в аматорському спорті й інших видах непрофесійної діяльності
Соціальне середовище	Самогубства й самоушкодження; убивства й ушкодження, заподіяні зі злочинними цілями; убивства й поранення пов'язані з воєнними діями
Шкідливі звички	Паління, алкоголізм, наркоманія, переїдання

Фактори ризику — це фактори, які підвищують імовірність виникнення різних порушень здоров'я, зокрема, розвитку захворювань. До них можуть відноситись фактори виробничого, природного й соціального середовища, фактори способу життя людей, індивідуальні особливості організму й спадкоємні фактори.

Так виробниче середовище є джерелом ряду шкідливих факторів: хімічних речовин, електромагнітних полів, ультрафіолетового випромінювання, радіації, шуму, вібрації й ін.

Сфера поведінки людини містить такі значимі фактори ризику, як паління, уживання наркотиків, алкоголю, переїдання, зневага ременями безпеки при їзді на автомобілі й ін.

Фактори ризику, що містяться в природному середовищі - це несприятливі кліматичні й погодні явища, збудники інфекцій.

Поняття ризику найчастіше зв'язують із поняттям небезпеки. Під небезпекою варто розуміти наявність фактору, що має потенційну здатність викликати шкідливий ефект у живому організмі або навколишнім середовищі. Оцінка небезпеки шкідливих речовин досить важлива в реальних умовах виробництва.

Розрізняють 4 класи небезпечних речовин: 1 — надзвичайно небезпечні, 2 — високо небезпечні, 3 — помірковано небезпечні й 4 — малонебезпечні.

1.2 Кількісна міра ризику

Кількісна міра ризику — рівень ризику, R, визначається як відношення кількості подій, n, з несприятливими результатами, які вже здійснилися до максимально можливого їхнього числа, N, за певний період часу:

, (1.1)

Наприклад, травматизм зі смертельним результатом, пов'язаний із транспортом, склав по Україні в 1999 p. n = 6469 чоловік, населення України в 1999р. складало N = 49,8 млн. чоловік, тоді рівень ризику травматизму зі смертельним результатом від транспорту складе на одного мешканця України в рік величину:

Якщо фактор ризику діє протягом часу t, а статистичні дані отримані за часовий період Т, то рівень ризику до даного фактору ризику визначається формулою:

, (1.2)

У загальному випадку реальний рівень ризику несприятливої події для людини залежить від безлічі факторів: статі, віку, рід діяльності людини, місце його проживання, способу життя, звичок, часу й т.д.

Наприклад, у таблиці 1.2 наведений ризик смерті від нещасних випадків для чоловіків різних вікових груп (по даним Всесвітньої Організації Охорони здоров'я — ВООЗ). У таблиці 1.3 показані рівні ризику смерті від захворювань для людей різного віку. Таблиці 1.4, 1.5 містять відомості про рівні ризику, для різних видів діяльності людини та про ризик смерті від невиробничих джерел небезпеки. У таблиці 1.6 наведені дані про нещасні випадки, що приходяться на частку чоловіків для різних вікових груп.

Для визначення рівня ризику залежно від місця проживання й статі можна використовувати дані таблиці 1.7, де наведено значення коефіцієнта, що враховує зміну рівня ризику смертності працездатного населення від хвороб і нещасних випадків залежно від місця проживання й статі.

, (1.3)

де — рівень ризику смертності окремої групи населення (чоловічої й жіночої статі, що проживає в певній місцевості, місті або селі);

— загальний рівень ризику смертності для населення країни.

Для попередження травматизму, пов'язаного з певними видами діяльності, важливо вміти прогнозувати можливі рівні ризику на тім або іншому підприємстві, у певній віковій групі, у певні періоди часу й т.д. Залежно від рівня ризику всі види, діяльності людини можна розділити на 4 категорії: безпечні, відносно безпечні, небезпечні й особливо небезпечні (таблиця 1.8).

Таблиця 1.2 Ризик смертності від нещасних випадків для чоловіків різного віку за (на людину в рік) за даними ВООЗ

Вікові групи, (№)	Вікові групи, роки	Ризик смерті
	Всі віки	0,00092
	Працездатний вік (15 — 60 років)	0,00097
		0,00078
	1 — 4	0,00031
	5 — 9	0,00025
	10 — 14	0,00022
	15 — 19	0,00072
	20 — 24	0,0011
	25 — 29	0,00088
	30 — 34	0,00083
	35 — 39	0,00084
	40 — 44	0,00089

Продовження таблиці 1.2

Вікові групи, (№)	Вікові групи, роки	Ризик смерті
	45 — 49	0,001
	50 — 54	0,0012
	55 — 59	0,0013
	60 — 64	0,0014
	65 — 69	0,0015
	70 — 74	0,0017
	75 — 79	0,0027
	80 — 84	0,0042
	85 і старше	0,007

Таблиця 1.3 Ризик смерті від хвороб (на людину в рік) за даними ВООЗ

Вікові групи, (№)	Вікові групи, роки	Ризик смерті
	Всі віки	0,0105
	Працездатний вік (15 — 60 років)	0,0038
		0,023
	1 — 4	0,0008
	5 — 9	0,0003
	10 — 14	0,0002
	15 — 19	0,0003
	20 — 24	0,0004
	25 — 29	0,0005
	30 — 34	0,0009
	35 — 39	0,0016
	40 — 44	0,0027
	45 — 49	0,0048
	50 — 54	0,0084
	55 — 59	0,015
	60 — 64	0,025
	65 — 69	0,038

Продовження таблиці 1.3

Вікові групи, (№)	Вікові групи, роки	Ризик смерті
	70 — 74	0,059
	75 — 79	0,091
	80 — 84	0,143
	85 і старше	0,240

Таблиця 1.4 Рівні ризику, для різних видів діяльності людини

Код виду діяльності	Вид діяльності	Рівень ризику
Промислові професії
	Працівники вуглекоксувальних підприємств	0,0000005 — 0,000005
	Робітники, пов'язані із процесом вулканізації	0,0000005 — 0,000005
	Екіпажі рибальських траулерів	0,0000006
	Робітники вугільних шахт	0,00000025 — 0,0000006
	Будівельники	0,0000006
	Робітники гончарного й керамічного виробництва	0,00000025
	Працівники вуглекоксувальних підприємств	0,0000005 — 0,000005
	Робітники підприємств атомної енергетики (нерадіаційний ризик)	0,00000004
	Робітники паперової, харчової, типографської промисловості	0,000000005 — 0,00000005
	Робітники швейної й взуттєвої промисловості	0,0000000005 — 0,000000005
	Робітники обробної промисловості в цілому	0,00000004 — 0,00000006
	Робітники всієї промисловості	0,00000012

Продовження таблиці 1.4

Код виду діяльності	Вид діяльності	Рівень ризику
Непромислові професії
	Працівники торгівлі	0,000000035
	Працівники сфери обслуговування	0,00000005
	Працівники сільського господарства	0,00000006
	Пожежник	0,0000001
	Міліціонер	0,00000015
	Водій - професіонал	0,0000003
	Боксер-професіонал	0,0000004
	Верхолаз	0,0000032
	Тракторист	0,0000042
	Екіпаж цивільного літака	0,00000021 — 0,000001
	Льотчик - випробувач	0,00006
	Екіпаж військового вертоліту	0,000012
Непрофесійний спорт
	Велосипед	0,0000003
	Бокс	0,00000045
	Полювання	0,0000007
	Лижі	0,00000071
	Мотоцикл	0,0000067
	Веслування	0,00001
	Альпінізм	0,000027

Таблиця 1.5 Ризик смерті на 1 одну людину в рік, викликаний невиробничими факторами (дані США й України)

Джерело небезпеки	Рівень ризику
Паління	0,008
Алкоголь	0,0005
Транспорт	0,000130

Продовження таблиці 1.5

Джерело небезпеки	Рівень ризику
Убивства й навмисні ушкодження	0,000125
Вогнепальна зброя	0,00001

Таблиця 1.6 Кількість нещасних випадків в % від числа нещасних випадків для обох статей (100%), що доводяться на частку чоловіків різних вікових груп

Вік, роки	15 ÷ 24	25 ÷ 34	35 ÷ 44	45 ÷ 54	55 ÷ 64	65 ÷ 74
Відсоток нещасних випадків, що доводяться на частку чоловіків

Таблиця 1.7 Значення коефіцієнта, що враховує зміну рівня ризику смертності працездатного населення від хвороб і нещасних випадків залежно від місця проживання й статі. Дані по Україні за 1999р

Тип поселення	Коефіцієнт
Травми, отруєння, нещасні випадки	Хвороби
Жінки	Чоловіки	Жінки	Чоловіки
Місто	0,28	1,45	0,28	1,45
Село	0,31	1,7	0,31	1,7

Таблиця 1.8 Класифікація умов безпеки діяльності

Категорія	Умови діяльності	Діапазон ризику смерті (на людину в рік)
І	Безпечні (швейна, що взуває, текстильна, паперова, типографська, харчова й лісова галузі промисловості)	< 0,0001
II	Відносно безпечні (металургійна, суднобудівна, вуглевидобувна, чавуноливарна промисловість, гончарне й керамічне виробництво, вся середня промисловість, цивільна авіація)	0,0001 — 0,001
III	Небезпечні (вуглекоксування й вулканізація, екіпажі рибальських траулерів, будівельники, верхолази, трактористи)	0,001 — 0,01
IV	Особливо небезпечні (льотчики-випробувачі, екіпажі військових вертольотів)	> 0,01

1.3 Ризик для здоров'я та стан навколишнього середовища

За даними ВООЗ, стан здоров'я людей на 20 — 25 % визначається станом навколишнього середовища. Ризик для здоров'я людини, пов'язаний із забрудненням навколишнього середовища, виникає при наступних необхідних і достатніх умовах:

− наявність джерела ризику (наприклад, токсична речовина в ґрунті, у воді, у повітрі, у їжі та ін.);

− джерело ризику, що перебуває в навколишнім середовищі, характеризується шкідливою для людини концентрацією або інтенсивністю,

Дата добавления: 2014-11-06